Судові палати — місцеві судові установи, які функціонували в Російській імперії, зокрема і в українських губерніях, 1783—1917. Запроваджувалися згідно із законодавчим актом "Учреждения для управления губерний Всероссийской империи" від 7 листопада 1775. На відміну від судів нижчих інстанцій, які були становими, С.п. отримали статус державної установи всестанового суду. Поділялися на палати цивільного і карного суду та були апеляційною інстанцією до земських судів, магістратів і ратуш. Поетапно запроваджувалися в Лівобережній, Слобідській, Південній та Правобережній Україні, а також Криму відповідно до судової системи Центральної Росії з 1783. Унаслідок цього ліквідовувалися судові органи, що діяли в період Гетьманщини, Речі Посполитої, Кримського ханату.
У Лівобережній Україні
У Лівобережній Україні до поширення російських судів головною судовою інстанцією вважався Малоросійський генеральний суд, що діяв 1797—1831. Він мав майже такий обсяг повноважень, як і палати цивільного та карного суду в Слобідсько-Українській, Херсонській, Катеринославській і Таврійській губерніях. Особливістю генерального суду було те, що старшому з генеральних суддів доручалося при відсутності губернатора і віце-губернатора тимчасове управління губернією. Генеральний суд складався з двох департаментів, кожен з яких укомплектовувався генеральним суддею та 2-ма радниками, призначуваними урядом, і 5-ма засідателями, котрі обиралися від дворянства кожні 3 роки. Діяльність судів була підконтрольною губернаторам. Карні справи в обов’язковому порядку подавалися для ознайомлення губернаторам. У випадку розбіжностей між думкою губернатора і вироком суду справа передавалася до Правительствуючого Сенату. Останній, як правило, підтримував губернатора, позбавляючи чинності вироки карної палати генерального суду. Особливості судової системи в українських губерніях упродовж 1830-х рр. були ліквідовані. На зміну генеральному суду згідно з російською губернською реформою 1775 запроваджено палати цивільного і карного суду.
У Правобережній Україні
У Правобережній Україні внаслідок її перебування у складі Речі Посполитої судова мережа була відмінною від російської. Її очолював головний суд, який був апеляційною інстанцією для судів повітових, підкоморських, магістратів і ратуш. Головний суд складався із двох департаментів — цивільних і карних справ, що були аналогічними всестановим С.п. цивільних і карних справ, запроваджуваним згідно з губернською реформою 1775. Із включенням Правобережної України в межі Російської імперії польські суди 1796 були ліквідовані та замінені російськими, але керувалися у своїй діяльності місцевими законами. Російський імператор Павло I поновив польську судову систему, яка проіснувала на Правобережжі до придушення польського повстання 1830—1831. Крім традиційних, головні суди розглядали також і справи, які належали до компетенції совісних судів (справи про малолітніх та божевільних злочинців), до часу їх впровадження. Після розгляду справи надходили в обов’язковому порядку в 5-й департамент Правительствуючого Сенату. Крім того, у головному суді розглядалися справи осіб, станову приналежність яких було визначити важко (різночинці, чиновники і військовослужбовці). Він накопичував відомості про заставні маєтки, що давало право здійснювати моніторинг фінансового та господарського становища маєтків. 1829 до головних судів були передані незавершені справи фундушевих комісій.
За рішенням Комітету західних губерній від 19 жовтня 1831 на зміну польській судовій мережі знову було запроваджено російську: головні суди перейменовувалися на С.п. цивільних і карних справ. Цивільні С.п. були апеляційним органом у цивільних справах й відкривалися в кожному губернському місті.
Функції палат
Функції палат цивільного суду полягали в розгляді апеляцій на рішення верхнього земського і нижнього земського суду, верхньої розправи, магістратів і ратуш, повітового суду, дворянської опіки, сирітського суду. Вони наділялися правом виносити вирок у справах, позов яких був не менше 500 рублів. Оскільки палати цивільного суду замінили Вотчинну і Юстиц-колегію, а також земський суд у річпосполитських губерніях, то вони виконували й функції нотаріальних контор у справах поземельних суперечок і тому зберігали відомості про стан нерухомої власності в губернії; проводили експертизу будь-яких угод із нерухомістю, реєстрували в спеціальних книгах її власників, для чого зберігали карти й межові книги, які до них надсилали межові установи. Там же укладалися угоди, оформлялися купчі, дарчі, завірялися духовні заповіти та векселі. Щоб інформація була якомога повнішою, укладалися та зберігалися заборонні алфавіти (книги), в яких зазначали заставлені маєтки, претензії власників тощо. У правобережних губерніях палати цивільного суду оформляли акти на перехід права власності на поміщицькі маєтки з точною фіксацією розміру земель. Могли розглядати справи інтелектуальної власності. 1854 до них перейшли функції совісних судів, ліквідованих 1852. Із 1858 розглядали суперечки між робітниками та підприємцями, у тому випадку, якщо позов становив більше 100 руб.
Під час проведення селянської реформи 1861 палати цивільного суду засвідчували боргове становище маєтків, а при їх продажу повідомляли Петербурзьку друкарню. Із 1872 вони наглядали за фінансовою і господарською діяльністю інославних парафій.
Їх діяльність регламентували, крім названого акта, укази Правительствуючого Сенату, Державної ради Російської імперії, міністерства юстиції і цивільне законодавство. Спершу палати підпорядковувалися Правительствуючому Сенату, де оскаржувалися їхні вироки. На початку 19 ст. вони перейшли під юрисдикцію Державної ради Російської імперії і міністерства юстиції. Із 1843 міністр наділявся правом призначати голів палат. Як голова, так і чиновники палати отримували менший розмір жалування в порівнянні з такого ж рівня адміністративними установами, що свідчило про невисокий престиж судової влади в державі. Нагляд за їхньою діяльністю здійснював губернський прокурор. На короткий час, 1796—99, палати цивільних справ об’єднувалися з палатами карного суду в одну установу, під назвою палата суду і розправи.
Палату цивільного суду очолював голова, якого на посаду призначав імператор, а до присутствія входили 2 радники і 2 асесори, ті і ті призначалися Правительствуючим Сенатом. 1801 внесено зміни до їхнього штатного розпису, за яким до присутствія ввійшли голова, радник і 4 виборних засідателі: по 2 від дворянства і від купецтва. При них служили 2 секретарі. Згідно з маніфестом від 6 грудня 1831 посади голови та радників стали виборними. Право їх обрання отримали губернські дворянські депутатські збори. У разі невідповідності кандидатів стандартним вимогам міністр юстиції наділявся правом призначати чиновників від уряду на ці посади. Указом 1846 йому дозволено також призначати секретарів палати із 3-х кандидатур, запропонованих місцевим губернським правлінням, а починаючи з 1852, палати змогли призначати, звільняти і заміщати чиновників на посадах лише з дозволу міністерства юстиції. Палати цивільних справ розділялися на департамент, котрий займався судовою діяльністю, і кріпосну частину, в якій оформлялися угоди й завірялися документи.
Палати цивільних справ припинили свою діяльність внаслідок судової реформи 1864.
Палата карного суду
Палата карного суду була місц. органом другої інстанції і завершувала розгляд справ щодо незначних порушень, за які встановлювалися такі покарання, як арешт, грошове стягнення або догана. Вона як ревізійна установа з’ясовувала також спірні справи станових судів другої інстанції (верхнього земського суду, верхньої розправи та губернського магістрату) і виносила вироки щодо особливо небезпечних злочинів. Палата карного суду вела справи, пов’язані з посадовими злочинами. Її рішення схвалював генерал-губернатор. Компетенція палати карного суду обмежувалася тим, що на схвалення губернатором передавали вироки усіх карних і слідчих справ, що надходили на ревізію. Апеляційним органом для палат карного суду ставав Правительствуючий Сенат у таких справах, як смертна кара, позбавлення станової честі, звинувачення дворян і чиновників у вбивстві та справи щодо священиків і церковнослужителів до позбавлення їх сану. Деякі питання через Державну раду Російської імперії виносилися на розгляд до імператора, який міг припинити виконання вироку палати й передати справу до Правительствуючого Сенату. Вироки у справах пошкодження державної власності (вирубка лісів, пожежі в маєтках) узгоджувалися з казенними палатами.
До складу палат карного суду входили голова, якого на посаду схвалював імператор, 2 радники і 2 асесори, яких призначав Правительствуючий Сенат. Справи велися губернськими стряпчими карних справ, які перебували при губернському прокуророві. Після відновлення їхньої самостійності вводилися виборні засідателі — по 2 особи від дворянства і купецтва. Із 1831 голови палат карного суду також стали обиратися дворянами. Ліквідовані внаслідок судової реформи 1864.
Загальні принципи, на яких існувала судова влада в дореформений період в українських губерніях Російської імперії, полягали в змішуванні адміністративних і судових функцій. Інквізиційні процесуальні норми, непрозоре, письмове судочинство сприяли тому, що перевага надавалася виконавчій владі над судовою, внаслідок чого С.п. потрапляли в залежність від адміністрації й відстоювали державні інтереси замість інтересів населення. Губернаторам належало надмірне право нагляду за їхньою діяльністю, схвалення виборних суддів на посадах, а також впливу на судочинство, особливо карне, вироки якого вони схвалювали. Їм безпосередньо підпорядковувалася місцева поліція, яка проводила слідство й виконувала вироки судів. Судові посади обіймалися дворянами, для яких встановлювався майновий ценз, а не професійно-кваліфікаційна придатність. Сам судовий процес був недосконалий, попереднє дізнання не відділялося від формального слідства. Перевага віддавалася зізнанню підсудного, а щоб його добитися, вдавалися до тортур, які були скасовані лише 1801. Адвокатура була відсутня. Як наслідок, для судочинства були характерними повільний розгляд справ, негласність та закритість, формалізм, некомпетентність, бюрократична тяганина, хабарництво.
Після судової реформи 1864
С.п. 1864—1917 засновувалися згідно із судовими статутами від 20 листопада 1864 внаслідок судової реформи. Були апеляційною інстанцією по відношенню до окружних судів, органами судовог нагляду за їхньою діяльністю, з’їздами мирових суддів, а також адвокатурою, нотаріатом, судовими слідчими та вважалися судами першої інстанції у справах про державні злочини. Запроваджувалися поетапно, спершу в центральних губерніях Російської імперії, згодом — в історичних регіонах, залежно від часу їх входження до складу імперії та ступеня інтегрованості в імперський правовий простір. На введенні цієї категорії судів наполягали поміщики, сподіваючись отримати в них надійний захист особистих та приватновласницьких прав. Засновувалися в кожному суд. окрузі, до складу якого входило кілька губерній. Щоб зменшити можливості адміністративного підпорядкування судів, межі судового округу не збігалися з адміністративно-територіальним поділом.
С.п. поділялися на департаменти карних і цивільних справ, кожний з яких очолювали голова та члени, які призначалися на посаду імператором внаслідок подання міністра юстиції. Один із голів назначався старшим й очолював присутствіє загального зібрання судової палати. Він же наглядав за проходженням справ як у самій палаті, так і в підвідомчих їй окружних судах, та за діяльністю посадових осіб судового округу. Призначалися судді пожиттєво й могли бути звільнені лише в разі зловживань за рішенням членів судейської корпорації. При палаті діяли прокурорський нагляд, ради присяжних повірених та канцелярія.
Карний департамент був судом першої інстанції і розглядав справи про державні злочини та посадові правопорушення чиновників губернських держ. установ та виборних урядовців, які обіймали посади від 8-го до 5-го класу, зокрема й голів і членів повітових земських управ і земських зборів, присяжних засідателів. Справи про державні злочини з позбавленням або обмеженням права власності заслуховувалися за участю станових представників (губернських і одного з повітових предводителів дворянства, міського голови, волосного голови чи старшини). Подібні справи, але без позбавлення прав власності, розглядалися за участю присяжних засідателів, які назначалися жеребкуванням по списку. Ухвали С.п. можна було оскаржити лише в касаційних департаментах Правительствуючого Сенату.
Першою судовою палатою, заснованою в українських губерніях на основі судових статутів 1864, була Харківська (листопад 1867), діяльність якої поширювалася на Харківську, Курську, Орловську і Воронезьку губернії. Її очолив барон М.Торнау (1812—82), виходець з остзейських губерній, лютеранського віросповідання, який, набувши службового досвіду в центральних російських правових інституціях, був переведений на службу до генерал-губернатора Ліфляндії, Естляндії і Курляндії, а пізніше прославився кодифікацією законоположень для мусульман Росії. Цим, як і ін., призначенням, уряд відпрацьовував технологію конструювання імперської еліти, здатної протидіяти старій практиці, коли суди очолювали місцеві дворяни, пов’язані між собою етнічно-корпоративною приналежністю. Невдовзі — 30 червня 1868 — було засновано Одеську судову палату, яка обслуговувала Херсонську, Катеринославську, Таврійську, Подільську губернії та Бессарабську губ.
У Правобережній Україні С.п. впроваджувалися на другому етапі реформи, яка збіглася в часі із судовою "контрреформою". На першому, переходовому, етапі створювалися об’єднані палати карного і цивільного суду. Так, Київська з’єднана палата карного та цивільного суду діяла впродовж 1871—80 і з’ясовувала невирішені справи ліквідованих повітових судів та С.п., а також займалася встановленням конкурсного управління у справах неспроможних боржників. Діяла у складі карного та цивільного відділень, які очолював старший голова, а в кожному відділенні налічувалося по 5 суддів, а також судові пристави з помічниками, столоначальники й секретарі.
Київська судова палата, що відкривалася на основі судових статутів 1864 у складі Київської, Волинської, Чернігівської і Могильовської губерній, засновувалася найпізніше — 29 червня 1880.
Компетенції С.п. як судів першої інстанції не раз змінювалися у зв’язку з передачею їм з окружних судів справ про злочини та про порушення правил друку (1866). 1872 справи про державні злочини були виведені з компетенції палат, і для їх розгляду засновувалося Особливе присутствіє Правительствуючого Сенату для розгляду справ про державні злочини та протизаконні організації. 1878 ця категорія справ знову була повернута для розгляду С.п. Крім того, вони почали розглядати справи, які раніше входили до компетенції окружних судів, про спротив розпорядженням уряду та явне непідкорення владі, про образу й неповагу до державних установ і чиновників при виконанні ними службових обов’язків. 1878 і 1879 ці справи тимчасово передавалися на розгляд військових судів.
Унаслідок введення положення "О мерах к охранению государственного порядка и общественного спокойствия" від 14 серпня 1881 та положення від 12 березня 1882 "О полицейском надзоре" більшість справ про державні злочини перейшла адміністративній владі, від якої залежала передача їх на розгляд загального чи військових судів. Через кілька місяців подібні справи знову були повернуті до С.п. і окружних судів, де розглядалися за участю суду присяжних. 1889 злочини проти порядку управління були знову передані С.п. зі становими представниками, але справи про посадові злочини розглядалися вже без участі суду присяжних.
Унаслідок упорядкування правил про карну відповідальність згідно з новим судовим кодексом 1903 С.п. розглядали справи про державні злочини. Оскільки до категорії державних злочинів відносилася велика кількість правопорушень, зокрема й ті, що були пов’язані з радикально-революційним рухом, то це призвело до накопичення значної кількості справ у С.п., що спричинило їх повернення 1906 на розгляд окружних судів.
С.п. припинили діяльність у російських губерніях внаслідок декрету РНК від 22 листопада 1917, в українських — на основі декрету Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 14 лютого 1919.
Посилання
- Шандра В.С. Судові палати [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 893. — .
- Судова палата [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudovi palati miscevi sudovi ustanovi yaki funkcionuvali v Rosijskij imperiyi zokrema i v ukrayinskih guberniyah 1783 1917 Zaprovadzhuvalisya zgidno iz zakonodavchim aktom Uchrezhdeniya dlya upravleniya gubernij Vserossijskoj imperii vid 7 listopada 1775 Na vidminu vid sudiv nizhchih instancij yaki buli stanovimi S p otrimali status derzhavnoyi ustanovi vsestanovogo sudu Podilyalisya na palati civilnogo i karnogo sudu ta buli apelyacijnoyu instanciyeyu do zemskih sudiv magistrativ i ratush Poetapno zaprovadzhuvalisya v Livoberezhnij Slobidskij Pivdennij ta Pravoberezhnij Ukrayini a takozh Krimu vidpovidno do sudovoyi sistemi Centralnoyi Rosiyi z 1783 Unaslidok cogo likvidovuvalisya sudovi organi sho diyali v period Getmanshini Rechi Pospolitoyi Krimskogo hanatu U Livoberezhnij UkrayiniU Livoberezhnij Ukrayini do poshirennya rosijskih sudiv golovnoyu sudovoyu instanciyeyu vvazhavsya Malorosijskij generalnij sud sho diyav 1797 1831 Vin mav majzhe takij obsyag povnovazhen yak i palati civilnogo ta karnogo sudu v Slobidsko Ukrayinskij Hersonskij Katerinoslavskij i Tavrijskij guberniyah Osoblivistyu generalnogo sudu bulo te sho starshomu z generalnih suddiv doruchalosya pri vidsutnosti gubernatora i vice gubernatora timchasove upravlinnya guberniyeyu Generalnij sud skladavsya z dvoh departamentiv kozhen z yakih ukomplektovuvavsya generalnim suddeyu ta 2 ma radnikami priznachuvanimi uryadom i 5 ma zasidatelyami kotri obiralisya vid dvoryanstva kozhni 3 roki Diyalnist sudiv bula pidkontrolnoyu gubernatoram Karni spravi v obov yazkovomu poryadku podavalisya dlya oznajomlennya gubernatoram U vipadku rozbizhnostej mizh dumkoyu gubernatora i virokom sudu sprava peredavalasya do Pravitelstvuyuchogo Senatu Ostannij yak pravilo pidtrimuvav gubernatora pozbavlyayuchi chinnosti viroki karnoyi palati generalnogo sudu Osoblivosti sudovoyi sistemi v ukrayinskih guberniyah uprodovzh 1830 h rr buli likvidovani Na zminu generalnomu sudu zgidno z rosijskoyu gubernskoyu reformoyu 1775 zaprovadzheno palati civilnogo i karnogo sudu U Pravoberezhnij UkrayiniU Pravoberezhnij Ukrayini vnaslidok yiyi perebuvannya u skladi Rechi Pospolitoyi sudova merezha bula vidminnoyu vid rosijskoyi Yiyi ocholyuvav golovnij sud yakij buv apelyacijnoyu instanciyeyu dlya sudiv povitovih pidkomorskih magistrativ i ratush Golovnij sud skladavsya iz dvoh departamentiv civilnih i karnih sprav sho buli analogichnimi vsestanovim S p civilnih i karnih sprav zaprovadzhuvanim zgidno z gubernskoyu reformoyu 1775 Iz vklyuchennyam Pravoberezhnoyi Ukrayini v mezhi Rosijskoyi imperiyi polski sudi 1796 buli likvidovani ta zamineni rosijskimi ale keruvalisya u svoyij diyalnosti miscevimi zakonami Rosijskij imperator Pavlo I ponoviv polsku sudovu sistemu yaka proisnuvala na Pravoberezhzhi do pridushennya polskogo povstannya 1830 1831 Krim tradicijnih golovni sudi rozglyadali takozh i spravi yaki nalezhali do kompetenciyi sovisnih sudiv spravi pro malolitnih ta bozhevilnih zlochinciv do chasu yih vprovadzhennya Pislya rozglyadu spravi nadhodili v obov yazkovomu poryadku v 5 j departament Pravitelstvuyuchogo Senatu Krim togo u golovnomu sudi rozglyadalisya spravi osib stanovu prinalezhnist yakih bulo viznachiti vazhko riznochinci chinovniki i vijskovosluzhbovci Vin nakopichuvav vidomosti pro zastavni mayetki sho davalo pravo zdijsnyuvati monitoring finansovogo ta gospodarskogo stanovisha mayetkiv 1829 do golovnih sudiv buli peredani nezaversheni spravi fundushevih komisij Za rishennyam Komitetu zahidnih gubernij vid 19 zhovtnya 1831 na zminu polskij sudovij merezhi znovu bulo zaprovadzheno rosijsku golovni sudi perejmenovuvalisya na S p civilnih i karnih sprav Civilni S p buli apelyacijnim organom u civilnih spravah j vidkrivalisya v kozhnomu gubernskomu misti Funkciyi palatFunkciyi palat civilnogo sudu polyagali v rozglyadi apelyacij na rishennya verhnogo zemskogo i nizhnogo zemskogo sudu verhnoyi rozpravi magistrativ i ratush povitovogo sudu dvoryanskoyi opiki siritskogo sudu Voni nadilyalisya pravom vinositi virok u spravah pozov yakih buv ne menshe 500 rubliv Oskilki palati civilnogo sudu zaminili Votchinnu i Yustic kolegiyu a takozh zemskij sud u richpospolitskih guberniyah to voni vikonuvali j funkciyi notarialnih kontor u spravah pozemelnih superechok i tomu zberigali vidomosti pro stan neruhomoyi vlasnosti v guberniyi provodili ekspertizu bud yakih ugod iz neruhomistyu reyestruvali v specialnih knigah yiyi vlasnikiv dlya chogo zberigali karti j mezhovi knigi yaki do nih nadsilali mezhovi ustanovi Tam zhe ukladalisya ugodi oformlyalisya kupchi darchi zaviryalisya duhovni zapoviti ta vekseli Shob informaciya bula yakomoga povnishoyu ukladalisya ta zberigalisya zaboronni alfaviti knigi v yakih zaznachali zastavleni mayetki pretenziyi vlasnikiv tosho U pravoberezhnih guberniyah palati civilnogo sudu oformlyali akti na perehid prava vlasnosti na pomishicki mayetki z tochnoyu fiksaciyeyu rozmiru zemel Mogli rozglyadati spravi intelektualnoyi vlasnosti 1854 do nih perejshli funkciyi sovisnih sudiv likvidovanih 1852 Iz 1858 rozglyadali superechki mizh robitnikami ta pidpriyemcyami u tomu vipadku yaksho pozov stanoviv bilshe 100 rub Pid chas provedennya selyanskoyi reformi 1861 palati civilnogo sudu zasvidchuvali borgove stanovishe mayetkiv a pri yih prodazhu povidomlyali Peterburzku drukarnyu Iz 1872 voni naglyadali za finansovoyu i gospodarskoyu diyalnistyu inoslavnih parafij Yih diyalnist reglamentuvali krim nazvanogo akta ukazi Pravitelstvuyuchogo Senatu Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi ministerstva yusticiyi i civilne zakonodavstvo Spershu palati pidporyadkovuvalisya Pravitelstvuyuchomu Senatu de oskarzhuvalisya yihni viroki Na pochatku 19 st voni perejshli pid yurisdikciyu Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi i ministerstva yusticiyi Iz 1843 ministr nadilyavsya pravom priznachati goliv palat Yak golova tak i chinovniki palati otrimuvali menshij rozmir zhaluvannya v porivnyanni z takogo zh rivnya administrativnimi ustanovami sho svidchilo pro nevisokij prestizh sudovoyi vladi v derzhavi Naglyad za yihnoyu diyalnistyu zdijsnyuvav gubernskij prokuror Na korotkij chas 1796 99 palati civilnih sprav ob yednuvalisya z palatami karnogo sudu v odnu ustanovu pid nazvoyu palata sudu i rozpravi Palatu civilnogo sudu ocholyuvav golova yakogo na posadu priznachav imperator a do prisutstviya vhodili 2 radniki i 2 asesori ti i ti priznachalisya Pravitelstvuyuchim Senatom 1801 vneseno zmini do yihnogo shtatnogo rozpisu za yakim do prisutstviya vvijshli golova radnik i 4 vibornih zasidateli po 2 vid dvoryanstva i vid kupectva Pri nih sluzhili 2 sekretari Zgidno z manifestom vid 6 grudnya 1831 posadi golovi ta radnikiv stali vibornimi Pravo yih obrannya otrimali gubernski dvoryanski deputatski zbori U razi nevidpovidnosti kandidativ standartnim vimogam ministr yusticiyi nadilyavsya pravom priznachati chinovnikiv vid uryadu na ci posadi Ukazom 1846 jomu dozvoleno takozh priznachati sekretariv palati iz 3 h kandidatur zaproponovanih miscevim gubernskim pravlinnyam a pochinayuchi z 1852 palati zmogli priznachati zvilnyati i zamishati chinovnikiv na posadah lishe z dozvolu ministerstva yusticiyi Palati civilnih sprav rozdilyalisya na departament kotrij zajmavsya sudovoyu diyalnistyu i kriposnu chastinu v yakij oformlyalisya ugodi j zaviryalisya dokumenti Palati civilnih sprav pripinili svoyu diyalnist vnaslidok sudovoyi reformi 1864 Palata karnogo suduPalata karnogo sudu bula misc organom drugoyi instanciyi i zavershuvala rozglyad sprav shodo neznachnih porushen za yaki vstanovlyuvalisya taki pokarannya yak aresht groshove styagnennya abo dogana Vona yak revizijna ustanova z yasovuvala takozh spirni spravi stanovih sudiv drugoyi instanciyi verhnogo zemskogo sudu verhnoyi rozpravi ta gubernskogo magistratu i vinosila viroki shodo osoblivo nebezpechnih zlochiniv Palata karnogo sudu vela spravi pov yazani z posadovimi zlochinami Yiyi rishennya shvalyuvav general gubernator Kompetenciya palati karnogo sudu obmezhuvalasya tim sho na shvalennya gubernatorom peredavali viroki usih karnih i slidchih sprav sho nadhodili na reviziyu Apelyacijnim organom dlya palat karnogo sudu stavav Pravitelstvuyuchij Senat u takih spravah yak smertna kara pozbavlennya stanovoyi chesti zvinuvachennya dvoryan i chinovnikiv u vbivstvi ta spravi shodo svyashenikiv i cerkovnosluzhiteliv do pozbavlennya yih sanu Deyaki pitannya cherez Derzhavnu radu Rosijskoyi imperiyi vinosilisya na rozglyad do imperatora yakij mig pripiniti vikonannya viroku palati j peredati spravu do Pravitelstvuyuchogo Senatu Viroki u spravah poshkodzhennya derzhavnoyi vlasnosti virubka lisiv pozhezhi v mayetkah uzgodzhuvalisya z kazennimi palatami Do skladu palat karnogo sudu vhodili golova yakogo na posadu shvalyuvav imperator 2 radniki i 2 asesori yakih priznachav Pravitelstvuyuchij Senat Spravi velisya gubernskimi stryapchimi karnih sprav yaki perebuvali pri gubernskomu prokurorovi Pislya vidnovlennya yihnoyi samostijnosti vvodilisya viborni zasidateli po 2 osobi vid dvoryanstva i kupectva Iz 1831 golovi palat karnogo sudu takozh stali obiratisya dvoryanami Likvidovani vnaslidok sudovoyi reformi 1864 Zagalni principi na yakih isnuvala sudova vlada v doreformenij period v ukrayinskih guberniyah Rosijskoyi imperiyi polyagali v zmishuvanni administrativnih i sudovih funkcij Inkvizicijni procesualni normi neprozore pismove sudochinstvo spriyali tomu sho perevaga nadavalasya vikonavchij vladi nad sudovoyu vnaslidok chogo S p potraplyali v zalezhnist vid administraciyi j vidstoyuvali derzhavni interesi zamist interesiv naselennya Gubernatoram nalezhalo nadmirne pravo naglyadu za yihnoyu diyalnistyu shvalennya vibornih suddiv na posadah a takozh vplivu na sudochinstvo osoblivo karne viroki yakogo voni shvalyuvali Yim bezposeredno pidporyadkovuvalasya misceva policiya yaka provodila slidstvo j vikonuvala viroki sudiv Sudovi posadi obijmalisya dvoryanami dlya yakih vstanovlyuvavsya majnovij cenz a ne profesijno kvalifikacijna pridatnist Sam sudovij proces buv nedoskonalij poperednye diznannya ne viddilyalosya vid formalnogo slidstva Perevaga viddavalasya ziznannyu pidsudnogo a shob jogo dobitisya vdavalisya do tortur yaki buli skasovani lishe 1801 Advokatura bula vidsutnya Yak naslidok dlya sudochinstva buli harakternimi povilnij rozglyad sprav neglasnist ta zakritist formalizm nekompetentnist byurokratichna tyaganina habarnictvo Pislya sudovoyi reformi 1864S p 1864 1917 zasnovuvalisya zgidno iz sudovimi statutami vid 20 listopada 1864 vnaslidok sudovoyi reformi Buli apelyacijnoyu instanciyeyu po vidnoshennyu do okruzhnih sudiv organami sudovog naglyadu za yihnoyu diyalnistyu z yizdami mirovih suddiv a takozh advokaturoyu notariatom sudovimi slidchimi ta vvazhalisya sudami pershoyi instanciyi u spravah pro derzhavni zlochini Zaprovadzhuvalisya poetapno spershu v centralnih guberniyah Rosijskoyi imperiyi zgodom v istorichnih regionah zalezhno vid chasu yih vhodzhennya do skladu imperiyi ta stupenya integrovanosti v imperskij pravovij prostir Na vvedenni ciyeyi kategoriyi sudiv napolyagali pomishiki spodivayuchis otrimati v nih nadijnij zahist osobistih ta privatnovlasnickih prav Zasnovuvalisya v kozhnomu sud okruzi do skladu yakogo vhodilo kilka gubernij Shob zmenshiti mozhlivosti administrativnogo pidporyadkuvannya sudiv mezhi sudovogo okrugu ne zbigalisya z administrativno teritorialnim podilom S p podilyalisya na departamenti karnih i civilnih sprav kozhnij z yakih ocholyuvali golova ta chleni yaki priznachalisya na posadu imperatorom vnaslidok podannya ministra yusticiyi Odin iz goliv naznachavsya starshim j ocholyuvav prisutstviye zagalnogo zibrannya sudovoyi palati Vin zhe naglyadav za prohodzhennyam sprav yak u samij palati tak i v pidvidomchih yij okruzhnih sudah ta za diyalnistyu posadovih osib sudovogo okrugu Priznachalisya suddi pozhittyevo j mogli buti zvilneni lishe v razi zlovzhivan za rishennyam chleniv sudejskoyi korporaciyi Pri palati diyali prokurorskij naglyad radi prisyazhnih povirenih ta kancelyariya Karnij departament buv sudom pershoyi instanciyi i rozglyadav spravi pro derzhavni zlochini ta posadovi pravoporushennya chinovnikiv gubernskih derzh ustanov ta vibornih uryadovciv yaki obijmali posadi vid 8 go do 5 go klasu zokrema j goliv i chleniv povitovih zemskih uprav i zemskih zboriv prisyazhnih zasidateliv Spravi pro derzhavni zlochini z pozbavlennyam abo obmezhennyam prava vlasnosti zasluhovuvalisya za uchastyu stanovih predstavnikiv gubernskih i odnogo z povitovih predvoditeliv dvoryanstva miskogo golovi volosnogo golovi chi starshini Podibni spravi ale bez pozbavlennya prav vlasnosti rozglyadalisya za uchastyu prisyazhnih zasidateliv yaki naznachalisya zherebkuvannyam po spisku Uhvali S p mozhna bulo oskarzhiti lishe v kasacijnih departamentah Pravitelstvuyuchogo Senatu Pershoyu sudovoyu palatoyu zasnovanoyu v ukrayinskih guberniyah na osnovi sudovih statutiv 1864 bula Harkivska listopad 1867 diyalnist yakoyi poshiryuvalasya na Harkivsku Kursku Orlovsku i Voronezku guberniyi Yiyi ocholiv baron M Tornau 1812 82 vihodec z ostzejskih gubernij lyuteranskogo virospovidannya yakij nabuvshi sluzhbovogo dosvidu v centralnih rosijskih pravovih instituciyah buv perevedenij na sluzhbu do general gubernatora Liflyandiyi Estlyandiyi i Kurlyandiyi a piznishe proslavivsya kodifikaciyeyu zakonopolozhen dlya musulman Rosiyi Cim yak i in priznachennyam uryad vidpracovuvav tehnologiyu konstruyuvannya imperskoyi eliti zdatnoyi protidiyati starij praktici koli sudi ocholyuvali miscevi dvoryani pov yazani mizh soboyu etnichno korporativnoyu prinalezhnistyu Nevdovzi 30 chervnya 1868 bulo zasnovano Odesku sudovu palatu yaka obslugovuvala Hersonsku Katerinoslavsku Tavrijsku Podilsku guberniyi ta Bessarabsku gub U Pravoberezhnij Ukrayini S p vprovadzhuvalisya na drugomu etapi reformi yaka zbiglasya v chasi iz sudovoyu kontrreformoyu Na pershomu perehodovomu etapi stvoryuvalisya ob yednani palati karnogo i civilnogo sudu Tak Kiyivska z yednana palata karnogo ta civilnogo sudu diyala vprodovzh 1871 80 i z yasovuvala nevirisheni spravi likvidovanih povitovih sudiv ta S p a takozh zajmalasya vstanovlennyam konkursnogo upravlinnya u spravah nespromozhnih borzhnikiv Diyala u skladi karnogo ta civilnogo viddilen yaki ocholyuvav starshij golova a v kozhnomu viddilenni nalichuvalosya po 5 suddiv a takozh sudovi pristavi z pomichnikami stolonachalniki j sekretari Kiyivska sudova palata sho vidkrivalasya na osnovi sudovih statutiv 1864 u skladi Kiyivskoyi Volinskoyi Chernigivskoyi i Mogilovskoyi gubernij zasnovuvalasya najpiznishe 29 chervnya 1880 Kompetenciyi S p yak sudiv pershoyi instanciyi ne raz zminyuvalisya u zv yazku z peredacheyu yim z okruzhnih sudiv sprav pro zlochini ta pro porushennya pravil druku 1866 1872 spravi pro derzhavni zlochini buli vivedeni z kompetenciyi palat i dlya yih rozglyadu zasnovuvalosya Osoblive prisutstviye Pravitelstvuyuchogo Senatu dlya rozglyadu sprav pro derzhavni zlochini ta protizakonni organizaciyi 1878 cya kategoriya sprav znovu bula povernuta dlya rozglyadu S p Krim togo voni pochali rozglyadati spravi yaki ranishe vhodili do kompetenciyi okruzhnih sudiv pro sprotiv rozporyadzhennyam uryadu ta yavne nepidkorennya vladi pro obrazu j nepovagu do derzhavnih ustanov i chinovnikiv pri vikonanni nimi sluzhbovih obov yazkiv 1878 i 1879 ci spravi timchasovo peredavalisya na rozglyad vijskovih sudiv Unaslidok vvedennya polozhennya O merah k ohraneniyu gosudarstvennogo poryadka i obshestvennogo spokojstviya vid 14 serpnya 1881 ta polozhennya vid 12 bereznya 1882 O policejskom nadzore bilshist sprav pro derzhavni zlochini perejshla administrativnij vladi vid yakoyi zalezhala peredacha yih na rozglyad zagalnogo chi vijskovih sudiv Cherez kilka misyaciv podibni spravi znovu buli povernuti do S p i okruzhnih sudiv de rozglyadalisya za uchastyu sudu prisyazhnih 1889 zlochini proti poryadku upravlinnya buli znovu peredani S p zi stanovimi predstavnikami ale spravi pro posadovi zlochini rozglyadalisya vzhe bez uchasti sudu prisyazhnih Unaslidok uporyadkuvannya pravil pro karnu vidpovidalnist zgidno z novim sudovim kodeksom 1903 S p rozglyadali spravi pro derzhavni zlochini Oskilki do kategoriyi derzhavnih zlochiniv vidnosilasya velika kilkist pravoporushen zokrema j ti sho buli pov yazani z radikalno revolyucijnim ruhom to ce prizvelo do nakopichennya znachnoyi kilkosti sprav u S p sho sprichinilo yih povernennya 1906 na rozglyad okruzhnih sudiv S p pripinili diyalnist u rosijskih guberniyah vnaslidok dekretu RNK vid 22 listopada 1917 v ukrayinskih na osnovi dekretu Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini vid 14 lyutogo 1919 PosilannyaShandra V S Sudovi palati 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 893 ISBN 978 966 00 1290 5 Sudova palata 31 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2