Субарту або Субар — країна, що згадується в аккадських та ассирійських текстах. Розташовувалась на річці Тигр, на північ від Вавилонії.
Згадки
В шумерському епосі наведений перелік країн, де «змішані мови» — до їх числа входять Субарту, Хамазі, Шумер, Урі-кі () і Марту (країна амореїв). Аналогічно, у найбільш ранніх згадках «чотирьох кварталів» навколо Аккада згадується Субарту, поряд із Марту, Еламом і Шумером. Субарту згадується як провінція імперії Лугальаннемунду.
Пізніше Саргон вів війну проти Субару. Нарам-Суен згадував Субар поряд із у переліку земель, що перебували під його владою.
Субарту згадується у клинописах царя Шульгі як північна грізна країна. При цьому з даних, що збереглись, зрозуміло, що у сутичках з Субарту Ур так і не досягнув вагомих успіхів. Субарту разом з в одному зі своїх клинописів згадував ассирійський цар Саргон I як країни, з якими він воював.
Субарту також згадував і Хаммурапі. З текстів останнього ясно, що Субарту підтримував його ворогів, але зрештою зазнав поразки та був змушений відступити. Також Субарту згадується у «Поемі про Ерру» поряд з іншими країнами, що дошкуляли Вавилонському царству.
В хеттських джерелах відомості про Субарту є вкрай поверхневими та заплутаними, утім, імовірно, що «Аззі» () з хеттських джерел, що відповідає географічній території Субарту, належить саме до тієї країни.
Наприкінці XIV століття до н. е. Субарту знову з'явився в ассирійських хроніках. Так, Адад-нірарі I поданий як винищувач війська, у тому числі й субарійців, а Тукульті-Нінурта I у своїх титулах йменується, у том числі, і як цар субарійців. Також відомо, що Тіглатпаласар I близько 1114 року до н. е. здійснив похід проти Субарту та номінально домігся його підкорення. Походи на північ довелось вести ще кілька разів.
Наприкінці IX століття до н. е. Субарту потрапив під владу Урарту й залишався у такому положенні до першої чверті VII століття до н. е., незважаючи на низку запеклих повстань.
Припущення щодо місцезнаходження
На думку більшості істориків Субарту — рання назва власне Ассирії на Тигрі. Натомість, відповідно до низки інших теорій Субарту міг розташовуватись дещо далі на схід, на північ або на захід. Деякі джерела повідомляють, що Субарту — ймовірно, область у середній і верхній течії Тигра та його приток. У тій країні за Саргона I могли проживати носії мови, а також , яких аккадці називали субареями.
Примітки
- BOTTERO Jean, KRAMER Samuel Noah, Lorsque les dieux faisaient l'homme, Gallimard, Paris, 1989, стор.704
- Иванов В. В. («Выделение разных хронологических слоев в древнеармянском и проблема первоначальной структуры текста гимна Вахагну», ИФЖ, N 4, Ереван 1983, стор. 31-33
- Дьяконов И. М. История Древнего Востока. Кн. 1. Ч. 1. М., 1983. стор. 239
Джерела
- Arthur Ungnad, Die ältesten Völkerwanderungen Vorderasiens. Ein Beitrag zur Geschichte und Kultur der Semiten, Arier, Hethiter und Subaräer. Kulturfragen 1, 1923, 4-8
- Arthur Ungnad, Subartu, Beiträge zur Kulturgeschichte und Völkerkunde Vorderasiens (Berlin/Leipzig 1936)
- Moran, William L. The Amarna Letters. Johns Hopkins University Press, 1987, 1992. (softcover, )
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subartu abo Subar krayina sho zgaduyetsya v akkadskih ta assirijskih tekstah Roztashovuvalas na richci Tigr na pivnich vid Vaviloniyi ZgadkiV shumerskomu eposi navedenij perelik krayin de zmishani movi do yih chisla vhodyat Subartu Hamazi Shumer Uri ki i Martu krayina amoreyiv Analogichno u najbilsh rannih zgadkah chotiroh kvartaliv navkolo Akkada zgaduyetsya Subartu poryad iz Martu Elamom i Shumerom Subartu zgaduyetsya yak provinciya imperiyi Lugalannemundu Piznishe Sargon viv vijnu proti Subaru Naram Suen zgaduvav Subar poryad iz u pereliku zemel sho perebuvali pid jogo vladoyu Subartu zgaduyetsya u klinopisah carya Shulgi yak pivnichna grizna krayina Pri comu z danih sho zbereglis zrozumilo sho u sutichkah z Subartu Ur tak i ne dosyagnuv vagomih uspihiv Subartu razom z v odnomu zi svoyih klinopisiv zgaduvav assirijskij car Sargon I yak krayini z yakimi vin voyuvav Subartu takozh zgaduvav i Hammurapi Z tekstiv ostannogo yasno sho Subartu pidtrimuvav jogo vorogiv ale zreshtoyu zaznav porazki ta buv zmushenij vidstupiti Takozh Subartu zgaduyetsya u Poemi pro Erru poryad z inshimi krayinami sho doshkulyali Vavilonskomu carstvu V hettskih dzherelah vidomosti pro Subartu ye vkraj poverhnevimi ta zaplutanimi utim imovirno sho Azzi z hettskih dzherel sho vidpovidaye geografichnij teritoriyi Subartu nalezhit same do tiyeyi krayini Naprikinci XIV stolittya do n e Subartu znovu z yavivsya v assirijskih hronikah Tak Adad nirari I podanij yak vinishuvach vijska u tomu chisli j subarijciv a Tukulti Ninurta I u svoyih titulah jmenuyetsya u tom chisli i yak car subarijciv Takozh vidomo sho Tiglatpalasar I blizko 1114 roku do n e zdijsniv pohid proti Subartu ta nominalno domigsya jogo pidkorennya Pohodi na pivnich dovelos vesti she kilka raziv Naprikinci IX stolittya do n e Subartu potrapiv pid vladu Urartu j zalishavsya u takomu polozhenni do pershoyi chverti VII stolittya do n e nezvazhayuchi na nizku zapeklih povstan Pripushennya shodo misceznahodzhennyaNa dumku bilshosti istorikiv Subartu rannya nazva vlasne Assiriyi na Tigri Natomist vidpovidno do nizki inshih teorij Subartu mig roztashovuvatis desho dali na shid na pivnich abo na zahid Deyaki dzherela povidomlyayut sho Subartu jmovirno oblast u serednij i verhnij techiyi Tigra ta jogo pritok U tij krayini za Sargona I mogli prozhivati nosiyi movi a takozh yakih akkadci nazivali subareyami PrimitkiBOTTERO Jean KRAMER Samuel Noah Lorsque les dieux faisaient l homme Gallimard Paris 1989 stor 704 Ivanov V V Vydelenie raznyh hronologicheskih sloev v drevnearmyanskom i problema pervonachalnoj struktury teksta gimna Vahagnu IFZh N 4 Erevan 1983 stor 31 33 Dyakonov I M Istoriya Drevnego Vostoka Kn 1 Ch 1 M 1983 stor 239DzherelaArthur Ungnad Die altesten Volkerwanderungen Vorderasiens Ein Beitrag zur Geschichte und Kultur der Semiten Arier Hethiter und Subaraer Kulturfragen 1 1923 4 8 Arthur Ungnad Subartu Beitrage zur Kulturgeschichte und Volkerkunde Vorderasiens Berlin Leipzig 1936 Moran William L The Amarna Letters Johns Hopkins University Press 1987 1992 softcover ISBN 0 8018 6715 0