Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стівен Джеффрі Остро 9 березня 1946 15 грудня 2008 американський вчений спеціаліст з радіолокаційної астрономії який пра

Стівен Остро

Стівен Остро

Стівен Джеффрі Остро (9 березня 1946 — 15 грудня 2008) — американський вчений, спеціаліст з радіолокаційної астрономії, який працював у Лабораторії реактивного руху НАСА. Проводив радіолокаційні спостереження астероїдів, Марса і його супутників, супутників Юпітера і Сатурна, кілець Сатурна. Станом на травень 2008 року Остро та його співробітники дослідили за допомогою радара 222 навколоземні астероїди (включаючи 130 потенційно небезпечних об'єктів та 24 подвійні) та 118 об'єктів головного поясу.

Стівен Остро
image
Народився9 березня 1946(1946-03-09)[1]
Самервілл, Нью-Джерсі, США
Помер15 грудня 2008(2008-12-15)[1] (62 роки)
Країнаimage США
Діяльністьастроном
Alma materМассачусетський технологічний інститут
Корнелльський університет
Ратґерський університет
d
ЗакладКорнелльський університет
Науковий керівникd
Нагороди

Біографія

Народився 9 березня 1946 року в Самервілі, штат Нью-Джерсі. У 1969 році отримав ступінь бакалавра в Ратґерському університеті, у 1974 році — ступінь магістра інженерної фізики в Корнелльському університеті, а в 1978 році — ступінь доктора філософії в галузі планетарології в Массачусетському технологічному інституті. У Массачусетському технологічному інституті під керівництвом та Ірвіна Шапіро Остро вивчав властивості радіолокаційного розсіювання кілець Сатурна та супутників Галілея за допомогою обсерваторії Аресібо.

Після закінчення аспірантури та року докторантури в Массачусетському технологічному інституті Остро працював асистентом професора астрономії в Корнелльському університеті, а в 1984 році перейшов у Лабораторію реактивного руху. Остро очолював астероїдну радарну групу в Лабораторії реактивного руху. У космічній місії «Кассіні — Гюйгенс» він був членом групи RADAR, яка вивчала супутники Сатурна. У 2008 році Остро був обраний членом Американського геофізичного союзу за його внесок у науки про Землю та космос.

Він помер 15 грудня 2008 року через ускладнення, пов'язані з раком.

Наукові результати

Радіолокаційна астрономія астероїдів

image
Анімація подвійного навколоземного астероїда 66391 Мошуп, який спостерігали Остро та його співробітники. Ця модель форми була отримана шляхом інверсії радіолокаційних зображень.

Значна частина кар'єри Остро була зосереджена на розвитку радіолокаційної астрономії астероїдів. У ранніх експериментах, таких як перше радарне виявлення Церери, радіолокаційні спостереження астероїдів обмежувалися вимірюванням доплерівських зсувів і ефективних площ розсіювання. Починаючи з початку 1980-х років, Остро очолював розробку радіолокаційних зображень і методів реконструкції форм, спочатку визначаючи лише зовнішні межі форм астероїдів, а потім створюючи та тривимірні моделі форм.

З 19 по 22 серпня 1989 року Стівен Остро та Скотт Гадсон спостерігали контактно-подвійний астероїд 4769 Касталія з обсерваторії Аресібо, створивши перші радарні зображення астероїда, які вони пізніше використали для побудови моделі об'єкта. Після подальшого розвитку методів візуалізації та реконструкції форм астероїдів Остро, Гадсоном і Крістофером Магрі та модернізації Аресібо в середині 1990-х років кількість радіолокаційних спостережень різко зросла.

Деякі з відомих астероїдів, досліджені Остро:

  • 216 Клеопатра — великий астероїд головного поясу, перший астероїд, для якого було підтверджено, що має склад поверхні нікель-залізо.
  •  — перший навколоземний астероїд, для якого був підтверджений металевий склад. Розрахункова кількість металів платинової групи в 1986 році порівнянна з кількістю в магматичному комплексі Бушвельда, найбільшому джерелі на поверхні Землі.
  • 4769 Касталія — перший навколоземний астероїд, зображений достатньо добре, щоб визначити його форму, яка виявилася контактно-подвійною.
  • 4179 Тоутатіс — контактно-подвійний астероїд, який перебуває в стані нутації.
  •  — великий навколоземний астероїд, який обертається надзвичайно повільно.
  •  — дуже маленький (30-метровий) астероїд, який обертається настільки швидко, що відцентрова сила перевищує силу тяжіння.
  • 66391 Мошуп — один із перших відомих подвійних навколоземних астероїдів.
  •  — перший астероїд, для якого був виміряний ефект Ярковського.
  • 1950 DA — приблизно 1-кілометровий астероїд із можливим зіткненням із Землею у 2880 році.
  • 99942 Апофіс — навколоземний астероїд, який пройде повз Землю у 2029 році. Радарна астрометрія зі спостережень групи Остро була важливою для уточнення траєкторії Апофіса та ймовірності зіткнення.

Щоб детально дослідити динамічні наслідки цих спостережень, Остро співпрацював зі , , Скоттом Гадсоном, та Деніелом Ширсом.

Радар забезпечує дуже точне вимірювання положення та швидкості цільових об'єктів, і така астрометрія навколоземних об'єктів була визнана надзвичайно важливою для боротьби з небезпекою зіткнення. У багатьох випадках радіолокаційна астрометрія виключила можливі зіткнення із Землею з прогнозів траєкторії за багато років до того, як це могла б зробити оптична астрометрія.

Небезпека зіткнень з астероїдами

Остро одним з перших почав активно обговорювати небезпеку зіткнень астероїдів з Землею, приділяючи особливу увагу необхідності ретельно досліджувати астероїди перед будь-якою спробою відхилення. У роботі з Карлом Саганом Остро зазначив, що хоча небезпека зіткнення з астероїдом є важливим довгостроковим ризиком для будь-якої цивілізації, ризик, пов'язаний із підтриманням активної програми відхилення, є ще вищим, бо технологія відхилення астероїдів для запобігання зіткненням може бути так само використана зловмисниками, щоб примусити безпечний астероїд впасти на Землю.

Робота на інших об'єктах

Остро працював над радіолокаційними спостереженнями крижаних супутників Юпітера і Сатурна, зокрема за допомогою приладу «Кассіні — Гюйгенса» RADAR. Радіолокаційні спостереження супутників Марса, Фобоса та Деймоса, уточнили їхні орбіти та показали, що їхні поверхні вкриті кількома метрами матеріалу дуже низької густини (~1 г/см3), швидше за все — дрібнозернистим пилом.

Відзнаки

  • , посмертно (2010)
  • Медалі НАСА за виняткові наукові досягнення (1991 та 2004)
  • 3169 Остро, астероїд, названий на честь Остро в 1981 році

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. . planetary.org. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 17 грудня 2008.
  3. Ostro, S.J. та ін. (1979). Radar observations of asteroid 1 Ceres. Icarus. 40 (3): 355—358. Bibcode:1979Icar...40..355O. doi:10.1016/0019-1035(79)90027-7.
  4. Ostro, S.J. та ін. (1988). Asteroid shapes from radar echo spectra: A new theoretical approach. Icarus. 73 (1): 15—24. Bibcode:1988Icar...73...15O. doi:10.1016/0019-1035(88)90083-8.
  5. Asteroid radar group. Jet Propulsion Laboratory.
  6. . The American Astronomical Society. Архів оригіналу за 3 червня 2007.

Посилання

  • NASA's Asteroid Radar Group.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stiven Dzheffri Ostro 9 bereznya 1946 15 grudnya 2008 amerikanskij vchenij specialist z radiolokacijnoyi astronomiyi yakij pracyuvav u Laboratoriyi reaktivnogo ruhu NASA Provodiv radiolokacijni sposterezhennya asteroyidiv Marsa i jogo suputnikiv suputnikiv Yupitera i Saturna kilec Saturna Stanom na traven 2008 roku Ostro ta jogo spivrobitniki doslidili za dopomogoyu radara 222 navkolozemni asteroyidi vklyuchayuchi 130 potencijno nebezpechnih ob yektiv ta 24 podvijni ta 118 ob yektiv golovnogo poyasu Stiven OstroNarodivsya9 bereznya 1946 1946 03 09 1 Samervill Nyu Dzhersi SShAPomer15 grudnya 2008 2008 12 15 1 62 roki Krayina SShADiyalnistastronomAlma materMassachusetskij tehnologichnij institut Kornellskij universitet Ratgerskij universitet dZakladKornellskij universitetNaukovij kerivnikdNagorodipremiya Dzherarda Kojpera 2003 dBiografiyaNarodivsya 9 bereznya 1946 roku v Samervili shtat Nyu Dzhersi U 1969 roci otrimav stupin bakalavra v Ratgerskomu universiteti u 1974 roci stupin magistra inzhenernoyi fiziki v Kornellskomu universiteti a v 1978 roci stupin doktora filosofiyi v galuzi planetarologiyi v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti U Massachusetskomu tehnologichnomu instituti pid kerivnictvom ta Irvina Shapiro Ostro vivchav vlastivosti radiolokacijnogo rozsiyuvannya kilec Saturna ta suputnikiv Galileya za dopomogoyu observatoriyi Aresibo Pislya zakinchennya aspiranturi ta roku doktoranturi v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti Ostro pracyuvav asistentom profesora astronomiyi v Kornellskomu universiteti a v 1984 roci perejshov u Laboratoriyu reaktivnogo ruhu Ostro ocholyuvav asteroyidnu radarnu grupu v Laboratoriyi reaktivnogo ruhu U kosmichnij misiyi Kassini Gyujgens vin buv chlenom grupi RADAR yaka vivchala suputniki Saturna U 2008 roci Ostro buv obranij chlenom Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu za jogo vnesok u nauki pro Zemlyu ta kosmos Vin pomer 15 grudnya 2008 roku cherez uskladnennya pov yazani z rakom Naukovi rezultatiRadiolokacijna astronomiya asteroyidiv Animaciya podvijnogo navkolozemnogo asteroyida 66391 Moshup yakij sposterigali Ostro ta jogo spivrobitniki Cya model formi bula otrimana shlyahom inversiyi radiolokacijnih zobrazhen Znachna chastina kar yeri Ostro bula zoseredzhena na rozvitku radiolokacijnoyi astronomiyi asteroyidiv U rannih eksperimentah takih yak pershe radarne viyavlennya Cereri radiolokacijni sposterezhennya asteroyidiv obmezhuvalisya vimiryuvannyam doplerivskih zsuviv i efektivnih plosh rozsiyuvannya Pochinayuchi z pochatku 1980 h rokiv Ostro ocholyuvav rozrobku radiolokacijnih zobrazhen i metodiv rekonstrukciyi form spochatku viznachayuchi lishe zovnishni mezhi form asteroyidiv a potim stvoryuyuchi ta trivimirni modeli form Z 19 po 22 serpnya 1989 roku Stiven Ostro ta Skott Gadson sposterigali kontaktno podvijnij asteroyid 4769 Kastaliya z observatoriyi Aresibo stvorivshi pershi radarni zobrazhennya asteroyida yaki voni piznishe vikoristali dlya pobudovi modeli ob yekta Pislya podalshogo rozvitku metodiv vizualizaciyi ta rekonstrukciyi form asteroyidiv Ostro Gadsonom i Kristoferom Magri ta modernizaciyi Aresibo v seredini 1990 h rokiv kilkist radiolokacijnih sposterezhen rizko zrosla Deyaki z vidomih asteroyidiv doslidzheni Ostro 216 Kleopatra velikij asteroyid golovnogo poyasu pershij asteroyid dlya yakogo bulo pidtverdzheno sho maye sklad poverhni nikel zalizo pershij navkolozemnij asteroyid dlya yakogo buv pidtverdzhenij metalevij sklad Rozrahunkova kilkist metaliv platinovoyi grupi v 1986 roci porivnyanna z kilkistyu v magmatichnomu kompleksi Bushvelda najbilshomu dzhereli na poverhni Zemli 4769 Kastaliya pershij navkolozemnij asteroyid zobrazhenij dostatno dobre shob viznachiti jogo formu yaka viyavilasya kontaktno podvijnoyu 4179 Toutatis kontaktno podvijnij asteroyid yakij perebuvaye v stani nutaciyi velikij navkolozemnij asteroyid yakij obertayetsya nadzvichajno povilno duzhe malenkij 30 metrovij asteroyid yakij obertayetsya nastilki shvidko sho vidcentrova sila perevishuye silu tyazhinnya 66391 Moshup odin iz pershih vidomih podvijnih navkolozemnih asteroyidiv pershij asteroyid dlya yakogo buv vimiryanij efekt Yarkovskogo 1950 DA priblizno 1 kilometrovij asteroyid iz mozhlivim zitknennyam iz Zemleyu u 2880 roci 99942 Apofis navkolozemnij asteroyid yakij projde povz Zemlyu u 2029 roci Radarna astrometriya zi sposterezhen grupi Ostro bula vazhlivoyu dlya utochnennya trayektoriyi Apofisa ta jmovirnosti zitknennya Shob detalno dosliditi dinamichni naslidki cih sposterezhen Ostro spivpracyuvav zi Skottom Gadsonom ta Denielom Shirsom Radar zabezpechuye duzhe tochne vimiryuvannya polozhennya ta shvidkosti cilovih ob yektiv i taka astrometriya navkolozemnih ob yektiv bula viznana nadzvichajno vazhlivoyu dlya borotbi z nebezpekoyu zitknennya U bagatoh vipadkah radiolokacijna astrometriya viklyuchila mozhlivi zitknennya iz Zemleyu z prognoziv trayektoriyi za bagato rokiv do togo yak ce mogla b zrobiti optichna astrometriya Nebezpeka zitknen z asteroyidami Ostro odnim z pershih pochav aktivno obgovoryuvati nebezpeku zitknen asteroyidiv z Zemleyu pridilyayuchi osoblivu uvagu neobhidnosti retelno doslidzhuvati asteroyidi pered bud yakoyu sproboyu vidhilennya U roboti z Karlom Saganom Ostro zaznachiv sho hocha nebezpeka zitknennya z asteroyidom ye vazhlivim dovgostrokovim rizikom dlya bud yakoyi civilizaciyi rizik pov yazanij iz pidtrimannyam aktivnoyi programi vidhilennya ye she vishim bo tehnologiya vidhilennya asteroyidiv dlya zapobigannya zitknennyam mozhe buti tak samo vikoristana zlovmisnikami shob primusiti bezpechnij asteroyid vpasti na Zemlyu Robota na inshih ob yektah Ostro pracyuvav nad radiolokacijnimi sposterezhennyami krizhanih suputnikiv Yupitera i Saturna zokrema za dopomogoyu priladu Kassini Gyujgensa RADAR Radiolokacijni sposterezhennya suputnikiv Marsa Fobosa ta Dejmosa utochnili yihni orbiti ta pokazali sho yihni poverhni vkriti kilkoma metrami materialu duzhe nizkoyi gustini 1 g sm3 shvidshe za vse dribnozernistim pilom VidznakiPremiya Dzherarda Kojpera vid Viddilu planetarnih nauk Amerikanskogo astronomichnogo tovaristva 2003 posmertno 2010 Medali NASA za vinyatkovi naukovi dosyagnennya 1991 ta 2004 3169 Ostro asteroyid nazvanij na chest Ostro v 1981 rociPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 planetary org Arhiv originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 17 grudnya 2008 Ostro S J ta in 1979 Radar observations of asteroid 1 Ceres Icarus 40 3 355 358 Bibcode 1979Icar 40 355O doi 10 1016 0019 1035 79 90027 7 Ostro S J ta in 1988 Asteroid shapes from radar echo spectra A new theoretical approach Icarus 73 1 15 24 Bibcode 1988Icar 73 15O doi 10 1016 0019 1035 88 90083 8 Asteroid radar group Jet Propulsion Laboratory The American Astronomical Society Arhiv originalu za 3 chervnya 2007 PosilannyaNASA s Asteroid Radar Group

Дата публікації:
Топ