Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Студійна система — організаційна структура Голлівуду в період його «золотої доби», яка залишалася незмінною з 1928 року (створення RKO Pictures) до кінця 1949 року (продаж кінотеатрів студії Paramount).
У середині XX століття 95 % американського кіноринку контролювали 8 кінотрестів. Частка [en] «великої п'ятірки» (MGM, Paramount, Fox, Warner Bros., RKO) коливалася від 22 % (MGM) до 9 % (RKO). Крім власне виробництва фільмів, студії займалися їх дистрибуцією і володіли великими мережами кінотеатрів.
У 1948—1954 роках під натиском державних регуляторів цю систему булу ліквідовано, проте її пережитки зберігалися до середини 1960-х років: досить вузьке коло виробників кінофільмів і обмеження на прокат, накладені кодексом Гейза. Тільки після скасування кодексу в 1967 році можна говорити про настання епохи Нового Голлівуду.
Основні риси
Основою студійної системи була наявність у кожної студії великих виробничих потужностей з постійним персоналом. Режисери, актори та інші кінематографісти укладали зі студіями довгострокові контракти і перебували в їхньому повному розпорядженні. За відмову від виконання контракту накладалися солідні штрафи. Студія розкручувала «зірку» практично з нуля, часто вигадуючи їй нове ім'я і біографію (т. зв. [en]). Кар'єра кіноакторів повністю залежала від примх студійного керівництва. Професійні нагороди, як правило, розподілялися за неформальною угодою найбільших кіномагнатів.
Іншою складовою комерційного успіху була монополізація кіностудіями мереж збуту кінопродукції, тобто кінотеатрів. Це дозволяло маніпулювати цінами на квитки. Власникам незалежних кінотеатрів фільми пропонувалися «пакетами» з п'яти кінокартин, серед яких лише одна була хітовою, а інші йшли «в навантаження».
Ієрархія студій
Впродовж усіх 1930-х років економічним локомотивом кіноіндустрії виступала студія Metro-Goldwyn-Mayer (MGM) на чолі з Л. Б. Майєром; за нею з помітним відставанням слідувала компанія Fox на чолі з Д. Зануком (перейменована в 1935 році в 20th Century Fox). У розпал Великої депресії всі студії, окрім MGM, показали збиток. Після того, як MGM покинули продюсери-новатори Ірвінг Тальберг і Девід Сельцник, компанія перестала розвиватися і віддала в 1942 році пальму першості студії Paramount Pictures.
Слідом за трьома цими гігантами слідували «середняки». Компанія Warner Bros. увійшла в число провідних гравців після випуску в 1927 році першого звукового фільму «Співак джазу», який поклав початок революційного перетворення голлівудської індустрії. Для меншої з п'яти великих студій, RKO Pictures, зоряний час настав у 1933 році, коли в прокат вийшов її найбільший хіт, «Кінг-Конг».
Малі кінокомпанії не могли похвалитися розгалуженими мережами кінотеатрів. У цьому сегменті в 1930-ті роки найбільший успіх був на боці компанії Columbia Pictures, проте в 1940-х роках її обійшла за оборотами найстаріша кіностудія Америки, Universal Pictures , заснована ще в 1909 році.
Кінокомпанія United Artists була влаштована інакше, ніж всі інші. Вона не займалася безпосередньо кіновиробництвом, а кредитували незалежних кіновиробників (наприклад, студії Сельцника і Голдвіна) і забезпечувала дистрибуцію їхньої продукції. Вона не мала власних кінотеатрів.
Крах системи
Тотальний контроль кінотрестів над усім кінопроцесом від виробництва фільмів до «збуту» їх кінцевому споживачеві не міг не викликати стурбованості в антимонопольного відомства. У 1938 році проти Paramount Pictures було [en], який затягнувся на довгі роки. У 1948 році Верховний суд США, нарешті, визнав найбільшу в країні кінокомпанію порушницею закону про вільну конкуренцію і зажадав поділу її кіновиробничих потужностей і кінотеатрів. Передбачалося, що слідом за Paramount всі кінокомпанії будуть реорганізовані за зразком United Artists.
Кіномагнати могли б довго заперечувати обґрунтованість цього розпорядження, якби Говард Г'юз (новий власник RKO) не поспішив продати невелику мережу кінотеатрів RKO. Цей прецедент звів нанівець аргументи інших кінокомпаній. Продаючи власні кінотеатри, Г'юз розраховував прискорити процес розпаду кіномонополій, що повинно було поставити їх в рівні умови з RKO. Останні кінотеатри були відокремлені від кіностудій у 1954 році. На цьому «золота доба Голлівуду» підійшла до кінця.
Прибуток кіностудій став різко (до 90 %) падати, і не тільки через зростання відрахувань дистриб'юторам і власникам кінотеатрів. Посередні фільми перестали приносити прибуток, оскільки пакетний метод реалізації кінопродукції пішов у минуле. Відвідуваність кінотеатрів щорічно падала через масове поширення телебачення. Рядові американці все частіше надавали перевагу проводити вечір перед телеекраном, а не в кінотеатрі. Найбідніші студії переходили під контроль іноземців. Першою на американський кіноринок вторглася британська компанія Decca Records, яка в 1951 році встановила контроль над студією Universal.
Нова модель бізнесу
Безпосереднім наслідком краху студійної системи стало небувале зростання гонорарів «зірок» першої величини. З огляду на скорочення обсягів фінансових надходжень студії були змушені розірвати довгострокові контракти з високооплачуваними акторами і режисерами. Однак в умовах, коли посередні фільми перестали окуплятися, загострилася і конкуренція за гучні імена, бо тільки вони могли гарантувати фільму успіх, особливо в закордонному прокаті, який з 1950-х років набував все більшого значення. Під «зірок» першої величини студіям було легше залучати фінансування.
В цю епоху наймогутнішими людьми в Голлівуді стають агенти популярних акторів, як, наприклад, [en], який працював під егідою компанії MCA . У 1950 році він вибив для Джиммі Стюарта контракт, за яким той отримував за фільм не фіксований заробіток, а відсоток від прибутку. Успіх вестерна [ru]» відразу зробив Стюарта заможною людиною. Стопами Стюарта пішли й інші «зірки». Умови, які вони висували студіям, нерідко ставали для останніх руйнівними. Відомий випадок, коли Марлону Брандо за участь у фільмі було обіцяно три чверті прибутку від його прокату.
Для багатьох акторів при вирішенні питання про участь у зніманнях визначальним фактором ставало залучення до проєкту режисера з ім'ям. Це підстьобнуло конкуренцію студій за послуги провідних режисерів; відповідно зросли і заробітки останніх. Проте доходи акторів і режисерів були непорівнянні. Характерний приклад: за хічкоківський фільм «Спіймати злодія» режисер отримав $ 50 тисяч, а виконавець головної ролі Кері Грант — в 14 разів більше.
Нова модель бізнесу плачевно відбилася на студіях RKO, United Artists і MGM, які з часом були змушені піти з ринку. Колишні монополісти воліли здавати свої виробничі потужності незалежним продюсерам на кшталт Гала Волліса, беручи участь у фінансуванні найбільш перспективних кінопроєктів. Власне виробництво кіностудій було переорієнтовано на недорогі телефільми, які були затребувані телеканалами для заповнення ефірного часу. У 1957 році половина випущених у прокат фільмів було знято незалежними виробниками.
Сучасна студійна система
Після хаотичної епохи Нового Голлівуду, коли правила гри диктували невеликі виробники зразок [en], старі кіностудії знову набули міцного ґрунту під ногами в 1980-ті роки. Публіку (в основному молодіжну) повернули в кінотеатри науково-фантастичні блокбастери Джорджа Лукаса і Стівена Спілберга, призначені для перегляду на [ru] і часто організовані за принципом франшизи, який забезпечує максимальні касові збори. У Голлівуді склалася нова «велика п'ятірка» кіностудій, за кожною з яких стоїть великий інвестор з іншої сфери економіки:
- Walt Disney Company (торгова марка Buena Vista),
- Universal Studios,
- Paramount Pictures,
- Warner Bros.,
- Columbia Pictures.
У кожної великої студії є підрозділ для дистрибуції домашнього відео і підрозділ, що спеціалізується на так званому незалежному кіно і артхаусі: Miramax Films при студії Disney, Focus Features при студії Universal тощо.
У ролі «малих студій» в сучасному Голлівуді виступають незалежні компанії DreamWorks, Lionsgate і The Weinstein Company, а також New Line Cinema, афільована з Warner Bros., 20th Century Studios та Searchlight Pictures, афільована з Disney і Metro-Goldwyn-Mayer, яка фактично перетворилася на «дочку» Columbia Pictures.
Література
- Chapman, James (2003). Cinemas of the World: Film and Society from 1895 to the Present (London: Reaktion Books).
- Finler, Joel W. (1988). The Hollywood Story (New York: Crown).
- Schatz, Thomas (1998 [1988]). The Genius of the System: Hollywood Filmmaking in the Studio Era (London: Faber and Faber).
- Schatz, Thomas (1999 [1997]). Boom and Bust: American Cinema in the 1940s (Berkeley, Los Angeles, and London: University of California Press).
| Ця стаття не містить . (березень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Studijna sistema organizacijna struktura Gollivudu v period jogo zolotoyi dobi yaka zalishalasya nezminnoyu z 1928 roku stvorennya RKO Pictures do kincya 1949 roku prodazh kinoteatriv studiyi Paramount Oblichchya klasichnogo Gollivudu U seredini XX stolittya 95 amerikanskogo kinorinku kontrolyuvali 8 kinotrestiv Chastka en velikoyi p yatirki MGM Paramount Fox Warner Bros RKO kolivalasya vid 22 MGM do 9 RKO Krim vlasne virobnictva filmiv studiyi zajmalisya yih distribuciyeyu i volodili velikimi merezhami kinoteatriv U 1948 1954 rokah pid natiskom derzhavnih regulyatoriv cyu sistemu bulu likvidovano prote yiyi perezhitki zberigalisya do seredini 1960 h rokiv dosit vuzke kolo virobnikiv kinofilmiv i obmezhennya na prokat nakladeni kodeksom Gejza Tilki pislya skasuvannya kodeksu v 1967 roci mozhna govoriti pro nastannya epohi Novogo Gollivudu Osnovni risiOsnovoyu studijnoyi sistemi bula nayavnist u kozhnoyi studiyi velikih virobnichih potuzhnostej z postijnim personalom Rezhiseri aktori ta inshi kinematografisti ukladali zi studiyami dovgostrokovi kontrakti i perebuvali v yihnomu povnomu rozporyadzhenni Za vidmovu vid vikonannya kontraktu nakladalisya solidni shtrafi Studiya rozkruchuvala zirku praktichno z nulya chasto vigaduyuchi yij nove im ya i biografiyu t zv en Kar yera kinoaktoriv povnistyu zalezhala vid primh studijnogo kerivnictva Profesijni nagorodi yak pravilo rozpodilyalisya za neformalnoyu ugodoyu najbilshih kinomagnativ Inshoyu skladovoyu komercijnogo uspihu bula monopolizaciya kinostudiyami merezh zbutu kinoprodukciyi tobto kinoteatriv Ce dozvolyalo manipulyuvati cinami na kvitki Vlasnikam nezalezhnih kinoteatriv filmi proponuvalisya paketami z p yati kinokartin sered yakih lishe odna bula hitovoyu a inshi jshli v navantazhennya Iyerarhiya studijVprodovzh usih 1930 h rokiv ekonomichnim lokomotivom kinoindustriyi vistupala studiya Metro Goldwyn Mayer MGM na choli z L B Majyerom za neyu z pomitnim vidstavannyam sliduvala kompaniya Fox na choli z D Zanukom perejmenovana v 1935 roci v 20th Century Fox U rozpal Velikoyi depresiyi vsi studiyi okrim MGM pokazali zbitok Pislya togo yak MGM pokinuli prodyuseri novatori Irving Talberg i Devid Selcnik kompaniya perestala rozvivatisya i viddala v 1942 roci palmu pershosti studiyi Paramount Pictures Slidom za troma cimi gigantami sliduvali serednyaki Kompaniya Warner Bros uvijshla v chislo providnih gravciv pislya vipusku v 1927 roci pershogo zvukovogo filmu Spivak dzhazu yakij poklav pochatok revolyucijnogo peretvorennya gollivudskoyi industriyi Dlya menshoyi z p yati velikih studij RKO Pictures zoryanij chas nastav u 1933 roci koli v prokat vijshov yiyi najbilshij hit King Kong Mali kinokompaniyi ne mogli pohvalitisya rozgaluzhenimi merezhami kinoteatriv U comu segmenti v 1930 ti roki najbilshij uspih buv na boci kompaniyi Columbia Pictures prote v 1940 h rokah yiyi obijshla za oborotami najstarisha kinostudiya Ameriki Universal Pictures zasnovana she v 1909 roci Kinokompaniya United Artists bula vlashtovana inakshe nizh vsi inshi Vona ne zajmalasya bezposeredno kinovirobnictvom a kredituvali nezalezhnih kinovirobnikiv napriklad studiyi Selcnika i Goldvina i zabezpechuvala distribuciyu yihnoyi produkciyi Vona ne mala vlasnih kinoteatriv Krah sistemiTotalnij kontrol kinotrestiv nad usim kinoprocesom vid virobnictva filmiv do zbutu yih kincevomu spozhivachevi ne mig ne viklikati sturbovanosti v antimonopolnogo vidomstva U 1938 roci proti Paramount Pictures bulo en yakij zatyagnuvsya na dovgi roki U 1948 roci Verhovnij sud SShA nareshti viznav najbilshu v krayini kinokompaniyu porushniceyu zakonu pro vilnu konkurenciyu i zazhadav podilu yiyi kinovirobnichih potuzhnostej i kinoteatriv Peredbachalosya sho slidom za Paramount vsi kinokompaniyi budut reorganizovani za zrazkom United Artists Kinomagnati mogli b dovgo zaperechuvati obgruntovanist cogo rozporyadzhennya yakbi Govard G yuz novij vlasnik RKO ne pospishiv prodati neveliku merezhu kinoteatriv RKO Cej precedent zviv nanivec argumenti inshih kinokompanij Prodayuchi vlasni kinoteatri G yuz rozrahovuvav priskoriti proces rozpadu kinomonopolij sho povinno bulo postaviti yih v rivni umovi z RKO Ostanni kinoteatri buli vidokremleni vid kinostudij u 1954 roci Na comu zolota doba Gollivudu pidijshla do kincya Pributok kinostudij stav rizko do 90 padati i ne tilki cherez zrostannya vidrahuvan distrib yutoram i vlasnikam kinoteatriv Poseredni filmi perestali prinositi pributok oskilki paketnij metod realizaciyi kinoprodukciyi pishov u minule Vidviduvanist kinoteatriv shorichno padala cherez masove poshirennya telebachennya Ryadovi amerikanci vse chastishe nadavali perevagu provoditi vechir pered teleekranom a ne v kinoteatri Najbidnishi studiyi perehodili pid kontrol inozemciv Pershoyu na amerikanskij kinorinok vtorglasya britanska kompaniya Decca Records yaka v 1951 roci vstanovila kontrol nad studiyeyu Universal Nova model biznesuU roli mogilnikiv studijnoyi sistemi vistupili Govard G yuz Lev Vasserman i Dzhejms Styuart na foto Bezposerednim naslidkom krahu studijnoyi sistemi stalo nebuvale zrostannya gonorariv zirok pershoyi velichini Z oglyadu na skorochennya obsyagiv finansovih nadhodzhen studiyi buli zmusheni rozirvati dovgostrokovi kontrakti z visokooplachuvanimi aktorami i rezhiserami Odnak v umovah koli poseredni filmi perestali okuplyatisya zagostrilasya i konkurenciya za guchni imena bo tilki voni mogli garantuvati filmu uspih osoblivo v zakordonnomu prokati yakij z 1950 h rokiv nabuvav vse bilshogo znachennya Pid zirok pershoyi velichini studiyam bulo legshe zaluchati finansuvannya V cyu epohu najmogutnishimi lyudmi v Gollivudi stayut agenti populyarnih aktoriv yak napriklad en yakij pracyuvav pid egidoyu kompaniyi MCA U 1950 roci vin vibiv dlya Dzhimmi Styuarta kontrakt za yakim toj otrimuvav za film ne fiksovanij zarobitok a vidsotok vid pributku Uspih vesterna ru vidrazu zrobiv Styuarta zamozhnoyu lyudinoyu Stopami Styuarta pishli j inshi zirki Umovi yaki voni visuvali studiyam neridko stavali dlya ostannih rujnivnimi Vidomij vipadok koli Marlonu Brando za uchast u filmi bulo obicyano tri chverti pributku vid jogo prokatu Dlya bagatoh aktoriv pri virishenni pitannya pro uchast u znimannyah viznachalnim faktorom stavalo zaluchennya do proyektu rezhisera z im yam Ce pidstobnulo konkurenciyu studij za poslugi providnih rezhiseriv vidpovidno zrosli i zarobitki ostannih Prote dohodi aktoriv i rezhiseriv buli neporivnyanni Harakternij priklad za hichkokivskij film Spijmati zlodiya rezhiser otrimav 50 tisyach a vikonavec golovnoyi roli Keri Grant v 14 raziv bilshe Nova model biznesu plachevno vidbilasya na studiyah RKO United Artists i MGM yaki z chasom buli zmusheni piti z rinku Kolishni monopolisti volili zdavati svoyi virobnichi potuzhnosti nezalezhnim prodyuseram na kshtalt Gala Vollisa beruchi uchast u finansuvanni najbilsh perspektivnih kinoproyektiv Vlasne virobnictvo kinostudij bulo pereoriyentovano na nedorogi telefilmi yaki buli zatrebuvani telekanalami dlya zapovnennya efirnogo chasu U 1957 roci polovina vipushenih u prokat filmiv bulo znyato nezalezhnimi virobnikami Suchasna studijna sistemaPislya haotichnoyi epohi Novogo Gollivudu koli pravila gri diktuvali neveliki virobniki zrazok en stari kinostudiyi znovu nabuli micnogo gruntu pid nogami v 1980 ti roki Publiku v osnovnomu molodizhnu povernuli v kinoteatri naukovo fantastichni blokbasteri Dzhordzha Lukasa i Stivena Spilberga priznacheni dlya pereglyadu na ru i chasto organizovani za principom franshizi yakij zabezpechuye maksimalni kasovi zbori U Gollivudi sklalasya nova velika p yatirka kinostudij za kozhnoyu z yakih stoyit velikij investor z inshoyi sferi ekonomiki Walt Disney Company torgova marka Buena Vista Universal Studios Paramount Pictures Warner Bros Columbia Pictures U kozhnoyi velikoyi studiyi ye pidrozdil dlya distribuciyi domashnogo video i pidrozdil sho specializuyetsya na tak zvanomu nezalezhnomu kino i arthausi Miramax Films pri studiyi Disney Focus Features pri studiyi Universal tosho U roli malih studij v suchasnomu Gollivudi vistupayut nezalezhni kompaniyi DreamWorks Lionsgate i The Weinstein Company a takozh New Line Cinema afilovana z Warner Bros 20th Century Studios ta Searchlight Pictures afilovana z Disney i Metro Goldwyn Mayer yaka faktichno peretvorilasya na dochku Columbia Pictures LiteraturaChapman James 2003 Cinemas of the World Film and Society from 1895 to the Present London Reaktion Books ISBN 1 86189 162 8 Finler Joel W 1988 The Hollywood Story New York Crown ISBN 0 517 56576 5 Schatz Thomas 1998 1988 The Genius of the System Hollywood Filmmaking in the Studio Era London Faber and Faber ISBN 0 571 19596 2 Schatz Thomas 1999 1997 Boom and Bust American Cinema in the 1940s Berkeley Los Angeles and London University of California Press ISBN 0 520 22130 3 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2019