Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрі́льники — станове козацьке село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.
| село Стрільники | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бахмацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040030300065919 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1800 |
| Населення | 1161 (2006 рік) |
| Площа | 3,330 км² |
| Густота населення | 350 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16540 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°12′02″ пн. ш. 32°34′38″ сх. д. / 51.20056° пн. ш. 32.57722° сх. д.Координати: 51°12′02″ пн. ш. 32°34′38″ сх. д. / 51.20056° пн. ш. 32.57722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 135 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
| Карта | |
  Стрільники | |
 Стрільники | |
| Мапа | |
Географія
Розташована на р. Борзенка (притока р. Борзна) за 20 від центру громади Бахмач.
Біля села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Стрільницьке.
Археологія
Село розташоване у північній зоні скіфських могил, частина яких добре збереглася до наших днів. Під час археологічних досліджень на території села знайдені глиняні горщики, які датуються ХІІ ст. Проте точніших даних про приналежність знайденого немає.
Походження назви
Російські дослідники тенденційно прив'язували назву села до московських стрілецьких полків, які нібито розташовувались на території села в XVI століття — у часи межових суперечок Речі Посполитої та Московії. Але жодних даних про це в документах немає, а сама назва села, імовірно, походить від військового ремесла стрільництво, поширеного серед козаків.
Історія
Річ Посполита і Гетьманська Україна
Існує дві легенди про заснування села. Перша легенда розповідає, що втікач з села Курінь за вбивство поселився біля річки Борзенки і проживав самотньо близько 20 років, після чого переселився на інше місце, де зараз знаходиться церква і вулиця, яка раніше називалася «селянка». Згідно другої легенди, у ХУ столітті на території села стояли стрілецькі полки і їхні стрільці є перші поселенці на території села.
Село засновано близько 1625 року.
В Присяжній книзі Ніжинського полку 1654 року приводиться як "село Стрилниково, в том селе поставлена ц(е)рковь древяная во имя Преображения Г(о)с(по)да Б(о)га и Сп(а)са н(а)ш(е)го И(су)са Хр(е)ста", указується три сільських козацьких отамана: Тимофій Федоров, Гаврило Федоров, Тихон Філіпов, и 39 козаків. З 1654 року по 1782 рік село незмінно перебувало в складі Шаповалівської сотні Ніженського полку.
По опису 1654 року в селі Стільники нараховувалося 103 двори.
У 20-х роках XX століття з села вийшли два виселки. Один з них (35 дворів) відійшов до Пісківської сільської ради, а село Українське з 1973 року входить до складу Курінської сільської ради.
На початку XX століття в селі жили козаки та казенні селяни. Кріпаків було лише декілька сімей. Заможні селяни мали 10-15 десятин землі, куркульські господарства по 300—350 десятин, а казенні селяни мали наділи по 3-5 десятин. Навколо села була розміщена земля, яка належала поміщиці Простоквашиній. В неї було 5-ть дочок між якими була поділена вся земля поміщиці. Було утворено 5 економій по 5 тисяч десятин, які належали поміщикам: Ярославському, Скожинському, Жимайлову, Мацку, Трубєцькому (зятям поміщиці Простоквашиній).
Населення, в основному, займалося землеробством. Торгівлею займалися 5 єврейських сімей, які проживали в селі. Крім того в селі було 2 водяні млини, 2 олійниці та понад 50 вітряних млинів, а також два цегляні підприємства.
Соціальний склад населення на початок XX століття був такий: середняків — 1669 чоловік, бідняків 170 чоловік, заможних селян 145 чоловік, служителів культу 13 чоловік, службовців 5 чоловік
Радянську владу в селі було встановлено в січні 1918 року. Після закінчення громадянської війни населення села брало активну участь у відбудові народного господарства. В період проведення колективізації одноосібні селяни почали об'єднуватися у колгоспи. Перше ТСОЗ було організовано в 1928 році, яке називалося товариство спільного обробітку землі "Весела нива'\ На початку 1929 року була організована перша сільськогосподарська артіль «Жовтнева революція». Наприкінці 1929 року «Весела нива» і «Жовтнева революція» були об'єднані в артіль «Жовтнева». Пізніше на території села було чотири колгоспи: «Жовтнева», імені Шевченка, «Нова Зарічка» та «4-річчя Жовтня» на хуторі Українському.
У 1950 році ці колгоспи об"єдналися в один — імені Карла Маркса. У 1956 році цей колгосп був розділений на 2-ва господарства: імені Карла Маркса та імені Булганіна (пізніше цей колгосп став називатися «Іскра»).
Село було окуповане з 23 вересня 1941 року по 9 вересня 1943 року. 16 односельчан було спалено заживо в селі Велика Загорівка. 70 жителів, переважно молоді, було вивезено на каторжні роботи до Німеччини.
З фронтів радянсько-німецької війни не повернулося додому 338 односельчан.
За період з 1946 року по 1962 рік були збудовані дві колгоспні електростанції та радіовузол. У 1970 році село було повністю електрифіковане та радіофіковане.
У 50-60-х роках відбулося піднесення всіх галузей сільського господарства. Зросло колгоспне та індивідуальне будівництво. Була побудована лікарня на 25 ліжок. В 1958 році Бахмацьким міжколгоспбудом в селі був побудований цегельний завод, який щороку випускав близько З мільйонів штук цегли.
У 1959 році розпочато і в 1965 році закінчено будівництво середньої школи на 400 учнівських місць. У 1968 році в селі був побудований промисловий магазин, а в 1975 році будинок культури.
У 1973 році колгоспи імені Карла Маркса та «Іскра» були об"єднані в один — імені Карла Маркса.
З 2 березня 2001 року колгосп імені Карла Маркса був реорганізований у СТОВ «Батьківщина».
У 1979 році дорогу Бахмач-Стрільники було асфальтовано, а в 1987 році в селі було побудоване нове приміщення сільської ради.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Демографія
На початку 1970-их замешкувало 1650 осіб. З середини 1960-их має тенденцію до зменшення, аж до ознак демографічної кризи. Ця криза спровокована акцією Голодомору в Україні 1932—1933, масовою мобілізацією чоловіків репродуктивного віку до сталінського війська у 1943 та вимиванням працездатного населення на некваліфіковані роботи до міста — 1960-70-ті роки.
Освіта
1881 у селі відкрили загальноосвітню школу. У 1900-тих роках статус школи підвищили до рівня Земського початкового училища. З 1917 року почалося викладання частини предметів українською мовою. Але вже 1921, після встановлення російсько-більшовицького режиму, навчання дітей примусово перевели на семирічний формат. Тоді ж навчалось 199 учнів, було 6 учителів. Значну частка учнів школи комуністи убили голодом в 1931—1933 та 1932—1933 навчальні роки.
Нову будівлю школи побудовано лише 1965.
Зараз середня школа села зберігає 11-класний рівень викладання.
Післявоєнні злидні
1946 комуністи знову почали терор голодом. У селі з'явилися пухлі люди. 1950 на базі 4 колгоспів створили колгосп Марса. 1958 — цегельний завод.
Сучасний стан
Тільки на початку 1970-х Стрільники електрифіковані та радіофіковані — доти комуністи тримали людей у повній темряві, при каганцях. 1975 — будинок культури, 1985 — дитячий садок, 1987 — сільська рада.
Лише 1979 дорога з райцентру до села заасфальтовано.
1996 громадяни отримали сертифікати на земельні частки (паї). Протягом 2000—2001 років господарство було реорганізовано спочатку в кооператив, а потім у СТОВ «Батьківщина».
У селі велика дерев'яна церква в ім'я Преображення Ісуса Христа.
Голова сільради, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, належить до Партії регіонів. Після перемоги Революції Гідності (2013—2014) — вийшов із цієї партії.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Стрільницька сільська рада [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stri lniki stanove kozacke selo v Ukrayini u Bahmackij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti selo StrilnikiKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Bahmacka miska gromadaKod KATOTTG UA74040030300065919Osnovni daniZasnovane 1800Naselennya 1161 2006 rik Plosha 3 330 km Gustota naselennya 350 osib km Poshtovij indeks 16540Telefonnij kod 380 4635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 12 02 pn sh 32 34 38 sh d 51 20056 pn sh 32 57722 sh d 51 20056 32 57722 Koordinati 51 12 02 pn sh 32 34 38 sh d 51 20056 pn sh 32 57722 sh d 51 20056 32 57722Serednya visota nad rivnem morya 135 mMisceva vladaAdresa radi 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42KartaStrilnikiStrilnikiMapaGeografiyaRoztashovana na r Borzenka pritoka r Borzna za 20 vid centru gromadi Bahmach Bilya sela znahoditsya gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Strilnicke Arheologiya Selo roztashovane u pivnichnij zoni skifskih mogil chastina yakih dobre zbereglasya do nashih dniv Pid chas arheologichnih doslidzhen na teritoriyi sela znajdeni glinyani gorshiki yaki datuyutsya HII st Prote tochnishih danih pro prinalezhnist znajdenogo nemaye Pohodzhennya nazvi Rosijski doslidniki tendencijno priv yazuvali nazvu sela do moskovskih strileckih polkiv yaki nibito roztashovuvalis na teritoriyi sela v XVI stolittya u chasi mezhovih superechok Rechi Pospolitoyi ta Moskoviyi Ale zhodnih danih pro ce v dokumentah nemaye a sama nazva sela imovirno pohodit vid vijskovogo remesla strilnictvo poshirenogo sered kozakiv IstoriyaRich Pospolita i Getmanska Ukrayina Isnuye dvi legendi pro zasnuvannya sela Persha legenda rozpovidaye sho vtikach z sela Kurin za vbivstvo poselivsya bilya richki Borzenki i prozhivav samotno blizko 20 rokiv pislya chogo pereselivsya na inshe misce de zaraz znahoditsya cerkva i vulicya yaka ranishe nazivalasya selyanka Zgidno drugoyi legendi u HU stolitti na teritoriyi sela stoyali strilecki polki i yihni strilci ye pershi poselenci na teritoriyi sela Selo zasnovano blizko 1625 roku V Prisyazhnij knizi Nizhinskogo polku 1654 roku privoditsya yak selo Strilnikovo v tom sele postavlena c e rkov drevyanaya vo imya Preobrazheniya G o s po da B o ga i Sp a sa n a sh e go I su sa Hr e sta ukazuyetsya tri silskih kozackih otamana Timofij Fedorov Gavrilo Fedorov Tihon Filipov i 39 kozakiv Z 1654 roku po 1782 rik selo nezminno perebuvalo v skladi Shapovalivskoyi sotni Nizhenskogo polku Po opisu 1654 roku v seli Stilniki narahovuvalosya 103 dvori U 20 h rokah XX stolittya z sela vijshli dva viselki Odin z nih 35 dvoriv vidijshov do Piskivskoyi silskoyi radi a selo Ukrayinske z 1973 roku vhodit do skladu Kurinskoyi silskoyi radi Na pochatku XX stolittya v seli zhili kozaki ta kazenni selyani Kripakiv bulo lishe dekilka simej Zamozhni selyani mali 10 15 desyatin zemli kurkulski gospodarstva po 300 350 desyatin a kazenni selyani mali nadili po 3 5 desyatin Navkolo sela bula rozmishena zemlya yaka nalezhala pomishici Prostokvashinij V neyi bulo 5 t dochok mizh yakimi bula podilena vsya zemlya pomishici Bulo utvoreno 5 ekonomij po 5 tisyach desyatin yaki nalezhali pomishikam Yaroslavskomu Skozhinskomu Zhimajlovu Macku Trubyeckomu zyatyam pomishici Prostokvashinij Naselennya v osnovnomu zajmalosya zemlerobstvom Torgivleyu zajmalisya 5 yevrejskih simej yaki prozhivali v seli Krim togo v seli bulo 2 vodyani mlini 2 olijnici ta ponad 50 vitryanih mliniv a takozh dva ceglyani pidpriyemstva Socialnij sklad naselennya na pochatok XX stolittya buv takij serednyakiv 1669 cholovik bidnyakiv 170 cholovik zamozhnih selyan 145 cholovik sluzhiteliv kultu 13 cholovik sluzhbovciv 5 cholovik Radyansku vladu v seli bulo vstanovleno v sichni 1918 roku Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni naselennya sela bralo aktivnu uchast u vidbudovi narodnogo gospodarstva V period provedennya kolektivizaciyi odnoosibni selyani pochali ob yednuvatisya u kolgospi Pershe TSOZ bulo organizovano v 1928 roci yake nazivalosya tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Vesela niva Na pochatku 1929 roku bula organizovana persha silskogospodarska artil Zhovtneva revolyuciya Naprikinci 1929 roku Vesela niva i Zhovtneva revolyuciya buli ob yednani v artil Zhovtneva Piznishe na teritoriyi sela bulo chotiri kolgospi Zhovtneva imeni Shevchenka Nova Zarichka ta 4 richchya Zhovtnya na hutori Ukrayinskomu U 1950 roci ci kolgospi ob yednalisya v odin imeni Karla Marksa U 1956 roci cej kolgosp buv rozdilenij na 2 va gospodarstva imeni Karla Marksa ta imeni Bulganina piznishe cej kolgosp stav nazivatisya Iskra Selo bulo okupovane z 23 veresnya 1941 roku po 9 veresnya 1943 roku 16 odnoselchan bulo spaleno zazhivo v seli Velika Zagorivka 70 zhiteliv perevazhno molodi bulo vivezeno na katorzhni roboti do Nimechchini Z frontiv radyansko nimeckoyi vijni ne povernulosya dodomu 338 odnoselchan Za period z 1946 roku po 1962 rik buli zbudovani dvi kolgospni elektrostanciyi ta radiovuzol U 1970 roci selo bulo povnistyu elektrifikovane ta radiofikovane U 50 60 h rokah vidbulosya pidnesennya vsih galuzej silskogo gospodarstva Zroslo kolgospne ta individualne budivnictvo Bula pobudovana likarnya na 25 lizhok V 1958 roci Bahmackim mizhkolgospbudom v seli buv pobudovanij cegelnij zavod yakij shoroku vipuskav blizko Z miljoniv shtuk cegli U 1959 roci rozpochato i v 1965 roci zakincheno budivnictvo serednoyi shkoli na 400 uchnivskih misc U 1968 roci v seli buv pobudovanij promislovij magazin a v 1975 roci budinok kulturi U 1973 roci kolgospi imeni Karla Marksa ta Iskra buli ob yednani v odin imeni Karla Marksa Z 2 bereznya 2001 roku kolgosp imeni Karla Marksa buv reorganizovanij u STOV Batkivshina U 1979 roci dorogu Bahmach Strilniki bulo asfaltovano a v 1987 roci v seli bulo pobudovane nove primishennya silskoyi radi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti DemografiyaNa pochatku 1970 ih zameshkuvalo 1650 osib Z seredini 1960 ih maye tendenciyu do zmenshennya azh do oznak demografichnoyi krizi Cya kriza sprovokovana akciyeyu Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 masovoyu mobilizaciyeyu cholovikiv reproduktivnogo viku do stalinskogo vijska u 1943 ta vimivannyam pracezdatnogo naselennya na nekvalifikovani roboti do mista 1960 70 ti roki Osvita1881 u seli vidkrili zagalnoosvitnyu shkolu U 1900 tih rokah status shkoli pidvishili do rivnya Zemskogo pochatkovogo uchilisha Z 1917 roku pochalosya vikladannya chastini predmetiv ukrayinskoyu movoyu Ale vzhe 1921 pislya vstanovlennya rosijsko bilshovickogo rezhimu navchannya ditej primusovo pereveli na semirichnij format Todi zh navchalos 199 uchniv bulo 6 uchiteliv Znachnu chastka uchniv shkoli komunisti ubili golodom v 1931 1933 ta 1932 1933 navchalni roki Novu budivlyu shkoli pobudovano lishe 1965 Zaraz serednya shkola sela zberigaye 11 klasnij riven vikladannya Pislyavoyenni zlidni 1946 komunisti znovu pochali teror golodom U seli z yavilisya puhli lyudi 1950 na bazi 4 kolgospiv stvorili kolgosp Marsa 1958 cegelnij zavod Suchasnij stanTilki na pochatku 1970 h Strilniki elektrifikovani ta radiofikovani doti komunisti trimali lyudej u povnij temryavi pri kagancyah 1975 budinok kulturi 1985 dityachij sadok 1987 silska rada Lishe 1979 doroga z rajcentru do sela zaasfaltovano 1996 gromadyani otrimali sertifikati na zemelni chastki payi Protyagom 2000 2001 rokiv gospodarstvo bulo reorganizovano spochatku v kooperativ a potim u STOV Batkivshina U seli velika derev yana cerkva v im ya Preobrazhennya Isusa Hrista Golova silradi pislya peremogi na prezidentskih viborah Viktora Yanukovicha nalezhit do Partiyi regioniv Pislya peremogi Revolyuciyi Gidnosti 2013 2014 vijshov iz ciyeyi partiyi PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Strilnicka silska rada 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine