Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрілкове газове родовище — належить до Азовсько-Березанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
| Стрілкове газове родовище | ||||
 Вид на бурову вишку Стрілкового газового родовища | ||||
| Континент | Європа | |||
|---|---|---|---|---|
| Геолокація | Арабатська стрілка, Азовський Вал | |||
| Водойма | Азовське море | |||
| Входить до | Азовсько-Березанська НГО | |||
| Країна |  Україна | |||
| Відкрито | 1953 | |||
| Розробка | січень 1976 | |||
  | ||||
| Література | ||||
| | ||||
Опис
Розташоване в півн. частині Арабатської стрілки і прилеглій частині Азовського моря за 25 км від м. Генічеськ.
Тектонічна диспозиція — на зах. зануренні Азовського Валу Скіфської плити. Стрілкове підняття виявлене в 1953 р. сейсмічними роботами МВХ на Арабатській Стрілці у вигляді антиклінального перегину по відбиваючих горизонтах у відкладах палеогену. У 1963—1965 рр. сейсмічними, гравіметричними і електророзвідувальними роботами вивчена лише західна перикліналь структури, більша частина якої знаходиться в акваторії Азовського моря. Пошукове і розвідувальне буріння велося з 1964 по 1969 рр. поздовж Арабатської стрілки. У 1964 р. в пошуковій свердловині № 3 при вибої 1040 м у майкопських відкладах стався викид газу, для ліквідації якого була пробурена свердловина № 5. При її випробуванні виявлено два продуктивних горизонти — VI i V. З першого (інтервал 527—540 м) приплив газу становив 70,8 тис. м³/добу через діафрагму діаметром 10 мм при буферному тиску 5,55 і пластовому — 5,77 МПа, з другого (інтервал 469,8-475,1 м) — 550 тис. м³/добу при пластовому тиску 4,84 і буферному — 4,68 МПа.
У 1967—1969 і 1974 рр. морською сейсморозвідкою і гравіметрією вивчалася будова східної частини родовища. У 1973—1975 рр. тут з СПБУ «Сиваш» пробурено чотири розвідувальні свердловини. В свердловині № 16 вперше одержано промисловий приплив з продуктивного горизонту IV. Дебіт газу з інтервалу 436—440 м сягав 136 м³/добу на діафрагмі діаметром 17,9 мм при пластовому тиску 4,7 і затрубному — 3,57 МПа. Загалом пробурено на суші 9 і в акваторії 4 пошукові та розвідувальні свердловини. Розвідку родовища завершено 1975 р. Запаси газу підраховувались у 1966, 1976 і 1992 рр.
У геологічному розрізі родовища представлені карбонатно-теригенні утворення крейди, палеогену, нижнього міоцену, незгідно перекриті переважно глинисто-карбонатними породами середнього міоцену—антропогену. Загальна їх потужність понад 2600 м.
У розрізі верхньої крейди на підставі визначень мікрофауни форамініфер встановлені турон-коньякський, сантонський та кампанський яруси. Сеноманський і маастрихтський виділяються загалом за літологічним складом та комплексу ГДС. У свердловині № 7 на північному крилі складки пісковики маастрихту безпосередньо переходять в олігоміктові пісковики палеоцену. Утворення турону-кампану представлені переважно піскувато-алевритистими вапняками і мергелями. Максимальна розкрита потужність відкладів верхньої крейди на Стрілковій площі — 421 м. Потужність палеоценових утворень на західній перикліналі структури змінюється в межах 21-46 м, нижньо-середньоеоценових — 59-69 м, верхньоеоценових — 221—223 м. Майкопські відклади розчленовуються на батісіфоновий горизонт верхнього майкопу, верхньо- і нижньокарлеутський — середнього майкопу, остракодовий і планорбеловий — нижнього майкопу. Вони згідно залягають на верхньоеоценових відкладах, що підтверджується наявністю в їх підошві пачки глин, аналогічній розкритій на Слов'янській площі у свердловині № 634, де знайдено перехідний комплекс форамініфер. Розріз майкопу складений переважно глинами з прошарками алевролітів, пісків і слабозцементованих пісковиків. Загальна потужність майкопських відкладів становить 855—875 м.
Стрілкова структура в палеогенових утвореннях є субширотною брахіантикліналлю. Довжина її по різних горизонтах олігоцену становить від 9 до 13 км, ширина 4-6 км, висота 25-50 м.
Продуктивними є теригенні утворення середнього майкопу з поверхом газоносності понад 110 м. Газоносні три горизонти. Поклади пластові склепінні, пов'язані з трьома пісковиково-алевритовими пачками олігоцену (IV, V i VI). Половина промислових запасів газу родовища зосереджена в колекторах V горизонту, які мають високу пористість та проникність. Колектори теригенні порового і тріщинно-порового типів.
Розробка родовища розпочалась у січні 1976 р. на Арабатській Стрілці трьома розвідувальними свердловинами (№ 5, 10 і 14), а пізніше ще п'ятьма експлуатаційними (№ 71, 72, 74, 75, 76). Свердловини № 78, 80, 81, 82 пробурені в акваторії з льодостійкої платформи в склепінній частині структури, введені в експлуатацію в 1981 р. Видобуток газу на її східній перикліналі здійснюється свердловинами № 83, 84, 85, 86 з 1983 р. Періодично в них обробляють колектори ПАР.
На початковій стадії режим роботи пасток був газовий, пізніше він доповнився водонапірним. З введенням свердловин, пробурених з другої платформи, режим V продуктивного горизонту змінився на газовий, а IV i VI горизонтів — на водонапірний.
Запаси газу початкові видобувні категорій А+В+С1 — 3085 млн м³. Родовище перебуває на стадії стабільно падаючого видобутку з постійним фондом експлуатаційних свердловин. Всього видобуто 1662 млн м³ газу (53,8 % від початкових запасів). Обсяг відбору газу залежить від тиску в газопроводі Стрілка-Джанкой-Сімферополь.
Зауваги
Господарський суд Київської області у 2017 р. задовольнив позов Генпрокуратури та припинив дію договору про спільну діяльність між ПАТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ПрАТ «Пласт», який давав право на користування Стрілковим та Архангельським газовими родовищами. Відповідно до умов договору ПАТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз» внесло у спільну діяльність право користування газовими родовищами. У свою чергу ПрАТ «Пласт» зобов'язувався внести 71 млн грн, з яких вніс лише 1 млн грн, при цьому останній незаконно отримував від спільної діяльності прибуток у пропорційно більшому розмірі, ніж ПАТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз». Як наслідок державою недоотримано близько 20 млн грн від продажу газу, видобутого під час здійснення спільної діяльності.
Примітки
- Два газові родовища поблизу Криму повернули з незаконної спільної діяльності. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Атлас родовищ нафти і газу України. Т. VI. Львів.: УНГА, 1998.- 710 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strilkove gazove rodovishe nalezhit do Azovsko Berezanskoyi naftogazonosnoyi oblasti Pivdennogo naftogazonosnogu regionu Ukrayini Strilkove gazove rodovishe Vid na burovu vishku Strilkovogo gazovogo rodovishaKontinent YevropaGeolokaciya Arabatska strilka Azovskij ValVodojma Azovske moreVhodit do Azovsko Berezanska NGO Pivdennij naftogazonosnij region UkrayiniKrayina UkrayinaVidkrito 1953Rozrobka sichen 1976Literatura GESAtlas rodovish nafti i gazu UkrayiniKorisni kopalini Yevropi Geologiya Yevropi Girnicha promislovist YevropiOpisRoztashovane v pivn chastini Arabatskoyi strilki i prileglij chastini Azovskogo morya za 25 km vid m Genichesk Tektonichna dispoziciya na zah zanurenni Azovskogo Valu Skifskoyi pliti Strilkove pidnyattya viyavlene v 1953 r sejsmichnimi robotami MVH na Arabatskij Strilci u viglyadi antiklinalnogo pereginu po vidbivayuchih gorizontah u vidkladah paleogenu U 1963 1965 rr sejsmichnimi gravimetrichnimi i elektrorozviduvalnimi robotami vivchena lishe zahidna periklinal strukturi bilsha chastina yakoyi znahoditsya v akvatoriyi Azovskogo morya Poshukove i rozviduvalne burinnya velosya z 1964 po 1969 rr pozdovzh Arabatskoyi strilki U 1964 r v poshukovij sverdlovini 3 pri viboyi 1040 m u majkopskih vidkladah stavsya vikid gazu dlya likvidaciyi yakogo bula proburena sverdlovina 5 Pri yiyi viprobuvanni viyavleno dva produktivnih gorizonti VI i V Z pershogo interval 527 540 m pripliv gazu stanoviv 70 8 tis m dobu cherez diafragmu diametrom 10 mm pri bufernomu tisku 5 55 i plastovomu 5 77 MPa z drugogo interval 469 8 475 1 m 550 tis m dobu pri plastovomu tisku 4 84 i bufernomu 4 68 MPa U 1967 1969 i 1974 rr morskoyu sejsmorozvidkoyu i gravimetriyeyu vivchalasya budova shidnoyi chastini rodovisha U 1973 1975 rr tut z SPBU Sivash probureno chotiri rozviduvalni sverdlovini V sverdlovini 16 vpershe oderzhano promislovij pripliv z produktivnogo gorizontu IV Debit gazu z intervalu 436 440 m syagav 136 m dobu na diafragmi diametrom 17 9 mm pri plastovomu tisku 4 7 i zatrubnomu 3 57 MPa Zagalom probureno na sushi 9 i v akvatoriyi 4 poshukovi ta rozviduvalni sverdlovini Rozvidku rodovisha zaversheno 1975 r Zapasi gazu pidrahovuvalis u 1966 1976 i 1992 rr U geologichnomu rozrizi rodovisha predstavleni karbonatno terigenni utvorennya krejdi paleogenu nizhnogo miocenu nezgidno perekriti perevazhno glinisto karbonatnimi porodami serednogo miocenu antropogenu Zagalna yih potuzhnist ponad 2600 m U rozrizi verhnoyi krejdi na pidstavi viznachen mikrofauni foraminifer vstanovleni turon konyakskij santonskij ta kampanskij yarusi Senomanskij i maastrihtskij vidilyayutsya zagalom za litologichnim skladom ta kompleksu GDS U sverdlovini 7 na pivnichnomu krili skladki piskoviki maastrihtu bezposeredno perehodyat v oligomiktovi piskoviki paleocenu Utvorennya turonu kampanu predstavleni perevazhno piskuvato alevritistimi vapnyakami i mergelyami Maksimalna rozkrita potuzhnist vidkladiv verhnoyi krejdi na Strilkovij ploshi 421 m Potuzhnist paleocenovih utvoren na zahidnij periklinali strukturi zminyuyetsya v mezhah 21 46 m nizhno serednoeocenovih 59 69 m verhnoeocenovih 221 223 m Majkopski vidkladi rozchlenovuyutsya na batisifonovij gorizont verhnogo majkopu verhno i nizhnokarleutskij serednogo majkopu ostrakodovij i planorbelovij nizhnogo majkopu Voni zgidno zalyagayut na verhnoeocenovih vidkladah sho pidtverdzhuyetsya nayavnistyu v yih pidoshvi pachki glin analogichnij rozkritij na Slov yanskij ploshi u sverdlovini 634 de znajdeno perehidnij kompleks foraminifer Rozriz majkopu skladenij perevazhno glinami z prosharkami alevrolitiv piskiv i slabozcementovanih piskovikiv Zagalna potuzhnist majkopskih vidkladiv stanovit 855 875 m Strilkova struktura v paleogenovih utvorennyah ye subshirotnoyu brahiantiklinallyu Dovzhina yiyi po riznih gorizontah oligocenu stanovit vid 9 do 13 km shirina 4 6 km visota 25 50 m Produktivnimi ye terigenni utvorennya serednogo majkopu z poverhom gazonosnosti ponad 110 m Gazonosni tri gorizonti Pokladi plastovi sklepinni pov yazani z troma piskovikovo alevritovimi pachkami oligocenu IV V i VI Polovina promislovih zapasiv gazu rodovisha zoseredzhena v kolektorah V gorizontu yaki mayut visoku poristist ta proniknist Kolektori terigenni porovogo i trishinno porovogo tipiv Rozrobka rodovisha rozpochalas u sichni 1976 r na Arabatskij Strilci troma rozviduvalnimi sverdlovinami 5 10 i 14 a piznishe she p yatma ekspluatacijnimi 71 72 74 75 76 Sverdlovini 78 80 81 82 probureni v akvatoriyi z lodostijkoyi platformi v sklepinnij chastini strukturi vvedeni v ekspluataciyu v 1981 r Vidobutok gazu na yiyi shidnij periklinali zdijsnyuyetsya sverdlovinami 83 84 85 86 z 1983 r Periodichno v nih obroblyayut kolektori PAR Na pochatkovij stadiyi rezhim roboti pastok buv gazovij piznishe vin dopovnivsya vodonapirnim Z vvedennyam sverdlovin proburenih z drugoyi platformi rezhim V produktivnogo gorizontu zminivsya na gazovij a IV i VI gorizontiv na vodonapirnij Zapasi gazu pochatkovi vidobuvni kategorij A V S1 3085 mln m Rodovishe perebuvaye na stadiyi stabilno padayuchogo vidobutku z postijnim fondom ekspluatacijnih sverdlovin Vsogo vidobuto 1662 mln m gazu 53 8 vid pochatkovih zapasiv Obsyag vidboru gazu zalezhit vid tisku v gazoprovodi Strilka Dzhankoj Simferopol ZauvagiGospodarskij sud Kiyivskoyi oblasti u 2017 r zadovolniv pozov Genprokuraturi ta pripiniv diyu dogovoru pro spilnu diyalnist mizh PAT DAT Chornomornaftogaz ta PrAT Plast yakij davav pravo na koristuvannya Strilkovim ta Arhangelskim gazovimi rodovishami Vidpovidno do umov dogovoru PAT DAT Chornomornaftogaz vneslo u spilnu diyalnist pravo koristuvannya gazovimi rodovishami U svoyu chergu PrAT Plast zobov yazuvavsya vnesti 71 mln grn z yakih vnis lishe 1 mln grn pri comu ostannij nezakonno otrimuvav vid spilnoyi diyalnosti pributok u proporcijno bilshomu rozmiri nizh PAT DAT Chornomornaftogaz Yak naslidok derzhavoyu nedootrimano blizko 20 mln grn vid prodazhu gazu vidobutogo pid chas zdijsnennya spilnoyi diyalnosti PrimitkiDva gazovi rodovisha poblizu Krimu povernuli z nezakonnoyi spilnoyi diyalnosti Arhiv originalu za 17 chervnya 2017 Procitovano 17 chervnya 2017 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas rodovish nafti i gazu Ukrayini T VI Lviv UNGA 1998 710 s