Стри́йська сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокрейдово-палеогенових відкладів складчастих Карпат.
Назва
Від назви річки Стрий, де знаходяться численні і найбільш повні відслонення порід світи.
Поширення
Внутрішня зона Передкарпатського прогину, Скибова зона Карпат.
Стратотип
Літолого-стратиграфічна характеристика
За літологічними ознаками стрийська світа поділяється на три підсвіти (знизу вгору):
- нижньострийська підсвіта, складена товщею трикомпонентного (пісковики-алевроліти-аргіліти) сереньо- і грубошаруватого флішу сантон-кампанського віку
- середньострийська підсвіта, складена товщею середньошаруватого флішу маастрихтського віку
- верхньострийська підсвіта, представлена товщею тонко- і середньошаруватого флішу данського віку
Загальна потужність світи становить близько 700-1200 м.
Фауністичні і флористичні рештки
Палеогеографія і умови утворення відкладів стрийської світи
Див. також
Примітки
Джерела
- Стратиграфічний словник УРСР / під ред. В. Г. Боднарчука. К.: Наукова думка, 1985. — 239 с.
Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Палеоген, | Палеоцен, | Данський, | молодше | |
Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | 66,0 | 72,1 |
Кампанський, K2km | 72,1 | 83,6 | ||
Сантонський, K2s | 83,6 | 86,3 | ||
Коньякський, K2k | 86,3 | 89,8 | ||
Туронський, K2t | 89,8 | 93,9 | ||
Сеноманський, K2c | 93,9 | 100,5 | ||
Нижня/Рання, K1 | Альбський, K1alb | 100,5 | ~113,0 | |
Аптський, K1apt | ~113,0 | ~125,0 | ||
Баремський, K1br | ~125,0 | ~129,4 | ||
Готерівський, K1g | ~129,4 | ~132,9 | ||
Валанжинський, K1v | ~132,9 | ~139,8 | ||
Беріаський, K1b | ~139,8 | ~145,0 | ||
Юра, J | Верхня/Пізня, J3 | Титонський, J3tt | древніше | |
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Неоген, N | Міоцен, N1 | Аквітанський, N1aqt | молодше | |
Палеоген, Ꝑ | Олігоцен, Ꝑ3 | Хаттський, Ꝑ3h | 23,03 | 27,82 |
Рюпельський, Ꝑ3r | 27,82 | 33,9 | ||
Еоцен, Ꝑ2 | , Ꝑ2p | 33,9 | 37,8 | |
, Ꝑ2b | 37,8 | 41.2 | ||
Лютецький, Ꝑ2l | 41,2 | 47,8 | ||
Іпрський, Ꝑ2i | 47,8 | 56,0 | ||
Палеоцен, Ꝑ1 | Танетський, Ꝑ1t | 56,0 | 59,2 | |
, Ꝑ1z | 59,2 | 61,6 | ||
Данський, Ꝑ1d | 61,6 | 66,0 | ||
Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | древніше | |
Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stri jska svi ta litostratigrafichnij pidrozdil verhnokrejdovo paleogenovih vidkladiv skladchastih Karpat Vidslonennya flishevih porid verhnostrijskoyi pidsviti v pivnichno zahidnij stinci Skolivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaNazvaVid nazvi richki Strij de znahodyatsya chislenni i najbilsh povni vidslonennya porid sviti PoshirennyaVnutrishnya zona Peredkarpatskogo proginu Skibova zona Karpat StratotipLitologo stratigrafichna harakteristikaZa litologichnimi oznakami strijska svita podilyayetsya na tri pidsviti znizu vgoru nizhnostrijska pidsvita skladena tovsheyu trikomponentnogo piskoviki alevroliti argiliti sereno i grubosharuvatogo flishu santon kampanskogo viku serednostrijska pidsvita skladena tovsheyu serednosharuvatogo flishu maastrihtskogo viku verhnostrijska pidsvita predstavlena tovsheyu tonko i serednosharuvatogo flishu danskogo viku Zagalna potuzhnist sviti stanovit blizko 700 1200 m Faunistichni i floristichni reshtkiPelecipodiPaleogeografiya i umovi utvorennya vidkladiv strijskoyi svitiDiv takozhPrimitkiDzherelaStratigrafichnij slovnik URSR pid red V G Bodnarchuka K Naukova dumka 1985 239 s Sistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Paleogen P Paleocen P1 Danskij P1d molodshe Krejda K Verhnya Piznya K2 Maastrihtskij K2m 66 0 72 1 Kampanskij K2km 72 1 83 6 Santonskij K2s 83 6 86 3 Konyakskij K2k 86 3 89 8 Turonskij K2t 89 8 93 9 Senomanskij K2c 93 9 100 5 Nizhnya Rannya K1 Albskij K1alb 100 5 113 0 Aptskij K1apt 113 0 125 0 Baremskij K1br 125 0 129 4 Goterivskij K1g 129 4 132 9 Valanzhinskij K1v 132 9 139 8 Beriaskij K1b 139 8 145 0 Yura J Verhnya Piznya J3 Titonskij J3tt drevnishe Pidrozdili Krejdovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik por Sistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Neogen N Miocen N1 Akvitanskij N1aqt molodshe Paleogen Ꝑ Oligocen Ꝑ3 Hattskij Ꝑ3h 23 03 27 82 Ryupelskij Ꝑ3r 27 82 33 9 Eocen Ꝑ2 inshi movi Ꝑ2p 33 9 37 8 inshi movi Ꝑ2b 37 8 41 2 Lyuteckij Ꝑ2l 41 2 47 8 Iprskij Ꝑ2i 47 8 56 0 Paleocen Ꝑ1 Tanetskij Ꝑ1t 56 0 59 2 inshi movi Ꝑ1z 59 2 61 6 Danskij Ꝑ1d 61 6 66 0 Krejda K Verhnya Piznya K2 Maastrihtskij K2m drevnishe Pidrozdili paleogenovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik por Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku