Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стратовулкан (від лат. stratum — «шар») або композитний вулкан — тип вулкану, що має конічну форму і складається з багатьох шарів затверділої лави, тефри, пемзи і вулканічного попелу.
| Стратовулкан | |
 | |
 Стратовулкан у Вікісховищі |
Загальна характеристика
Стратовулкан — вулкан, конус якого складений зцементованими потоками твердої лави, що чергуються з її уламками (брили, бомби, лапілі тощо). Стратовулкан — інтеґративне поняття, яке об'єднує всі полігенні вулкани, побудовані з лавових потоків та накопиченого пухкого матеріалу. У таких вулканах виверження, як правило, починається вибухом, що викидає пухкий матеріал (попіл, лапілі тощо). Потім цей пухкий матеріал покривається потоками в'язкої лави.
Стратовулкани — найбільш розповсюджені вулкани центрального типу. Їх висота — від сотень метрів до декількох кілометрів. Кратер має форму лійки, яка розширена обваленням стінок, діаметр його — до 1 км і більше. Приклади стратовулканів — Етна (Італія, о. Сицилія), Кіліманджаро (Танзанія), Фудзіяма (Японія). Такі вулкани характеризуються значною висотою, крутими схилами та періодичними експлозіями (вибуховими виверженням). Лава стратовулканів зазвичай в'язка, завдяки чому вона застигає перш, ніж встигає далеко поширитися. Магма, що формує цю лаву, зазвичай містить високу кількість діоксиду кремнію та утворює такі породи як ріоліт, дацит і андезит. Назва «композитний вулкан», що також інколи використовується, походить через композитну багатошарову структуру з відкладень багатьох вивержень. Це один з найпоширеніших типів вулканів і часто протиставляється менш поширеним щитовим вулканам. Найвідомішими стратовулканами є Кракатау (Індонезія), відомий за його катастрофічне виверження в 1883 і Везувій (Італія), відомий своїм руйнуванням міст Помпеї і Геркуланум у 79 до Р. Х..
Утворення
Стратовулкани поширені в зонах субдукції, утворюючи пасмо вздовж тектонічних меж плит, де океанічна кора занурюється під континентальну кору (вулканізм континентальної дуги, наприклад Каскадні гори, центральні Анди) або під іншу океанічну плиту (вулканізм острівної дуги, наприклад, Японія, Алеутські острови). Магма, що утворює стратовулкани, піднімається, коли вода зв'язана у гідратованих мінералах і в пористих базальтах горішньої океанічної кори, надходить в мантійні породи астеносфери, що розташовані вище занурення океанічної плити. Випуск води з гідратованих мінералів називається «зневоднення», і відбувається при питомих тисках і температурах для кожного мінералу, коли плита опускається на великі глибини. Вода звільняється з породи знижуючи температуру плавлення верхньої мантії, яка потім піддається частковому плавленню і піднімається через свою меншу щільність по відношенню до навколишньої мантії. Магма потім піднімається через кору, що включає багаті кремнеземом породи. Коли магма наближається до верхньої поверхні, утворюючи під або всередині вулкана. Там, відносно низький тиск дозволяє воді та іншим летким речовинам (головним чином CO2, SO2, Cl2, та H2O), розчиненим у магмі, вийти до атмосфери, як це відбувається, коли пляшка газованої води відкривається, випускаючи вуглекислий газ. Магма та гази накопичуються до критичного обсягу і долають корок (масу блокування) вулканічного конуса, що призводить до раптового вибухового виверження.
Небезпека
В історії, вибухові виверження в зоні субдукції (конвергентна границя) вулканів становили найбільшу небезпеку для цивілізації. Зони субдукції стратовулканів, як гори Сент-Хеленс і Пінатубо, як правило, спалахують із вибуховою силою: магма занадто жорстка, що не дозволяє легко позбутися вулканічних газів. Незважаючи на величезний внутрішній тиск, захоплені вулканічні гази залишаються в пастоподібній магмі. Після прориву магматичного вогнища, магма дегазує вибухом. Такий вибуховий процес можна порівняти з енергійним струшуванням пляшки газованої води, а потім швидкого видалення корка.
15 червня, Пінатубо викинув попіл на 40 км в повітря, утворивши величезні пірокластичні потоки і лахари, які спустошили велику площу навколо вулкана. Пінатубо, розташовано за 90 км від Маніли, був неактивним протягом 600 років до виверження 1991 року, яке вважається одним з найбільших вивержень в 20 столітті. Також у 1991 році, японський вулкан Ундзен, розташований на острові Кюсю близько 40 км на схід від Нагасакі, прокинувся від 200-річної сплячки утворивши новий лавовий купол. Починаючи з червня, розпочалося повторне виверження утворюючи потоки попелу, які прямували схилами гори на швидкості до 200 км/год. Унзен — один з більш ніж 75 діючих вулканів в Японії; при виверженні 1792, загинуло більше 15.000 чоловік — найгірша вулканічна катастрофа в історії країни.
Кліматичний ефект
Якщо виверження вулкана Унзен на клімат мало локальний характер, то вже виверження вулкана Пінатубо червня 1991, мало глобальний характер. Трохи нижчу, ніж зазвичай, температуру були зареєстровано по всьому світу і блискучі заходи й сходи були пов'язані з частками попелу цього виверження підняті високо в стратосферу. Аерозоль, що утворився з діоксиду сірки (SO2) та інших газів розповсюдився по всьому світу. SO2 було викинуто близько 22 млн тонн, у поєднанні з водою (як вулканічною, так і стратосферного походження), утворились краплі сірчаної кислоти, блокуючи промені сонячного світла від досягнення тропосфери і землі. Падіння середньої температури в деяких регіонах, як вважають, було максимально 0,5 °C. Виверження Пінатубо впливало на погоду протягом декількох років; матеріал викинутий у стратосферу поступово падає в тропосферу, де він змивається дощем.
Аналогічне, але надзвичайно потужніше явище відбулося у квітні 1815, катастрофічне виверження вулкана Тамбора на острові Сумбава в Індонезії. Виверження Тамбора визнано найпотужнішим виверженням в історії людства. Його вулканічні хмари знизили глобальну температуру на цілих 3,5 °C. Протягом року після виверження, більша частина північної півкулі зазнала наднизьких температур в літні місяці. У деяких частинах Європи і в Північній Америці, 1816 був відомий як «рік без літа», що викликало короткий, але відчутний голод.
Галерея
-
![image]()
Стратовулкан -
![image]()
Гора Фудзі, активний стратовулкан в Японії, що востаннє вивергався в 1707-08 -
![image]()
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stratovulkan vid lat stratum shar abo kompozitnij vulkan tip vulkanu sho maye konichnu formu i skladayetsya z bagatoh shariv zatverdiloyi lavi tefri pemzi i vulkanichnogo popelu Strukturna diagrama stratovulkanuStratovulkan Stratovulkan u VikishovishiZagalna harakteristikaStratovulkan vulkan konus yakogo skladenij zcementovanimi potokami tverdoyi lavi sho cherguyutsya z yiyi ulamkami brili bombi lapili tosho Stratovulkan integrativne ponyattya yake ob yednuye vsi poligenni vulkani pobudovani z lavovih potokiv ta nakopichenogo puhkogo materialu U takih vulkanah viverzhennya yak pravilo pochinayetsya vibuhom sho vikidaye puhkij material popil lapili tosho Potim cej puhkij material pokrivayetsya potokami v yazkoyi lavi Stratovulkani najbilsh rozpovsyudzheni vulkani centralnogo tipu Yih visota vid soten metriv do dekilkoh kilometriv Krater maye formu lijki yaka rozshirena obvalennyam stinok diametr jogo do 1 km i bilshe Prikladi stratovulkaniv Etna Italiya o Siciliya Kilimandzharo Tanzaniya Fudziyama Yaponiya Taki vulkani harakterizuyutsya znachnoyu visotoyu krutimi shilami ta periodichnimi eksploziyami vibuhovimi viverzhennyam Lava stratovulkaniv zazvichaj v yazka zavdyaki chomu vona zastigaye persh nizh vstigaye daleko poshiritisya Magma sho formuye cyu lavu zazvichaj mistit visoku kilkist dioksidu kremniyu ta utvoryuye taki porodi yak riolit dacit i andezit Nazva kompozitnij vulkan sho takozh inkoli vikoristovuyetsya pohodit cherez kompozitnu bagatosharovu strukturu z vidkladen bagatoh viverzhen Ce odin z najposhirenishih tipiv vulkaniv i chasto protistavlyayetsya mensh poshirenim shitovim vulkanam Najvidomishimi stratovulkanami ye Krakatau Indoneziya vidomij za jogo katastrofichne viverzhennya v 1883 i Vezuvij Italiya vidomij svoyim rujnuvannyam mist Pompeyi i Gerkulanum u 79 do R H UtvorennyaRozriz diagrami zoni subdukciyi i pov yazanim stratovulkanom Stratovulkani poshireni v zonah subdukciyi utvoryuyuchi pasmo vzdovzh tektonichnih mezh plit de okeanichna kora zanuryuyetsya pid kontinentalnu koru vulkanizm kontinentalnoyi dugi napriklad Kaskadni gori centralni Andi abo pid inshu okeanichnu plitu vulkanizm ostrivnoyi dugi napriklad Yaponiya Aleutski ostrovi Magma sho utvoryuye stratovulkani pidnimayetsya koli voda zv yazana u gidratovanih mineralah i v poristih bazaltah gorishnoyi okeanichnoyi kori nadhodit v mantijni porodi astenosferi sho roztashovani vishe zanurennya okeanichnoyi pliti Vipusk vodi z gidratovanih mineraliv nazivayetsya znevodnennya i vidbuvayetsya pri pitomih tiskah i temperaturah dlya kozhnogo mineralu koli plita opuskayetsya na veliki glibini Voda zvilnyayetsya z porodi znizhuyuchi temperaturu plavlennya verhnoyi mantiyi yaka potim piddayetsya chastkovomu plavlennyu i pidnimayetsya cherez svoyu menshu shilnist po vidnoshennyu do navkolishnoyi mantiyi Magma potim pidnimayetsya cherez koru sho vklyuchaye bagati kremnezemom porodi Koli magma nablizhayetsya do verhnoyi poverhni utvoryuyuchi pid abo vseredini vulkana Tam vidnosno nizkij tisk dozvolyaye vodi ta inshim letkim rechovinam golovnim chinom CO2 SO2 Cl2 ta H2O rozchinenim u magmi vijti do atmosferi yak ce vidbuvayetsya koli plyashka gazovanoyi vodi vidkrivayetsya vipuskayuchi vuglekislij gaz Magma ta gazi nakopichuyutsya do kritichnogo obsyagu i dolayut korok masu blokuvannya vulkanichnogo konusa sho prizvodit do raptovogo vibuhovogo viverzhennya NebezpekaV istoriyi vibuhovi viverzhennya v zoni subdukciyi konvergentna granicya vulkaniv stanovili najbilshu nebezpeku dlya civilizaciyi Zoni subdukciyi stratovulkaniv yak gori Sent Helens i Pinatubo yak pravilo spalahuyut iz vibuhovoyu siloyu magma zanadto zhorstka sho ne dozvolyaye legko pozbutisya vulkanichnih gaziv Nezvazhayuchi na velicheznij vnutrishnij tisk zahopleni vulkanichni gazi zalishayutsya v pastopodibnij magmi Pislya prorivu magmatichnogo vognisha magma degazuye vibuhom Takij vibuhovij proces mozhna porivnyati z energijnim strushuvannyam plyashki gazovanoyi vodi a potim shvidkogo vidalennya korka 15 chervnya Pinatubo vikinuv popil na 40 km v povitrya utvorivshi velichezni piroklastichni potoki i lahari yaki spustoshili veliku ploshu navkolo vulkana Pinatubo roztashovano za 90 km vid Manili buv neaktivnim protyagom 600 rokiv do viverzhennya 1991 roku yake vvazhayetsya odnim z najbilshih viverzhen v 20 stolitti Takozh u 1991 roci yaponskij vulkan Undzen roztashovanij na ostrovi Kyusyu blizko 40 km na shid vid Nagasaki prokinuvsya vid 200 richnoyi splyachki utvorivshi novij lavovij kupol Pochinayuchi z chervnya rozpochalosya povtorne viverzhennya utvoryuyuchi potoki popelu yaki pryamuvali shilami gori na shvidkosti do 200 km god Unzen odin z bilsh nizh 75 diyuchih vulkaniv v Yaponiyi pri viverzhenni 1792 zaginulo bilshe 15 000 cholovik najgirsha vulkanichna katastrofa v istoriyi krayini Klimatichnij efektYaksho viverzhennya vulkana Unzen na klimat malo lokalnij harakter to vzhe viverzhennya vulkana Pinatubo chervnya 1991 malo globalnij harakter Trohi nizhchu nizh zazvichaj temperaturu buli zareyestrovano po vsomu svitu i bliskuchi zahodi j shodi buli pov yazani z chastkami popelu cogo viverzhennya pidnyati visoko v stratosferu Aerozol sho utvorivsya z dioksidu sirki SO2 ta inshih gaziv rozpovsyudivsya po vsomu svitu SO2 bulo vikinuto blizko 22 mln tonn u poyednanni z vodoyu yak vulkanichnoyu tak i stratosfernogo pohodzhennya utvorilis krapli sirchanoyi kisloti blokuyuchi promeni sonyachnogo svitla vid dosyagnennya troposferi i zemli Padinnya serednoyi temperaturi v deyakih regionah yak vvazhayut bulo maksimalno 0 5 C Viverzhennya Pinatubo vplivalo na pogodu protyagom dekilkoh rokiv material vikinutij u stratosferu postupovo padaye v troposferu de vin zmivayetsya doshem Analogichne ale nadzvichajno potuzhnishe yavishe vidbulosya u kvitni 1815 katastrofichne viverzhennya vulkana Tambora na ostrovi Sumbava v Indoneziyi Viverzhennya Tambora viznano najpotuzhnishim viverzhennyam v istoriyi lyudstva Jogo vulkanichni hmari znizili globalnu temperaturu na cilih 3 5 C Protyagom roku pislya viverzhennya bilsha chastina pivnichnoyi pivkuli zaznala nadnizkih temperatur v litni misyaci U deyakih chastinah Yevropi i v Pivnichnij Americi 1816 buv vidomij yak rik bez lita sho viklikalo korotkij ale vidchutnij golod GalereyaStratovulkan Gora Fudzi aktivnij stratovulkan v Yaponiyi sho vostannye vivergavsya v 1707 08 Tavurvur aktivnij stratovulkan poblizu mista Rabaul u Papua Novoyi GvineyiDiv takozhOrogenez Vulkan Spisok stratovulkaniv Shitovij vulkanLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s