Стопа́ — найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). Стопа сприймається як одиниця вимірювання та визначення віршового ритму.
двоскладові | |
---|---|
˘ ˘ | пірихій |
˘ ¯ | ямб |
¯ ˘ | хорей, трохей |
¯ ¯ | спондей |
трискладові | |
˘ ˘ ˘ | трибрахій |
¯ ˘ ˘ | дактиль |
˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
˘ ˘ ¯ | анапест |
˘ ¯ ¯ | бакхій |
¯ ¯ ˘ | антибакхій |
¯ ˘ ¯ | амфімакр, кретик |
¯ ¯ ¯ | молос |
чотирискладові | |
¯ ˘ ˘ ¯ | хоріямб, хореямб |
¯ ˘ ˘ ˘ | пеан, пеон |
В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу стопи, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених та ненаголошених складів, які зумовлюють специфіку віршового розміру.
Залежно від кількості складів стопа буває двоскладова (ямб, хорей, пірихій, спондей), трискладова (дактиль, анапест, амфібрахій, бакхій, молос), подеколи — чотирискладова пеан.
За порядком розміщення наголосу стопа називається високою, якщо всі склади наголошені (спондей, молос), висхідною, коли закінчується наголошеним складом (ямб, анапест, бакхій), і спадною — у протилежному випадку (хорей, дактиль, антибакхій). Розрізняються також закриті стопи, які мають наголоси на початкових та прикінцевих складах (амфімакр), та перехідні, де крайні склади ненаголошені (амфібрахій). Оскільки пірихій позбавлений наголосів, його вважають низькою стопою.
Подеколи стопа за умови її поєднання з іншою набуває вигляду диподії. Тонічна версифікація, в якій віршовий ритм будується за підрахунком основних наголосів у рядку, лишаючи довільну кількість ненаголошених складів між ними, базується на відмінних принципах від силабо-тоніки, неможливої поза стопою.
Посилання
- Висхідна стопа // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 178.
- Іонік // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 434-435.
- Ритмічна одиниця // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 326-327.
- Спадна стопа // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 424.
- Стопа // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 435-436.
- Стопа // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 491. — .
Література
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stopa najkorotshij vidrizok pevnogo virshovogo metra skoncentrovanogo u grupi skladiv z vidnosno nezminnim nagolosom ritmichnim akcentom Stopa sprijmayetsya yak odinicya vimiryuvannya ta viznachennya virshovogo ritmu Stopidvoskladovi pirihij yamb horej trohej spondejtriskladovi tribrahij daktil amfibrahij anapest bakhij antibakhij amfimakr kretik moloschotiriskladovi horiyamb horeyamb pean peonU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stopa znachennya V ukrayinskij silabo tonici na vidminu vid antichnoyi versifikaciyi de za osnovu stopi pojmenovanoyi podiyem bralosya poyednannya dovgih arsis ta korotkih tezis skladiv vona spirayetsya na prirodne movne cherguvannya nagoloshenih ta nenagoloshenih skladiv yaki zumovlyuyut specifiku virshovogo rozmiru Zalezhno vid kilkosti skladiv stopa buvaye dvoskladova yamb horej pirihij spondej triskladova daktil anapest amfibrahij bakhij molos podekoli chotiriskladova pean Za poryadkom rozmishennya nagolosu stopa nazivayetsya visokoyu yaksho vsi skladi nagolosheni spondej molos vishidnoyu koli zakinchuyetsya nagoloshenim skladom yamb anapest bakhij i spadnoyu u protilezhnomu vipadku horej daktil antibakhij Rozriznyayutsya takozh zakriti stopi yaki mayut nagolosi na pochatkovih ta prikincevih skladah amfimakr ta perehidni de krajni skladi nenagolosheni amfibrahij Oskilki pirihij pozbavlenij nagolosiv jogo vvazhayut nizkoyu stopoyu Podekoli stopa za umovi yiyi poyednannya z inshoyu nabuvaye viglyadu dipodiyi Tonichna versifikaciya v yakij virshovij ritm buduyetsya za pidrahunkom osnovnih nagolosiv u ryadku lishayuchi dovilnu kilkist nenagoloshenih skladiv mizh nimi bazuyetsya na vidminnih principah vid silabo toniki nemozhlivoyi poza stopoyu PosilannyaVishidna stopa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 178 Ionik Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 434 435 Ritmichna odinicya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 326 327 Spadna stopa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 424 Stopa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 435 436 Stopa Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 491 ISBN 978 966 439 921 7 LiteraturaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007