Стефані́вщина — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 153 особи. Входить до складу Великобагачанської селищної громади.
село Стефанівщина | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Великобагачанський |
Громада | Великобагачанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53060030240028597 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 153 (2001 рік) |
Площа | 0,739 км² |
Густота населення | 207.04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38332 |
Телефонний код | +380 5345 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′38″ пн. ш. 33°40′37″ сх. д. / 49.69389° пн. ш. 33.67694° сх. д.Координати: 49°41′38″ пн. ш. 33°40′37″ сх. д. / 49.69389° пн. ш. 33.67694° сх. д. |
Відстань до районного центру | 14 км |
Найближча залізнична станція | Гоголеве |
Відстань до залізничної станції | 32 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38332, с. Степанівка |
Карта | |
Стефанівщина | |
Стефанівщина | |
Мапа | |
Географія
Село Стефанівщина знаходиться за 3,5 км від правого берега річки Псел, за 1,5 км від села Степанівка. По селу протікає пересихаючий струмок із загатою.
Віддаль від центру громади — 14 км, від найближчої залізничної станції Гоголеве — 32 км.
Історія
Село Стефанівщина виникло в першій половині XIX ст. і належало до Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії.
У 1855 році за сприяння і кошти в селі була збудована дерев'яна Всіхсвятська церква.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Стефанівщині Миргородського повіту Полтавської губернії, мешкало 249 осіб (124 чоловічої статі та 125 — жіночої), налічувалось 12 дворових господарств, існував завод.
Село було власністю заможного землевласника Стефановича Данила Яковича.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Стефанівщині Багачанської волості мешкало 200 осіб, налічувалось 26 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів, цегельний і винокурний заводи.
За переписом 1900 року в селі Стефанівщині Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії була Стефанівська селянська громада, що об'єднувала 45 дворів, 319 жителів, було дві школи — земська і церковнопарафіяльна.
У 1902 році місцева церква володіла 35 дес. 696 кв. саж. ружної й садибної землі. Мала муровану сторожку, будинки для причту. Діяли бібліотека; у парафії були земська школа, школа грамоти, церковнопарафіяльне попечительство. До парафії входили с. Степанівка (Грабщина), хутори Саєвий, Широкий. У 1902 році парафіян — 771 душа чоловічої, 731 душа жіночої статі; у 1912 році парафіян привілейованих станів — 1, міщан — 15, козаків — 296, селян — 1509.
У 1912 році в селі Стефанівщині був 1771 житель, діяла земська школа.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
Станом на 1 лютого 1925 року село входило до Степанівської сільської ради Остапівського району Лубенської округи.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 36 мешканців.
З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Стефанівщина була окупована німецько-фашистськими військами.
До 2016 року орган місцевого самоврядування — Степанівська сільська рада.
Комуна "Червона левада"
Коли завершувалась громадянська війна на теренах поваленої Російської імперії, у 20-х роках ХХ століття на цю місцину — землі заможного землевласника Стефановича — приїхало багато сибіряків-каторжників, переважно з українськими прізвищами: Ковтуни, Бутенки, Ляхи...
Через певний час серед безлюдного степу виникло поселення — комуна «Червона левада». До сибіряків приєдналися незаможні місцеві селяни. Власними руками по цеглинці вони взялися будувати собі кращу долю. Згодом «Червона левада» мала все необхідне — велику їдальню, клуб, лазню, контору, житлові будинки. В обробітку у комунарів було 300 гектарів землі, коні, воли, необхідний реманент. У парку барона Стефановича тримали пасіку. Вирощували добрі врожаї, тримали живність, зокрема, значне свинопоголів‘я.
У 1932 році удару по ній завдав руйнівний вал Голодомору. «Червону леваду» приєднали до колгоспу ім. Дзержинського (прилегле село Степанівка).
У 1958 році колгоспи сусіднього села Степанівки ім. Ворошилова, ім. Дзержинського та ім. Будьонного об’єднали в один. Його вирішили назвати "Комунаром" на честь комуни "Червона левада", яка діяла у с. Стефанівщина. Господарство мало високі економічні показники, які визнавалися одними з кращих в районі, впевнено утримуючи лідируючі позиції протягом багатьох років. Підприємство існує дотепер під назвою ПП "Комунар".
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 147 | 96.08% |
російська | 6 | 3.92% |
Усього | 153 | 100% |
Відомі люди
- Фундатор місцевої дерев’яної Всіхсвятської церкви (?–?) — благодійник, губернський секретар
Примітки
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3105)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 40
Посилання
- Погода в селі Стефанівщина
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefani vshina selo Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 153 osobi Vhodit do skladu Velikobagachanskoyi selishnoyi gromadi selo Stefanivshina Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Velikobagachanskij Gromada Velikobagachanska selishna gromada Kod KATOTTG UA53060030240028597 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 153 2001 rik Plosha 0 739 km Gustota naselennya 207 04 osib km Poshtovij indeks 38332 Telefonnij kod 380 5345 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 41 38 pn sh 33 40 37 sh d 49 69389 pn sh 33 67694 sh d 49 69389 33 67694 Koordinati 49 41 38 pn sh 33 40 37 sh d 49 69389 pn sh 33 67694 sh d 49 69389 33 67694 Vidstan do rajonnogo centru 14 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gogoleve Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 32 km Misceva vlada Adresa radi 38332 s Stepanivka Karta Stefanivshina Stefanivshina MapaGeografiyaSelo Stefanivshina znahoditsya za 3 5 km vid pravogo berega richki Psel za 1 5 km vid sela Stepanivka Po selu protikaye peresihayuchij strumok iz zagatoyu Viddal vid centru gromadi 14 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Gogoleve 32 km IstoriyaSelo Stefanivshina viniklo v pershij polovini XIX st i nalezhalo do Bagachanskoyi volosti Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi U 1855 roci za spriyannya i koshti v seli bula zbudovana derev yana Vsihsvyatska cerkva Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Stefanivshini Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 249 osib 124 cholovichoyi stati ta 125 zhinochoyi nalichuvalos 12 dvorovih gospodarstv isnuvav zavod Selo bulo vlasnistyu zamozhnogo zemlevlasnika Stefanovicha Danila Yakovicha Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Stefanivshini Bagachanskoyi volosti meshkalo 200 osib nalichuvalos 26 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva postoyalij budinok 5 vitryanih mliniv cegelnij i vinokurnij zavodi Za perepisom 1900 roku v seli Stefanivshini Bagachanskoyi volosti Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi bula Stefanivska selyanska gromada sho ob yednuvala 45 dvoriv 319 zhiteliv bulo dvi shkoli zemska i cerkovnoparafiyalna U 1902 roci misceva cerkva volodila 35 des 696 kv sazh ruzhnoyi j sadibnoyi zemli Mala murovanu storozhku budinki dlya prichtu Diyali bibliote ka u parafiyi buli zemska shkola shkola gramoti cerkovnoparafiyalne popechitelstvo Do parafiyi vhodili s Stepanivka Grabshina hutori Sayevij Shirokij U 1902 roci parafiyan 771 dusha cholovichoyi 731 dusha zhinochoyi stati u 1912 roci parafiyan privilejovanih staniv 1 mishan 15 kozakiv 296 selyan 1509 U 1912 roci v seli Stefanivshini buv 1771 zhitel diyala zemska shkola U sichni 1918 roku v seli rozpochalas radyanska okupaciya Stanom na 1 lyutogo 1925 roku selo vhodilo do Stepanivskoyi silskoyi radi Ostapivskogo rajonu Lubenskoyi okrugi U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 36 meshkanciv Z 16 veresnya 1941 po 14 veresnya 1943 roku Stefanivshina bula okupovana nimecko fashistskimi vijskami Do 2016 roku organ miscevogo samovryaduvannya Stepanivska silska rada Komuna Chervona levada Koli zavershuvalas gromadyanska vijna na terenah povalenoyi Rosijskoyi imperiyi u 20 h rokah HH stolittya na cyu miscinu zemli zamozhnogo zemlevlasnika Stefanovicha priyihalo bagato sibiryakiv katorzhnikiv perevazhno z ukrayinskimi prizvishami Kovtuni Butenki Lyahi Cherez pevnij chas sered bezlyudnogo stepu viniklo poselennya komuna Chervona levada Do sibiryakiv priyednalisya nezamozhni miscevi selyani Vlasnimi rukami po ceglinci voni vzyalisya buduvati sobi krashu dolyu Zgodom Chervona levada mala vse neobhidne veliku yidalnyu klub laznyu kontoru zhitlovi budinki V obrobitku u komunariv bulo 300 gektariv zemli koni voli neobhidnij remanent U parku barona Stefanovicha trimali pasiku Viroshuvali dobri vrozhayi trimali zhivnist zokrema znachne svinopogoliv ya U 1932 roci udaru po nij zavdav rujnivnij val Golodomoru Chervonu levadu priyednali do kolgospu im Dzerzhinskogo prilegle selo Stepanivka U 1958 roci kolgospi susidnogo sela Stepanivki im Voroshilova im Dzerzhinskogo ta im Budonnogo ob yednali v odin Jogo virishili nazvati Komunarom na chest komuni Chervona levada yaka diyala u s Stefanivshina Gospodarstvo malo visoki ekonomichni pokazniki yaki viznavalisya odnimi z krashih v rajoni vpevneno utrimuyuchi lidiruyuchi poziciyi protyagom bagatoh rokiv Pidpriyemstvo isnuye doteper pid nazvoyu PP Komunar NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 147 96 08 rosijska 6 3 92 Usogo 153 100 Vidomi lyudiFundator miscevoyi derev yanoyi Vsihsvyatskoyi cerkvi blagodijnik gubernskij sekretarPrimitkiros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 3105 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 40 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Stefanivshina