Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Адамович Маківка (11 жовтня 1889, с. Коденець, нині Люблінське воєводство, Польща — 24 січня 1966, Львів) — український громадський і політичний діяч на Підляшші, посол до сейму Польщі.
| Маківка Степан Адамович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 жовтня 1889 Коденець |
| Помер | 24 січня 1966 (76 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Національність | українець |
| Діяльність | громадський активіст |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Партія | Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання і Комуністична партія Західної України |
| |
Біографія
Народився в с. Коденець (нині Люблінське воєводство, Польща). Закінчив учительську семінарію (1908) та інститут (1912), працював у сільських школах Білорусі. 1915—1917 — служба у російському війську. 1917 року брав участь у роботі рад солдатських депутатів від Партії соціалістів-революціонерів. У 1920-х роках — організатор «Селянського союзу» на Холмщині, яка 1928 року увійшла до складу «Сель-Робу», співзасновник і співредактор тижневика «Наше життя» в Холмі. У 1922—1928 роках — посол (депутат) до польського сейму, у 1929—1936 роках — в'язень польської тюрми.
Після анексії Польщі у 1939 році, вимагав від радянської влади приєднання Холмщини і Підляшшя до Радянської України. Під час німецької окупації в лавах комуністичної партизанської організації брав активну участь у боротьбі проти окупаційного режиму. Від 1945 року — на педагогічній, партійній та журналістській роботі.
Автор роману-памфлету «Нескорені креси» (1957), «Народна гвардія імені Івана Франка» (1959), «Це було темної ночі» (1963), «Тривожні дороги» (1967).
Помер 24 січня 1966 року у Львові. Похований на полі № 5 Личаківського цвинтаря.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. —
Джерела та література
- Патер І. Г. Маківка Степан Адамович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Adamovich Makivka 11 zhovtnya 1889 s Kodenec nini Lyublinske voyevodstvo Polsha 24 sichnya 1966 Lviv ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach na Pidlyashshi posol do sejmu Polshi Makivka Stepan AdamovichNarodivsya11 zhovtnya 1889 1889 10 11 KodenecPomer24 sichnya 1966 1966 01 24 76 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 NacionalnistukrayinecDiyalnistgromadskij aktivistChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPartiyaUkrayinske selyansko robitniche socialistichne ob yednannya i Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMogila Stepana Makivki na Lichakivskomu cvintari Narodivsya v s Kodenec nini Lyublinske voyevodstvo Polsha Zakinchiv uchitelsku seminariyu 1908 ta institut 1912 pracyuvav u silskih shkolah Bilorusi 1915 1917 sluzhba u rosijskomu vijsku 1917 roku brav uchast u roboti rad soldatskih deputativ vid Partiyi socialistiv revolyucioneriv U 1920 h rokah organizator Selyanskogo soyuzu na Holmshini yaka 1928 roku uvijshla do skladu Sel Robu spivzasnovnik i spivredaktor tizhnevika Nashe zhittya v Holmi U 1922 1928 rokah posol deputat do polskogo sejmu u 1929 1936 rokah v yazen polskoyi tyurmi Pislya aneksiyi Polshi u 1939 roci vimagav vid radyanskoyi vladi priyednannya Holmshini i Pidlyashshya do Radyanskoyi Ukrayini Pid chas nimeckoyi okupaciyi v lavah komunistichnoyi partizanskoyi organizaciyi brav aktivnu uchast u borotbi proti okupacijnogo rezhimu Vid 1945 roku na pedagogichnij partijnij ta zhurnalistskij roboti Avtor romanu pamfletu Neskoreni kresi 1957 Narodna gvardiya imeni Ivana Franka 1959 Ce bulo temnoyi nochi 1963 Trivozhni dorogi 1967 Pomer 24 sichnya 1966 roku u Lvovi Pohovanij na poli 5 Lichakivskogo cvintarya PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 157 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495Dzherela ta literaturaPater I G Makivka Stepan Adamovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1