Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стеван Христич (серб. Стеван Христић; 19 червня 1885, Белград, Королівство Сербія, нині Сербія — 21 серпня 1958, там же) — сербський композитор, диригент і педагог. Один із основоположників сучасної сербської композиторської школи і один з організаторів музичного освіти. Член Сербської академії наук і мистецтв (з 1950).
| Стеван Христич | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 червня 1885[1][2][…] |
| Місце народження | Белград, Королівство Сербія |
| Дата смерті | 21 серпня 1958[1][2][…] (73 роки) |
| Місце смерті | Белград, Федеративна Народна Республіка Югославія[4] |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Громадянство | Сербія |
| Професії | композитор, диригент, педагог |
| Жанри | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в сім'ї дипломата Кости Христича який у свою чергу був сином відомого політика Ніколи Христича. Початкову музичну освіту здобув у Відні у Петара Стояновича (скрипка) і в Сербській музичній школі в Белграді у Цветко Манойловича (фортепіано) і Стевана Мокраняца (теоретичні предмети).
У 1904–1908 навчався в Лейпцизькій консерваторії у Штефана Креля, Р. Хофмана (теоретичні предмети) і Артура Нікіша (диригування).
У 1910 вивчав у Москві церковну музику під керівництвом Олександра Кастальського і в Римі під керівництвом Лоренцо Перозі.
Працював у Белграді. З 1908–1909 викладав в Сербській музичній школі. Диригентський дебют відбувся в 1912 в Національному театрі, чиїм директором Стеван Христич був у 1924–1934 і одночасно керував та диригував оркестром Белградського філармонічного товариства, брав участь у створенні відкритої в 1937 Музичної академії, де з моменту її заснування до 1950 був професором композиції та інструментування, а в 1943–1944 — ректором.
У 1952–1954 — голова Спілки композиторів Сербії, а в 1950–1953 — голова Спілки композиторів Югославії. Писав хори a cappella, церковну і дитячу музику; романси на вірші югославських поетів; музику до спектаклів і фільмів.
Твори
- балет «Охридська легенда» / Охридска легенда (1947, Белград; 2-я редакція 1958 Москва)
- музична драма «Сутінки» / Сутон (1925; 2-я редакція 1954, Белград)
- рапсодія для фортепіано з оркестром (1944)
- ораторія «Воскресіння» / Васкрсење (1912)
- «Пісня свободи» для хору і оркестру / Песме слободі
- симфонічна поема «У селі» / На селу (1935)
- «Враневська сюїта» для камерного оркестру / Врањанска свита (1948)
- симфонічна фантазія для скрипки (1908)
- «Осінь» для хору / Јесен
- «Зірка» для хору
- «Дубровницький реквієм» для хору / Дубровачко реквіјем (1930)
Література
- Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — с. 606 —
- Stevanu Hristicu in memoriam, «Zvuk», 1958, No 21-23.
- Ђуріћ-Клајн С., Історіjскі развоj Музичка Култура у Cpбіjі. — Београд, 1971, с. 120-26.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Discogs — 2000.
- поставлений в Московському музичному театрі імені К. С. Станіславського та Вл. І. Немировича-Данченка]]
Посилання
- Стеван Христич [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] на Allmusic
- Стеван Христич на сайті КиноПоиск
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stevan Hristich serb Stevan Hristiћ 19 chervnya 1885 Belgrad Korolivstvo Serbiya nini Serbiya 21 serpnya 1958 tam zhe serbskij kompozitor dirigent i pedagog Odin iz osnovopolozhnikiv suchasnoyi serbskoyi kompozitorskoyi shkoli i odin z organizatoriv muzichnogo osviti Chlen Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv z 1950 Stevan HristichOsnovna informaciyaData narodzhennya19 chervnya 1885 1885 06 19 1 2 Misce narodzhennyaBelgrad Korolivstvo SerbiyaData smerti21 serpnya 1958 1958 08 21 1 2 73 roki Misce smertiBelgrad Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya 4 PohovannyaNovij cvintarGromadyanstvoSerbiyaProfesiyikompozitor dirigent pedagogZhanriklasichna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi diplomata Kosti Hristicha yakij u svoyu chergu buv sinom vidomogo politika Nikoli Hristicha Pochatkovu muzichnu osvitu zdobuv u Vidni u Petara Stoyanovicha skripka i v Serbskij muzichnij shkoli v Belgradi u Cvetko Manojlovicha fortepiano i Stevana Mokranyaca teoretichni predmeti U 1904 1908 navchavsya v Lejpcizkij konservatoriyi u Shtefana Krelya R Hofmana teoretichni predmeti i Artura Nikisha diriguvannya U 1910 vivchav u Moskvi cerkovnu muziku pid kerivnictvom Oleksandra Kastalskogo i v Rimi pid kerivnictvom Lorenco Perozi Pracyuvav u Belgradi Z 1908 1909 vikladav v Serbskij muzichnij shkoli Dirigentskij debyut vidbuvsya v 1912 v Nacionalnomu teatri chiyim direktorom Stevan Hristich buv u 1924 1934 i odnochasno keruvav ta diriguvav orkestrom Belgradskogo filarmonichnogo tovaristva brav uchast u stvorenni vidkritoyi v 1937 Muzichnoyi akademiyi de z momentu yiyi zasnuvannya do 1950 buv profesorom kompoziciyi ta instrumentuvannya a v 1943 1944 rektorom U 1952 1954 golova Spilki kompozitoriv Serbiyi a v 1950 1953 golova Spilki kompozitoriv Yugoslaviyi Pisav hori a cappella cerkovnu i dityachu muziku romansi na virshi yugoslavskih poetiv muziku do spektakliv i filmiv Tvoribalet Ohridska legenda Ohridska legenda 1947 Belgrad 2 ya redakciya 1958 Moskva muzichna drama Sutinki Suton 1925 2 ya redakciya 1954 Belgrad rapsodiya dlya fortepiano z orkestrom 1944 oratoriya Voskresinnya Vaskrseњe 1912 Pisnya svobodi dlya horu i orkestru Pesme slobodi simfonichna poema U seli Na selu 1935 Vranevska syuyita dlya kamernogo orkestru Vraњanska svita 1948 simfonichna fantaziya dlya skripki 1908 Osin dlya horu Јesen Zirka dlya horu Dubrovnickij rekviyem dlya horu Dubrovachko rekviјem 1930 LiteraturaMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar Gl red G V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya 1990 s 606 ISBN 5 85270 033 9 Stevanu Hristicu in memoriam Zvuk 1958 No 21 23 Ђuriћ Klaјn S Istorijski razvoj Muzichka Kultura u Cpbiji Beograd 1971 s 120 26 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Discogs 2000 d Track Q504063 postavlenij v Moskovskomu muzichnomu teatri imeni K S Stanislavskogo ta Vl I Nemirovicha Danchenka PosilannyaStevan Hristich 22 listopada 2021 u Wayback Machine na Allmusic Stevan Hristich na sajti KinoPoisk