Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сего́вія (ісп. Segovia) — місто в Іспанії з населенням близько 55 тисяч мешканців, адміністративний центр провінції Сеговія в Кастилії і Леоні. Місто розташоване за 90 км на північний захід від Мадрида на скелястій височині між річками і . Разом з Толедо і Авілою, це одне з трьох міст-музеїв, розташованих поблизу іспанської столиці. З 1985 року історичний центр Сеговії занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Старе місто Сеговія та її Акведук | |
|---|---|
| Old Town of Segovia and its Aqueduct | |
| Світова спадщина | |
 Акведук | |
| Країна |  Іспанія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, iii, iv |
| Об'єкт № | 311 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1985 (9 сесія) |
Історія Старого Міста Сеговії та акведука
Перші згадки про Сеговію вказують що це було кельтським містом, яке потім було передане римлянам, ймовірно після битви в 75 р до н.е., де Метелл отримав перемогу.
Під час римського періоду поселення належало до одного з численних сучасних латинських монастирів. Вважається, що місто було покинутим після навали ісламу в Іспанії декілька століть пізніше. Після завоювання Толедо Альфонсом VI з Леона і Кастилії, Сеговія почала заповнюватися християнами з північної частини півострова. Таким чином збільшувався вплив короля і на інші території його правління.
Розміщення Сеговії на торговельних маршрутах стало важливим центром торгівлі вовною і текстильною промисловістю. Кінець середньовіччя був наче золота доба для Сеговії, зі зростаючим єврейським населенням і створенням основи для потужного полотняного виробництва. Кілька чудових творів готичної архітектури були також завершені протягом цього періоду.
Як і більшість кастильських текстильних центрів, Сеговія вступила у повстання під командуванням Хуана Браво, яке було невдалим. Проте, завдяки текстильній промисловості, економічний бум тривав до кінця XVI ст. і населення Сеговії виросло до 27 тисяч у 1594 році. Упродовж XVII ст. у Сеговія була в занепаді як і майже всі міста Кастилії . Станом на 1694 рік населення було тільки 8000 жителів. На початку XVIII ст. була спроба оживити текстильну промисловість, яка завершилась невеликим успіхом. У другій половині століття, Чарльз III зробив ще одну спробу відродити торгівлю в регіоні, за рахунок вовняного виробництва. Тим не менш, це виробництво було не конкурентоспроможним, тому король відмовився його спонсорувати в 1779 році. У 1764 році відкрилась Королівська школа артилерії - перша військова академія в Іспанії. Ця академія і досі є у місті. Під час війни за незалежність у 1808 році місто було звільнено французькими військами. Під час Першої Кастильської війни, війська під командуванням Дона Карлоса безуспішно атакували місто. У ХІХ ст. – початку ХХ ст. відносна економічна стабільність сприяла демографічному росту у Сеговії.
За мурами історичної Сеговії є багато інших будівель, які збереглися майже повністю. З ХІ ст., як частина зовнішньої стіни, стоїть фортеця Алькасар, а біля центральної площі міста – готичний собор XVI ст.
Також слід зазначити, романські церкви в місті мали типові атріуми, датовані ХІ-ХІІ ст. Серед цивільних будівель, є більш ніж 20 видатних романських. Це ряд палаців споруджених в XIV-XV ст.
Добре збережені фасади історичного міста Сеговія оточити екстраординарну колекцію будівель, серед яких Римський акведук виділяється завдяки своїй красі і унікальності, котрі роблять його орієнтиром міста.
Римський акведук в Сеговії, ймовірно, побудований в другій половині І ст., на диво добре зберігся. Ця вражаюча споруда з двома ярусами арок є частиною композиції чудового історичного міста Сеговія. Акведук - багатовікове римська будівництво. Був споруджений, щоб направити воду з річки Фріо (river Frio) до Сеговії, близько 18 км. Вона складається з двох рядів аркад, що спираються на 128 стовпів і сягає максимальної висоти 28,5 м.
Він був побудований з тесаного гранітного каменю без розчину і став шедевром римської архітектури. Ця величезна споруда не датована, хоча методи її будівництва дозволяють порівнювати з «Аква Клавдія» ("Aqua Claudia") в Римі, який був побудований між 38 і 52 н.е. Недавні розкопки біля основи колон підтверджують, що Акведук у Сеговії був побудований в 50-х роках н.е. Був відреставрований вкінці XV ст. та зберігається і використовується досі. [2]
Архітектурно-містобудівний опис
Планувальна структура міста Сеговія свідчить про складні історичні реалії. Його квартали, вулиці, будинки закладені у відповідності із соціальною структурою та належать до однієї із культурних спільнот. Маври, християни й юдеї співіснували протягом тривалого часу в середньовічному місті і працювали разом під час виробничого буму XVI ст. Усі складові частини створеного навколишнього середовища: від внутрішньої архітектури до великих релігійних і військових структур, можна знайти в Сеговії в широкому діапазоні методів і стилів будівництва. [3]
Акведук у Сеговії - символ міста, є найвідомішим з цих інженерних подвигів внаслідок своєї монументальності, відмінному стану збереження та розташування в одному з найкрасивіших міських місць у світі. [3]
В плані має ламану форму з 4-ох прямих ліній (як показано на схемі). Перша частина має 65 м довжини, складається на 6 арок до 7 м висоти. Друга частина має 159 м довжини, 25 арок до 8м висотою. Третя частина має 281 м довжини, 44 арки і 12 м висоти. Нарешті, найбільш відомою є четверта частина. Вона складається з 43 двоярусних арок і двох одноярусних: першої і останньої. Ці арки завершуються в стіні. Від стіни до загальної дамби було 9 одномісних арок: тільки чотири дійсно залишилися. Це 29 м на найвищому рівні його найвищої зони. [4]
Пам'ятко-охоронна специфікація Старого Міста в Сеговії
Сеговія налічує понад 70 пам'яток архітектури, котрі зараз перебувають у досить хорошому стані. На схемі карти є позначено ті пам'ятки, котрі мають історичну цінність. Більшість з них охороняється законом. Це місто-музей. [1]
З-поміж усіх унікальних архітектурних пам'яток в місті можна виділити три найбільш відомі:
- акведук (Acueducto),
- кафедральний собор (Catedral de Nuestra Senora de la Asuncion y de San Frutos),
- фортеця Алькасар (El Alcázar).
Акведук і його збереження
Він переніс кілька часткових реставрацій, перебудов і, навіть, часткової ліквідації каменю, особливо карнизи. [4]
Перша реконструкція водогону відбулася під час правління короля Фердинанда і королеви Ізабелли, відомих як Рейс Католікос (Reyes Católicos) і католицьких монархів. Дон Педро Меса, настоятель монастиря де-Санта-Марія-дель-Паррал, очолював проект. Загалом було відновлено 36 арок. Роботи проводились дуже обережно, щоб не змінити автентичної кладки та стилю. Пізніше, в XVI ст. в центральній ніші була розміщена статуя св. Богородиці. [5]
Акведук є найбільш важливою пам'яткою архітектури міста. Він функціонував протягом століть і зберігся у відмінному стані. Він постачав воду в місто до середини ХІХст. Руйнування кам'яних блоків, витік води з верхньої естакади спричиняли погіршення стану кладки з каменю і тріщини. [5]
В минулому столітті (1929-30рр.) відбулася заміна бетонного трубопроводу, яким в XVI ст. було замінено автентичний дерев'яний. Також відбувався розпад кладки, в основному внаслідок впливу вібрації, викликаної рухом важких вантажівок та наявністю газових домішок у повітрі. Ця проблема була вирішена зміною напрямків руху транспорту та покриттям каменю консерваційними розчинами. В результаті погано спланованої політики міського розвитку було пошкоджено оточення пам'ятки, що ускладнило її належне зберігання. [6]
Сьогодні, на площі поблизу акведука, дуже багато громадських закладів: готелів, ресторанів, музеїв. Це підвищує популярність пам'ятки та допомагає підтримувати її в належному стані. Нічні підсвітки будинків поблизу акведука є дуже вигідними і створюють додатковий інтерес до пам'ятки навіть вночі. Попри це акведук є діючий, а не просто експонат з минулого. Мешканці Сеговії віддають перевагу воді з акведука, аніж водопровідній.Це означає, що і зараз акведук, окрім естетичної привабливості, відмінно виконує своє основне завдання спорудження – забезпечення водою міста. [7]
Кафедральний собор (Catedral de Nuestra Señora de la Asunción y de San Frutos)
Кафедральний собор вважається останнім збудованим в Іспанії готичним собором в стилі пізньої готики. Він розташований у найвищій точці міста, тому його добре видно з усіх боків. [1]
Старий собор, збудований ще в ХІІ столітті, був зруйнований у 1521 під час повстання комунерос, тож замість відбудовувати його було вирішено спорудити новий. Від старого храму збереглася лише галерея. Собор було закладено за наказом Карла І в 1525 році. Почав будівництво саламанський архітектор Хуан Гіль де Онтаньон, продовжив його син Родріго Гіль де Онтаньон. Спорудження затяглося і тривало більш як двісті роки – хоча основні роботи припали на 1525-1577 роки, але будівництво тривало аж до XVIII століття. [8]
Розміри собору 105 метрів у довжину, 50 метрів у ширину, 33 у висоту, висота ж дзвіниці 88 метрів. Первісно дзвіницю вінчав шпиль, а її загальна висота досягала 100 метрів. У 1614 році під час грози блискавка влучила у башту і викликала пожежу тож дзвіницю довелося перебудувати через що вона стала на 12 метрів нижча, а шпиль замінили сучасним куполом. До середини XX століття дзвонарі жили в самій дзвіниці. [8]
Фортеця Алькасар (El Alcázar)
Алькасар у Сеговії — фортеця у місті Сеговії, у минулому певний час була королівською резиденцією. [1]
Фортеця розташована на околиці сучасного міста на виступі над урвищем (внизу злиття річок Кламорес та Ересми). Колись на цьому місці було кельтське укріплення, потім римське. За часів маврів тут буле дерев'яне укріплення, яке у 1085 році відвоювали кастильці. Перша згадка про алькасар у Сеговії була раніше1155 року. За правління Альфонсо VIII Кастильського будується кам'яна фортеця, а замок у Сеговії стає одним з найважливіших пунктів оборони усієї Кастилії. Пізніше алькасар багато разів добудовувався. [9]
Сучасного вигляду алькасар набув після будівництва 1410–1455 років. За Філіпа ІІ в 1587 році його накрили сланцевою черепицею, що вважається останньою перебудовою замку — з тих часів він лише реконструювався. За правління Філіпа ІІ замок став державною в'язницею. Лише в середині XVIII століття алькасар було відреставровано і за наказом Карла III у 1764 перетворено на Королівську Артилерійську школу. Після пожежі 1828 року фортецю було реконструйовано. В XIX столітті тут був коледж для офіцерів, ще пізніше державний архів. З 1953 року в алькасарі створено музей в 11 залах. [9]
Сучасний стан Сеговії
Історичне місто Сеговія є унікальною пам’яткою Іспанії, внесеною в 1985р. до спадщини ЮНЕСКО. Місто налічує понад 70 пам’яток, майже всі збережені та знаходяться в хорошому стані. XVI-XVII ст. були досить складними для Сеговії. Повстання громадян та економічна криза не дозволяли повноцінно підтримувати пам’ятки в належному стані, але згодом, після війни в 1808р., почали реставрувати багато з них. На той момент, вчасна відбудова пам’яток дозволила зберегти їх до сьогодні.
Місто Сеговія розташоване на пагорбі та оточене обривами з півночі, північного сходу та південного заходу. Сеговія зберегла свої оборонні мури, котрі зараз запобігають зсуву міста в річку. Місто немає якоїсь визначеної системи кварталів, головної осі чи загального стилю. Всі будинки дуже різні, а квартали будувалися в залежності від соціально-культурної структури. Цікавим є поєднання різних стилів, невеликих площ, скверів, житлових та сакральних кварталів.
Найвідоміші пам’ятки міста – акведук (Acueducto), кафедральний собор (Catedral de Nuestra Senora de la Asuncion y de San Frutos),фортеця Алькасар (El Alcázar). Їх періоди реставрації та перебудови є описані в останньому розділі реферату. Акведук в Сеговії вважається символом міста. Його величність та унікальність прикрашають місто. Він був двічі реставрований і, проіснувавши майже 2 тисячоліття, є діючим. Мешканці дуже охоче користуються водою з акведука.
Зараз місто є туристичним та охороняється його історична цінність. Багато пам’яток мають влаштовану підсвітку, що підвищує інтерес туристів до міста вночі.
Список використаних джерел
Василюк Р.С. Старе місто Сеговія та її Акведук. // Кафедра реставрації архітектурної та мистецької спадщини Національного університету "Львівська Політехніка": реферат студента, 2014. - 17 с.
1.[[:en:Segovia|Segovia]
2.http://heindorffhus.motivsamler.dk/worldheritage/frame-SpainSegovia.htm
4.http://www.spanisharts.com/arquitectura/imagenes/roma/i_segovia_acueducto.html
5.[[:en:Aqueduct_of_Segovia|Aqueduct of Segovia]
6.http://moniek-nescopostcards.blogspot.com/2012_05_01_archive.html
8.[[:en:Segovia_Cathedral|Segovia Cathedral]
9.[[:en:Alcázar_of_Segovia|Alcázar of Segovia]
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sego viya isp Segovia misto v Ispaniyi z naselennyam blizko 55 tisyach meshkanciv administrativnij centr provinciyi Segoviya v Kastiliyi i Leoni Misto roztashovane za 90 km na pivnichnij zahid vid Madrida na skelyastij visochini mizh richkami i Razom z Toledo i Aviloyu ce odne z troh mist muzeyiv roztashovanih poblizu ispanskoyi stolici Z 1985 roku istorichnij centr Segoviyi zanesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Stare misto Segoviya ta yiyi AkvedukOld Town of Segovia and its Aqueduct Svitova spadshinaAkvedukKrayina IspaniyaTip KulturnijKriteriyi i iii ivOb yekt 311Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1985 9 sesiya Istoriya Starogo Mista Segoviyi ta akvedukaPershi zgadki pro Segoviyu vkazuyut sho ce bulo keltskim mistom yake potim bulo peredane rimlyanam jmovirno pislya bitvi v 75 r do n e de Metell otrimav peremogu Pid chas rimskogo periodu poselennya nalezhalo do odnogo z chislennih suchasnih latinskih monastiriv Vvazhayetsya sho misto bulo pokinutim pislya navali islamu v Ispaniyi dekilka stolit piznishe Pislya zavoyuvannya Toledo Alfonsom VI z Leona i Kastiliyi Segoviya pochala zapovnyuvatisya hristiyanami z pivnichnoyi chastini pivostrova Takim chinom zbilshuvavsya vpliv korolya i na inshi teritoriyi jogo pravlinnya Rozmishennya Segoviyi na torgovelnih marshrutah stalo vazhlivim centrom torgivli vovnoyu i tekstilnoyu promislovistyu Kinec serednovichchya buv nache zolota doba dlya Segoviyi zi zrostayuchim yevrejskim naselennyam i stvorennyam osnovi dlya potuzhnogo polotnyanogo virobnictva Kilka chudovih tvoriv gotichnoyi arhitekturi buli takozh zaversheni protyagom cogo periodu Yak i bilshist kastilskih tekstilnih centriv Segoviya vstupila u povstannya pid komanduvannyam Huana Bravo yake bulo nevdalim Prote zavdyaki tekstilnij promislovosti ekonomichnij bum trivav do kincya XVI st i naselennya Segoviyi viroslo do 27 tisyach u 1594 roci Uprodovzh XVII st u Segoviya bula v zanepadi yak i majzhe vsi mista Kastiliyi Stanom na 1694 rik naselennya bulo tilki 8000 zhiteliv Na pochatku XVIII st bula sproba ozhiviti tekstilnu promislovist yaka zavershilas nevelikim uspihom U drugij polovini stolittya Charlz III zrobiv she odnu sprobu vidroditi torgivlyu v regioni za rahunok vovnyanogo virobnictva Tim ne mensh ce virobnictvo bulo ne konkurentospromozhnim tomu korol vidmovivsya jogo sponsoruvati v 1779 roci U 1764 roci vidkrilas Korolivska shkola artileriyi persha vijskova akademiya v Ispaniyi Cya akademiya i dosi ye u misti Pid chas vijni za nezalezhnist u 1808 roci misto bulo zvilneno francuzkimi vijskami Pid chas Pershoyi Kastilskoyi vijni vijska pid komanduvannyam Dona Karlosa bezuspishno atakuvali misto U HIH st pochatku HH st vidnosna ekonomichna stabilnist spriyala demografichnomu rostu u Segoviyi Za murami istorichnoyi Segoviyi ye bagato inshih budivel yaki zbereglisya majzhe povnistyu Z HI st yak chastina zovnishnoyi stini stoyit fortecya Alkasar a bilya centralnoyi ploshi mista gotichnij sobor XVI st Takozh slid zaznachiti romanski cerkvi v misti mali tipovi atriumi datovani HI HII st Sered civilnih budivel ye bilsh nizh 20 vidatnih romanskih Ce ryad palaciv sporudzhenih v XIV XV st Dobre zberezheni fasadi istorichnogo mista Segoviya otochiti ekstraordinarnu kolekciyu budivel sered yakih Rimskij akveduk vidilyayetsya zavdyaki svoyij krasi i unikalnosti kotri roblyat jogo oriyentirom mista Rimskij akveduk v Segoviyi jmovirno pobudovanij v drugij polovini I st na divo dobre zberigsya Cya vrazhayucha sporuda z dvoma yarusami arok ye chastinoyu kompoziciyi chudovogo istorichnogo mista Segoviya Akveduk bagatovikove rimska budivnictvo Buv sporudzhenij shob napraviti vodu z richki Frio river Frio do Segoviyi blizko 18 km Vona skladayetsya z dvoh ryadiv arkad sho spirayutsya na 128 stovpiv i syagaye maksimalnoyi visoti 28 5 m Vin buv pobudovanij z tesanogo granitnogo kamenyu bez rozchinu i stav shedevrom rimskoyi arhitekturi Cya velichezna sporuda ne datovana hocha metodi yiyi budivnictva dozvolyayut porivnyuvati z Akva Klavdiya Aqua Claudia v Rimi yakij buv pobudovanij mizh 38 i 52 n e Nedavni rozkopki bilya osnovi kolon pidtverdzhuyut sho Akveduk u Segoviyi buv pobudovanij v 50 h rokah n e Buv vidrestavrovanij vkinci XV st ta zberigayetsya i vikoristovuyetsya dosi 2 Arhitekturno mistobudivnij opisPlanuvalna struktura mista Segoviya svidchit pro skladni istorichni realiyi Jogo kvartali vulici budinki zakladeni u vidpovidnosti iz socialnoyu strukturoyu ta nalezhat do odniyeyi iz kulturnih spilnot Mavri hristiyani j yudeyi spivisnuvali protyagom trivalogo chasu v serednovichnomu misti i pracyuvali razom pid chas virobnichogo bumu XVI st Usi skladovi chastini stvorenogo navkolishnogo seredovisha vid vnutrishnoyi arhitekturi do velikih religijnih i vijskovih struktur mozhna znajti v Segoviyi v shirokomu diapazoni metodiv i stiliv budivnictva 3 Akveduk u Segoviyi simvol mista ye najvidomishim z cih inzhenernih podvigiv vnaslidok svoyeyi monumentalnosti vidminnomu stanu zberezhennya ta roztashuvannya v odnomu z najkrasivishih miskih misc u sviti 3 V plani maye lamanu formu z 4 oh pryamih linij yak pokazano na shemi Persha chastina maye 65 m dovzhini skladayetsya na 6 arok do 7 m visoti Druga chastina maye 159 m dovzhini 25 arok do 8m visotoyu Tretya chastina maye 281 m dovzhini 44 arki i 12 m visoti Nareshti najbilsh vidomoyu ye chetverta chastina Vona skladayetsya z 43 dvoyarusnih arok i dvoh odnoyarusnih pershoyi i ostannoyi Ci arki zavershuyutsya v stini Vid stini do zagalnoyi dambi bulo 9 odnomisnih arok tilki chotiri dijsno zalishilisya Ce 29 m na najvishomu rivni jogo najvishoyi zoni 4 Pam yatko ohoronna specifikaciya Starogo Mista v SegoviyiSegoviya nalichuye ponad 70 pam yatok arhitekturi kotri zaraz perebuvayut u dosit horoshomu stani Na shemi karti ye poznacheno ti pam yatki kotri mayut istorichnu cinnist Bilshist z nih ohoronyayetsya zakonom Ce misto muzej 1 Z pomizh usih unikalnih arhitekturnih pam yatok v misti mozhna vidiliti tri najbilsh vidomi akveduk Acueducto kafedralnij sobor Catedral de Nuestra Senora de la Asuncion y de San Frutos fortecya Alkasar El Alcazar Akveduk i jogo zberezhennyaAkveduk Vin perenis kilka chastkovih restavracij perebudov i navit chastkovoyi likvidaciyi kamenyu osoblivo karnizi 4 Persha rekonstrukciya vodogonu vidbulasya pid chas pravlinnya korolya Ferdinanda i korolevi Izabelli vidomih yak Rejs Katolikos Reyes Catolicos i katolickih monarhiv Don Pedro Mesa nastoyatel monastirya de Santa Mariya del Parral ocholyuvav proekt Zagalom bulo vidnovleno 36 arok Roboti provodilis duzhe oberezhno shob ne zminiti avtentichnoyi kladki ta stilyu Piznishe v XVI st v centralnij nishi bula rozmishena statuya sv Bogorodici 5 Akveduk ye najbilsh vazhlivoyu pam yatkoyu arhitekturi mista Vin funkcionuvav protyagom stolit i zberigsya u vidminnomu stani Vin postachav vodu v misto do seredini HIHst Rujnuvannya kam yanih blokiv vitik vodi z verhnoyi estakadi sprichinyali pogirshennya stanu kladki z kamenyu i trishini 5 V minulomu stolitti 1929 30rr vidbulasya zamina betonnogo truboprovodu yakim v XVI st bulo zamineno avtentichnij derev yanij Takozh vidbuvavsya rozpad kladki v osnovnomu vnaslidok vplivu vibraciyi viklikanoyi ruhom vazhkih vantazhivok ta nayavnistyu gazovih domishok u povitri Cya problema bula virishena zminoyu napryamkiv ruhu transportu ta pokrittyam kamenyu konservacijnimi rozchinami V rezultati pogano splanovanoyi politiki miskogo rozvitku bulo poshkodzheno otochennya pam yatki sho uskladnilo yiyi nalezhne zberigannya 6 Sogodni na ploshi poblizu akveduka duzhe bagato gromadskih zakladiv goteliv restoraniv muzeyiv Ce pidvishuye populyarnist pam yatki ta dopomagaye pidtrimuvati yiyi v nalezhnomu stani Nichni pidsvitki budinkiv poblizu akveduka ye duzhe vigidnimi i stvoryuyut dodatkovij interes do pam yatki navit vnochi Popri ce akveduk ye diyuchij a ne prosto eksponat z minulogo Meshkanci Segoviyi viddayut perevagu vodi z akveduka anizh vodoprovidnij Ce oznachaye sho i zaraz akveduk okrim estetichnoyi privablivosti vidminno vikonuye svoye osnovne zavdannya sporudzhennya zabezpechennya vodoyu mista 7 Kafedralnij sobor Catedral de Nuestra Senora de la Asuncion y de San Frutos Kafedralnij sobor vvazhayetsya ostannim zbudovanim v Ispaniyi gotichnim soborom v stili piznoyi gotiki Vin roztashovanij u najvishij tochci mista tomu jogo dobre vidno z usih bokiv 1 Starij sobor zbudovanij she v HII stolitti buv zrujnovanij u 1521 pid chas povstannya komuneros tozh zamist vidbudovuvati jogo bulo virisheno sporuditi novij Vid starogo hramu zbereglasya lishe galereya Sobor bulo zakladeno za nakazom Karla I v 1525 roci Pochav budivnictvo salamanskij arhitektor Huan Gil de Ontanon prodovzhiv jogo sin Rodrigo Gil de Ontanon Sporudzhennya zatyaglosya i trivalo bilsh yak dvisti roki hocha osnovni roboti pripali na 1525 1577 roki ale budivnictvo trivalo azh do XVIII stolittya 8 Rozmiri soboru 105 metriv u dovzhinu 50 metriv u shirinu 33 u visotu visota zh dzvinici 88 metriv Pervisno dzvinicyu vinchav shpil a yiyi zagalna visota dosyagala 100 metriv U 1614 roci pid chas grozi bliskavka vluchila u bashtu i viklikala pozhezhu tozh dzvinicyu dovelosya perebuduvati cherez sho vona stala na 12 metriv nizhcha a shpil zaminili suchasnim kupolom Do seredini XX stolittya dzvonari zhili v samij dzvinici 8 Fortecya Alkasar El Alcazar Alkasar u Segoviyi fortecya u misti Segoviyi u minulomu pevnij chas bula korolivskoyu rezidenciyeyu 1 Fortecya roztashovana na okolici suchasnogo mista na vistupi nad urvishem vnizu zlittya richok Klamores ta Eresmi Kolis na comu misci bulo keltske ukriplennya potim rimske Za chasiv mavriv tut bule derev yane ukriplennya yake u 1085 roci vidvoyuvali kastilci Persha zgadka pro alkasar u Segoviyi bula ranishe1155 roku Za pravlinnya Alfonso VIII Kastilskogo buduyetsya kam yana fortecya a zamok u Segoviyi staye odnim z najvazhlivishih punktiv oboroni usiyeyi Kastiliyi Piznishe alkasar bagato raziv dobudovuvavsya 9 Suchasnogo viglyadu alkasar nabuv pislya budivnictva 1410 1455 rokiv Za Filipa II v 1587 roci jogo nakrili slancevoyu cherepiceyu sho vvazhayetsya ostannoyu perebudovoyu zamku z tih chasiv vin lishe rekonstruyuvavsya Za pravlinnya Filipa II zamok stav derzhavnoyu v yazniceyu Lishe v seredini XVIII stolittya alkasar bulo vidrestavrovano i za nakazom Karla III u 1764 peretvoreno na Korolivsku Artilerijsku shkolu Pislya pozhezhi 1828 roku fortecyu bulo rekonstrujovano V XIX stolitti tut buv koledzh dlya oficeriv she piznishe derzhavnij arhiv Z 1953 roku v alkasari stvoreno muzej v 11 zalah 9 Suchasnij stan Segoviyi Istorichne misto Segoviya ye unikalnoyu pam yatkoyu Ispaniyi vnesenoyu v 1985r do spadshini YuNESKO Misto nalichuye ponad 70 pam yatok majzhe vsi zberezheni ta znahodyatsya v horoshomu stani XVI XVII st buli dosit skladnimi dlya Segoviyi Povstannya gromadyan ta ekonomichna kriza ne dozvolyali povnocinno pidtrimuvati pam yatki v nalezhnomu stani ale zgodom pislya vijni v 1808r pochali restavruvati bagato z nih Na toj moment vchasna vidbudova pam yatok dozvolila zberegti yih do sogodni Misto Segoviya roztashovane na pagorbi ta otochene obrivami z pivnochi pivnichnogo shodu ta pivdennogo zahodu Segoviya zberegla svoyi oboronni muri kotri zaraz zapobigayut zsuvu mista v richku Misto nemaye yakoyis viznachenoyi sistemi kvartaliv golovnoyi osi chi zagalnogo stilyu Vsi budinki duzhe rizni a kvartali buduvalisya v zalezhnosti vid socialno kulturnoyi strukturi Cikavim ye poyednannya riznih stiliv nevelikih plosh skveriv zhitlovih ta sakralnih kvartaliv Najvidomishi pam yatki mista akveduk Acueducto kafedralnij sobor Catedral de Nuestra Senora de la Asuncion y de San Frutos fortecya Alkasar El Alcazar Yih periodi restavraciyi ta perebudovi ye opisani v ostannomu rozdili referatu Akveduk v Segoviyi vvazhayetsya simvolom mista Jogo velichnist ta unikalnist prikrashayut misto Vin buv dvichi restavrovanij i proisnuvavshi majzhe 2 tisyacholittya ye diyuchim Meshkanci duzhe ohoche koristuyutsya vodoyu z akveduka Zaraz misto ye turistichnim ta ohoronyayetsya jogo istorichna cinnist Bagato pam yatok mayut vlashtovanu pidsvitku sho pidvishuye interes turistiv do mista vnochi Spisok vikoristanih dzherelVasilyuk R S Stare misto Segoviya ta yiyi Akveduk Kafedra restavraciyi arhitekturnoyi ta misteckoyi spadshini Nacionalnogo universitetu Lvivska Politehnika referat studenta 2014 17 s 1 en Segovia Segovia 2 http heindorffhus motivsamler dk worldheritage frame SpainSegovia htm3 http whc unesco org en list 3114 http www spanisharts com arquitectura imagenes roma i segovia acueducto html5 en Aqueduct of Segovia Aqueduct of Segovia 6 http moniek nescopostcards blogspot com 2012 05 01 archive html7 http www pizzatravel com ua eng spain 60 segovia html8 en Segovia Cathedral Segovia Cathedral 9 en Alcazar of Segovia Alcazar of Segovia Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku