Стара́ Ліво́нія (нім. Alt-Livland) — у ХІІІ—XVI століттях колишня назва Лівонії, регіону на сході Балтики (сучасних Латвії та Естонії), що був завойований німецькими хрестоносцями в ході Лівонського хрестового походу (1196—1290). 2 лютого 1207 року завойовники проголосили Лівонію Марії́нським князі́вством (лат. Terra Mariana, «земля Марії») у складі Священної Римської імперії; 1215 року римський папа Інокентій ІІІ перепорядкував його Святому Престолу. У ХІІІ ст. папський легат поділив територію князівства на декілька феодальних політій: Ризьке архієпископство, Курляндське єпископство, Дерптське єпископство, Езель-Вікське єпископство, володіння Ордену орденоносців (після 1237 року — Лівонського ордену), а також Естонське герцогство — пряме володіння данського короля. 1346 року Лівонський орден викупив данську Естонію, внаслідок чого вся Стара Лівонія опинилася під німецьким пануванням. Політії краю були об'єднані в Лівонську конфедерацію, яка, однак, так і не виробила єдиної системи управління. Регіон постійно роздирала боротьба за владу й ресурси між лівонськими єпископами, лицарями-монахами ордену, світськими німецькими лицарями, бюргерами Риги і Ревеля. Стара Лівонія перестала існувати як єдине історико-культурне ціле внаслідок Лівонської війни: Швеція захопила північну частину (Естонію), південна часина відійшла до Речі Посполитої (Нова Лівонія і Курляндія-Семигалія), а остів Езель (Сааремаа) став частиною Данії. Також — Маріїнщина, Марійщина, Маріїнська земля (ест. Maarjamaa, нім. Marienland).
Назва
Історія
2 лютого 1207 року завойовники проголосили Лівонію Марії́нським князі́вством (лат. Terra Mariana, «земля Марії») у складі Священної Римської імперії. У 1215 року римський папа Інокентій ІІІ перепорядкував його Святому Престолу.
У ХІІІ ст. папський легат поділив територію князівства на декілька феодальних політій:
- Ризьке архієпископство,
- Курляндське єпископство,
- Дерптське єпископство,
- Езель-Вікське єпископство,
- володіння Ордену мечоносців (після 1237 року — Лівонського ордену),
- Естонське герцогство — пряме володіння данського короля.
1346 року Лівонський орден викупив данську Естонію, внаслідок чого вся Стара Лівонія опинилася під німецьким пануванням. Політії краю були об'єднані в Лівонську конфедерацію, яка, однак, так і не виробила єдиної системи управління. Регіон постійно роздирала боротьба за владу й ресурси між лівонськими єпископами, лицарями-монахами ордену, світськими німецькими лицарями, бюргерами Риги і Ревеля.
Стара Лівонія припинила існувати як єдине історико-культурне ціле внаслідок Лівонської війни. Швеція захопила північну частину (Естляндію), південна часина відійшла до Речі Посполитої (Нова Лівонія і Курляндія-Семигалія), а острів Езель (Сааремаа) став частиною Данії.
Див. також
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара Лівонія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara Livo niya nim Alt Livland u HIII XVI stolittyah kolishnya nazva Livoniyi regionu na shodi Baltiki suchasnih Latviyi ta Estoniyi sho buv zavojovanij nimeckimi hrestonoscyami v hodi Livonskogo hrestovogo pohodu 1196 1290 2 lyutogo 1207 roku zavojovniki progolosili Livoniyu Mariyi nskim knyazi vstvom lat Terra Mariana zemlya Mariyi u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1215 roku rimskij papa Inokentij III pereporyadkuvav jogo Svyatomu Prestolu U HIII st papskij legat podiliv teritoriyu knyazivstva na dekilka feodalnih politij Rizke arhiyepiskopstvo Kurlyandske yepiskopstvo Derptske yepiskopstvo Ezel Vikske yepiskopstvo volodinnya Ordenu ordenonosciv pislya 1237 roku Livonskogo ordenu a takozh Estonske gercogstvo pryame volodinnya danskogo korolya 1346 roku Livonskij orden vikupiv dansku Estoniyu vnaslidok chogo vsya Stara Livoniya opinilasya pid nimeckim panuvannyam Politiyi krayu buli ob yednani v Livonsku konfederaciyu yaka odnak tak i ne virobila yedinoyi sistemi upravlinnya Region postijno rozdirala borotba za vladu j resursi mizh livonskimi yepiskopami licaryami monahami ordenu svitskimi nimeckimi licaryami byurgerami Rigi i Revelya Stara Livoniya perestala isnuvati yak yedine istoriko kulturne cile vnaslidok Livonskoyi vijni Shveciya zahopila pivnichnu chastinu Estoniyu pivdenna chasina vidijshla do Rechi Pospolitoyi Nova Livoniya i Kurlyandiya Semigaliya a ostiv Ezel Saaremaa stav chastinoyu Daniyi Takozh Mariyinshina Marijshina Mariyinska zemlya est Maarjamaa nim Marienland Livoniya v 1260 roci Livonskij orden Rizke arhiyepiskopstvo Derptske yepiskopstvo Ezel Vikske yepiskopstvo Kurlyandske yepiskopstvoNazvaStara Livo niya nim Alt Livland Mariyinshina Marijshina Mariyinska zemlya est Maarjamaa nim Marienland Mariyi nske knyazi vstvo lat Terra Mariana zemlya Mariyi IstoriyaGerb Staroyi Livoniyi Baltijskij gerbovnik 2 lyutogo 1207 roku zavojovniki progolosili Livoniyu Mariyi nskim knyazi vstvom lat Terra Mariana zemlya Mariyi u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U 1215 roku rimskij papa Inokentij III pereporyadkuvav jogo Svyatomu Prestolu U HIII st papskij legat podiliv teritoriyu knyazivstva na dekilka feodalnih politij Rizke arhiyepiskopstvo Kurlyandske yepiskopstvo Derptske yepiskopstvo Ezel Vikske yepiskopstvo volodinnya Ordenu mechonosciv pislya 1237 roku Livonskogo ordenu Estonske gercogstvo pryame volodinnya danskogo korolya 1346 roku Livonskij orden vikupiv dansku Estoniyu vnaslidok chogo vsya Stara Livoniya opinilasya pid nimeckim panuvannyam Politiyi krayu buli ob yednani v Livonsku konfederaciyu yaka odnak tak i ne virobila yedinoyi sistemi upravlinnya Region postijno rozdirala borotba za vladu j resursi mizh livonskimi yepiskopami licaryami monahami ordenu svitskimi nimeckimi licaryami byurgerami Rigi i Revelya Stara Livoniya pripinila isnuvati yak yedine istoriko kulturne cile vnaslidok Livonskoyi vijni Shveciya zahopila pivnichnu chastinu Estlyandiyu pivdenna chasina vidijshla do Rechi Pospolitoyi Nova Livoniya i Kurlyandiya Semigaliya a ostriv Ezel Saaremaa stav chastinoyu Daniyi Div takozhMariyinskij Orden HrestaDzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stara Livoniya