Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станіслав Ґжесюк (6 травня 1918, Мальков — 21 січня 1963, Варшава) — польський письменник, співак (званий Bard Czerniaków), електромеханік за професією. Автор автобіографічної трилогії: «Босо, але в шпорах», «П'ять років таборів» та «На маргінезі життя». Популяризатор довоєнного черняківського фольклору.
| Станіслав Ґжесюк | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Stanisław Grzesiuk | ||||
 | ||||
| Народився | 6 травня 1918[1] Малкув, Гміна Циців, Ленчинський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща | |||
| Помер | 21 січня 1963[1] (44 роки) Варшава, Польська Народна Республіка | |||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | співак, письменник, біограф, автор пісень | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | з 1959 | |||
| | ||||
 Станіслав Ґжесюк у Вікісховищі | ||||
Станіслав Ґжесюк провів своє дитинство та юність у варшавському Чернякові, одній з найбідніших частин Мокотува довоєнної столиці. У діалекті Чернякова цю частину міста називали «Низ (пол. Dół)» . Сім'я Ґжесюків жила у квартирі на першому поверсі неіснуючого чотириповерхового житлового будинку за адресою вул. Tatrzańska 10 [13] (застава № 7065). Житловий будинок був спалений німцями під час Варшавського повстання наприкінці серпня 1944 року.
У 1934 р. почав працювати на Державному телерадіоінженерному заводі по вул. Гроховська 341. У 1937 році склав іспит на підмайстра. Того ж року записався на Державні курси радіотехніки, які проходили у школі Вавельберга і Ротванда. Однак він їх не закінчив.
У перші дні вересня 1939 разом із друзями покинув Варшаву, щоб приєднатися до військ польської армії. Повернувся додому після здачі міста. Він долучився до боротьби проти німецьких окупантів у підпіллі. Його заарештували під час облави та відправили на примусові роботи до Німеччини, поблизу Кобленца. Потім відправили до концтабору Дахау за побиття німецького господаря та втечі зі свого господарства.
Пробув у Дахау з 4 квітня по 16 серпня 1940 р. Потім його перевели до Маутгаузена, де він пробув до 5 травня 1945, тобто до звільнення табору американськими військами.
9 липня 1945 року він повернувся до Польщі. Після одруження у 1946 році він жив із дружиною у підвалі житлового будинку за адресою вул. Гротджера 4. У 1949 родина Ґжесюків переїхала до кімнати обслуговування Інфекційної лікарні № 2.
У 1946 р. вступив до Польської робітничої партії. Став інструктором у райкомі партії. У 1949 році пройшов тримісячний курс заступників директора та працював на адміністративних посадах у варшавських лікарнях.
Посилання
- Ґжесюк // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- http://www.encyklopediateatru.pl/osoby/14877/wd
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Gzhesyuk 6 travnya 1918 Malkov 21 sichnya 1963 Varshava polskij pismennik spivak zvanij Bard Czerniakow elektromehanik za profesiyeyu Avtor avtobiografichnoyi trilogiyi Boso ale v shporah P yat rokiv taboriv ta Na marginezi zhittya Populyarizator dovoyennogo chernyakivskogo folkloru Stanislav Gzhesyukpol Stanislaw GrzesiukNarodivsya6 travnya 1918 1918 05 06 1 Malkuv Gmina Ciciv Lenchinskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaPomer21 sichnya 1963 1963 01 21 1 44 roki Varshava Polska Narodna RespublikaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaDiyalnistspivak pismennik biograf avtor pisenMova tvorivpolskaRoki aktivnostiz 1959 Stanislav Gzhesyuk u Vikishovishi Stanislav Gzhesyuk proviv svoye ditinstvo ta yunist u varshavskomu Chernyakovi odnij z najbidnishih chastin Mokotuva dovoyennoyi stolici U dialekti Chernyakova cyu chastinu mista nazivali Niz pol Dol Sim ya Gzhesyukiv zhila u kvartiri na pershomu poversi neisnuyuchogo chotiripoverhovogo zhitlovogo budinku za adresoyu vul Tatrzanska 10 13 zastava 7065 Zhitlovij budinok buv spalenij nimcyami pid chas Varshavskogo povstannya naprikinci serpnya 1944 roku U 1934 r pochav pracyuvati na Derzhavnomu teleradioinzhenernomu zavodi po vul Grohovska 341 U 1937 roci sklav ispit na pidmajstra Togo zh roku zapisavsya na Derzhavni kursi radiotehniki yaki prohodili u shkoli Vavelberga i Rotvanda Odnak vin yih ne zakinchiv Reyestracijna kartka Stanislava Gzhesyuka yak v yaznya v nacistskomu konctabori Dahau Vidremontovana mogila Gzhesyuka u Varshavi naperedodni Dnya vsih svyatih 2021 roku U pershi dni veresnya 1939 razom iz druzyami pokinuv Varshavu shob priyednatisya do vijsk polskoyi armiyi Povernuvsya dodomu pislya zdachi mista Vin doluchivsya do borotbi proti nimeckih okupantiv u pidpilli Jogo zaareshtuvali pid chas oblavi ta vidpravili na primusovi roboti do Nimechchini poblizu Koblenca Potim vidpravili do konctaboru Dahau za pobittya nimeckogo gospodarya ta vtechi zi svogo gospodarstva Reyestracijna kartka v Mautgauzen Guzen Probuv u Dahau z 4 kvitnya po 16 serpnya 1940 r Potim jogo pereveli do Mautgauzena de vin probuv do 5 travnya 1945 tobto do zvilnennya taboru amerikanskimi vijskami 9 lipnya 1945 roku vin povernuvsya do Polshi Pislya odruzhennya u 1946 roci vin zhiv iz druzhinoyu u pidvali zhitlovogo budinku za adresoyu vul Grotdzhera 4 U 1949 rodina Gzhesyukiv pereyihala do kimnati obslugovuvannya Infekcijnoyi likarni 2 U 1946 r vstupiv do Polskoyi robitnichoyi partiyi Stav instruktorom u rajkomi partiyi U 1949 roci projshov trimisyachnij kurs zastupnikiv direktora ta pracyuvav na administrativnih posadah u varshavskih likarnyah PosilannyaGzhesyuk Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http www encyklopediateatru pl osoby 14877 wd