Станіслав Бараньчак (пол. Stanisław Barańczak; нар. 13 листопада 1946, Познань — пом. 26 грудня 2014, , США) — польський поет, літературний критик, перекладач поезії, один із найважливіших творців Нової хвилі, діяч Комітету Захисту Робітників. Творив під псевдонімами: Barbara Stawiczak, Szczęsny Dzierżankiewicz i Feliks Trzymałko.
Станіслав Бараньчак | |
---|---|
пол. Stanisław Barańczak | |
Народився | 13 листопада 1946[2][1][…] Познань, Польська Народна Республіка[2] |
Помер | 26 грудня 2014[1][2][…] (68 років) d ·пневмонія[5] |
Поховання | Маунт Оберн |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | поет, перекладач, письменник, літературний критик, викладач університету, профспілковий діяч, критик |
Галузь | художня література[d] |
Alma mater | Університет імені Адама Міцкевича у Познані |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Знання мов | польська[1] |
Заклад | Гарвардський університет і Університет імені Адама Міцкевича у Познані |
Членство | d і Асоціація письменників Польщі |
Посада | головний редактор |
Партія | Польська об'єднана робітнича партія |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Станіслав Бараньчак народився в Познані в 1946 році. Його батьки, Ян Бараньчак та Софія Бараньчак, були лікарями. Сестра поета, , популярна польська авторка книжок для молоді. Станіслав Бараньчак у 1965 році закінчив ліцей, після чого розпочав вивчення полоністики в Університеті Адама Міцкевича у Познані. В 1968 році його дружиною стала Анна Брилка, яка також навчалася разом з ним на факультеті. Після закінчення навчання залишився в університеті як науковий працівник. Отримав ступінь доктора в 1973, його докторська дисертація була на тему поетичної мови Mirona Białoszewskiego. Підчас роботи на університеті займався літературною критикою. Публікувався у багатьох літературних журналах — «Nurt» (1965-75), «Odra» (1967-75), «Twórczość» (1968-76). Був автором маніфестів (серед них «Nieufni i zadufani»). Велику частину творчого доробку Станіслава Бараньчака займає перекладацька діяльність з англійської, російської і литовської мов. Поет за часів Польської Народна Республіка був активним опозиційним діячем. У 1976 належав до засновників Комітету Захисту Працівників, саме цей комітет відіграв істотну роль у боротьбі за державну демократію. Через свою опозиційну діяльність від 1977 його твори були заборонені до друку, цього ж року був звільнений з роботи. У 1980 в результаті інтервенції «Солідарності» Бараньчак повернув собі посаду в Познанському Університеті, а також отримав право на друк своїх текстів. У березні 1981 виїхав до Сполучених Штатів Америки з лекціями про польську літературу. Після введення воєнного стану на території Польщі, його повернення до країни виявилося неможливим. Залишився в США, де на факультеті славістики у Гарвардському Університеті викладав польську літературу. Не дивлячись на те, що мешкав на іншому континенті, підтримував постійний контакт з Польщею, публікувався у польських журналах, газетах, свої тексти вміщав також в зарубіжній пресі. У 1987 назначено йому престижну стипендію , а в 1989 Guggenheim Foundation[недоступне посилання з липня 2019]. В останні роки свого життя Станіслав Бараньчак проживав разом з родиною в Newton-ville в штаті Массачусетс.
Творчість
Він дебютував у журналі «Odra» в 1965 році з віршем «Przyczyny zgonu». І вже у 1968 році опублікував свою першу збірку віршів під назвою «Korekta twarzy[недоступне посилання з липня 2019]». Поезія Станіслава Бараньчака поєднує в собі безліч літературних традицій: стилістику бароко, романтичний образ ліричного героя і разом з тим авангардний підхід до написання вірша, який виявлявся у філософії лінгвістичної поезії покоління'56. Поет представляє так звану лінгвістичну течію польської «Нової хвилі».
Лінгвістична поезія
Термін «лінгвістична поезія» вживається у польській літературознавчій традиції на означення творчості Е. Бальцежана, 3. Бєньковського, М. Бялошевського, В.Вірпши, Т. Карповича. Поняття «лінгвістична течія» — щодо Ст. Бараньчака і Р. Криницького (познанське крило «Нової хвилі»), «лінгвістична школа» охоплює ці два покоління. Лінгвістичною вважається така поезія, в якій мова стає не лише «будівельним матеріалом» вірша, але й суб'єктом чи об'єктом зображення. Таким чином поезія стає алюзійною, асоціативною, з великою кількістю прихованих змістів. Вихідним пунктом мовної філософії лінгвістичної школи було твердження, що поезія є найповнішою актуалізацією семантичного потенціалу мови (здатності до багатозначності, яка проявляється не багатстві сенсу, а у найбільшій сполучуваності слів). Внаслідок цього, головною метою поетичної діяльності є впровадження слова у стан аргументованої полісемії, а особливо, виявлення у слові парадоксальних значень, що не збігається з його «першим» значенням. Лінгвістична поезія розвивалася в опозиції до сучасних їй напрямків, але у тісному зв'язку із тенденціями кризи мови, виявленими у театрі абсурду. Алогічна і статична мова стає предметом зображення, основною поетичною реальністю. Поети-лінгвісти критикують мову, як власне систему, що служить комунікації, мову як недосконалий засіб вираження думки. Основним методом, який вони використовують є спостереження і експеримент над словом на всіх рівнях: у реченні, фразеологічних сполуках, у слові як окремій одиниці, на морфологічному і фонетичному рівнях (пошук несподіваних значень при зіставленні слів подібним морфемним або фонетичним складом). Мова, згідно з поглядами «лінгвістичних» поетів, або компрометується і пародіюється, або «ламається» згідно з вимогами процесу спілкування. Лінгвісти найчастіше використовують вільний вірш. На відміну від римованого вірша, в ньому структуротворчим елементом виступають власне ті художні прийоми, що базуються на порушенні норми вживання мовних одиниць. Для Покоління'56 це омонімічна гра і гра з виразами, що мають затерту етимологію, а власне з фразеологізмами. Серед улюблених лінгвістами прийомів — парадокси, антитези, перифрази, звукові повтори. Деякою мірою притаманний лінгвістичній поезії і консептизм. Поезія Покоління'56 стала основною «спадщиною», яку прийняло молоде покоління — лінгвістичне крило «Нової хвилі». З грудня 1981 року поет був змушений творити в еміграції. І тема вигнання, як універсальна проблема, з'явилася у поетичних томах «Atlantyda» та «Widokówka z tego świata». Особливою для автора стала збірка «Dziennik poranny», він вважав її за власний дебют. У ній були надруковані всі вірші зі збірки «Jednym tchem». Герой збірки «Dziennik poranny» це романтичний поет, який мріє про революційне перетворення світу. «Поет-герой», який вірить в силу поетичного слова. Героїзм його віршів це гідне життя, та можливість сказати «ні». Наступні збірки, можна назвати інтимною лірикою «Ja wiem, że to niesłuszne», «Tryptyk z betonu, zmęczenia i śniegu», тому що всі вірші є автобіографічними, всі дати, прізвища, конкретика говорять про це. У той час, все частіше з'являється теза про необхідність етики у літературі: «Nigdy naprawdę nie marzyłem, nigdy nie żarły mnie wszy, nigdy nie zaznałem prawdziwego głodu, poniżenia, strachu o własne życie: czasami się zastanawiam, czy w ogóle mam prawo pisać.» Найбільш автобіографічними виявилися томи написані у роки еміграції в Америці. Позиція емігранта, викинутого з дотеперішнього простору публічної активності, спричинила, що поет почав затверджуватися у власній самотності. Роздуми над проблемою самотності піднімаються не тільки відносно еміграційних реалій, але також в метафізично-релігійному контексті. Введення релігійної теми по 1981 (бо про метафізику можна було говорити вже раніше) є істотним novum в творчості Бараньчака. Особливо в «Widokówce z tego świata» видимий є процес закорінення в Transcendencji. У віршах сильно підкреслене протиставлення «Ja-Ty», що вказує на потребу особистої зустрічі з Богом.
Перекладацька діяльність
Найвизначніший перекладач другої половини XX століття не тільки англомовної поезії польською мовою, а також польської поезії на англійську мову. (Зокрема, поезія Елізабет Бішоп, Вільяма Блейка, Емілі Дікінсон, Джона Донна, Ендрю Марвела, Роберта Фроста, Едварда Герберта, Джорджа Герберта; польська поезія 70-80-х років XX століття, вірші Віслави Шимборської (разом з Клер Каванаг)); він перекладав також російських поетів польською мовою (вірші і поеми І.Бродського і поезія О.Мандельштама). Займався також критикою перекладу: «Ocalone w tłumaczeniu. Szkice o warsztacie tłumaczenia poezji». Його збірка «Chirurgiczna Precyzja» («Хірургічна точність») у 1999 році була відзначена літературною премією «Nike» («Ніке»).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119229129 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Discogs — 2000.
- SNAC — 2010.
- https://www.nytimes.com/2015/01/04/world/europe/stanislaw-baranczak-68-polish-underground-poet-dies-.html
Джерела
- Marian Stala: Chwile pewności: 20 szkiców o poezji i krytyce. Kraków: Znak, 1991, ss. 180-192. .
- Stanisław Stabro: "Poeta odrzucony". Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1989, ss. 229-249. .
- Stanisław Barańczak: "Wiersze zebrane". Kraków: Wydawnictwo a5, 2007. .
Посилання
- Лінгвістична поезія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 557.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Baranchak pol Stanislaw Baranczak nar 13 listopada 1946 19461113 Poznan pom 26 grudnya 2014 SShA polskij poet literaturnij kritik perekladach poeziyi odin iz najvazhlivishih tvorciv Novoyi hvili diyach Komitetu Zahistu Robitnikiv Tvoriv pid psevdonimami Barbara Stawiczak Szczesny Dzierzankiewicz i Feliks Trzymalko Stanislav Baranchakpol Stanislaw BaranczakNarodivsya13 listopada 1946 1946 11 13 2 1 Poznan Polska Narodna Respublika 2 Pomer26 grudnya 2014 2014 12 26 1 2 68 rokiv d pnevmoniya 5 PohovannyaMaunt ObernKrayina Respublika PolshaDiyalnistpoet perekladach pismennik literaturnij kritik vikladach universitetu profspilkovij diyach kritikGaluzhudozhnya literatura d Alma materUniversitet imeni Adama Mickevicha u PoznaniNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Znannya movpolska 1 ZakladGarvardskij universitet i Universitet imeni Adama Mickevicha u PoznaniChlenstvod i Asociaciya pismennikiv PolshiPosadagolovnij redaktorPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiyaMatidBrati sestridNagorodiGrant Guggengajma Premiya Fundaciyi im Koscyelskih 1972 d d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaStanislav Baranchak narodivsya v Poznani v 1946 roci Jogo batki Yan Baranchak ta Sofiya Baranchak buli likaryami Sestra poeta populyarna polska avtorka knizhok dlya molodi Stanislav Baranchak u 1965 roci zakinchiv licej pislya chogo rozpochav vivchennya polonistiki v Universiteti Adama Mickevicha u Poznani V 1968 roci jogo druzhinoyu stala Anna Brilka yaka takozh navchalasya razom z nim na fakulteti Pislya zakinchennya navchannya zalishivsya v universiteti yak naukovij pracivnik Otrimav stupin doktora v 1973 jogo doktorska disertaciya bula na temu poetichnoyi movi Mirona Bialoszewskiego Pidchas roboti na universiteti zajmavsya literaturnoyu kritikoyu Publikuvavsya u bagatoh literaturnih zhurnalah Nurt 1965 75 Odra 1967 75 Tworczosc 1968 76 Buv avtorom manifestiv sered nih Nieufni i zadufani Veliku chastinu tvorchogo dorobku Stanislava Baranchaka zajmaye perekladacka diyalnist z anglijskoyi rosijskoyi i litovskoyi mov Poet za chasiv Polskoyi Narodna Respublika buv aktivnim opozicijnim diyachem U 1976 nalezhav do zasnovnikiv Komitetu Zahistu Pracivnikiv same cej komitet vidigrav istotnu rol u borotbi za derzhavnu demokratiyu Cherez svoyu opozicijnu diyalnist vid 1977 jogo tvori buli zaboroneni do druku cogo zh roku buv zvilnenij z roboti U 1980 v rezultati intervenciyi Solidarnosti Baranchak povernuv sobi posadu v Poznanskomu Universiteti a takozh otrimav pravo na druk svoyih tekstiv U berezni 1981 viyihav do Spoluchenih Shtativ Ameriki z lekciyami pro polsku literaturu Pislya vvedennya voyennogo stanu na teritoriyi Polshi jogo povernennya do krayini viyavilosya nemozhlivim Zalishivsya v SShA de na fakulteti slavistiki u Garvardskomu Universiteti vikladav polsku literaturu Ne divlyachis na te sho meshkav na inshomu kontinenti pidtrimuvav postijnij kontakt z Polsheyu publikuvavsya u polskih zhurnalah gazetah svoyi teksti vmishav takozh v zarubizhnij presi U 1987 naznacheno jomu prestizhnu stipendiyu a v 1989 Guggenheim Foundation nedostupne posilannya z lipnya 2019 V ostanni roki svogo zhittya Stanislav Baranchak prozhivav razom z rodinoyu v Newton ville v shtati Massachusets TvorchistVin debyutuvav u zhurnali Odra v 1965 roci z virshem Przyczyny zgonu I vzhe u 1968 roci opublikuvav svoyu pershu zbirku virshiv pid nazvoyu Korekta twarzy nedostupne posilannya z lipnya 2019 Poeziya Stanislava Baranchaka poyednuye v sobi bezlich literaturnih tradicij stilistiku baroko romantichnij obraz lirichnogo geroya i razom z tim avangardnij pidhid do napisannya virsha yakij viyavlyavsya u filosofiyi lingvistichnoyi poeziyi pokolinnya 56 Poet predstavlyaye tak zvanu lingvistichnu techiyu polskoyi Novoyi hvili Lingvistichna poeziyaTermin lingvistichna poeziya vzhivayetsya u polskij literaturoznavchij tradiciyi na oznachennya tvorchosti E Balcezhana 3 Byenkovskogo M Byaloshevskogo V Virpshi T Karpovicha Ponyattya lingvistichna techiya shodo St Baranchaka i R Krinickogo poznanske krilo Novoyi hvili lingvistichna shkola ohoplyuye ci dva pokolinnya Lingvistichnoyu vvazhayetsya taka poeziya v yakij mova staye ne lishe budivelnim materialom virsha ale j sub yektom chi ob yektom zobrazhennya Takim chinom poeziya staye alyuzijnoyu asociativnoyu z velikoyu kilkistyu prihovanih zmistiv Vihidnim punktom movnoyi filosofiyi lingvistichnoyi shkoli bulo tverdzhennya sho poeziya ye najpovnishoyu aktualizaciyeyu semantichnogo potencialu movi zdatnosti do bagatoznachnosti yaka proyavlyayetsya ne bagatstvi sensu a u najbilshij spoluchuvanosti sliv Vnaslidok cogo golovnoyu metoyu poetichnoyi diyalnosti ye vprovadzhennya slova u stan argumentovanoyi polisemiyi a osoblivo viyavlennya u slovi paradoksalnih znachen sho ne zbigayetsya z jogo pershim znachennyam Lingvistichna poeziya rozvivalasya v opoziciyi do suchasnih yij napryamkiv ale u tisnomu zv yazku iz tendenciyami krizi movi viyavlenimi u teatri absurdu Alogichna i statichna mova staye predmetom zobrazhennya osnovnoyu poetichnoyu realnistyu Poeti lingvisti kritikuyut movu yak vlasne sistemu sho sluzhit komunikaciyi movu yak nedoskonalij zasib virazhennya dumki Osnovnim metodom yakij voni vikoristovuyut ye sposterezhennya i eksperiment nad slovom na vsih rivnyah u rechenni frazeologichnih spolukah u slovi yak okremij odinici na morfologichnomu i fonetichnomu rivnyah poshuk nespodivanih znachen pri zistavlenni sliv podibnim morfemnim abo fonetichnim skladom Mova zgidno z poglyadami lingvistichnih poetiv abo komprometuyetsya i parodiyuyetsya abo lamayetsya zgidno z vimogami procesu spilkuvannya Lingvisti najchastishe vikoristovuyut vilnij virsh Na vidminu vid rimovanogo virsha v nomu strukturotvorchim elementom vistupayut vlasne ti hudozhni prijomi sho bazuyutsya na porushenni normi vzhivannya movnih odinic Dlya Pokolinnya 56 ce omonimichna gra i gra z virazami sho mayut zatertu etimologiyu a vlasne z frazeologizmami Sered ulyublenih lingvistami prijomiv paradoksi antitezi perifrazi zvukovi povtori Deyakoyu miroyu pritamannij lingvistichnij poeziyi i konseptizm Poeziya Pokolinnya 56 stala osnovnoyu spadshinoyu yaku prijnyalo molode pokolinnya lingvistichne krilo Novoyi hvili Z grudnya 1981 roku poet buv zmushenij tvoriti v emigraciyi I tema vignannya yak universalna problema z yavilasya u poetichnih tomah Atlantyda ta Widokowka z tego swiata Osoblivoyu dlya avtora stala zbirka Dziennik poranny vin vvazhav yiyi za vlasnij debyut U nij buli nadrukovani vsi virshi zi zbirki Jednym tchem Geroj zbirki Dziennik poranny ce romantichnij poet yakij mriye pro revolyucijne peretvorennya svitu Poet geroj yakij virit v silu poetichnogo slova Geroyizm jogo virshiv ce gidne zhittya ta mozhlivist skazati ni Nastupni zbirki mozhna nazvati intimnoyu lirikoyu Ja wiem ze to niesluszne Tryptyk z betonu zmeczenia i sniegu tomu sho vsi virshi ye avtobiografichnimi vsi dati prizvisha konkretika govoryat pro ce U toj chas vse chastishe z yavlyayetsya teza pro neobhidnist etiki u literaturi Nigdy naprawde nie marzylem nigdy nie zarly mnie wszy nigdy nie zaznalem prawdziwego glodu ponizenia strachu o wlasne zycie czasami sie zastanawiam czy w ogole mam prawo pisac Najbilsh avtobiografichnimi viyavilisya tomi napisani u roki emigraciyi v Americi Poziciya emigranta vikinutogo z doteperishnogo prostoru publichnoyi aktivnosti sprichinila sho poet pochav zatverdzhuvatisya u vlasnij samotnosti Rozdumi nad problemoyu samotnosti pidnimayutsya ne tilki vidnosno emigracijnih realij ale takozh v metafizichno religijnomu konteksti Vvedennya religijnoyi temi po 1981 bo pro metafiziku mozhna bulo govoriti vzhe ranishe ye istotnim novum v tvorchosti Baranchaka Osoblivo v Widokowce z tego swiata vidimij ye proces zakorinennya v Transcendencji U virshah silno pidkreslene protistavlennya Ja Ty sho vkazuye na potrebu osobistoyi zustrichi z Bogom Perekladacka diyalnistNajviznachnishij perekladach drugoyi polovini XX stolittya ne tilki anglomovnoyi poeziyi polskoyu movoyu a takozh polskoyi poeziyi na anglijsku movu Zokrema poeziya Elizabet Bishop Vilyama Blejka Emili Dikinson Dzhona Donna Endryu Marvela Roberta Frosta Edvarda Gerberta Dzhordzha Gerberta polska poeziya 70 80 h rokiv XX stolittya virshi Vislavi Shimborskoyi razom z Kler Kavanag vin perekladav takozh rosijskih poetiv polskoyu movoyu virshi i poemi I Brodskogo i poeziya O Mandelshtama Zajmavsya takozh kritikoyu perekladu Ocalone w tlumaczeniu Szkice o warsztacie tlumaczenia poezji Jogo zbirka Chirurgiczna Precyzja Hirurgichna tochnist u 1999 roci bula vidznachena literaturnoyu premiyeyu Nike Nike PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 119229129 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Discogs 2000 d Track Q504063 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www nytimes com 2015 01 04 world europe stanislaw baranczak 68 polish underground poet dies htmlDzherelaMarian Stala Chwile pewnosci 20 szkicow o poezji i krytyce Krakow Znak 1991 ss 180 192 ISBN 8370061036 Stanislaw Stabro Poeta odrzucony Krakow Wydawnictwo Literackie 1989 ss 229 249 ISBN 8308019412 Stanislaw Baranczak Wiersze zebrane Krakow Wydawnictwo a5 2007 ISBN 8385568840 PosilannyaLingvistichna poeziya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 557