Ста́йківські о́брії — загальнозоологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований на теренах Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
Острови на Дніпрі біля села Стайки | |
50°03′51″ пн. ш. 30°54′12″ сх. д. / 50.0641700000277723° пн. ш. 30.90361000002777914° сх. д.Координати: 50°03′51″ пн. ш. 30°54′12″ сх. д. / 50.0641700000277723° пн. ш. 30.90361000002777914° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Стайки Кагарлицький район Київська область |
Найближче місто | Кагарлик |
Площа | 212,0 га |
Засновано | 2010 р. |
Оператор | Стайківська сільська рада |
Стайківські обрії (Київська область) | |
Стайківські обрії у Вікісховищі |
Загальні відомості
Площа 212 га. Створений відповідно до рішення 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21 жовтня 2010 року. Землекористувачем теренів заказника є Стайківська сільська рада.
Вона включає два заплавні острови площею 50 га, розташовані за 550 м від берега водосховища, прилеглу акваторію Канівського водосховища завширшки 300 м, крутий берег водосховища площею 8 га в районі колишнього глиняного кар'єру. Після заповнення чаші канівського водосховища (1976 р.) поблизу села Стайки утворилось декілька заплавних островів, які були остаточно сформовані алювіальними відкладеннями (переважно принесеними течією пісками). Острови покриваються водою при весняних повенях і виступають при пониженні рівня води водосховища спекотного літа. Через це острови не використовуються у господарських цілях. На Дніпрі до заповнення водосховища існував ряд островів поміж річними рукавами, які не затоплювались повністю під час весняних повеней, а влітку поміж ними утворювались багаті рибою мілини і окремі водойми посеред пересохлого річища.
За поданням Національного екологічного центру України, Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена, Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного розглядається можливість входження заказника до проектованого Національного природного парку «Дівички»
Опис
Флора
На островах переважає заплавний ландшафт з лучно-болотяною рослинністю, видами, що переносять весняне затоплення повеневими водами. У прибережній водній рослинності першочергову роль відіграють рогіз вузьколистий, очерет звичайний, куга озерна, стрілолист, сусак зонтичний, частуха ланцетна. Тут ростуть заплавні верби та вільхи. Добре розвинена водяна рослинність у затоках поміж островами, основу якої складають рдесники: пронизанолистий, гребінчастий, блискучий та плавучий, елодея канадська, ряска мала, череда трироздільна, спіродела багатокоренева. Велику цінність становить одна з найпівнічніших на Дніпрі популяцій реліктового водяного горіха, занесеного до Червоної книги України, Додатку I Бернської конвенції.
Присутні у заплаві островів рідкісні угрупування водних рослин занесені до Зеленої книги України. У заплавах зустрічаються два під'яруси угруповання рдесника довгого (формація Potamogetoneta praelongi). У наводному ярусі домінують спірадела багатокоренева, ряска мала, рдесник плаваючий. Густий другий підводний ярус формують переважно рдесник довгий (60-70% формації), елодея канадська. Іншим поширеним є угрупуванням рдесника туполистого (Potamogetoneta obtusifolii). У ньому середньогустий травостій, що складається з трьох під'ярусів. У першому розрідженому домінує . У другому надводному домінують ряска мала, спіродела багатокоренева, рдесник плаваючий, рдесник злаколистий. Третій підводний ярус утворює рдесник туполистий (30-70%), елодея канадська. Найбільш рідкісною є угруповання формації стрілолисту стрілолистого (Sagittarieta sagittifoliae) Асоціації. Водяногоріхово-звичайнострілолистова (Sagittarietum (sagittifoliae). Травостій складається з 2-3 ярусів, де у першому надводному домінує стрілолист стрілолистий (60-90%). Другий густий під'ярус утворюють співедифікатори — водяний горіх плаваючий (30-35%), ряска мала, спіродела багатокоренева та інші.
Фауна
Та найголовнішою роль заказника полягає у збереженні рідкісних видів фауни, підтриманні шляхів міграції птахів.
У акваторії заказника живуть, нерестяться до 30 видів риб. Серед них перебувають під захистом згідно положень Додатку до Бернської конвенції такі види, як щипавка звичайна, йорж дунайський, синець звичайний, чехоня, білизна звичайна, сом.
На теренах заказника виявлено багато видів лускокрилих, бабок, твердокрилих та інших видів комах. Серед них бабки Кордулегастер кільчастий та дозорець-імператор, занесені до Червоної книги України. Трапляються на березі червонокнижні метелики — махаон, подалірій, поліксена, ведмедиця-господиня. Поширені бджоли-теслі — звичайна та фіолетова, джміль моховий. Трапляються 9 видів земноводних, частина з яких охороняється міжнародними угодами.
Найчисельнішими видами у заказнику є птахи, як перелітні, так і ті, що тут гніздяться. Серед останніх дрібних птахів зустрічаються три види очеретянок. Велика чисельність дрібних птахів приваблює сюди хижих, як то яструба великого та малого, канюка звичайного, зимняка, луня очеретяного, що перебувають у захисному переліку Бернської конвенції. Інколи сюди прилітають чорні шуліки, дорослі орлани-білохвости, що охороняються згідно міжнародних угод та Червоної книги України.
Біля села Стайки зосереджені комплекси островів у заплаві Дніпра, що приваблюють перелітних птахів. Вони зупиняються тут для поповнення сил. Тимчасові скупчення таких птахів можуть сягати 6 000-10 000 особин. До появи Канівського водосховища на островах у заплаві Дніпра також зупинялись мігруючі птахи. Тут помічені лебеді-шипуни, гуси сірі, водяні курочки, чаплі та інші. Акваторія заказника є частиною Дніпровського екологічного коридору, що є одним з головних європейських шляхів сезонних міграцій птахів і ключовою складовою Національної екологічної мережі України. Його включено до міжнародної мережі ІВА територій BirdLife International за номером 017.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стайківські обрії |
Література
- Костюшин В. А., Василюк О. В., Сіренко І. П. Обґрунтування створення загальнозоологічного заказника місцевого значення «Стайківський» або «Стайківські обрії».
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Зубаровський В. М. Фауна Украины. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наукова думка, 1977.
Примітки
- Нові степові заказники на Київщині
- Проектований національний природний парк «Дівички» у Київській області. стор. 8
- Частуха ланцетная — Alisma lanceolatum With.(рос.)
- Рдесник пронизанолистий. POTAMOGETON PERFOLIATUS L.
- Potamogeton lucens — Рдесник блискучий
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2004. Процитовано 25 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
Посилання
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Стайківські обрії»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sta jkivski o briyi zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij na terenah Stajkivskoyi silskoyi radi Kagarlickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Stajkivski obriyi Ostrovi na Dnipri bilya sela StajkiOstrovi na Dnipri bilya sela Stajki50 03 51 pn sh 30 54 12 sh d 50 0641700000277723 pn sh 30 90361000002777914 sh d 50 0641700000277723 30 90361000002777914 Koordinati 50 03 51 pn sh 30 54 12 sh d 50 0641700000277723 pn sh 30 90361000002777914 sh d 50 0641700000277723 30 90361000002777914Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Stajki Kagarlickij rajon Kiyivska oblastNajblizhche mistoKagarlikPlosha212 0 gaZasnovano2010 r OperatorStajkivska silska radaStajkivski obriyi Kiyivska oblast Stajkivski obriyi u VikishovishiZagalni vidomostiPlosha 212 ga Stvorenij vidpovidno do rishennya 35 sesiyi Kiyivskoyi oblasnoyi radi V sklikannya vid 21 zhovtnya 2010 roku Zemlekoristuvachem tereniv zakaznika ye Stajkivska silska rada Vona vklyuchaye dva zaplavni ostrovi plosheyu 50 ga roztashovani za 550 m vid berega vodoshovisha prileglu akvatoriyu Kanivskogo vodoshovisha zavshirshki 300 m krutij bereg vodoshovisha plosheyu 8 ga v rajoni kolishnogo glinyanogo kar yeru Pislya zapovnennya chashi kanivskogo vodoshovisha 1976 r poblizu sela Stajki utvorilos dekilka zaplavnih ostroviv yaki buli ostatochno sformovani alyuvialnimi vidkladennyami perevazhno prinesenimi techiyeyu piskami Ostrovi pokrivayutsya vodoyu pri vesnyanih povenyah i vistupayut pri ponizhenni rivnya vodi vodoshovisha spekotnogo lita Cherez ce ostrovi ne vikoristovuyutsya u gospodarskih cilyah Na Dnipri do zapovnennya vodoshovisha isnuvav ryad ostroviv pomizh richnimi rukavami yaki ne zatoplyuvalis povnistyu pid chas vesnyanih povenej a vlitku pomizh nimi utvoryuvalis bagati riboyu milini i okremi vodojmi posered peresohlogo richisha Za podannyam Nacionalnogo ekologichnogo centru Ukrayini Institutu zoologiyi imeni I I Shmalgauzena Institutu botaniki imeni M G Holodnogo rozglyadayetsya mozhlivist vhodzhennya zakaznika do proektovanogo Nacionalnogo prirodnogo parku Divichki OpisFlora Na ostrovah perevazhaye zaplavnij landshaft z luchno bolotyanoyu roslinnistyu vidami sho perenosyat vesnyane zatoplennya povenevimi vodami U priberezhnij vodnij roslinnosti pershochergovu rol vidigrayut rogiz vuzkolistij ocheret zvichajnij kuga ozerna strilolist susak zontichnij chastuha lancetna Tut rostut zaplavni verbi ta vilhi Dobre rozvinena vodyana roslinnist u zatokah pomizh ostrovami osnovu yakoyi skladayut rdesniki pronizanolistij grebinchastij bliskuchij ta plavuchij elodeya kanadska ryaska mala chereda trirozdilna spirodela bagatokoreneva Veliku cinnist stanovit odna z najpivnichnishih na Dnipri populyacij reliktovogo vodyanogo goriha zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Dodatku I Bernskoyi konvenciyi Prisutni u zaplavi ostroviv ridkisni ugrupuvannya vodnih roslin zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini U zaplavah zustrichayutsya dva pid yarusi ugrupovannya rdesnika dovgogo formaciya Potamogetoneta praelongi U navodnomu yarusi dominuyut spiradela bagatokoreneva ryaska mala rdesnik plavayuchij Gustij drugij pidvodnij yarus formuyut perevazhno rdesnik dovgij 60 70 formaciyi elodeya kanadska Inshim poshirenim ye ugrupuvannyam rdesnika tupolistogo Potamogetoneta obtusifolii U nomu serednogustij travostij sho skladayetsya z troh pid yarusiv U pershomu rozridzhenomu dominuye U drugomu nadvodnomu dominuyut ryaska mala spirodela bagatokoreneva rdesnik plavayuchij rdesnik zlakolistij Tretij pidvodnij yarus utvoryuye rdesnik tupolistij 30 70 elodeya kanadska Najbilsh ridkisnoyu ye ugrupovannya formaciyi strilolistu strilolistogo Sagittarieta sagittifoliae Asociaciyi Vodyanogorihovo zvichajnostrilolistova Sagittarietum sagittifoliae Travostij skladayetsya z 2 3 yarusiv de u pershomu nadvodnomu dominuye strilolist strilolistij 60 90 Drugij gustij pid yarus utvoryuyut spivedifikatori vodyanij gorih plavayuchij 30 35 ryaska mala spirodela bagatokoreneva ta inshi Fauna Ta najgolovnishoyu rol zakaznika polyagaye u zberezhenni ridkisnih vidiv fauni pidtrimanni shlyahiv migraciyi ptahiv U akvatoriyi zakaznika zhivut nerestyatsya do 30 vidiv rib Sered nih perebuvayut pid zahistom zgidno polozhen Dodatku do Bernskoyi konvenciyi taki vidi yak shipavka zvichajna jorzh dunajskij sinec zvichajnij chehonya bilizna zvichajna som Na terenah zakaznika viyavleno bagato vidiv luskokrilih babok tverdokrilih ta inshih vidiv komah Sered nih babki Kordulegaster kilchastij ta dozorec imperator zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Traplyayutsya na berezi chervonoknizhni meteliki mahaon podalirij poliksena vedmedicya gospodinya Poshireni bdzholi tesli zvichajna ta fioletova dzhmil mohovij Traplyayutsya 9 vidiv zemnovodnih chastina z yakih ohoronyayetsya mizhnarodnimi ugodami Najchiselnishimi vidami u zakazniku ye ptahi yak perelitni tak i ti sho tut gnizdyatsya Sered ostannih dribnih ptahiv zustrichayutsya tri vidi ocheretyanok Velika chiselnist dribnih ptahiv privablyuye syudi hizhih yak to yastruba velikogo ta malogo kanyuka zvichajnogo zimnyaka lunya ocheretyanogo sho perebuvayut u zahisnomu pereliku Bernskoyi konvenciyi Inkoli syudi prilitayut chorni shuliki dorosli orlani bilohvosti sho ohoronyayutsya zgidno mizhnarodnih ugod ta Chervonoyi knigi Ukrayini Bilya sela Stajki zoseredzheni kompleksi ostroviv u zaplavi Dnipra sho privablyuyut perelitnih ptahiv Voni zupinyayutsya tut dlya popovnennya sil Timchasovi skupchennya takih ptahiv mozhut syagati 6 000 10 000 osobin Do poyavi Kanivskogo vodoshovisha na ostrovah u zaplavi Dnipra takozh zupinyalis migruyuchi ptahi Tut pomicheni lebedi shipuni gusi siri vodyani kurochki chapli ta inshi Akvatoriya zakaznika ye chastinoyu Dniprovskogo ekologichnogo koridoru sho ye odnim z golovnih yevropejskih shlyahiv sezonnih migracij ptahiv i klyuchovoyu skladovoyu Nacionalnoyi ekologichnoyi merezhi Ukrayini Jogo vklyucheno do mizhnarodnoyi merezhi IVA teritorij BirdLife International za nomerom 017 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stajkivski obriyiLiteraturaKostyushin V A Vasilyuk O V Sirenko I P Obgruntuvannya stvorennya zagalnozoologichnogo zakaznika miscevogo znachennya Stajkivskij abo Stajkivski obriyi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zubarovskij V M Fauna Ukrainy 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 PrimitkiNovi stepovi zakazniki na Kiyivshini Proektovanij nacionalnij prirodnij park Divichki u Kiyivskij oblasti stor 8 Chastuha lancetnaya Alisma lanceolatum With ros Rdesnik pronizanolistij POTAMOGETON PERFOLIATUS L Potamogeton lucens Rdesnik bliskuchij Arhiv originalu za 19 listopada 2004 Procitovano 25 travnya 2015 Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 25 travnya 2015 Arhiv originalu za 25 travnya 2015 Procitovano 25 travnya 2015 Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 25 travnya 2015 PosilannyaZagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Stajkivski obriyi