Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ставок значення Ставо к село в Україні у Головинській сільській гро

Ставок (Рівненський район)

Ставок (Рівненський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ставок (значення).

Ставо́к — село в Україні, у Головинській сільській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 980 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Звіздівська сільська рада.

село Ставок
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Головинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56060130110045267
Основні дані
Населення 975 осіб
Площа 2,1 км²
Густота населення 488,1 осіб/км²
Поштовий індекс 35051
Телефонний код +380 3657
Географічні дані
Географічні координати 50°54′40″ пн. ш. 26°12′03″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 26.20083° сх. д. / 50.91111; 26.20083Координати: 50°54′40″ пн. ш. 26°12′03″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 26.20083° сх. д. / 50.91111; 26.20083
Середня висота
над рівнем моря 		178 м
Водойми р. Горинь
Місцева влада
Адреса ради 35051, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Звіздівка
Карта
image
image
Ставок
image
image
Ставок
Мапа

image Ставок у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Горинь.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 100%

Географія

Село Ставок розташоване на лівому березі річки Горині за 28 км міста та залізничної станції Костопіль. Рельєф являє собою горбисту рівнину. Цим він відрізняється від північної частини території Костопільщини.

Походження назви

Назва села походить від слова «ставок» (штучні водойми для зберігання води з метою водопостачання, розведення риби і водоплавної птиці, зрошення). Ставки виникають у природних луговинах (балках), на невеликих річках.

Заснування

Дата заснування села Ставок не відома. Можемо гадати, що це сталося в XIV чи XV століттях, коли територія нинішньої Рівненщини перебувала під владою Литви. З історичних джерел відомо, що у 1583 році (перша писемна згадка про село припадає на 1577 рік) село Ставок належало комусь із династії князів Острозьких, як і Степанська волость. У 1753 році, згідно положень так званої Колбушівської трансакції, чимало населених пунктів дісталося «підстолію» Юзефу Любомирському, зокрема село Ставок. У 1770-х роках XVIII століття Степанський ключ (а це 80 сіл) через шлюбні зв'язки став власністю графів Ворцелів, у тому числі і село Ставок.

ХIХ століття

Село Ставок залишалося приватною власністю і після скасування кріпосного права. Ним володів син Станіслава-Габрієля, теж Станіслав Ворцель. Селяни жили бідно. Більшість із них не мала чим обробляти землю. Ходили в полотняному одязі, постолах і личаках. Мешкали у так званих курних хатинах (без димаря, бо за нього треба було платити податок), критих соломою. Вікна були маленькі. Вечорами світили лучиною. Користувалися глиняним посудом. Спали покотом на полу — дощатому настилі.

У 1876 році село Ставок було продано на аукціоні вдові колезького асесора Карачевській-Волк. У селі на ту пору налічувалося 40 дворів, проживало 310 осіб. У 1877 році в селі засноване однокласне народне училище Міністерства освіти. Через матеріальну скруту не всі діти мали змогу вчитися, так у 1886 році здобувала освіту лише 31 дитина.

На початку ХХ століття

У 1906 році село Дераженської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста — 33 верст, від волості — 12 верст. Налічувалось 106 домогосподарств та 614 мешканців.

У травні 1910 року в селі Ставок відбувся страйк селян, які працювали на плантаціях цукрових буряків у поміщиків. У грудні 1917 — січні 1918 років жителями Злазного, Майдану, Видумки, Жалина, Волиці і Ставка були розгромлені маєтки поміщиків Карачевської-Волк і Воронцова-Дашкова.

За Ризьким договором від 18 березня1921 року територія Рівненщини, в тому числі і село Ставок, відійшла до новоутвореної Речі Посполитої. Польський уряд наділяв своїх активних учасників боротьби проти більшовицької Росії земельними ділянками. Так у Ставку з'явилися поляки-осадники, на яких малоземельні хлібороби змушені були працювати в наймах. Соціальний гніт посилювався національним. Відбувалася шалена полонізація. Це породило спротив у місцевого населення.

У 1930 році в Ставку було організовано осередок ОУН, а у 1931 році — створено культурологічну громадську організацію «Просвіта». Найактивнішу просвітницьку роботу в селі проводила родина священика Арсенія Татури — сини Євгеній, Анатолій, і дочки Ольга та Зіна, випускники Рівненської гімназії. Просвітяни влаштовували свята на честь Тараса Шевченка, постійно працювали драматичні гуртки. Для молоді читалися лекції на різноманітні теми, зокрема з історії України, надавалися для ознайомлення журнали, видані у Львові. Отець Арсеній Татура організував духовий оркестр, хороший хор.

Пізніше в церкві службу Божу отець Татура, на пропозицію парафіян, почав вести українською мовою. Це звичайно не подобалося польським властям. У 1935 році вони вбили священика, а звинуватили в цьому злочині шістьох місцевих хлопців — членів ОУН. Всіх їх посадили у Рівненську в'язницю, але через відсутність доказів через 9 місяців було їх звільнено.

У Другій світовій війні

Під час Другої світової війни в лавах Радянської армії перебували 28 мешканців села Ставок, 19 з них не повернулися з фронту, 6 стали інвалідами. Німецькі авіанальоти знищили чимало сільських хат. Тому мешканці змушені були тікати на хутори — Клин і Пеньки. Тулилися в будинках господарів на холодній підлозі, часто голодні, адже під час бомбардувань нищилося все майно: хліви з худобою, клуні із збіжжям, льохи із запасами городини. Односельці й досі називають той період «бігами», «в бігах». 19 січня 1944 року село Ставок було визволено від німецьких окупантів.

Визвольний рух УПА

Село Ставок здавна характеризувалося самостійницькими настроями. Тож і не дивно, що в лавах УПА перебувало 80 осіб (за офіційними даними). 63 повстанці (а це, в основному, молодь) загинули, так і не дочекавшись незалежності України. Загиблі були в кожній другій хаті. Десятки родин із малими дітьми, старими бабусями й дідусями, як члени сімей «ворогів народу» були вивезені до Сибіру.

Створення колгоспу

1949 року радянська влада змусила селян вступити до сільськогосподарської артілі — колгоспу «Більшовик». Його основою стало майно репресованих сімей. Через 10 років колгосп об'єднаний з Звіздівською артіллю імені Калініна, спільне господарство перейменоване на «Горинь». Найбільшого розквіту колгосп досягнув у 1980-х роках та отримав статус «мільйонерів». У 1996 році хлібороби Ставка відділилися від «Горині» та утворили ПСП «Колос». Проте дуже швидко ринкові відносини та аграрна реформа зруйнували його. Земля та власність господарства були розпайовані між членами ПСП.

Мікротопоніміка села

Село Ставок багате на мікротопоніми, які дійшли до нас ще з часів древлян, польсько-литовської доби. Поблизу села розташовано велику кількість озер: Безодня, Вижари, Гниле, Закота, Краснюкове. Назви урочищ пояснюють їхнє походження: Дуброва, Піч, Парня, Любінь, Поплав, Псігурка, Лиса Гора, Клин тощо.

Народні умільці

Село здавна славиться народними умільцями: теслями, столярами, ковалями, ткалями, вишивальницями, майстрами лозоплетіння. Петро Хомович Токар, Михайло Олександрович Майданець, Микола Фінчук допоможуть односельцям і дім збудувати, і криницю викопати, а Михайло Якович Цикун визнаний майстер різьби по дереву. Його вироби прикрашають не тільки будинки односельців, його руками змайстрований іконостас місцевого храму. Марія Липенець ткаля с. Ставок, Надія Волянюк майстер художньої вишивки.

Сучасність

image
Свято-Миколаївська церква

В селі проживає 980 осіб. Функціонує середня загальноосвітня школа I—II ступенів, в якій навчається 80 учнів. Діє дошкільний навчальний заклад, розрахований на 25 дітей, сучасна комп'ютеризована бібліотека з безкоштовним доступом до інтернету, сільський клуб. За медичною допомогою мешканці звертаються до амбулаторії. До послуг селян 5 торговельних закладів. Діють на території населеного пункту приватні підприємства по обробці каменю, виготовленню будівельних блоків, європарканів, тротуарної плитки. Проте більшість односельців займаються веденням особистого селянського господарства.

Майже всі мешканці села є прихожанами православної церкви. У 1998 році відбувся поділ парафії на патріархати. В Ставку функціонує Свято-Миколаївський храм УПЦ КП (побудований у 1928 році) та молитовний дім УПЦ МП, який знаходиться у перебудованому приміщенні колишньої загальноосвітньої школи, заснованої 1914 року, та був освячений місцевим архієреєм під храм 6 листопада 2017 року.

23 серпня 1992 року в селі було відкрито .

Народний ансамбль «Горина»

Візитівкою Ставка є народний самодіяльний фольклорно-етнографічний ансамбль «Горина», що функціонує при сільському клубі. Художній керівник Ольга Середа. Ансамбль бере участь в найрізноманітніших конкурсах та фестивалях рідної Рівненщини, ставав учасником фестивалю традиційної української кухні, що проходив в музеї архітектури та побуту в Пирогово на Київщині.

Бібліотека

У 1948 році в селі було організовано хату-читальню. Так як окремого приміщення під бібліотеку не було, влада вирішила розмістити книги в хаті Шевчика Данила Григоровича. Хата складалася з трьох кімнат, в найбільшій з яких на стіні облаштовані полиці з книгами. Першим бібліотекарем став молодий фронтовик, грамотний, як на той час, чоловік, патріот своєї Батьківщини Шевчик Данило Григорович. Згодом в селі побудуваний новий великий клуб, куди й перенесли бібліотеку. Данило Григорович, працюючи бібліотекарем, закінчив курси трактористів і став першим в селі трактористом, а бібліотеку передав Соломаю Євгену Миколайовичу.

У 1959 році бібліотеку очолила молодий спеціаліст Фінчук Раїса Вікторівна, жителька Деражного. Тут юна дівчина прижилася, вийшла заміж і Ставок став для неї другою батьківщиною. Пропрацювала Раїса Вікторівна у бібліотеці аж до виходу на пенсію у 1998 році. Майже 40 років віддала вона людям і книзі, у бібліотеці завжди було людно, цікаво, працювали гуртки за інтересами. Ставецька сільська бібліотека завжди була однією з найкращих не лише в Костопільському районі, а й на Рівненщині.

У 1989 році відбулася реорганізація бібліотечної системи, для більш ефективного використання бюджетних коштів та максимального задоволення потреб користувачів бібліотеки. Прийняла шкільну бібліотеку Захожа Наталія Миколаївна, яка розміщується в приміщенні Ставецької загальноосвітньої школи, адже клубне приміщення стало не придатним для бібліотеки. Бібліотека обслуговує 507 читачів. Станом на 1 січня 2015 року фонд бібліотеки становить 12653 екземплярів книг, з них 2068 екземплярів — підручники. До послуг користувачів — 2 комп'ютери, сканер, принтер, вебкамери, вільний доступ до мережі інтернет. При книгозбірні функціонує пункт доступу громадян до офіційної інформації (ПДГ), регіональний інформаційний центр. Кожен, хто бажає завітати до бібліотеки, знайде щось цікаве і корисне для себе. У бібліотеці проходять різні цікаві масові заходи.

Особистість

image
Середа Іван Йонович
  • Середа Іван Йонович — ветеран німецько-радянської війни, який народився 1 лютого 1910 року в селі Ставок Костопільського району Рівненської області. Закінчив 2 класи церковно-приходської школи, грав на трубі в духовому оркестрі. У 1937 році служив у польській армії. З дружиною Меланією Саківною народили і виховали троє дітей. 10 березня 1944 року Деражнянським районним військовим комісаріатом був мобілізований до лав Радянської армії. У жовтні 1944 року був зарахований до 7-ї стрілецької дивізії 289 снайперського полку і був направлений в Прибалтику, пізніше (з 01.01.1945 р.) воював у 282 полку 1-го Українського фронту. З боями пройшов чимало країн Європи. У передмісті Берліна Іван Середа деякий час виконував обов'язки зв'язкового. 29 січня 1945 року, під час виконання бойового завдання, Івана Середу було тяжко поранено в праву ногу. З лютого по червень 1945 року перебував на лікуванні в госпіталі міста Астрахань.

10 жовтня 1945 року його було демобілізовано на підставі Указу Президіуму Верховної Ради СРСР. Повернувся у рідне село. Тривалий час лікувався в Рівненській обласній лікарні. До пенсії працював у базальтовому Івано-Долинському спецкар'єрі гірником.

Помер Іван Середа 25 січня 2000 року, у 90-річному віці. Похований на місцевому кладовищі.

Нагороджений орденами та відзнаками:

Інформація надана внучкою Ольгою Захожа та сином Петром Середа.

Примітки

  1. Звіздівська сільська рада.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
  4. Сільська бібліотека.

Джерела

  • А. Карп'юк, Н. Захожа. Ставок: село на сторінках історії: іст.-краєзн. нарис / А. Карп'юк, Н. Захожа. — Костопіль: ЗАТ «Костопільська друкарня», 2010. — 76 с.
  • О. Панасенко. Рівненщина. Сторінки минулого: наук.-популярний навч. посіб. / О. Панасенко — 2001. — 314 с.
  • Ставок // О. Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) / О. Цинкаловський ; Ін-т дослідів Волині. — Вінніпег, 1986. — Ч. 55. Т. 2. — С. 394

Посилання

  • Погода в селі Ставок.
  • Сайт Костопільської ЦСПШБ.
  • Проєкт «Долі, обпалені війною».
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stavok znachennya Stavo k selo v Ukrayini u Golovinskij silskij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 980 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Zvizdivska silska rada selo StavokKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Golovinska silska gromadaKod KATOTTG UA56060130110045267Osnovni daniNaselennya 975 osibPlosha 2 1 km Gustota naselennya 488 1 osib km Poshtovij indeks 35051Telefonnij kod 380 3657Geografichni daniGeografichni koordinati 50 54 40 pn sh 26 12 03 sh d 50 91111 pn sh 26 20083 sh d 50 91111 26 20083 Koordinati 50 54 40 pn sh 26 12 03 sh d 50 91111 pn sh 26 20083 sh d 50 91111 26 20083Serednya visota nad rivnem morya 178 mVodojmi r GorinMisceva vladaAdresa radi 35051 Rivnenska obl Rivnenskij r n s ZvizdivkaKartaStavokStavokMapa Stavok u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi richki Gorin NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 100 GeografiyaSelo Stavok roztashovane na livomu berezi richki Gorini za 28 km mista ta zaliznichnoyi stanciyi Kostopil Relyef yavlyaye soboyu gorbistu rivninu Cim vin vidriznyayetsya vid pivnichnoyi chastini teritoriyi Kostopilshini Pohodzhennya nazviNazva sela pohodit vid slova stavok shtuchni vodojmi dlya zberigannya vodi z metoyu vodopostachannya rozvedennya ribi i vodoplavnoyi ptici zroshennya Stavki vinikayut u prirodnih lugovinah balkah na nevelikih richkah ZasnuvannyaData zasnuvannya sela Stavok ne vidoma Mozhemo gadati sho ce stalosya v XIV chi XV stolittyah koli teritoriya ninishnoyi Rivnenshini perebuvala pid vladoyu Litvi Z istorichnih dzherel vidomo sho u 1583 roci persha pisemna zgadka pro selo pripadaye na 1577 rik selo Stavok nalezhalo komus iz dinastiyi knyaziv Ostrozkih yak i Stepanska volost U 1753 roci zgidno polozhen tak zvanoyi Kolbushivskoyi transakciyi chimalo naselenih punktiv distalosya pidstoliyu Yuzefu Lyubomirskomu zokrema selo Stavok U 1770 h rokah XVIII stolittya Stepanskij klyuch a ce 80 sil cherez shlyubni zv yazki stav vlasnistyu grafiv Vorceliv u tomu chisli i selo Stavok HIH stolittyaSelo Stavok zalishalosya privatnoyu vlasnistyu i pislya skasuvannya kriposnogo prava Nim volodiv sin Stanislava Gabriyelya tezh Stanislav Vorcel Selyani zhili bidno Bilshist iz nih ne mala chim obroblyati zemlyu Hodili v polotnyanomu odyazi postolah i lichakah Meshkali u tak zvanih kurnih hatinah bez dimarya bo za nogo treba bulo platiti podatok kritih solomoyu Vikna buli malenki Vechorami svitili luchinoyu Koristuvalisya glinyanim posudom Spali pokotom na polu doshatomu nastili U 1876 roci selo Stavok bulo prodano na aukcioni vdovi kolezkogo asesora Karachevskij Volk U seli na tu poru nalichuvalosya 40 dvoriv prozhivalo 310 osib U 1877 roci v seli zasnovane odnoklasne narodne uchilishe Ministerstva osviti Cherez materialnu skrutu ne vsi diti mali zmogu vchitisya tak u 1886 roci zdobuvala osvitu lishe 31 ditina Na pochatku HH stolittya U 1906 roci selo Derazhenskoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 33 verst vid volosti 12 verst Nalichuvalos 106 domogospodarstv ta 614 meshkanciv U travni 1910 roku v seli Stavok vidbuvsya strajk selyan yaki pracyuvali na plantaciyah cukrovih buryakiv u pomishikiv U grudni 1917 sichni 1918 rokiv zhitelyami Zlaznogo Majdanu Vidumki Zhalina Volici i Stavka buli rozgromleni mayetki pomishikiv Karachevskoyi Volk i Voroncova Dashkova Za Rizkim dogovorom vid 18 bereznya1921 roku teritoriya Rivnenshini v tomu chisli i selo Stavok vidijshla do novoutvorenoyi Rechi Pospolitoyi Polskij uryad nadilyav svoyih aktivnih uchasnikiv borotbi proti bilshovickoyi Rosiyi zemelnimi dilyankami Tak u Stavku z yavilisya polyaki osadniki na yakih malozemelni hliborobi zmusheni buli pracyuvati v najmah Socialnij gnit posilyuvavsya nacionalnim Vidbuvalasya shalena polonizaciya Ce porodilo sprotiv u miscevogo naselennya U 1930 roci v Stavku bulo organizovano oseredok OUN a u 1931 roci stvoreno kulturologichnu gromadsku organizaciyu Prosvita Najaktivnishu prosvitnicku robotu v seli provodila rodina svyashenika Arseniya Taturi sini Yevgenij Anatolij i dochki Olga ta Zina vipuskniki Rivnenskoyi gimnaziyi Prosvityani vlashtovuvali svyata na chest Tarasa Shevchenka postijno pracyuvali dramatichni gurtki Dlya molodi chitalisya lekciyi na riznomanitni temi zokrema z istoriyi Ukrayini nadavalisya dlya oznajomlennya zhurnali vidani u Lvovi Otec Arsenij Tatura organizuvav duhovij orkestr horoshij hor Piznishe v cerkvi sluzhbu Bozhu otec Tatura na propoziciyu parafiyan pochav vesti ukrayinskoyu movoyu Ce zvichajno ne podobalosya polskim vlastyam U 1935 roci voni vbili svyashenika a zvinuvatili v comu zlochini shistoh miscevih hlopciv chleniv OUN Vsih yih posadili u Rivnensku v yaznicyu ale cherez vidsutnist dokaziv cherez 9 misyaciv bulo yih zvilneno U Drugij svitovij vijni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v lavah Radyanskoyi armiyi perebuvali 28 meshkanciv sela Stavok 19 z nih ne povernulisya z frontu 6 stali invalidami Nimecki avianaloti znishili chimalo silskih hat Tomu meshkanci zmusheni buli tikati na hutori Klin i Penki Tulilisya v budinkah gospodariv na holodnij pidlozi chasto golodni adzhe pid chas bombarduvan nishilosya vse majno hlivi z hudoboyu kluni iz zbizhzhyam lohi iz zapasami gorodini Odnoselci j dosi nazivayut toj period bigami v bigah 19 sichnya 1944 roku selo Stavok bulo vizvoleno vid nimeckih okupantiv Vizvolnij ruh UPA Selo Stavok zdavna harakterizuvalosya samostijnickimi nastroyami Tozh i ne divno sho v lavah UPA perebuvalo 80 osib za oficijnimi danimi 63 povstanci a ce v osnovnomu molod zaginuli tak i ne dochekavshis nezalezhnosti Ukrayini Zagibli buli v kozhnij drugij hati Desyatki rodin iz malimi ditmi starimi babusyami j didusyami yak chleni simej vorogiv narodu buli vivezeni do Sibiru Stvorennya kolgospu 1949 roku radyanska vlada zmusila selyan vstupiti do silskogospodarskoyi artili kolgospu Bilshovik Jogo osnovoyu stalo majno represovanih simej Cherez 10 rokiv kolgosp ob yednanij z Zvizdivskoyu artillyu imeni Kalinina spilne gospodarstvo perejmenovane na Gorin Najbilshogo rozkvitu kolgosp dosyagnuv u 1980 h rokah ta otrimav status miljoneriv U 1996 roci hliborobi Stavka viddililisya vid Gorini ta utvorili PSP Kolos Prote duzhe shvidko rinkovi vidnosini ta agrarna reforma zrujnuvali jogo Zemlya ta vlasnist gospodarstva buli rozpajovani mizh chlenami PSP Mikrotoponimika selaSelo Stavok bagate na mikrotoponimi yaki dijshli do nas she z chasiv drevlyan polsko litovskoyi dobi Poblizu sela roztashovano veliku kilkist ozer Bezodnya Vizhari Gnile Zakota Krasnyukove Nazvi urochish poyasnyuyut yihnye pohodzhennya Dubrova Pich Parnya Lyubin Poplav Psigurka Lisa Gora Klin tosho Narodni umilciSelo zdavna slavitsya narodnimi umilcyami teslyami stolyarami kovalyami tkalyami vishivalnicyami majstrami lozopletinnya Petro Homovich Tokar Mihajlo Oleksandrovich Majdanec Mikola Finchuk dopomozhut odnoselcyam i dim zbuduvati i krinicyu vikopati a Mihajlo Yakovich Cikun viznanij majster rizbi po derevu Jogo virobi prikrashayut ne tilki budinki odnoselciv jogo rukami zmajstrovanij ikonostas miscevogo hramu Mariya Lipenec tkalya s Stavok Nadiya Volyanyuk majster hudozhnoyi vishivki SuchasnistSvyato Mikolayivska cerkva V seli prozhivaye 980 osib Funkcionuye serednya zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv v yakij navchayetsya 80 uchniv Diye doshkilnij navchalnij zaklad rozrahovanij na 25 ditej suchasna komp yuterizovana biblioteka z bezkoshtovnim dostupom do internetu silskij klub Za medichnoyu dopomogoyu meshkanci zvertayutsya do ambulatoriyi Do poslug selyan 5 torgovelnih zakladiv Diyut na teritoriyi naselenogo punktu privatni pidpriyemstva po obrobci kamenyu vigotovlennyu budivelnih blokiv yevroparkaniv trotuarnoyi plitki Prote bilshist odnoselciv zajmayutsya vedennyam osobistogo selyanskogo gospodarstva Majzhe vsi meshkanci sela ye prihozhanami pravoslavnoyi cerkvi U 1998 roci vidbuvsya podil parafiyi na patriarhati V Stavku funkcionuye Svyato Mikolayivskij hram UPC KP pobudovanij u 1928 roci ta molitovnij dim UPC MP yakij znahoditsya u perebudovanomu primishenni kolishnoyi zagalnoosvitnoyi shkoli zasnovanoyi 1914 roku ta buv osvyachenij miscevim arhiyereyem pid hram 6 listopada 2017 roku 23 serpnya 1992 roku v seli bulo vidkrito Narodnij ansambl Gorina Vizitivkoyu Stavka ye narodnij samodiyalnij folklorno etnografichnij ansambl Gorina sho funkcionuye pri silskomu klubi Hudozhnij kerivnik Olga Sereda Ansambl bere uchast v najriznomanitnishih konkursah ta festivalyah ridnoyi Rivnenshini stavav uchasnikom festivalyu tradicijnoyi ukrayinskoyi kuhni sho prohodiv v muzeyi arhitekturi ta pobutu v Pirogovo na Kiyivshini BibliotekaU 1948 roci v seli bulo organizovano hatu chitalnyu Tak yak okremogo primishennya pid biblioteku ne bulo vlada virishila rozmistiti knigi v hati Shevchika Danila Grigorovicha Hata skladalasya z troh kimnat v najbilshij z yakih na stini oblashtovani polici z knigami Pershim bibliotekarem stav molodij frontovik gramotnij yak na toj chas cholovik patriot svoyeyi Batkivshini Shevchik Danilo Grigorovich Zgodom v seli pobuduvanij novij velikij klub kudi j perenesli biblioteku Danilo Grigorovich pracyuyuchi bibliotekarem zakinchiv kursi traktoristiv i stav pershim v seli traktoristom a biblioteku peredav Solomayu Yevgenu Mikolajovichu U 1959 roci biblioteku ocholila molodij specialist Finchuk Rayisa Viktorivna zhitelka Derazhnogo Tut yuna divchina prizhilasya vijshla zamizh i Stavok stav dlya neyi drugoyu batkivshinoyu Propracyuvala Rayisa Viktorivna u biblioteci azh do vihodu na pensiyu u 1998 roci Majzhe 40 rokiv viddala vona lyudyam i knizi u biblioteci zavzhdi bulo lyudno cikavo pracyuvali gurtki za interesami Stavecka silska biblioteka zavzhdi bula odniyeyu z najkrashih ne lishe v Kostopilskomu rajoni a j na Rivnenshini U 1989 roci vidbulasya reorganizaciya bibliotechnoyi sistemi dlya bilsh efektivnogo vikoristannya byudzhetnih koshtiv ta maksimalnogo zadovolennya potreb koristuvachiv biblioteki Prijnyala shkilnu biblioteku Zahozha Nataliya Mikolayivna yaka rozmishuyetsya v primishenni Staveckoyi zagalnoosvitnoyi shkoli adzhe klubne primishennya stalo ne pridatnim dlya biblioteki Biblioteka obslugovuye 507 chitachiv Stanom na 1 sichnya 2015 roku fond biblioteki stanovit 12653 ekzemplyariv knig z nih 2068 ekzemplyariv pidruchniki Do poslug koristuvachiv 2 komp yuteri skaner printer vebkameri vilnij dostup do merezhi internet Pri knigozbirni funkcionuye punkt dostupu gromadyan do oficijnoyi informaciyi PDG regionalnij informacijnij centr Kozhen hto bazhaye zavitati do biblioteki znajde shos cikave i korisne dlya sebe U biblioteci prohodyat rizni cikavi masovi zahodi OsobististSereda Ivan JonovichSereda Ivan Jonovich veteran nimecko radyanskoyi vijni yakij narodivsya 1 lyutogo 1910 roku v seli Stavok Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Zakinchiv 2 klasi cerkovno prihodskoyi shkoli grav na trubi v duhovomu orkestri U 1937 roci sluzhiv u polskij armiyi Z druzhinoyu Melaniyeyu Sakivnoyu narodili i vihovali troye ditej 10 bereznya 1944 roku Derazhnyanskim rajonnim vijskovim komisariatom buv mobilizovanij do lav Radyanskoyi armiyi U zhovtni 1944 roku buv zarahovanij do 7 yi strileckoyi diviziyi 289 snajperskogo polku i buv napravlenij v Pribaltiku piznishe z 01 01 1945 r voyuvav u 282 polku 1 go Ukrayinskogo frontu Z boyami projshov chimalo krayin Yevropi U peredmisti Berlina Ivan Sereda deyakij chas vikonuvav obov yazki zv yazkovogo 29 sichnya 1945 roku pid chas vikonannya bojovogo zavdannya Ivana Seredu bulo tyazhko poraneno v pravu nogu Z lyutogo po cherven 1945 roku perebuvav na likuvanni v gospitali mista Astrahan 10 zhovtnya 1945 roku jogo bulo demobilizovano na pidstavi Ukazu Prezidiumu Verhovnoyi Radi SRSR Povernuvsya u ridne selo Trivalij chas likuvavsya v Rivnenskij oblasnij likarni Do pensiyi pracyuvav u bazaltovomu Ivano Dolinskomu speckar yeri girnikom Pomer Ivan Sereda 25 sichnya 2000 roku u 90 richnomu vici Pohovanij na miscevomu kladovishi Nagorodzhenij ordenami ta vidznakami Orden Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu medal Georgij Zhukov Yuvilejna medal Dvadcyat rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 25 rokiv Peremogi u vijni 1941 1945 rr Medal 30 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Sorok rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal P yatdesyat rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Yuvilejna medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Yuvilejna medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Pam yatnij znak 25 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni Pam yatnij znak 50 rokiv vizvolennya Ukrayini Informaciya nadana vnuchkoyu Olgoyu Zahozha ta sinom Petrom Sereda PrimitkiZvizdivska silska rada Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 4 zhovtnya 2016 Silska biblioteka DzherelaA Karp yuk N Zahozha Stavok selo na storinkah istoriyi ist krayezn naris A Karp yuk N Zahozha Kostopil ZAT Kostopilska drukarnya 2010 76 s O Panasenko Rivnenshina Storinki minulogo nauk populyarnij navch posib O Panasenko 2001 314 s Stavok O Cinkalovskij Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku O Cinkalovskij In t doslidiv Volini Vinnipeg 1986 Ch 55 T 2 S 394PosilannyaPogoda v seli Stavok Sajt Kostopilskoyi CSPShB Proyekt Doli obpaleni vijnoyu Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ