Поморські князі — правителі державних утворень (князівств) на землях Помор'я.
Хоча Поморське князівство зазвичай ототожнюють з колишнім герцогством і пізнішою провінцією Померанії, у широкому історичному сенсі це всі удільні князівства та теренах Помор'я, включаючи Східне, Західне Помор'я, Рюґен і та інші землі.
Історія
Землі Помор'я до Х—ХІ століття були під владою місцевих племен, що заселяли ці краї. Починаючи з ХІІ століття, ці землі намагались підкорити польські, данські, німецькі та інші правителі.
Перші Поморські князі невідомі. Близько 1046 року згадується місцевий поморський князь: Земомисл. Хроніка, написана 1113 року Галлом Анонімом, згадує кількох князів у Помор'ї: Святобора, Гнівомира та неназваного князя, який був обложений поляками у Колобрезі.
Залишаючись одним із останніх язичницьких Європи, західнослов'янські племена поморян протистояли агресивній окупаційній політиці своїх християнських сусідів Данії, Польщі та Священної Римської імперії. Спочатку Казимир І, який виграв кілька битв проти поморян у 1047 році, захопив частину Помор'я. Однак за часів Болеслав II поморяни вигнали завойовників.
У трьох походах (1116, 1119 і 1121) польський князь Болеслав III Кривоустий знову окупував поморців. Територію Помор'я захопили поляки й поділили на чотири частини: Східне Помор'я з Гданськом перейшло під безпосередній контроль Польщі, де князь Болеслав призначив свого намісника. Середнє Помор'я зі Слупськом і Славно стало володінням князя Ратибора I. Західне Помор'я з Каменем, Колобрегом і Бялоґардом — володінням князя Вартислава I. Щецин і Волін стали напівнезалежними міськими республіками під контролем польського князя.
Намісники Східного Помор'я поступово трансформувалися в частково незалежних князів, які правили до 1294 року. У різний час вони підпорядковувалися Польщі та Данії. А князівство періодично поділялося на уділи зі столицями в Гданську, Бялоґарді, Свєнці, Любишеві та Тчеві і власними князями.
Вартислав I, князь Західного Помер'я, став родоначальником династії Грифинів, яка правила князівством (пізніше герцогством) до 1637 року. Князі зуміли об'єднати території по обидва боки Одеру, і в різний час були васалами Польщі, Богемії та Священної Римської імперії. Князівство періодично поділялося на уділи зі столицями в Щецині, Вологощі, Бардо, Дарлово, Диміно, Слупську та Старґарді з власними удільними князями.
Князівство Рюґен (Раян) завоювали данці 1168 року й місцевий правитель Яромир I, що заснував династію князів Рюґенських, яка правила князівством як васали данських королів до 1325 року. Потім князівство Рюґен відійшло до Західнопомеранської династії.
Князі
Першими відомими Поморськими князями були Земомисл, Віcлав, Вритослав, Гнівомир, Святобор, Святополк, Дитрик, Ніклот та інші.
- 1296—1308 — Поморські землі входять як частина Куявії до складі Польщі
- 1308—1454 — У складі Тевтонського ордену
- 1454—1466 — Тринадцятирічна війна між Польщею та Тевтонським орденом
- 1466—1772 — Поморське воєводство (1466—1772 рр.) у складі Королівства Польського, а з 1569 р. у складі Речі Посполитої з 1569 р.
- 1772—1793 — Помор'я переважно анексовано Пруссією під час Першого поділу Речі Посполитої, за винятком Гданська, який залишався за Річчю Посполитою до Другого поділу
- 1793—1807 — Провінція Західна Пруссія в Королівстві Пруссія
- 1807—1814 — частина Пруссії, за винятком вільного міста Данциг (Гданськ), клієнтської держави Наполеона, з Франсуа Жозефом Лефевром, титулярним герцогом Гданська (1808—1820)
- 1814—1918 — частина Королівства Пруссія, яке було частиною Німецької імперії з 1871 року
- 1920—1939 — частина Польщі як Поморське воєводство, за винятком вільного міста Данціг, мандат Ліги Націй
- 1939—1945 — Німецька окупація: Данциг-Західна Пруссія, провінція Німеччини
- 1945–тепер — у складі Польщі.
Джерела
- Gerard Labuda (ed.), «Historia Pomorza», vol. 1–4, Poznan-Torun 1969—2003
- Zugmunt Boras, «Ksiazeta Pomorza Zachdniego», Poznań 1969, 1978, 1996
- Casimir Kozlowski, George Podralski, «Poczet Ksiazat Pomorza Zachdniego», KAW, Szczecin 1985
- L. Badkowski, W.Samp. «Poczet ksiazat Pomorza Gdanskiego», Gdańsk 1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomorski knyazi praviteli derzhavnih utvoren knyazivstv na zemlyah Pomor ya Mapa Pomor ya Hocha Pomorske knyazivstvo zazvichaj ototozhnyuyut z kolishnim gercogstvom i piznishoyu provinciyeyu Pomeraniyi u shirokomu istorichnomu sensi ce vsi udilni knyazivstva ta terenah Pomor ya vklyuchayuchi Shidne Zahidne Pomor ya Ryugen i ta inshi zemli IstoriyaZemli Pomor ya do H HI stolittya buli pid vladoyu miscevih plemen sho zaselyali ci krayi Pochinayuchi z HII stolittya ci zemli namagalis pidkoriti polski danski nimecki ta inshi praviteli Pershi Pomorski knyazi nevidomi Blizko 1046 roku zgaduyetsya miscevij pomorskij knyaz Zemomisl Hronika napisana 1113 roku Gallom Anonimom zgaduye kilkoh knyaziv u Pomor yi Svyatobora Gnivomira ta nenazvanogo knyazya yakij buv oblozhenij polyakami u Kolobrezi Zalishayuchis odnim iz ostannih yazichnickih Yevropi zahidnoslov yanski plemena pomoryan protistoyali agresivnij okupacijnij politici svoyih hristiyanskih susidiv Daniyi Polshi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Spochatku Kazimir I yakij vigrav kilka bitv proti pomoryan u 1047 roci zahopiv chastinu Pomor ya Odnak za chasiv Boleslav II pomoryani vignali zavojovnikiv U troh pohodah 1116 1119 i 1121 polskij knyaz Boleslav III Krivoustij znovu okupuvav pomorciv Teritoriyu Pomor ya zahopili polyaki j podilili na chotiri chastini Shidne Pomor ya z Gdanskom perejshlo pid bezposerednij kontrol Polshi de knyaz Boleslav priznachiv svogo namisnika Serednye Pomor ya zi Slupskom i Slavno stalo volodinnyam knyazya Ratibora I Zahidne Pomor ya z Kamenem Kolobregom i Byalogardom volodinnyam knyazya Vartislava I Shecin i Volin stali napivnezalezhnimi miskimi respublikami pid kontrolem polskogo knyazya Namisniki Shidnogo Pomor ya postupovo transformuvalisya v chastkovo nezalezhnih knyaziv yaki pravili do 1294 roku U riznij chas voni pidporyadkovuvalisya Polshi ta Daniyi A knyazivstvo periodichno podilyalosya na udili zi stolicyami v Gdansku Byalogardi Svyenci Lyubishevi ta Tchevi i vlasnimi knyazyami Vartislav I knyaz Zahidnogo Pomer ya stav rodonachalnikom dinastiyi Grifiniv yaka pravila knyazivstvom piznishe gercogstvom do 1637 roku Knyazi zumili ob yednati teritoriyi po obidva boki Oderu i v riznij chas buli vasalami Polshi Bogemiyi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Knyazivstvo periodichno podilyalosya na udili zi stolicyami v Shecini Vologoshi Bardo Darlovo Dimino Slupsku ta Stargardi z vlasnimi udilnimi knyazyami Knyazivstvo Ryugen Rayan zavoyuvali danci 1168 roku j miscevij pravitel Yaromir I sho zasnuvav dinastiyu knyaziv Ryugenskih yaka pravila knyazivstvom yak vasali danskih koroliv do 1325 roku Potim knyazivstvo Ryugen vidijshlo do Zahidnopomeranskoyi dinastiyi KnyaziPershimi vidomimi Pomorskimi knyazyami buli Zemomisl Viclav Vritoslav Gnivomir Svyatobor Svyatopolk Ditrik Niklot ta inshi Knyazi Shidnogo Pomor ya Knyazi Zahidnogo Pomor ya Knyazi Rugiyi 1296 1308 Pomorski zemli vhodyat yak chastina Kuyaviyi do skladi Polshi 1308 1454 U skladi Tevtonskogo ordenu 1454 1466 Trinadcyatirichna vijna mizh Polsheyu ta Tevtonskim ordenom 1466 1772 Pomorske voyevodstvo 1466 1772 rr u skladi Korolivstva Polskogo a z 1569 r u skladi Rechi Pospolitoyi z 1569 r 1772 1793 Pomor ya perevazhno aneksovano Prussiyeyu pid chas Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi za vinyatkom Gdanska yakij zalishavsya za Richchyu Pospolitoyu do Drugogo podilu 1793 1807 Provinciya Zahidna Prussiya v Korolivstvi Prussiya 1807 1814 chastina Prussiyi za vinyatkom vilnogo mista Dancig Gdansk kliyentskoyi derzhavi Napoleona z Fransua Zhozefom Lefevrom titulyarnim gercogom Gdanska 1808 1820 1814 1918 chastina Korolivstva Prussiya yake bulo chastinoyu Nimeckoyi imperiyi z 1871 roku 1920 1939 chastina Polshi yak Pomorske voyevodstvo za vinyatkom vilnogo mista Dancig mandat Ligi Nacij 1939 1945 Nimecka okupaciya Dancig Zahidna Prussiya provinciya Nimechchini 1945 teper u skladi Polshi DzherelaGerard Labuda ed Historia Pomorza vol 1 4 Poznan Torun 1969 2003 Zugmunt Boras Ksiazeta Pomorza Zachdniego Poznan 1969 1978 1996 Casimir Kozlowski George Podralski Poczet Ksiazat Pomorza Zachdniego KAW Szczecin 1985 L Badkowski W Samp Poczet ksiazat Pomorza Gdanskiego Gdansk 1974