Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нижче наведено список ранніх губернаторів Каліфорнії 1769 1850 до отримання нею статусу штату Територію яка зараз є штат

Список губернаторів Каліфорнії (до 1850)

Список губернаторів Каліфорнії (до 1850)

Нижче наведено список ранніх губернаторів Каліфорнії (1769-1850), до отримання нею статусу штату. Територію, яка зараз є штатом Каліфорнія, було відкрито іспанцем Гаспаром де Портолою, який заснував колонії Сан-Дієго та Монтерей. На початку Каліфорнія була віддаленою і малонаселеною колонією Нової Іспанії. В 1822 році, коли Мексика отримала незалежність від Іспанії, Каліфорнія стала частиною Мексики.

image
Сучасний прапор Каліфорнії, на якому зображений ведмідь і написано "Каліфорнійська республіка". Цей прапор є відсиланням до "Революції ведмежого прапора" і є зміненим прапором Каліфорнійської республіки.
image
Оригінальний прапор Каліфорнійської республіки.

В 1835 році переворот під лідерством Хуана Баутісти Альварадо та Хосе Кастро фактично зробив Альварадо губернатором. Конфлікт закінчився у 1838 році, коли центральний уряд Мексики визнав Альварадо губернатором Каліфорнії. Законодавчі збори (ісп. diputación) території визнали це рішення.

В 1844 році Піо Піко став останнім губернатором Мексиканської Каліфорнії. В 1846 "Революція ведмежого прапора" в місті Сонома оголосила незалежну Каліфорнійську республіку, яку також називали "Республіка ведмежого прапора". Революція не встигла поширить дуже далеко та уряд республіки так і не утворився, оскільки вже через місяць США взяли Каліфорнію під військовий захист у ході американо-мексиканської війни. В 1848 році Каліфорнія була передана Сполученим Штатам Америки, і вже 9 вересня 1850 року була прийнята 31-им штатом до Союзу. Пітер Бьорнетт, останній губернатор перехідного військового уряду, став першим губернатором штату Каліфорнія.

Іспанська колонія (1769-1822)

Гаспар де Портола заснував перші іспанські поселення на території сучасної Каліфорнії, яка тоді називалась Верхня Каліфорнія (ісп. Alta California). Цими поселеннями були Сан-Дієго (16 липня 1769) та Монтерей (3 червня 1770). Монтерей став першою столицею колонії.

image
  1. 1769–1770: капітан Гаспар де Портола
  2. 1770–1774: полковник Педро Фаджес
  3. 1774–1777: капітан Фернандо Рівера-і-Монкада
  4. 1777–1782: капітан-генерал Феліпе де Неве
  5. 1782–1791: полковник Педро Фаджес
  6. 1791–1792: капітан Хосе Антоніо Ромеу
  7. 1792–1794: капітан Хосе Хоакін де Арріллага (в.о.)
  8. 1794–1800: полковник Дієго де Боріка
  9. 1800: підполковник Педро де Альберні (в.о.)
  10. 1800–1814: капітан Хосе Хоакін де Арріллага
  11. 1814–1815: капітан Хосе Даріо Аргуелло (в.о.)
  12. 1815–1822: Пабло Вісенте де Сола

Мексиканська територія (1822-1846)

Після того як Каліфорнія в 1822 році стала частиною незалежної Мексики, місцевий житель Луїс Аргуелло став губернатором. Перше повстання в Каліфорнії проти мексиканського правління відбулось в один рік із ухваленням мексиканської конституції — в 1824. В 1832 році губернатор Вікторіа був скинутий. Новопризначений губернатор Піо Піко стверджував що він є законним губернатором лише протягом 20 днів. Після цього, посада губернатора була з однієї точки зору вакантна, з іншої її займав Ечендіа, чия легітимність ставилась під сумнів генералом Замораною, командувачем півночі.

image
  1. 1822–1825: капітан Луїс Антоніо Аргуелло
  2. 1825–1831: підполковник Хосе Маріа де Ечендіа
  3. 1831–1832: генерал Мануель Вікторіа
  4. 1832: Піо Піко (легітимність під сумнівом)
  5. 1832–1833: підполковник Хосе Маріа де Ечендіа
  6. 1833–1835: бригадний генерал Хосе Фіґуероа
  7. 1835: підполковник Хосе Кастро (в.о.)
  8. 1836: підполковник Ніколас Ґутьєррес (в.о.)
  9. 1836: полковник Маріано Чіко
  10. 1836: підполковник Ніколас Ґутьєррес (в.о.)
  11. 1836–1837: генерал Хуан Баутіста Альварадо, самопроголошений внаслідок перевороту "Президент Верхньої Каліфорнії"
  12. 1837–1838: Карлос Антоніо Каррільйо сперечається із Альварадо за посаду
  13. 1838–1842: призначення Альварадо перепідтверджене центральним урядом
  14. 1842–1845: бригадний генерал Мануель Мічельторена
  15. 1845–1846: Піо Піко

Захоплення Сполученими Штатами та перехідний період (1846-1850)

Під час американо-мексиканської війни, американські війська під командування Слоата, Стоктона та Керні взяли на себе цивільне управління територію. Генерал Мейсон був призначений перший військовим губернатором в 1847 році. В 1849 році Збори ратифікували нову конституцію штату і Пітер Бьорнетт був обраний губернатором. 9 вересня 1850 року Каліфорнія стала 31-им штатом США.

image
image
  1. 1846: командор Джон Дрейк Слоат
  2. 1846–1847: командо Роберт Стоктон
    1846–1847: генерал Хосе Маріа Флорес (сперечались за посаду)
  3. 1847: генерал Стівен Керні (призначений президентом)
    1847: майор Джон Фремонт (засуджений за заколот)
  4. 1847–1849: генерал Річард Барнс Мейсон
  5. 1849: генерал Персіфор Фрейзер Сміт
  6. 1849: генерал Беннет Райлі
  7. 1849–1851: Пітер Хардман Бьорнетт (цивільний)

Див. також

У Вікіджерелах є
Декларація незалежності Каліфорнії (англійською)

Посилання

  • Irvine, Leigh H. (1905). Vol. I, Chapter III. A History of The New California: Its Resources And People. Нью-Йорк: The Lewis Publishing Company. OCLC 35952214. Процитовано 11 липня 2007.
  • Robert R. Miller. Juan Alvarado, Governor of California, 1836–1842. University of Oklahoma Press. 1998
  • Hubert Howe Bancroft, History of California, vol. iii, pp. 231–232.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nizhche navedeno spisok rannih gubernatoriv Kaliforniyi 1769 1850 do otrimannya neyu statusu shtatu Teritoriyu yaka zaraz ye shtatom Kaliforniya bulo vidkrito ispancem Gasparom de Portoloyu yakij zasnuvav koloniyi San Diyego ta Monterej Na pochatku Kaliforniya bula viddalenoyu i malonaselenoyu koloniyeyu Novoyi Ispaniyi V 1822 roci koli Meksika otrimala nezalezhnist vid Ispaniyi Kaliforniya stala chastinoyu Meksiki Suchasnij prapor Kaliforniyi na yakomu zobrazhenij vedmid i napisano Kalifornijska respublika Cej prapor ye vidsilannyam do Revolyuciyi vedmezhogo prapora i ye zminenim praporom Kalifornijskoyi respubliki Originalnij prapor Kalifornijskoyi respubliki V 1835 roci perevorot pid liderstvom Huana Bautisti Alvarado ta Hose Kastro faktichno zrobiv Alvarado gubernatorom Konflikt zakinchivsya u 1838 roci koli centralnij uryad Meksiki viznav Alvarado gubernatorom Kaliforniyi Zakonodavchi zbori isp diputacion teritoriyi viznali ce rishennya V 1844 roci Pio Piko stav ostannim gubernatorom Meksikanskoyi Kaliforniyi V 1846 Revolyuciya vedmezhogo prapora v misti Sonoma ogolosila nezalezhnu Kalifornijsku respubliku yaku takozh nazivali Respublika vedmezhogo prapora Revolyuciya ne vstigla poshirit duzhe daleko ta uryad respubliki tak i ne utvorivsya oskilki vzhe cherez misyac SShA vzyali Kaliforniyu pid vijskovij zahist u hodi amerikano meksikanskoyi vijni V 1848 roci Kaliforniya bula peredana Spoluchenim Shtatam Ameriki i vzhe 9 veresnya 1850 roku bula prijnyata 31 im shtatom do Soyuzu Piter Bornett ostannij gubernator perehidnogo vijskovogo uryadu stav pershim gubernatorom shtatu Kaliforniya Ispanska koloniya 1769 1822 Gaspar de Portola zasnuvav pershi ispanski poselennya na teritoriyi suchasnoyi Kaliforniyi yaka todi nazivalas Verhnya Kaliforniya isp Alta California Cimi poselennyami buli San Diyego 16 lipnya 1769 ta Monterej 3 chervnya 1770 Monterej stav pershoyu stoliceyu koloniyi 1769 1770 kapitan Gaspar de Portola 1770 1774 polkovnik Pedro Fadzhes 1774 1777 kapitan Fernando Rivera i Monkada 1777 1782 kapitan general Felipe de Neve 1782 1791 polkovnik Pedro Fadzhes 1791 1792 kapitan Hose Antonio Romeu 1792 1794 kapitan Hose Hoakin de Arrillaga v o 1794 1800 polkovnik Diyego de Borika 1800 pidpolkovnik Pedro de Alberni v o 1800 1814 kapitan Hose Hoakin de Arrillaga 1814 1815 kapitan Hose Dario Arguello v o 1815 1822 Pablo Visente de SolaMeksikanska teritoriya 1822 1846 Pislya togo yak Kaliforniya v 1822 roci stala chastinoyu nezalezhnoyi Meksiki miscevij zhitel Luyis Arguello stav gubernatorom Pershe povstannya v Kaliforniyi proti meksikanskogo pravlinnya vidbulos v odin rik iz uhvalennyam meksikanskoyi konstituciyi v 1824 V 1832 roci gubernator Viktoria buv skinutij Novopriznachenij gubernator Pio Piko stverdzhuvav sho vin ye zakonnim gubernatorom lishe protyagom 20 dniv Pislya cogo posada gubernatora bula z odniyeyi tochki zoru vakantna z inshoyi yiyi zajmav Echendia chiya legitimnist stavilas pid sumniv generalom Zamoranoyu komanduvachem pivnochi 1822 1825 kapitan Luyis Antonio Arguello 1825 1831 pidpolkovnik Hose Maria de Echendia 1831 1832 general Manuel Viktoria 1832 Pio Piko legitimnist pid sumnivom 1832 1833 pidpolkovnik Hose Maria de Echendia 1833 1835 brigadnij general Hose Figueroa 1835 pidpolkovnik Hose Kastro v o 1836 pidpolkovnik Nikolas Gutyerres v o 1836 polkovnik Mariano Chiko 1836 pidpolkovnik Nikolas Gutyerres v o 1836 1837 general Huan Bautista Alvarado samoprogoloshenij vnaslidok perevorotu Prezident Verhnoyi Kaliforniyi 1837 1838 Karlos Antonio Karriljo sperechayetsya iz Alvarado za posadu 1838 1842 priznachennya Alvarado perepidtverdzhene centralnim uryadom 1842 1845 brigadnij general Manuel Micheltorena 1845 1846 Pio PikoZahoplennya Spoluchenimi Shtatami ta perehidnij period 1846 1850 Pid chas amerikano meksikanskoyi vijni amerikanski vijska pid komanduvannya Sloata Stoktona ta Kerni vzyali na sebe civilne upravlinnya teritoriyu General Mejson buv priznachenij pershij vijskovim gubernatorom v 1847 roci V 1849 roci Zbori ratifikuvali novu konstituciyu shtatu i Piter Bornett buv obranij gubernatorom 9 veresnya 1850 roku Kaliforniya stala 31 im shtatom SShA 1846 komandor Dzhon Drejk Sloat 1846 1847 komando Robert Stokton 1846 1847 general Hose Maria Flores sperechalis za posadu 1847 general Stiven Kerni priznachenij prezidentom 1847 major Dzhon Fremont zasudzhenij za zakolot 1847 1849 general Richard Barns Mejson 1849 general Persifor Frejzer Smit 1849 general Bennet Rajli 1849 1851 Piter Hardman Bornett civilnij Div takozhU Vikidzherelah ye Deklaraciya nezalezhnosti Kaliforniyi anglijskoyu Spisok gubernatoriv Kaliforniyi Gubernator shtatu Kaliforniya Kaliforniya Spisok gubernatoriv SShA Meksikanska vijna za nezalezhnist Amerikano meksikanska vijna Nova Ispaniya Verhnya Kaliforniya Kalifornijska respublikaPosilannyaIrvine Leigh H 1905 Vol I Chapter III A History of The New California Its Resources And People Nyu Jork The Lewis Publishing Company OCLC 35952214 Procitovano 11 lipnya 2007 Robert R Miller Juan Alvarado Governor of California 1836 1842 University of Oklahoma Press 1998 Hubert Howe Bancroft History of California vol iii pp 231 232

Дата публікації:
Топ