Союз-ФГ (індекс ГРАУ —11А511УФГ) — російська триступенева ракета-носій (РН) сімейства Р-7. Належить до ракет середнього класу.
Запуск космічного корабля Союз ТМА-5 | ||||
Призначення | Ракета-носій | |||
---|---|---|---|---|
Виробник | ||||
Країна | Росія | |||
Розміри | ||||
Висота | 49,5 м | |||
Діаметр | 10,3 м | |||
Маса | 305'000 кг | |||
Ступенів | 3 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на орбіту висотою 200 км з нахилом 51,6° (головний обтічник діаметром 3,3 м) | 7130 кг | |||
Вантаж на орбіту висотою 190 км з нахилом 64,9° (головний обтічник діаметром 3,3 м) | 6850 кг | |||
Вантаж на орбіту висотою 200 км з нахилом 70,4° (головний обтічник діаметром 3,3 м) | 6790 кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Родина | Р-7 | |||
Історія запусків | ||||
Статус | Діюча | |||
Космодроми | Байконур | |||
Всього запусків | 38 | |||
Успішних | 38 | |||
Невдалих | 0 | |||
Перший запуск | 20 травня 2001 | |||
Перший ступінь | ||||
Довжина | 19,6 м | |||
Діаметр | 2,68 м | |||
Маса порожнього | 3'800 кг | |||
Повна маса | 43'400 кг | |||
Двигуни | 4 | |||
Тяга | 1'021,097 кН | |||
Тривалість горіння | 118 с | |||
Паливо | гас/рідкий кисень | |||
Другий ступінь | ||||
Довжина | 27,1 м | |||
Діаметр | 2,95 м | |||
Маса порожнього | 6'550 кг | |||
Повна маса | 99'500 кг | |||
Двигуни | 1 А | |||
Тяга | 999,601 кН | |||
Тривалість горіння | 230 с | |||
Паливо | гас/рідкий кисень | |||
Третій ступінь | ||||
Довжина | 6,7 м | |||
Діаметр | 2,66 м | |||
Маса порожнього | 2'410 кг | |||
Повна маса | 25'300 кг | |||
Двигуни | 1 РД-0110 | |||
Тяга | 294 кН | |||
Тривалість горіння | 300 с | |||
Паливо | гас/рідкий кисень |
Ракета-носій розроблена ЦСКБ-Прогрес на базі РН «Союз-У» паралельно із створенням модернізованих ракет-носіїв «Союз-2». Для підвищення питомого імпульсу рушійних установок і збільшення вантажопідйомності носія на блоках першого і другого ступенів використовуються модернізовані двигуни з новими форсунковими головками (звідси «ФГ» в назві ракети), розробленими для ракети-носія «Союз-2» з мінімальними доробками системи управління. Її енергетичні можливості приблизно на 250–300 кг вище можливостей базової РН «Союз». Її застосування обмежене можливостями аналогової системи управління.
Призначення
Ракета-носій призначена для виведення на довколаземну орбіту автоматичних космічних апаратів соціально-економічного, науково-дослідницького і спеціального призначення, а також пілотованих кораблів типу «Союз-TMA» і вантажних космічних кораблів типу за програмою Міжнародної космічної станції.
Ракета-носій «Союз-ФГ» може виводити на орбіти усю номенклатури космічних апаратів, яку виводила РН «Союз».
Після завершення льотно-конструкторських випробувань ракети-носія «Союз-2» планується заміна в пілотованій програмі «Союзу-ФГ» на «Союз-2». Також використовується для комерційних запусків європейських і американських супутників і КА наукового призначення. «Союз-ФГ» з розгінним блоком «Фрегат» використовувались 2005 року для запуску міжпланетної станції «Венера-експрес».
Можуть використовуватись головні обтічники таких діаметрів: 2,7 м; 3,0 м; 3,3 м; 3,715 м.
Підтверджений показник експлуатаційної надійності ракети-носія — 0,952.
Конструкція
Конструктивно РН «Союз-ФГ» виконана за схемою з паралельним відокремленням бічних ракетних блоків в кінці роботи першого ступеня і поперечним відокремленням ракетного блоку другого ступеня після закінчення його роботи. На першому етапі польоту працюють двигуни чотирьох бічних і центрального блоків, на другому, після відокремлення бічних блоків, — двигун центрального блоку.
Система керування РН «Союз-ФГ» взята з базової РН «Союз» і з незначною доробкою забезпечує необхідні, як для РН «Союз», точнісні характеристики виведення на орбіту.
Для контролю стану систем, агрегатів і конструкції РН на ділянці виведення блоки першого і другого ступенів РН «Союз-ФГ» і блок третього ступеня оснащені радіотелеметричною системами, перенесеними з РН «Союз».
Перший ступінь
Перший ступінь ракети-носія складається з чотирьох бічних блоків конічної форми, закріплених у кульових опорах центрального блоку.
Бічний блок складається з силового конуса, несучого конічного бака окислювача, міжбакового відсіку, несучого конічного бака пального, відсіку баків перекису водню і рідкого азоту і циліндричного хвостового відсіку спеціальної форми.
У хвостовому відсіку кожного бічного блоку розміщується автономний рідинний двигун одноразового вмикання РД-107А, що працює на рідкому кисні і гасі і має чотири маршові камери і два рульових сопла.
Для керування польотом на кожному бічному блоці із зовнішнього боку, протилежного до центрального блоку, на невеликому пілоні встановлене аеродинамічне кермо у вигляді трикутного крила малого подовження. Для приводу керма використовується електрична рульова машина.
Двигуни бічних блоків працюють 118 секунд після старту, після чого відключаються. Вимикання відбувається за результатами порівняння поточного значення швидкості з розрахунковим. Після відключення двигунів бічні блоки відокремлюються від центрального блоку і скидаються.
Другий ступінь
Другий ступінь (центральний блок) складається з хвостового відсіку, в якому встановлений двигун одноразового вмикання А з чотирма маршовими камерами і чотирма рульовими соплами, відсіку бака перекису водню, в якому також встановлений бак рідкого азоту, відсіку бака пального, міжбакового відсіку, відсіку бака окислювача і приладового відсіку.
Запуск РРД центрального і бічних блоків відбувається на Землі, що дає можливість контролювати роботу двигунів у перехідному режимі і при виниканні несправностей під час пуску скасовувати пуск ракети. Це підвищує безпеку експлуатації.
Управління польотом за трьома осями здійснюється за допомогою чотирьох рульових камер двигуна А. Номінальний час роботи двигуна центрального блоку — 280–290 секунд. Розділення другого і третього ступенів відбувається за «гарячою схемою» — двигуни третього вмикаються до роз'єднання, щоб зменшити вплив збурень на політ третього ступеня.
Третій ступінь
Третій ступінь (блок «І») складається з перехідного відсіку, бака пального, бака окислювача, хвостового відсіку і двигуна, встановлений на центральному блоці і з'єднаний із ним фермовою конструкцією.
Блок «І» має рушійну установку з РН «Союз», що складається з чотирикамерного двигуна одноразового запалювання і чотирьох поворотних рульових сопел (використовуваних для управління польотом за трьома осями). Маршовий двигун третього ступеня вмикається приблизно за дві секунди до відключення центрального блоку. Гази, що виходять з сопел двигуна третього ступеня, безпосередньо відокремлюють ступінь від центрального блоку. Час роботи двигуна третього ступеня — 230 секунд. Після відключення двигуна та відокремлення КА (або розгінного блоку з КА) третій ступінь виконує маневр відведення відкриттям дренажного клапана в баку пального.
Список запусків
Див. також
Посилання
- Ракета-носій «Союз-ФГ» Федеральне космічне агентство Росії(рос.)
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuz FG indeks GRAU 11A511UFG rosijska tristupeneva raketa nosij RN simejstva R 7 Nalezhit do raket serednogo klasu Soyuz FG Zapusk kosmichnogo korablya Soyuz TMA 5Zapusk kosmichnogo korablya Soyuz TMA 5Priznachennya Raketa nosijVirobnikKrayina RosiyaRozmiriVisota 49 5 mDiametr 10 3 mMasa 305 000 kgStupeniv 3VantazhVantazh na orbitu visotoyu 200 km z nahilom 51 6 golovnij obtichnik diametrom 3 3 m 7130 kgVantazh na orbitu visotoyu 190 km z nahilom 64 9 golovnij obtichnik diametrom 3 3 m 6850 kgVantazh na orbitu visotoyu 200 km z nahilom 70 4 golovnij obtichnik diametrom 3 3 m 6790 kgSporidneni raketiRodina R 7Istoriya zapuskivStatus DiyuchaKosmodromi BajkonurVsogo zapuskiv 38Uspishnih 38Nevdalih 0Pershij zapusk 20 travnya 2001Pershij stupinDovzhina 19 6 mDiametr 2 68 mMasa porozhnogo 3 800 kgPovna masa 43 400 kgDviguni 4Tyaga 1 021 097 kNTrivalist gorinnya 118 sPalivo gas ridkij kisenDrugij stupinDovzhina 27 1 mDiametr 2 95 mMasa porozhnogo 6 550 kgPovna masa 99 500 kgDviguni 1 ATyaga 999 601 kNTrivalist gorinnya 230 sPalivo gas ridkij kisenTretij stupinDovzhina 6 7 mDiametr 2 66 mMasa porozhnogo 2 410 kgPovna masa 25 300 kgDviguni 1 RD 0110Tyaga 294 kNTrivalist gorinnya 300 sPalivo gas ridkij kisen Raketa nosij rozroblena CSKB Progres na bazi RN Soyuz U paralelno iz stvorennyam modernizovanih raket nosiyiv Soyuz 2 Dlya pidvishennya pitomogo impulsu rushijnih ustanovok i zbilshennya vantazhopidjomnosti nosiya na blokah pershogo i drugogo stupeniv vikoristovuyutsya modernizovani dviguni z novimi forsunkovimi golovkami zvidsi FG v nazvi raketi rozroblenimi dlya raketi nosiya Soyuz 2 z minimalnimi dorobkami sistemi upravlinnya Yiyi energetichni mozhlivosti priblizno na 250 300 kg vishe mozhlivostej bazovoyi RN Soyuz Yiyi zastosuvannya obmezhene mozhlivostyami analogovoyi sistemi upravlinnya PriznachennyaRaketa nosij priznachena dlya vivedennya na dovkolazemnu orbitu avtomatichnih kosmichnih aparativ socialno ekonomichnogo naukovo doslidnickogo i specialnogo priznachennya a takozh pilotovanih korabliv tipu Soyuz TMA i vantazhnih kosmichnih korabliv tipu za programoyu Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Raketa nosij Soyuz FG mozhe vivoditi na orbiti usyu nomenklaturi kosmichnih aparativ yaku vivodila RN Soyuz Pislya zavershennya lotno konstruktorskih viprobuvan raketi nosiya Soyuz 2 planuyetsya zamina v pilotovanij programi Soyuzu FG na Soyuz 2 Takozh vikoristovuyetsya dlya komercijnih zapuskiv yevropejskih i amerikanskih suputnikiv i KA naukovogo priznachennya Soyuz FG z rozginnim blokom Fregat vikoristovuvalis 2005 roku dlya zapusku mizhplanetnoyi stanciyi Venera ekspres Mozhut vikoristovuvatis golovni obtichniki takih diametriv 2 7 m 3 0 m 3 3 m 3 715 m Pidtverdzhenij pokaznik ekspluatacijnoyi nadijnosti raketi nosiya 0 952 KonstrukciyaKonstruktivno RN Soyuz FG vikonana za shemoyu z paralelnim vidokremlennyam bichnih raketnih blokiv v kinci roboti pershogo stupenya i poperechnim vidokremlennyam raketnogo bloku drugogo stupenya pislya zakinchennya jogo roboti Na pershomu etapi polotu pracyuyut dviguni chotiroh bichnih i centralnogo blokiv na drugomu pislya vidokremlennya bichnih blokiv dvigun centralnogo bloku Sistema keruvannya RN Soyuz FG vzyata z bazovoyi RN Soyuz i z neznachnoyu dorobkoyu zabezpechuye neobhidni yak dlya RN Soyuz tochnisni harakteristiki vivedennya na orbitu Dlya kontrolyu stanu sistem agregativ i konstrukciyi RN na dilyanci vivedennya bloki pershogo i drugogo stupeniv RN Soyuz FG i blok tretogo stupenya osnasheni radiotelemetrichnoyu sistemami perenesenimi z RN Soyuz Pershij stupin Pershij stupin raketi nosiya skladayetsya z chotiroh bichnih blokiv konichnoyi formi zakriplenih u kulovih oporah centralnogo bloku Bichnij blok skladayetsya z silovogo konusa nesuchogo konichnogo baka okislyuvacha mizhbakovogo vidsiku nesuchogo konichnogo baka palnogo vidsiku bakiv perekisu vodnyu i ridkogo azotu i cilindrichnogo hvostovogo vidsiku specialnoyi formi U hvostovomu vidsiku kozhnogo bichnogo bloku rozmishuyetsya avtonomnij ridinnij dvigun odnorazovogo vmikannya RD 107A sho pracyuye na ridkomu kisni i gasi i maye chotiri marshovi kameri i dva rulovih sopla Dlya keruvannya polotom na kozhnomu bichnomu bloci iz zovnishnogo boku protilezhnogo do centralnogo bloku na nevelikomu piloni vstanovlene aerodinamichne kermo u viglyadi trikutnogo krila malogo podovzhennya Dlya privodu kerma vikoristovuyetsya elektrichna rulova mashina Dviguni bichnih blokiv pracyuyut 118 sekund pislya startu pislya chogo vidklyuchayutsya Vimikannya vidbuvayetsya za rezultatami porivnyannya potochnogo znachennya shvidkosti z rozrahunkovim Pislya vidklyuchennya dviguniv bichni bloki vidokremlyuyutsya vid centralnogo bloku i skidayutsya Drugij stupin Drugij stupin centralnij blok skladayetsya z hvostovogo vidsiku v yakomu vstanovlenij dvigun odnorazovogo vmikannya A z chotirma marshovimi kamerami i chotirma rulovimi soplami vidsiku baka perekisu vodnyu v yakomu takozh vstanovlenij bak ridkogo azotu vidsiku baka palnogo mizhbakovogo vidsiku vidsiku baka okislyuvacha i priladovogo vidsiku Zapusk RRD centralnogo i bichnih blokiv vidbuvayetsya na Zemli sho daye mozhlivist kontrolyuvati robotu dviguniv u perehidnomu rezhimi i pri vinikanni nespravnostej pid chas pusku skasovuvati pusk raketi Ce pidvishuye bezpeku ekspluataciyi Upravlinnya polotom za troma osyami zdijsnyuyetsya za dopomogoyu chotiroh rulovih kamer dviguna A Nominalnij chas roboti dviguna centralnogo bloku 280 290 sekund Rozdilennya drugogo i tretogo stupeniv vidbuvayetsya za garyachoyu shemoyu dviguni tretogo vmikayutsya do roz yednannya shob zmenshiti vpliv zburen na polit tretogo stupenya Tretij stupin Tretij stupin blok I skladayetsya z perehidnogo vidsiku baka palnogo baka okislyuvacha hvostovogo vidsiku i dviguna vstanovlenij na centralnomu bloci i z yednanij iz nim fermovoyu konstrukciyeyu Blok I maye rushijnu ustanovku z RN Soyuz sho skladayetsya z chotirikamernogo dviguna odnorazovogo zapalyuvannya i chotiroh povorotnih rulovih sopel vikoristovuvanih dlya upravlinnya polotom za troma osyami Marshovij dvigun tretogo stupenya vmikayetsya priblizno za dvi sekundi do vidklyuchennya centralnogo bloku Gazi sho vihodyat z sopel dviguna tretogo stupenya bezposeredno vidokremlyuyut stupin vid centralnogo bloku Chas roboti dviguna tretogo stupenya 230 sekund Pislya vidklyuchennya dviguna ta vidokremlennya KA abo rozginnogo bloku z KA tretij stupin vikonuye manevr vidvedennya vidkrittyam drenazhnogo klapana v baku palnogo Spisok zapuskivDiv takozhSpisok kosmichnih zapuskiv Spisok kosmichnih zapuskiv 2004 rokuPosilannyaRaketa nosij Soyuz FG Federalne kosmichne agentstvo Rosiyi ros ros ros