Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціологічна школа в кримінальному праві науковий напрямок який виник у 80 х рр ХІХ ст Криміналісти соціологи проблему з

Соціологічна школа в кримінальному праві

Соціологічна школа в кримінальному праві

Соціологічна школа в кримінальному праві – науковий напрямок, який виник у 80-х рр. ХІХ ст. Криміналісти-соціологи проблему злочину й покарання роблять об'єктом вивчення трьох самостійних, і в той же час тісно пов'язаних між собою дисциплін, що утворюють систему науки кримінального права: кримінальної соціології (кримінології), кримінальної політики і кримінальної догматики (А. А. Піонтковський, Х. М. Чарихов).

Засновниками школи були Франц фон Ліст (Німеччина), Адольф Принс і Віллем Адріаан Бонгер (Бельгія), Жерар Антоніус Ван Гамель (Голландія), Габріель Тард і Еміль Дюркгейм (Франція). У Російській імперії представниками соціологічного напряму в кримінальному праві були М. В. Духовськой, І. Я. Фойницький, А. А. Піонтковський (старший), М. П. Чубинський, М. М. Гернет, С. В. Познишев та ін.

Ліст, Ван Гамель і Принс активно пропагували свої ідеї на з'їздах і в публікаціях Міжнародного союзу криміналістів, створеного 1889 р.

Злочин, на думку соціологів — це результат складної взаємодії різноманітних чинників, з одного боку — індивідуальних (у тому числі біологічних), а з другого — фізичних та соціальних.

Фізичні чинники — географічне середовище, клімат, пори року, кількість опадів, час доби та ін. Індивідуальні чинники — стать, вік, хвороби, походження і виховання, освіта, родинний стан, фізичні та психічні властивості. Соціальні чинники — безробіття, рівень цін на продукти харчування, рівень споживання алкоголю, заробітна плата, життєвий рівень, проституція, люмпенізація населення тощо.

Фактори злочинності, особливо соціальні, можуть бути усунені, але злочинність є вічним явищем . «Соціологами» пропонувалися такі заходи для усунення факторів злочинності, зокрема соціальних: зниження безробіття шляхом створення нових робочих місць, регулювання цін, будівництво житла, турбота про безпритульних дітей та ін.

Окрім вчення про фактори злочинності, соціологам належить і розробка вчення про соціально небезпечний стан особи та вчення про заходи безпеки («заходи соціального захисту»). Підставою для репресії є не діяння, а діяч, не склад злочину, а небезпечний стан. Невловимість ознак небезпечного стану відкриває широкі можливості для необґрунтованих репресій та свавілля. Відмова від понять осудності, вини, покарання та інших інститутів класичного кримінального права є характерною для соціологів (М. І. Бажанов).

Представники соціологічної школи рекомендували систему невизначених вироків, передаючи вирішення питання про строк покарання тюремній адміністрації. Водночас вони запропонували увести в законодавство умовне засудження та умовно-дострокове звільнення від покарання, заміну короткострокового позбавлення волі штрафом, створити спеціальні суди та особливі місця позбавлення волі для неповнолітніх злочинців.

Ідеї соціологів істотно вплинули на законодавство. Під суттєвим впливом соціологічної школи укладені КК Норвегії 1902 р., де вперше з'явились заходи безпеки, Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1924 р. та перші кримінальні кодекси радянських республік (1922 і 1926(7) рр.), а також КК Польщі 1932 р. авторства Юліуша Макаревича, та ін. КК.

Представники соціологічної школи в кримінальному праві

Див. також

Примітки

  1. Чарыхов Х. М. Учение о факторах преступности. Социологическая школа в науке уголовного права. – М., 1910. – С. 8.
  2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с. – С. 468.
  3. Хавронюк М. І. Історія кримінального права європейських країн: Монографія. – К.: Істина, 2006. – 192 с. – С. 158.
  4. Кваша О. О. Соціологічна школа кримінального права// З «Юридичної енциклопедії»
  5. Заходи безпеки – це заходи обмежувального характеру, що застосовуються від імені держави за мотивованим рішенням суду до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним Законом, і становить небезпеку для суспільства; що спрямовані на попередження і припинення порушення права, або на припинення дій, що порушують (або здатні порушити) інтереси інших осіб, суспільства, держави, усунення передумов криміногенної ситуації, попередження вчинення такою особою нових суспільно небезпечних діянь, а також на захист прав та інтересів суспільства і держави від суспільно небезпечних посягань з боку такої особи. Заходи безпеки, як правило, вільні від елементів кари і не тягнуть судимості. Див.: Горбачова І. М. Заходи безпеки в кримінальному праві (порівняльно-правовий аналіз). – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08: кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право. – Одеса: Одеська національна юридична академія, Одеса, 2008. – С. 11.

Література та посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sociologichna shkola v kriminalnomu pravi naukovij napryamok yakij vinik u 80 h rr HIH st Kriminalisti sociologi problemu zlochinu j pokarannya roblyat ob yektom vivchennya troh samostijnih i v toj zhe chas tisno pov yazanih mizh soboyu disciplin sho utvoryuyut sistemu nauki kriminalnogo prava kriminalnoyi sociologiyi kriminologiyi kriminalnoyi politiki i kriminalnoyi dogmatiki A A Piontkovskij H M Charihov Zasnovnikami shkoli buli Franc fon List Nimechchina Adolf Prins i Villem Adriaan Bonger Belgiya Zherar Antonius Van Gamel Gollandiya Gabriel Tard i Emil Dyurkgejm Franciya U Rosijskij imperiyi predstavnikami sociologichnogo napryamu v kriminalnomu pravi buli M V Duhovskoj I Ya Fojnickij A A Piontkovskij starshij M P Chubinskij M M Gernet S V Poznishev ta in List Van Gamel i Prins aktivno propaguvali svoyi ideyi na z yizdah i v publikaciyah Mizhnarodnogo soyuzu kriminalistiv stvorenogo 1889 r Zlochin na dumku sociologiv ce rezultat skladnoyi vzayemodiyi riznomanitnih chinnikiv z odnogo boku individualnih u tomu chisli biologichnih a z drugogo fizichnih ta socialnih Fizichni chinniki geografichne seredovishe klimat pori roku kilkist opadiv chas dobi ta in Individualni chinniki stat vik hvorobi pohodzhennya i vihovannya osvita rodinnij stan fizichni ta psihichni vlastivosti Socialni chinniki bezrobittya riven cin na produkti harchuvannya riven spozhivannya alkogolyu zarobitna plata zhittyevij riven prostituciya lyumpenizaciya naselennya tosho Faktori zlochinnosti osoblivo socialni mozhut buti usuneni ale zlochinnist ye vichnim yavishem Sociologami proponuvalisya taki zahodi dlya usunennya faktoriv zlochinnosti zokrema socialnih znizhennya bezrobittya shlyahom stvorennya novih robochih misc regulyuvannya cin budivnictvo zhitla turbota pro bezpritulnih ditej ta in Okrim vchennya pro faktori zlochinnosti sociologam nalezhit i rozrobka vchennya pro socialno nebezpechnij stan osobi ta vchennya pro zahodi bezpeki zahodi socialnogo zahistu Pidstavoyu dlya represiyi ye ne diyannya a diyach ne sklad zlochinu a nebezpechnij stan Nevlovimist oznak nebezpechnogo stanu vidkrivaye shiroki mozhlivosti dlya neobgruntovanih represij ta svavillya Vidmova vid ponyat osudnosti vini pokarannya ta inshih institutiv klasichnogo kriminalnogo prava ye harakternoyu dlya sociologiv M I Bazhanov Predstavniki sociologichnoyi shkoli rekomenduvali sistemu neviznachenih virokiv peredayuchi virishennya pitannya pro strok pokarannya tyuremnij administraciyi Vodnochas voni zaproponuvali uvesti v zakonodavstvo umovne zasudzhennya ta umovno dostrokove zvilnennya vid pokarannya zaminu korotkostrokovogo pozbavlennya voli shtrafom stvoriti specialni sudi ta osoblivi miscya pozbavlennya voli dlya nepovnolitnih zlochinciv Ideyi sociologiv istotno vplinuli na zakonodavstvo Pid suttyevim vplivom sociologichnoyi shkoli ukladeni KK Norvegiyi 1902 r de vpershe z yavilis zahodi bezpeki Osnovi kriminalnogo zakonodavstva Soyuzu RSR i soyuznih respublik 1924 r ta pershi kriminalni kodeksi radyanskih respublik 1922 i 1926 7 rr a takozh KK Polshi 1932 r avtorstva Yuliusha Makarevicha ta in KK Predstavniki sociologichnoyi shkoli v kriminalnomu praviFranc fon List Adolf Prins Villem Adriaan Bonger Willem Adriaan Bonger Zherar Antonius Van Gamel 1842 1917 Zhan Gabriyel Tard Emil Dyurkgejm M P Chubinskij M M GernetDiv takozhKlasichna shkola v kriminalnomu pravi Antropologichna shkola v kriminalnomu praviPrimitkiCharyhov H M Uchenie o faktorah prestupnosti Sociologicheskaya shkola v nauke ugolovnogo prava M 1910 S 8 Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik Za red prof M I Bazhanova V V Stashisa V Ya Taciya 2 ge vid pererob i dopov K Yurinkom Inter 2005 480 s S 468 Havronyuk M I Istoriya kriminalnogo prava yevropejskih krayin Monografiya K Istina 2006 192 s S 158 Kvasha O O Sociologichna shkola kriminalnogo prava Z Yuridichnoyi enciklopediyi Zahodi bezpeki ce zahodi obmezhuvalnogo harakteru sho zastosovuyutsya vid imeni derzhavi za motivovanim rishennyam sudu do osobi yaka vchinila suspilno nebezpechne diyannya peredbachene kriminalnim Zakonom i stanovit nebezpeku dlya suspilstva sho spryamovani na poperedzhennya i pripinennya porushennya prava abo na pripinennya dij sho porushuyut abo zdatni porushiti interesi inshih osib suspilstva derzhavi usunennya peredumov kriminogennoyi situaciyi poperedzhennya vchinennya takoyu osoboyu novih suspilno nebezpechnih diyan a takozh na zahist prav ta interesiv suspilstva i derzhavi vid suspilno nebezpechnih posyagan z boku takoyi osobi Zahodi bezpeki yak pravilo vilni vid elementiv kari i ne tyagnut sudimosti Div Gorbachova I M Zahodi bezpeki v kriminalnomu pravi porivnyalno pravovij analiz Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata yuridichnih nauk za specialnistyu 12 00 08 kriminalne pravo ta kriminologiya kriminalno vikonavche pravo Odesa Odeska nacionalna yuridichna akademiya Odesa 2008 S 11 Literatura ta posilannyaSociologichna shkola kriminalnogo prava Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 560 ISBN 966 7492 05 2 Sociologichna shkola kriminalnogo prava Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 890 ISBN 978 966 937 261 1

Дата публікації:
Топ