Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціал-демократична робітнича партія Підкарпатської Русі (чеськ. Sociálně demokratická strana dělnická na Podkarpatské Rusi — соціал-демократична політична партія в Карпатській Русі (або Підкарпатської Русі, нині Закарпаття) часів входження її до складу Чехословаччини. Партія була заснована в 1919 році як Підкарпаторуська незалежна соціал-демократична партія (установчий з'їзд пройшов 16 травня 1920 р).
Соціал-демократична робітнича партія Підкарпатської Русі | |
|---|---|
| Країна |  Чехословаччина |
| Дата заснування | 1919 |
| Дата розпуску | 1930 (влилась до ЧСДРП) |
| Ідеологія | Соціал-демократія, Соціалізм |
| Членство в міжнародних організаціях | Соціалістичний робітничий інтернаціонал |
| Кількість членів | 3500 |
На другому з'їзді у вересні 1922 року політична організація прийняла партійну програму, в якій визнавалося включення Карпатської Русі як автономної області до складу Чехословацької республіки. Партія користувалася підтримкою Григорія Жатковича, першого губернатора Підкарпатської Русі в 1920—1921 роках.
Основна відмінність між підкарпатськими соціал-демократами і Чехословацькою соціал-демократичною робітничою партією (ЧСДРП) полягало в тому, що остання підтримувала уряд в Празі, в той час як перші перебували до нього в опозиції, вимагаючи реальної автономії, яка об'єднала б усі русинські населені пункти, не тільки Підкарпатської Русі, а й Пряшівщини на сході Словаччини. В кінцевому підсумку, СДРПнПР влилася до складу ЧСДРП до 1930 року.
Організація і керівництво
У лавах партії перебувало близько 3500 чоловік. Партійна організація була заснована на індивідуальному членстві. Вищим органом партії був з'їзд. Партійці створили кілька кооперативів і профспілок, особливо в лісовій промисловості. Декларуючи себе захисницею робітничого класу, СДРПнПР разом з тим була суперницею марксистської Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі та її наступниці, Закарпатської крайової організації Комуністичної партії Чехословаччини.
Активісти партії були вихідцями з інтелігенції, селянства, робітничого і середнього класу, як русинської / української, так і угорської, єврейської та чеської національностей. У плані етнонаціональної політики СДРПнПР була українофільською, вважаючи слов'янське населення краю частиною українського народу.
Серед лідерів і видних діячів партії були Яромир Нечас, Євген Пуза, Дмитро Німчук, Янош Хорват, колишній президент Гуцульської Республіки Степан Клочурак, ветеран галицьких Русько-української радикальної і Української соціал-демократичної партій Яцько Остапчук (покинув партію в 1929 році).
Вибори
Соціал-демократична партія була третьою за чисельністю на Підкарпатській Русі (після Комуністичної партії Чехословаччини та Республіканської партії землеробського і дрібноселянського населення). У виборах до Національних зборів Чехословаччини партія брала участь в Ужгородському виборчому округу (який мав у своєму розпорядженні дев'ять місць у парламенті) в союзі з ЧСДРП.
Об'єднаний список стабільно отримував одне з дев'яти підкарпатських депутатських місць на виборах 1924 р, 1925 і 1929 років; набравши 23 800 голосів (9,4 % від поданих в окрузі) в 1924 році, 18 200 голосів (7,4 %) в 1925 році і 22 900 голосів (8,6 %) в 1929 році. На виборах 1924 і 1925 років місце зайняв Яромир Нечас із Соціал-демократичної робітничої партії Підкарпатської Русі, в 1929 році його змінив Юліан Гуснай від ЧСДРП.
Свій найкращий результат на виборах місцеві соціал-демократи показали вже в складі ЧСДРП в 1935 році — 29 700 (9,2 %); депутатами від них в 1935—1938 роках були Юліян Ревай та Хаїм Кугель (член Єврейської сіоністської партії). Сенатором від СДРПнПР був Йожеф Балла.
Приєднання до ЧСДРП
Партія направила п'ять делегатів на Празьку об'єднану конференцію соціал-демократичних партій в Чехословацькій республіці 28-29 січня 1928 року. Партійний з'їзд Соціал-демократичної робітничої партії на Підкарпатській Русі, який відбувся в Хусті 22 грудня 1929 року, ухвалив рішення про приєднання партії до ЧСДРП. Злиття вступило в силу в 1930 році, коли партія стала територіальною організацією ЧСДРП.
Преса
Партія видавала чотири щотижневих газети: в Ужгороді виходили «Вперед» (з'явилася в 1920 році як русиномовний тижневик «Народ»; в 1921 році була перейменована і згодом видавалася під редакцією Клочурака українською мовою двічі на тиждень) і чеськомовного «Hlas východu» (в 1928—1932 рр.), а в Берегово угорськомовні «Szabadság» і «Ruszinszkoi Népszava» (під редакцією Хорвата).
Міжнародна приналежність
Партія була членом Соціалістичної робітничого інтернаціоналу з 1923 року.
Див. також
Примітки
- Kowalski, Werner. Geschichte der sozialistischen arbeiter-internationale: 1923—1940. Berlin: Dt. Verl. d. Wissenschaften, 1985. p. 330
- , and . Encyclopedia of Rusyn History and Culture. Toronto: University of Toronto Press, 2002. p. 468
- , and I. I. Pop. Encyclopedia of Rusyn History and Culture. Toronto: University of Toronto Press, 2002. p. 537
Джерела
- Піп Іван. Енциклопедія Підкарпатської Русі / Карпато-російський етнологічний Дослідницький Центр США. — Ужгород: Вид-во Б. Падяка, 2001. — 431 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Social demokratichna robitnicha partiya Pidkarpatskoyi Rusi chesk Socialne demokraticka strana delnicka na Podkarpatske Rusi social demokratichna politichna partiya v Karpatskij Rusi abo Pidkarpatskoyi Rusi nini Zakarpattya chasiv vhodzhennya yiyi do skladu Chehoslovachchini Partiya bula zasnovana v 1919 roci yak Pidkarpatoruska nezalezhna social demokratichna partiya ustanovchij z yizd projshov 16 travnya 1920 r Social demokratichna robitnicha partiya Pidkarpatskoyi RusiKrayina ChehoslovachchinaData zasnuvannya1919Data rozpusku1930 vlilas do ChSDRP IdeologiyaSocial demokratiya SocializmChlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahSocialistichnij robitnichij internacionalKilkist chleniv 3500 Na drugomu z yizdi u veresni 1922 roku politichna organizaciya prijnyala partijnu programu v yakij viznavalosya vklyuchennya Karpatskoyi Rusi yak avtonomnoyi oblasti do skladu Chehoslovackoyi respubliki Partiya koristuvalasya pidtrimkoyu Grigoriya Zhatkovicha pershogo gubernatora Pidkarpatskoyi Rusi v 1920 1921 rokah Osnovna vidminnist mizh pidkarpatskimi social demokratami i Chehoslovackoyu social demokratichnoyu robitnichoyu partiyeyu ChSDRP polyagalo v tomu sho ostannya pidtrimuvala uryad v Prazi v toj chas yak pershi perebuvali do nogo v opoziciyi vimagayuchi realnoyi avtonomiyi yaka ob yednala b usi rusinski naseleni punkti ne tilki Pidkarpatskoyi Rusi a j Pryashivshini na shodi Slovachchini V kincevomu pidsumku SDRPnPR vlilasya do skladu ChSDRP do 1930 roku Organizaciya i kerivnictvoU lavah partiyi perebuvalo blizko 3500 cholovik Partijna organizaciya bula zasnovana na individualnomu chlenstvi Vishim organom partiyi buv z yizd Partijci stvorili kilka kooperativiv i profspilok osoblivo v lisovij promislovosti Deklaruyuchi sebe zahisniceyu robitnichogo klasu SDRPnPR razom z tim bula superniceyu marksistskoyi Mizhnarodnoyi socialistichnoyi partiyi Pidkarpatskoyi Rusi ta yiyi nastupnici Zakarpatskoyi krajovoyi organizaciyi Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Aktivisti partiyi buli vihidcyami z inteligenciyi selyanstva robitnichogo i serednogo klasu yak rusinskoyi ukrayinskoyi tak i ugorskoyi yevrejskoyi ta cheskoyi nacionalnostej U plani etnonacionalnoyi politiki SDRPnPR bula ukrayinofilskoyu vvazhayuchi slov yanske naselennya krayu chastinoyu ukrayinskogo narodu Sered lideriv i vidnih diyachiv partiyi buli Yaromir Nechas Yevgen Puza Dmitro Nimchuk Yanosh Horvat kolishnij prezident Guculskoyi Respubliki Stepan Klochurak veteran galickih Rusko ukrayinskoyi radikalnoyi i Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partij Yacko Ostapchuk pokinuv partiyu v 1929 roci ViboriSocial demokratichna partiya bula tretoyu za chiselnistyu na Pidkarpatskij Rusi pislya Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini ta Respublikanskoyi partiyi zemlerobskogo i dribnoselyanskogo naselennya U viborah do Nacionalnih zboriv Chehoslovachchini partiya brala uchast v Uzhgorodskomu viborchomu okrugu yakij mav u svoyemu rozporyadzhenni dev yat misc u parlamenti v soyuzi z ChSDRP Ob yednanij spisok stabilno otrimuvav odne z dev yati pidkarpatskih deputatskih misc na viborah 1924 r 1925 i 1929 rokiv nabravshi 23 800 golosiv 9 4 vid podanih v okruzi v 1924 roci 18 200 golosiv 7 4 v 1925 roci i 22 900 golosiv 8 6 v 1929 roci Na viborah 1924 i 1925 rokiv misce zajnyav Yaromir Nechas iz Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Pidkarpatskoyi Rusi v 1929 roci jogo zminiv Yulian Gusnaj vid ChSDRP Svij najkrashij rezultat na viborah miscevi social demokrati pokazali vzhe v skladi ChSDRP v 1935 roci 29 700 9 2 deputatami vid nih v 1935 1938 rokah buli Yuliyan Revaj ta Hayim Kugel chlen Yevrejskoyi sionistskoyi partiyi Senatorom vid SDRPnPR buv Jozhef Balla Priyednannya do ChSDRPPartiya napravila p yat delegativ na Prazku ob yednanu konferenciyu social demokratichnih partij v Chehoslovackij respublici 28 29 sichnya 1928 roku Partijnij z yizd Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi na Pidkarpatskij Rusi yakij vidbuvsya v Husti 22 grudnya 1929 roku uhvaliv rishennya pro priyednannya partiyi do ChSDRP Zlittya vstupilo v silu v 1930 roci koli partiya stala teritorialnoyu organizaciyeyu ChSDRP PresaPartiya vidavala chotiri shotizhnevih gazeti v Uzhgorodi vihodili Vpered z yavilasya v 1920 roci yak rusinomovnij tizhnevik Narod v 1921 roci bula perejmenovana i zgodom vidavalasya pid redakciyeyu Klochuraka ukrayinskoyu movoyu dvichi na tizhden i cheskomovnogo Hlas vychodu v 1928 1932 rr a v Beregovo ugorskomovni Szabadsag i Ruszinszkoi Nepszava pid redakciyeyu Horvata Mizhnarodna prinalezhnistPartiya bula chlenom Socialistichnoyi robitnichogo internacionalu z 1923 roku Div takozhMizhnarodna socialistichna partiya Pidkarpatskoyi Rusi Pidkarpatska krajova organizaciya Komunistichnoyi partiyi ChehoslovachchiniPrimitkiKowalski Werner Geschichte der sozialistischen arbeiter internationale 1923 1940 Berlin Dt Verl d Wissenschaften 1985 p 330 and Encyclopedia of Rusyn History and Culture Toronto University of Toronto Press 2002 p 468 and I I Pop Encyclopedia of Rusyn History and Culture Toronto University of Toronto Press 2002 p 537DzherelaPip Ivan Enciklopediya Pidkarpatskoyi Rusi Karpato rosijskij etnologichnij Doslidnickij Centr SShA Uzhgorod Vid vo B Padyaka 2001 431 s