Соціалістичний німецький студентський союз

Соціалісти́чний німе́цький студе́нтський сою́з (нім. Sozialistische Deutsche Studentenbund; SDS) — політична організація, утворена у 1946 році як відділення Соціал-демократичної партії Німеччини. У 1950-х роках між організацією і партією виникла напруженість, зокрема через підтримку останньою переозброєння Західної Німеччини, через що до 1961 році усі члени союзу були виключені з партії і стали діяти автономно.

Історія

Після виключення усіх членів Соціалістичного німецького студентського союзу з Соціал-демократичної партії Німеччини організація стала провідним елементом позапарламентської опозиції. Активність союзу припала на 1966 рік, коли разом з Християнсько-демократичним союзом він утворив велику коаліцію, залишивши Німеччину без опозиції в парламенті, оскільки члени цих двох організацій складали понад 90 % місць у Бундестазі.

Союз складався переважно зі студентів коледжів та університетів і виступав проти війни у В'єтнамі та політичної участі Німеччини в ній, а також проти використання ядерної зброї і того, що багато колишніх націонал-соціалістів займали впливові посади в Західній Німеччині. Союз також просував демократичні структури в усіх установах, зокрема в школах.

У травні та червні 1967 року іранський шах Мохаммад Реза Пахлеві відвідав Західну Німеччину. Хоча західні уряди розглядали шаха як реформатора, його режим також критикували за утиски, жорстокість, корупцію та марнотратство. 2 червня 1967 року, у Західному Берліні іранські та німецькі студенти, в тому числі члени Соціалістичного німецького студентського союзу та Конфедерація іранських студентів, протестували проти візитів шаху. Під час мирної, але несанкціонованої демонстрації в Берлінській опері між прихильниками та противниками шаха спалахнули бійки, а беззбройний протестувальник на ім'я Бенно Оннесорг був смертельно поранений у потилицю поліцейським Карлом-Хайнцом Куррасом, викритим у 2009 році як «кріт» східнонімецької служби державної безпеки Штазі в поліції Західного Берліна.

Союз просував альтернативний спосіб життя і більшу толерантність до одностатевих пар, більш відкрите ставлення до сексуальних тем, право на аборт і рівні права для жінок. Студенти використовували ті ж методи протесту, що й антивоєнний рух у Сполучених Штатах у той час, наприклад, сидячі страйки та демонстрації. Рух Соціалістичного німецького студентського союзу досяг свого піка 1968 року, коли кількість членів організації сягала 2500 осіб, але після цього пішов на спад і у 1970 році розпався, а спроби відродити його у 1988 році виявилися безрезультатними.

Відомі учасники

• Руді Дучке — марксистський соціолог і політик.
• Йошка Фішер — політик, колишній міністр закордонних справ Німеччини.
•  — лівий активіст і один з засновників «Комуни 1».
• Ульріка Майгхоф — журналістка, публіцистка, терористка і одна з засновниць «Фракції Червоної армії».
• Гельмут Шмідт — канцлер Німеччини протягом 1974—1982 років і голова Союзу німецького студентського союзу у 1947—1948 роках.
•  — терорист і один з засновників «Комуни 1».

Примітки

1. Abadi, Eskandar (6 лютого 2017). How the Shah of Iran's visit impacted German history (англ.). Deutsche Welle. Процитовано 14 січня 2025.
2. Eckard, Michel (2017). Schahbesuch 1967. Fanal für die Studentenbewegung (нім.). Berlin: Links Christoph Verlag. ISBN .
3. Studentenbewegung (нім.). Planet Wissen. 2007. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 14 січня 2025.