Софі́ Жерме́н (фр. Marie-Sophie Germain; 1 квітня 1776, Париж — 27 червня 1831, там само) — французька вчена, математик, філософ і механік. Зробила вагомий внесок в диференціальну геометрію, теорію чисел і механіку.
Софі Жермен | |
---|---|
фр. Marie-Sophie Germain | |
Ім'я при народженні | фр. Marie-Sophie Germain |
Псевдоніми | Antoine Auguste Le Blanc[1] |
Народилася | 1 квітня 1776 Париж, Франція |
Померла | 27 червня 1831 (55 років) Париж, Франція ·рак молочної залози[1] |
Поховання | Пер-Лашез[1][2] і d |
Країна | Франція |
Діяльність | математик, фізик, філософ |
Alma mater | Геттінгенський університет[3] |
Галузь | математика |
Науковий керівник | Карл Фрідріх Гаус[3] |
Відома завдяки: | автор доведення Великої теореми Ферма для випадку простих чисел Софі Жермен |
Батько | d |
Нагороди | d (1815) |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Софі Жермен у Вікісховищі |
Життєпис
Самостійно вчилася у бібліотеці батька-ювеліра і з дитинства захоплювалася математичними творами, особливо відомою книгою «Історія математики» (фр. Histoire des mathématiquse) Жан-Етьєна Монтукля (фр. Jean-Étienne Montucla), хоча батьки не дуже схвалювали це заняття, як не відповідне для жінки.
Була в листуванні з Даламбером, Лагранжем, Фур'є та іншими математиками. У більшості випадків вона при цьому ховалася під чоловічим ім'ям, найчастіше «мосьє Ле Блан» (реальна особа, учень Лагранжа). З Лагранжем та Лежандром їй вдалося зустрітися особисто, вони зацікавились талановитою ученицею, стали спрямовувати й заохочувати її навчання.
З 1804 року, перебуваючи під сильним враженням від книги Гаусса «Арифметичні дослідження» («Disquisitiones Arithmeticae»), вступила з ним у листування під звичайним псевдонімом. Обговорювалися питання теорії чисел. У 1806 році, в ході прусської кампанії, наполеонівська армія окупувала Геттінген. Софі написала схвильованого листа своєму знайомому, генералу Жозефу-Марі Пернеті, благаючи подбати, щоб Гаусса не спіткала доля Архімеда. Генерал передав Гауссу, що у нього є покровителька, і незабаром секрет Софі був розкритий. Гаусс був глибоко зворушений цим вчинком:
«Смак до абстрактних наук узагалі й понад усього до таємниць чисел зустрічається вкрай рідко: однак не дивується цьому; чарівлива привабливість цієї науки відкривається тільки тим, хто має сміливість зануритися в неї. Але коли особа тієї статі, яка, відповідно до наших звичок і упереджень, має зустріти набагато більші труднощі, ніж чоловіки, щоб ознайомитись з тими тернистими дослідженнями, все ж таки досягає успіху в подоланні перешкод і осягає найбільш приховані їхні частини, тоді, без сумніву, ця особа наділена найшляхетнішою сміливістю. Справді, ніщо не може довести мені таким утішним і менш сумнівним способом, що принади цієї науки, яка збагатила моє життя радощами, не є химеристими, як і прихильність, якої Ви її удостоїли» (30.04.1807).
За дослідження у теорії пружності стосовно коливань тонких пластинок («Mémoire sur les vibrations des lames élastiques» 1808 р.) одержала премію Паризької Академії наук — це була перша премія, видана Паризькою Академією жінці.
У 1811 році Софі бере участь в конкурсі, оголошеному Паризькою Академією наук на тему з теорії пружних коливань (походження фігур Хладні). У журі були Лежандр, Лаплас і Пуассон. Потрібно було п'ять років досліджень і консультативна допомога Лагранжа, перш ніж у 1816 році вона виборола «премію Першого класу» конкурсу.
1816 року вивела диференціальне рівняння згину пластини.
Займалась також теорією чисел. Довела так званий «Перший випадок» Великої теореми Ферма для простих чисел Софі Жермен. Жермен довела, що рівняння Ферма не має вирішення, коли n = p-1, де p — просте число виду 8k+7. Наприклад, якщо k = 2, то p — просте число, а саме 23, і n = 22.
Стає першою жінкою, яка отримала право участі в засіданнях Паризької Академії наук. Роботи з теорії пружності продовжувала й надалі. У 1830 р. за рекомендацією Гаусса Геттінгенський університет присуджує Софі звання почесного доктора наук, але вона вже не встигла його отримати.
Захворівши на рак грудей, Софі Жермен після дворічної боротьби з хворобою померла 27 червня 1831 у віці 55 років. У свідоцтві про смерть проти її прізвища значилося «rentere» («персона, що володіла приватними засобами»), що на практиці означало «незалежна жінка». Перед смертю вона накидала чернетку філософського есе, яке не встигла закінчити. Воно було опубліковано посмертно під заголовком «Загальні міркування про науки та літератури»
Примітки
- http://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard
- Paix C. Mère Lachaise: 100 portraits pour déterrer le matrimoine funéraire — Paris: Cambourakis, 2022. — 128 с. —
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Dickson, L. E. History of the Theory of Numbers. p. 733.
- Considérations générales sur l'état des sciences et des lettres aux différentes époques de leur culture, Paris, imprimerie de Lachevardière, précédé (p. 11-16) d'une «Notice sur Mlle Sophie Germain» Текст на books.google
Джерела
- Mozans, H. J. Woman in Science. — New York: D. Appleton, 1913. Print.
- [en] Women in Science. — Cambridge: MIT Press, 1986. Print.
- Osen, Lynn Women in Mathematics. — Cambridge: MIT Press, 1984. Print.
Посилання
- Жінки й математика. Софі Жермен
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofi Zherme n fr Marie Sophie Germain 1 kvitnya 1776 Parizh 27 chervnya 1831 tam samo francuzka vchena matematik filosof i mehanik Zrobila vagomij vnesok v diferencialnu geometriyu teoriyu chisel i mehaniku Sofi Zhermenfr Marie Sophie GermainIm ya pri narodzhenni fr Marie Sophie GermainPsevdonimi Antoine Auguste Le Blanc 1 Narodilasya 1 kvitnya 1776 1776 04 01 Parizh FranciyaPomerla 27 chervnya 1831 1831 06 27 55 rokiv Parizh Franciya rak molochnoyi zalozi 1 Pohovannya Per Lashez 1 2 i dKrayina FranciyaDiyalnist matematik fizik filosofAlma mater Gettingenskij universitet 3 Galuz matematikaNaukovij kerivnik Karl Fridrih Gaus 3 Vidoma zavdyaki avtor dovedennya Velikoyi teoremi Ferma dlya vipadku prostih chisel Sofi ZhermenBatko dNagorodi d 1815 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Sofi Zhermen u VikishovishiZhittyepisSamostijno vchilasya u biblioteci batka yuvelira i z ditinstva zahoplyuvalasya matematichnimi tvorami osoblivo vidomoyu knigoyu Istoriya matematiki fr Histoire des mathematiquse Zhan Etyena Montuklya fr Jean Etienne Montucla hocha batki ne duzhe shvalyuvali ce zanyattya yak ne vidpovidne dlya zhinki Bula v listuvanni z Dalamberom Lagranzhem Fur ye ta inshimi matematikami U bilshosti vipadkiv vona pri comu hovalasya pid cholovichim im yam najchastishe mosye Le Blan realna osoba uchen Lagranzha Z Lagranzhem ta Lezhandrom yij vdalosya zustritisya osobisto voni zacikavilis talanovitoyu ucheniceyu stali spryamovuvati j zaohochuvati yiyi navchannya Z 1804 roku perebuvayuchi pid silnim vrazhennyam vid knigi Gaussa Arifmetichni doslidzhennya Disquisitiones Arithmeticae vstupila z nim u listuvannya pid zvichajnim psevdonimom Obgovoryuvalisya pitannya teoriyi chisel U 1806 roci v hodi prusskoyi kampaniyi napoleonivska armiya okupuvala Gettingen Sofi napisala shvilovanogo lista svoyemu znajomomu generalu Zhozefu Mari Perneti blagayuchi podbati shob Gaussa ne spitkala dolya Arhimeda General peredav Gaussu sho u nogo ye pokrovitelka i nezabarom sekret Sofi buv rozkritij Gauss buv gliboko zvorushenij cim vchinkom Smak do abstraktnih nauk uzagali j ponad usogo do tayemnic chisel zustrichayetsya vkraj ridko odnak ne divuyetsya comu charivliva privablivist ciyeyi nauki vidkrivayetsya tilki tim hto maye smilivist zanuritisya v neyi Ale koli osoba tiyeyi stati yaka vidpovidno do nashih zvichok i uperedzhen maye zustriti nabagato bilshi trudnoshi nizh choloviki shob oznajomitis z timi ternistimi doslidzhennyami vse zh taki dosyagaye uspihu v podolanni pereshkod i osyagaye najbilsh prihovani yihni chastini todi bez sumnivu cya osoba nadilena najshlyahetnishoyu smilivistyu Spravdi nisho ne mozhe dovesti meni takim utishnim i mensh sumnivnim sposobom sho prinadi ciyeyi nauki yaka zbagatila moye zhittya radoshami ne ye himeristimi yak i prihilnist yakoyi Vi yiyi udostoyili 30 04 1807 Recherches sur la theorie des surfaces elastiques 1821 Za doslidzhennya u teoriyi pruzhnosti stosovno kolivan tonkih plastinok Memoire sur les vibrations des lames elastiques 1808 r oderzhala premiyu Parizkoyi Akademiyi nauk ce bula persha premiya vidana Parizkoyu Akademiyeyu zhinci U 1811 roci Sofi bere uchast v konkursi ogoloshenomu Parizkoyu Akademiyeyu nauk na temu z teoriyi pruzhnih kolivan pohodzhennya figur Hladni U zhuri buli Lezhandr Laplas i Puasson Potribno bulo p yat rokiv doslidzhen i konsultativna dopomoga Lagranzha persh nizh u 1816 roci vona viborola premiyu Pershogo klasu konkursu 1816 roku vivela diferencialne rivnyannya zginu plastini Zajmalas takozh teoriyeyu chisel Dovela tak zvanij Pershij vipadok Velikoyi teoremi Ferma dlya prostih chisel Sofi Zhermen Zhermen dovela sho rivnyannya Ferma ne maye virishennya koli n p 1 de p proste chislo vidu 8k 7 Napriklad yaksho k 2 to p proste chislo a same 23 i n 22 Staye pershoyu zhinkoyu yaka otrimala pravo uchasti v zasidannyah Parizkoyi Akademiyi nauk Roboti z teoriyi pruzhnosti prodovzhuvala j nadali U 1830 r za rekomendaciyeyu Gaussa Gettingenskij universitet prisudzhuye Sofi zvannya pochesnogo doktora nauk ale vona vzhe ne vstigla jogo otrimati Zahvorivshi na rak grudej Sofi Zhermen pislya dvorichnoyi borotbi z hvoroboyu pomerla 27 chervnya 1831 u vici 55 rokiv U svidoctvi pro smert proti yiyi prizvisha znachilosya rentere persona sho volodila privatnimi zasobami sho na praktici oznachalo nezalezhna zhinka Pered smertyu vona nakidala chernetku filosofskogo ese yake ne vstigla zakinchiti Vono bulo opublikovano posmertno pid zagolovkom Zagalni mirkuvannya pro nauki ta literaturi Primitkihttp www slate fr story 196390 trois femmes oubliees cimetiere pere lachaise rosa bonheur gerda taro sophie blanchard Paix C Mere Lachaise 100 portraits pour deterrer le matrimoine funeraire Paris Cambourakis 2022 128 s ISBN 978 2 36624 648 3 d Track Q112193727d Track Q16535235d Track Q90 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Dickson L E History of the Theory of Numbers p 733 Considerations generales sur l etat des sciences et des lettres aux differentes epoques de leur culture Paris imprimerie de Lachevardiere precede p 11 16 d une Notice sur Mlle Sophie Germain Tekst na books googleDzherelaMozans H J Woman in Science New York D Appleton 1913 Print en Women in Science Cambridge MIT Press 1986 Print Osen Lynn Women in Mathematics Cambridge MIT Press 1984 Print PosilannyaZhinki j matematika Sofi Zhermen