Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріарх Софроній (грец. Πατριάρχης Σωφρόνιος, при народженні Ставрос Меідандзоглу, грец. Σταύρος Μεϊδαντζόγλου ; 1798, Константинополь — 22 серпня 1899) — єпископ Александрійської православної церкви; з 1870 по 1899 роки — Патріарх Александрійський під ім'ям Софроній IV, раніше, з 1863 по 1866 роки — патріарх Константинопольський Софроній III.
| Софроній III Константинопольський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1798 Константинополь |
| Помер | 3 вересня 1899 Александрія, Єгипетський хедиват |
| Поховання | d |
| Країна |  Османська імперія |
| Діяльність | православний священник |
| Посада | Константинопольський патріархат і Патріарх Александрійський |
| Конфесія | православ'я |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Народився у Стамбулі між 1798 та 1802. Походив із багатої родини. Він навчався у Великій школі нації. У молодості він мав сильний і приємний голос і вважався першим знавцем церковного співу.
У 1820 році він був висвячений у сан диякона, отримав чернече ім'я Софроній. У 1839 році був висвячений на священника, а потім єпископа. У 1855 році він став єпископом Амасійським.
На Константинопольському престолі
20 вересня 1863 пішов на відпочинок Патріарх Константинопольський Йоаким II, після чого 2 жовтня 1863 був обраний Патріархом Константинопольським.
Брав активну участь у справі з приводу румунських маєтків грецьких монастирів, конфіскованих князем Александром Кузою на користь нової Румунської держави: згідно зі статтями Закону 1863 року передбачалося вилучення у грецьких ігуменів усіх прикрас, книг, священних судин і документів на право володіння монастирями, багато з яких були закриті або перейшли до юрисдикції Румунської Церкви, яка проголосила 1865 року автокефалію.
Помірний образ дії Софронія стосовно греко-болгарської суперечки порушив проти нього крайню грецьку партію, що стояла за повне духовне підпорядкування болгар грекам. Не бачачи кінця розбратів, Патріарх 4 грудня 1866 року відмовився від престолу.
На Александрійському престолі
У 1869 році через низку конфліктів пішов на спокій патріарх Александрійський , який обрав своїм наступником митрополита Ніла, але і він повинен був піти на вимогу Константинополя, єгипетської влади та православної громади Єгипту. 30 травня 1870 року Софроній був обраний Папою та Патріархом Александрійським. У липні кандидатура колишнього Константинопольського патріарха Софронія була узгоджена між Константинопольським патріархом з одного боку та Антіохійським та Єрусалимським патріархами з іншого боку. Вибір Софронія влаштовував і російського посла в Константинополі Миколи Ігнатьєва, який раніше радив йому не погоджуватися зайняти Александрійський престол без попереднього схвалення всіх патріархів. Низький Патріарх Ніл намагався протидіяти цьому, але 28 жовтня визнав свою відставку.
Склав у 1874 році нове Положення про церковне управління з 32 статей і подав його на затвердження єгипетському уряду. У ньому передбачалася участь у обранні Патріарха представників усіх православних громад Єгипту, а також легальних профспілок Каїру та Олександрії, лікарів, науковців, адвокатів. Становище так і не було затверджено, але дозволило утихомирити ситуацію в Александрійському патріарахаті.
Бувши Патріархом Александрійським, продовжував боротися за повернення румунських маєтків грецьких монастирів: якщо в 1863 секвестру були піддані всі доходи з цих маєтків, то в 1876 румунська влада стала вести мову вже про право володіння маєтками. Східні патріархи, на чолі із Софронієм, подали записку Берлінському конгресу 1878 року, де виклали ситуацію. У 1885 році патріарх Софроній зробив через грецького посла при берлінському дворі запит до колегії юридичного факультету Берлінського університету про права святих місць щодо грецьких монастирів, що знаходяться в Дунайському регіоні та конфіскованих румунським урядом. Берлінські юристи відповіли, що власником румунських похилених маєтків мають бути східні патріархи.
За слабких спадкоємців Мухаммада Алі у другій половині XIX століття Єгипет швидко втратив економічну самостійність і перетворився на півколонію європейських держав. Будівництво доріг, каналів, переробних підприємств, зростання зовнішньої торгівлі призвели до напливу з-за кордону величезної кількості технічних фахівців, торговців та підприємців. Серед іммігрантів було багато православних християн - греків і сирійців, які заповнили важливі соціальні ніші (бізнес, видавнича справа, журналістика, освіта). Іноземне засилля, фінансове закабалення країни викликали зростання націоналістичних настроїв, кульмінацією стало повстання Орабі-паші у 1882 році. Патріарх Софроній та православне духовенство, як і представники інших конфесій, залишили Єгипет. У Каїрі та Александрії залишилися лише два священники, на долю яких випали тяжкі випробування під час безчинств бунтівного натовпу. Повстання було придушене після артилерійського обстрілу Александрії англійським флотом, після чого Єгипет перейшов під британський протекторат.
В ті роки Александрійська церква займала дуже скромне місце в житті Єгипту, так в 1884 в Александрійському Патріархаті налічувалося 30 храмів і 4 молитовних будинки. У міру зростання православного населення будувалися нові церкви, у тому числі у Верхньому Єгипті та Судані.
Авторитет та вплив, яким він користувався на грецькому сході, створили йому рідкісну пошану в народі. Залишався Патріархом Александрійським до смерті 22 серпня 1899 року, віком близько 100 років. Похований у церкві Святого Георгія Старого Каїра.
Примітки
- О. Е. Петрунина, К. А. Вах. Слабоумие Александрийского патриарха Никанора (1866—1869): правда или вымысел? // Каптеревские чтения : сборник статей. — М. : ИВИ РАН, 2014. — Вип. 12 (13 липня). — С. 82—97.
- АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — Т. I. — С. 559-594. — .(рос.)
- Краткий обзор жизни и деятельности предстоятелей Александрийской церкви в XIX веке // История Православной Церкви в XIX веке. Православный Восток. — Репринт изд. 1901 года. — Издание Московского Подворья Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1998. — 335 с.
Література
- Петрунина О. Е., Герд Л. А., Вах К. А. Победа греческой национальной идеи. Патриаршество блаженнейших Софрония и Фотия // Александрийский патриархат и Россия в XIX веке: Исследования и документы. — М.: Индрик, 2020. — 920 с. — C. 103—106 — ISSN 978-5-91674-556-6
Посилання
- http://srchg.su/articles.php?lng=ru&pg=42&st=4 (недоступне+посилання)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Sofronij grec Patriarxhs Swfronios pri narodzhenni Stavros Meidandzoglu grec Stayros Meidantzogloy 1798 Konstantinopol 22 serpnya 1899 yepiskop Aleksandrijskoyi pravoslavnoyi cerkvi z 1870 po 1899 roki Patriarh Aleksandrijskij pid im yam Sofronij IV ranishe z 1863 po 1866 roki patriarh Konstantinopolskij Sofronij III Sofronij III KonstantinopolskijNarodivsya1798 KonstantinopolPomer3 veresnya 1899 1899 09 03 Aleksandriya Yegipetskij hedivatPohovannyadKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistpravoslavnij svyashennikPosadaKonstantinopolskij patriarhat i Patriarh AleksandrijskijKonfesiyapravoslav yaAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Stambuli mizh 1798 ta 1802 Pohodiv iz bagatoyi rodini Vin navchavsya u Velikij shkoli naciyi U molodosti vin mav silnij i priyemnij golos i vvazhavsya pershim znavcem cerkovnogo spivu U 1820 roci vin buv visvyachenij u san diyakona otrimav cherneche im ya Sofronij U 1839 roci buv visvyachenij na svyashennika a potim yepiskopa U 1855 roci vin stav yepiskopom Amasijskim Na Konstantinopolskomu prestoli 20 veresnya 1863 pishov na vidpochinok Patriarh Konstantinopolskij Joakim II pislya chogo 2 zhovtnya 1863 buv obranij Patriarhom Konstantinopolskim Brav aktivnu uchast u spravi z privodu rumunskih mayetkiv greckih monastiriv konfiskovanih knyazem Aleksandrom Kuzoyu na korist novoyi Rumunskoyi derzhavi zgidno zi stattyami Zakonu 1863 roku peredbachalosya viluchennya u greckih igumeniv usih prikras knig svyashennih sudin i dokumentiv na pravo volodinnya monastiryami bagato z yakih buli zakriti abo perejshli do yurisdikciyi Rumunskoyi Cerkvi yaka progolosila 1865 roku avtokefaliyu Pomirnij obraz diyi Sofroniya stosovno greko bolgarskoyi superechki porushiv proti nogo krajnyu grecku partiyu sho stoyala za povne duhovne pidporyadkuvannya bolgar grekam Ne bachachi kincya rozbrativ Patriarh 4 grudnya 1866 roku vidmovivsya vid prestolu Na Aleksandrijskomu prestoli U 1869 roci cherez nizku konfliktiv pishov na spokij patriarh Aleksandrijskij yakij obrav svoyim nastupnikom mitropolita Nila ale i vin povinen buv piti na vimogu Konstantinopolya yegipetskoyi vladi ta pravoslavnoyi gromadi Yegiptu 30 travnya 1870 roku Sofronij buv obranij Papoyu ta Patriarhom Aleksandrijskim U lipni kandidatura kolishnogo Konstantinopolskogo patriarha Sofroniya bula uzgodzhena mizh Konstantinopolskim patriarhom z odnogo boku ta Antiohijskim ta Yerusalimskim patriarhami z inshogo boku Vibir Sofroniya vlashtovuvav i rosijskogo posla v Konstantinopoli Mikoli Ignatyeva yakij ranishe radiv jomu ne pogodzhuvatisya zajnyati Aleksandrijskij prestol bez poperednogo shvalennya vsih patriarhiv Nizkij Patriarh Nil namagavsya protidiyati comu ale 28 zhovtnya viznav svoyu vidstavku Sklav u 1874 roci nove Polozhennya pro cerkovne upravlinnya z 32 statej i podav jogo na zatverdzhennya yegipetskomu uryadu U nomu peredbachalasya uchast u obranni Patriarha predstavnikiv usih pravoslavnih gromad Yegiptu a takozh legalnih profspilok Kayiru ta Oleksandriyi likariv naukovciv advokativ Stanovishe tak i ne bulo zatverdzheno ale dozvolilo utihomiriti situaciyu v Aleksandrijskomu patriarahati Buvshi Patriarhom Aleksandrijskim prodovzhuvav borotisya za povernennya rumunskih mayetkiv greckih monastiriv yaksho v 1863 sekvestru buli piddani vsi dohodi z cih mayetkiv to v 1876 rumunska vlada stala vesti movu vzhe pro pravo volodinnya mayetkami Shidni patriarhi na choli iz Sofroniyem podali zapisku Berlinskomu kongresu 1878 roku de viklali situaciyu U 1885 roci patriarh Sofronij zrobiv cherez greckogo posla pri berlinskomu dvori zapit do kolegiyi yuridichnogo fakultetu Berlinskogo universitetu pro prava svyatih misc shodo greckih monastiriv sho znahodyatsya v Dunajskomu regioni ta konfiskovanih rumunskim uryadom Berlinski yuristi vidpovili sho vlasnikom rumunskih pohilenih mayetkiv mayut buti shidni patriarhi Za slabkih spadkoyemciv Muhammada Ali u drugij polovini XIX stolittya Yegipet shvidko vtrativ ekonomichnu samostijnist i peretvorivsya na pivkoloniyu yevropejskih derzhav Budivnictvo dorig kanaliv pererobnih pidpriyemstv zrostannya zovnishnoyi torgivli prizveli do naplivu z za kordonu velicheznoyi kilkosti tehnichnih fahivciv torgovciv ta pidpriyemciv Sered immigrantiv bulo bagato pravoslavnih hristiyan grekiv i sirijciv yaki zapovnili vazhlivi socialni nishi biznes vidavnicha sprava zhurnalistika osvita Inozemne zasillya finansove zakabalennya krayini viklikali zrostannya nacionalistichnih nastroyiv kulminaciyeyu stalo povstannya Orabi pashi u 1882 roci Patriarh Sofronij ta pravoslavne duhovenstvo yak i predstavniki inshih konfesij zalishili Yegipet U Kayiri ta Aleksandriyi zalishilisya lishe dva svyashenniki na dolyu yakih vipali tyazhki viprobuvannya pid chas bezchinstv buntivnogo natovpu Povstannya bulo pridushene pislya artilerijskogo obstrilu Aleksandriyi anglijskim flotom pislya chogo Yegipet perejshov pid britanskij protektorat V ti roki Aleksandrijska cerkva zajmala duzhe skromne misce v zhitti Yegiptu tak v 1884 v Aleksandrijskomu Patriarhati nalichuvalosya 30 hramiv i 4 molitovnih budinki U miru zrostannya pravoslavnogo naselennya buduvalisya novi cerkvi u tomu chisli u Verhnomu Yegipti ta Sudani Avtoritet ta vpliv yakim vin koristuvavsya na greckomu shodi stvorili jomu ridkisnu poshanu v narodi Zalishavsya Patriarhom Aleksandrijskim do smerti 22 serpnya 1899 roku vikom blizko 100 rokiv Pohovanij u cerkvi Svyatogo Georgiya Starogo Kayira PrimitkiO E Petrunina K A Vah Slaboumie Aleksandrijskogo patriarha Nikanora 1866 1869 pravda ili vymysel Kapterevskie chteniya sbornik statej M IVI RAN 2014 Vip 12 13 lipnya S 82 97 ALEKSANDRIJSKAYa PRAVOSLAVNAYa CERKOV Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2000 T I S 559 594 ISBN 5 89572 006 4 ros Kratkij obzor zhizni i deyatelnosti predstoyatelej Aleksandrijskoj cerkvi v XIX veke Istoriya Pravoslavnoj Cerkvi v XIX veke Pravoslavnyj Vostok Reprint izd 1901 goda Izdanie Moskovskogo Podvorya Svyato Troickoj Sergievoj Lavry 1998 335 s LiteraturaPetrunina O E Gerd L A Vah K A Pobeda grecheskoj nacionalnoj idei Patriarshestvo blazhennejshih Sofroniya i Fotiya Aleksandrijskij patriarhat i Rossiya v XIX veke Issledovaniya i dokumenty M Indrik 2020 920 s C 103 106 ISSN 978 5 91674 556 6Posilannyahttp srchg su articles php lng ru amp pg 42 amp st 4 nedostupne posilannya Poperednik Joakim II Konstantinopolskij patriarh 1863 1866 Nastupnik Grigorij VI Poperednik Papa i Patriarh Aleksandrijskij 1870 1899 Nastupnik