Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сосново-дубові ліси Сьєрра-де-ла-Лагуни (ідентифікатор WWF: NT0307) — неотропічний екорегіон тропічних та субтропічних хвойних лісів, розташований на півдні Каліфорнійського півострова на північному заході Мексики.
 Ліс в горах Сьєрра-де-ла-Лагуна | |
| Екозона | Неотропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні хвойні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| Назва WWF | NT0307 |
| Межі | Сухі ліси Сьєрра-де-ла-Лагуни |
| Площа, км² | 1061 |
| Країни | Мексика |
| Охороняється | 670 (63 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон сосново-дубових лісів Сьєрра-де-ла-Лагуни охоплює високогір'я гірського масиву [en], розташованого на крайньому півдні Каліфорнійського півострова, в штаті Південна Нижня Каліфорнія. На висоті нижче 800 м над рівнем моря екорегіон переходять у сухі ліси Сьєрра-де-ла-Лагуни.
Гранітний гірський масив Сьєрра-де-ла-Лагуна підіймається на висоту до 2090 м над рівнем моря. Цей масив складає найпівденнішу частину у поясі [en], що простягаються з півночі на південь через центральну частину Каліфорнійського півострова. Півострівні хребти є частиною Берегових хребтів, які, у свою чергу, є найзахіднішою частиною Північноамериканських Кордильєр. Гори Сьєрра-де-ла-Лагуна виникли в міоцені як ізольований острів і лише пізніше приєдналися до півострова, тому флора регіону досі зберігає "острівний" характер. Ці гори порізані численними долинами і каньйонами та оточені великими плато. Топографічні та геологічні особливості регіону сприяють різноманіттю типів клімату та рослинності у цій області.
Клімат
У високогір'ях екорегіону переважає високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією кліматів Кеппена) або вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена). Високі гори Сьєрра-де-ла-Лагуна перехоплюють насичені вологою повітряні маси, завдяки чому середньорічна кількість опадів в цих горах досягає 760 мм, порівняно з менш ніж 100 мм опадів на більшій частині Каліфорнійського півострова. Більшість опадів в регіоні випадають влітку, тоді як взимку триває сухий сезон і опади трапляються рідко.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений гірськими [en]. Незначні коливання кліматичних умов призводять до змін у видовому складі та структурі цих лісів. На висоті від 800 до 1200 м над рівнем моря в лісах переважають дуби, на висоті від 1200 до 1600 м над рівнем моря дуби та сосни зустрічаються однаково часто, а на висоті понад 1600 м над рівнем моря сосен в лісах зустрічається більше, ніж дубів. Скрізь у великій кількості поширені мохи та лишайники, натомість епіфіти практично відсутні.
У дубових лісах, що ростуть на більш теплих та посушливих низьких висотах, переважають вічнозелені дуби, передусім ендемічні сьєрра-лагунські дуби (Quercus devia), а також, меншою мірою, аризонські дуби (Quercus arizonica) та нитчастолисті дуби (Quercus rugosa). У цих лісах також зустрічаються інші невисокі дерева та чагарники, зокрема [en] (Dodonaea viscosa), [en] (Buddleja crotonoides) та ендемічні [en] (Sideroxylon peninsulare), натомість сосни тут практично відсутні.
Зі збільшенням висоти дубові ліси переходять у дубово-соснові ліси, які є найбільш поширеним типом лісів в екорегіоні. Єдиними соснами, що зустрічаються у цих лісах, є ендемічний підвид мексиканської сосни (Pinus cembroides subsp. lagunae). Серед дубів, що ростуть у сосново-дубових лісах Сьєрра-де-ла-Лагуни, слід відзначити сьєрра-лагунський дуб (Quercus devia) та бульбистий дуб (Quercus tuberculata), а серед інших дерев — [en] (Arbutus xalapensis) та ендемічну [en] (Nolina beldingii). У підліску переважають невисокі дерева й кущі, зокрема [en] (Calliandra peninsularis), [sv] (Mimosa xanti), [sv] (Lobelia aurita), пухирчаті вербезини (Verbesina pustulata) та [sv] (Hypericum peninsulare).
На найвищих висотах екорегіону поширені соснові ліси, у яких домінують сьєрра-лагунські сосни (Pinus cembroides subsp. lagunae) та дуби. В підліску цих лісів поширені трав'янисті рослини, зокрема [en] (Muhlenbergia spp.) та костриці (Festuca spp.).
Ізольованість гірських лісів Сьєрра-де-ла-Лагуни, які являють собою "небесний острів", відділений від інших гірських лісів сотнями кілометрів пустель, напівпустель та морських просторів, призводить до формування унікальної біоти, що включає надзвичайну кількість ендемічних видів. Ендеміками Сьєрра-де-ла-Лагуни, зокрема, є сьєрра-лагунські сосни (Pinus cembroides subsp. lagunae) та сьєрра-лагунські дуби (Quercus devia), найбільш поширені дерева екорегіону. Загалом в екорегіоні зустрічається близько 694 видів рослин, з яких 85 видів є ендеміками Сьєрра-де-ла-Лагуни.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити півострівного чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus peninsulae), [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), американського борсука (Taxidea taxus), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus), звичайного ракуна (Procyon lotor) та майже ендемічну півострівну нічницю (Myotis peninsularis).
Гірські ліси Сьєрра-де-ла-Лагуни є єдиними сосново-дубовими лісами у всій Мексиці, у яких відсутні будь-які білки чи бурундуки з родини вивіркових (Sciuridae). На відміну від великих тварин, таких як олені, пуми чи койоти, дрібні гризуни, що пересуваються по деревах, не здатні перетнути тисячі кілометрів пустелі, та заселити цей ізольований "небесний острів". Внаслідок цього гризунами, що поїдають дубові жолуді та соснове насіння у лісах екорегіону, є не білки, а ендемічні [en] (Neotoma lepida notia) та сьєрра-лагунські піньйонові миші (Peromyscus truei lagunae). Однак значно успішнішими за цих гризунів є дятли — чорноволі гіли, представлені ендемічним підвидом Melanerpes formicivorus angustifrons. Ці птахи спеціалізуються на поїданні жолудів, яких ховають у видовбаних ними отворах. У стовбурі одного дерева дятли можуть створити кілька тисяч отворів, в кожному з яких ховають по жолудю.
Серед інших птахів, що зустрічаються у сосново-дубових лісах Сьєрра-де-ла-Лагуни, слід відзначити [en] (Zenaida asiatica), беркута (Aquila chrysaetos), віргінського пугача (Bubo virginianus), західну сплюшку (Megascops kennicottii), [en] (Micrathene whitneyi), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), [en] (Sayornis nigricans), світлочеревого копетона (Myiarchus cinerascens), зеленоспинного віреона (Vireo cassinii), червоного кардинала (Cardinalis cardinalis), каньйонового орішця (Catherpes mexicanus), а також майже ендемічних чорнолобих колібрі-сапфірів (Basilinna xantusii). Ендеміками екорегіону є бліді сичики-горобці (Glaucidium hoskinsii) та жовтоокі юнко (Junco bairdi). Крім того, ендеміками екорегіону є низка підвидів різних видів птахів — каліфорнійського голуба (Patagioenas fasciata vioscae), бурого піві (Contopus sordidulus peninsulae), світлобрового віреона (Vireo gilvus victoriae), короткодзьобого віреона (Vireo huttoni cognatus), каліфорнійської синиці (Baeolophus inornatus cineraceus), американського ополовника (Psaltriparus minimus grindae), каролінського повзика (Sitta carolinensis lagunae), мандрівного дрозда (Turdus migratorius confinis) та плямистого тауї (Pipilo maculatus magnirostris).
Герпетофауна екорегіону також включає низку ендемічних видів. Серед ендемічних або майже ендемічних плазунів, поширених у горах Сьєрра-де-ла-Лагуна, слід відзначити [en] (Plestiodon lagunensis), сан-лукаського гекона (Phyllodactylus unctus), нижньокаліфорнійську нічну ящірку (Xantusia gilberti), сан-лукаську крокодилову ящірку (Elgaria paucicarinata), каліфорнійську деревну колючу ігуану (Sceloporus licki), блакитну кам'яну ігуану (Petrosaurus thalassinus) та [en] (Masticophis aurigulus).
Ізольованість екорегіону сприяє високому ендемізму його фауни. Тут зустрічається 30 видів ссавців, 74 види птахів, 24 види плазунів, 2 види земноводних та 108 видів членистоногих, зокрема 20 % з 48 видів, що є ендеміками крайнього півдня Каліфорнійського півострова. Половина видів птахів, що розмножуються у горах Сьєрра-де-ла-Лагуна, гніздиться саме у сосново-дубових лісах.
Збереження
Значна частина сосново-дубових лісів екорегіону залишається незайманою. Тут не спостерігається помітної фрагментації природного середовища існування, що пов'язано з обмеженим використанням лісових ресурсів.
Оцінка 2017 року показала, що 670 км², або 63 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є Біосферний заповідник Сьєрра-де-ла-Лагуна, створений в червні 1994 року.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
- Alfredo Ortega-Rubio, R. Rodriguez-Estrella, Patricia Galina-Tessaro, S. Alvarez-Cardenas. The oak-pine forest without squirrels: La Sierra de La Laguna, Baja California Sur // Ecologica. — Вип. 2 (1). — С. 19-24.
Посилання
- «Sierra de la Laguna pine–oak forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sierra de la Laguna Pine-Oak Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sosnovo dubovi lisi Syerra de la Laguni identifikator WWF NT0307 neotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih hvojnih lisiv roztashovanij na pivdni Kalifornijskogo pivostrova na pivnichnomu zahodi Meksiki 2 Sosnovo dubovi lisi Syerra de la Laguni Lis v gorah Syerra de la Laguna Ekozona Neotropika Biom Tropichni ta subtropichni hvojni lisi Status zberezhennya vrazlivij Nazva WWF NT0307 Mezhi Suhi lisi Syerra de la Laguni Plosha km 1061 Krayini Meksika Ohoronyayetsya 670 63 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Chornovola gila Melanerpes formicivorus Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion sosnovo dubovih lisiv Syerra de la Laguni ohoplyuye visokogir ya girskogo masivu Syerra de la Laguna en roztashovanogo na krajnomu pivdni Kalifornijskogo pivostrova v shtati Pivdenna Nizhnya Kaliforniya Na visoti nizhche 800 m nad rivnem morya ekoregion perehodyat u suhi lisi Syerra de la Laguni Granitnij girskij masiv Syerra de la Laguna pidijmayetsya na visotu do 2090 m nad rivnem morya Cej masiv skladaye najpivdennishu chastinu u poyasi Pivostrivnih hrebtiv en sho prostyagayutsya z pivnochi na pivden cherez centralnu chastinu Kalifornijskogo pivostrova Pivostrivni hrebti ye chastinoyu Beregovih hrebtiv yaki u svoyu chergu ye najzahidnishoyu chastinoyu Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Gori Syerra de la Laguna vinikli v mioceni yak izolovanij ostriv i lishe piznishe priyednalisya do pivostrova tomu flora regionu dosi zberigaye ostrivnij harakter Ci gori porizani chislennimi dolinami i kanjonami ta otocheni velikimi plato Topografichni ta geologichni osoblivosti regionu spriyayut riznomanittyu tipiv klimatu ta roslinnosti u cij oblasti Klimatred U visokogir yah ekoregionu perevazhaye visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena Visoki gori Syerra de la Laguna perehoplyuyut nasicheni vologoyu povitryani masi zavdyaki chomu serednorichna kilkist opadiv v cih gorah dosyagaye 760 mm porivnyano z mensh nizh 100 mm opadiv na bilshij chastini Kalifornijskogo pivostrova Bilshist opadiv v regioni vipadayut vlitku todi yak vzimku trivaye suhij sezon i opadi traplyayutsya ridko Florared Roslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij girskimi sosno dubovimi lisami en Neznachni kolivannya klimatichnih umov prizvodyat do zmin u vidovomu skladi ta strukturi cih lisiv Na visoti vid 800 do 1200 m nad rivnem morya v lisah perevazhayut dubi na visoti vid 1200 do 1600 m nad rivnem morya dubi ta sosni zustrichayutsya odnakovo chasto a na visoti ponad 1600 m nad rivnem morya sosen v lisah zustrichayetsya bilshe nizh dubiv Skriz u velikij kilkosti poshireni mohi ta lishajniki natomist epifiti praktichno vidsutni U dubovih lisah sho rostut na bilsh teplih ta posushlivih nizkih visotah perevazhayut vichnozeleni dubi peredusim endemichni syerra lagunski dubi Quercus devia a takozh menshoyu miroyu arizonski dubi Quercus arizonica ta nitchastolisti dubi Quercus rugosa U cih lisah takozh zustrichayutsya inshi nevisoki dereva ta chagarniki zokrema shirokolisti dodoneyi en Dodonaea viscosa krotonopodibni budleyi en Buddleja crotonoides ta endemichni pivostrivni sideroksiloni en Sideroxylon peninsulare natomist sosni tut praktichno vidsutni Zi zbilshennyam visoti dubovi lisi perehodyat u dubovo sosnovi lisi yaki ye najbilsh poshirenim tipom lisiv v ekoregioni Yedinimi sosnami sho zustrichayutsya u cih lisah ye endemichnij pidvid meksikanskoyi sosni Pinus cembroides subsp lagunae Sered dubiv sho rostut u sosnovo dubovih lisah Syerra de la Laguni slid vidznachiti syerra lagunskij dub Quercus devia ta bulbistij dub Quercus tuberculata a sered inshih derev tehaskij sunichnik en Arbutus xalapensis ta endemichnu nolinu Beldinga en Nolina beldingii U pidlisku perevazhayut nevisoki dereva j kushi zokrema pivostrivni kalliandri en Calliandra peninsularis mimozi Ksantusha sv Mimosa xanti vushkati lobeliyi sv Lobelia aurita puhirchati verbezini Verbesina pustulata ta pivostrivnij zvirobij sv Hypericum peninsulare Na najvishih visotah ekoregionu poshireni sosnovi lisi u yakih dominuyut syerra lagunski sosni Pinus cembroides subsp lagunae ta dubi V pidlisku cih lisiv poshireni trav yanisti roslini zokrema myulenbergiyi en Muhlenbergia spp ta kostrici Festuca spp Izolovanist girskih lisiv Syerra de la Laguni yaki yavlyayut soboyu nebesnij ostriv viddilenij vid inshih girskih lisiv sotnyami kilometriv pustel napivpustel ta morskih prostoriv prizvodit do formuvannya unikalnoyi bioti sho vklyuchaye nadzvichajnu kilkist endemichnih vidiv Endemikami Syerra de la Laguni zokrema ye syerra lagunski sosni Pinus cembroides subsp lagunae ta syerra lagunski dubi Quercus devia najbilsh poshireni dereva ekoregionu Zagalom v ekoregioni zustrichayetsya blizko 694 vidiv roslin z yakih 85 vidiv ye endemikami Syerra de la Laguni Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti pivostrivnogo chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus peninsulae pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus zvichajnogo rakuna Procyon lotor ta majzhe endemichnu pivostrivnu nichnicyu Myotis peninsularis Girski lisi Syerra de la Laguni ye yedinimi sosnovo dubovimi lisami u vsij Meksici u yakih vidsutni bud yaki bilki chi burunduki z rodini vivirkovih Sciuridae Na vidminu vid velikih tvarin takih yak oleni pumi chi kojoti dribni grizuni sho peresuvayutsya po derevah ne zdatni peretnuti tisyachi kilometriv pusteli ta zaseliti cej izolovanij nebesnij ostriv Vnaslidok cogo grizunami sho poyidayut dubovi zholudi ta sosnove nasinnya u lisah ekoregionu ye ne bilki a endemichni syerra lagunski lisovi hom yaki en Neotoma lepida notia ta syerra lagunski pinjonovi mishi Peromyscus truei lagunae Odnak znachno uspishnishimi za cih grizuniv ye dyatli chornovoli gili predstavleni endemichnim pidvidom Melanerpes formicivorus angustifrons 3 Ci ptahi specializuyutsya na poyidanni zholudiv yakih hovayut u vidovbanih nimi otvorah U stovburi odnogo dereva dyatli mozhut stvoriti kilka tisyach otvoriv v kozhnomu z yakih hovayut po zholudyu Sered inshih ptahiv sho zustrichayutsya u sosnovo dubovih lisah Syerra de la Laguni slid vidznachiti bilokrilu zenayidu en Zenaida asiatica berkuta Aquila chrysaetos virginskogo pugacha Bubo virginianus zahidnu splyushku Megascops kennicottii meksikanskogo sichika elfa en Micrathene whitneyi kalifornijsku sojku Aphelocoma californica chornogo feba en Sayornis nigricans svitlocherevogo kopetona Myiarchus cinerascens zelenospinnogo vireona Vireo cassinii chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis kanjonovogo orishcya Catherpes mexicanus a takozh majzhe endemichnih chornolobih kolibri sapfiriv Basilinna xantusii Endemikami ekoregionu ye blidi sichiki gorobci Glaucidium hoskinsii ta zhovtooki yunko Junco bairdi Krim togo endemikami ekoregionu ye nizka pidvidiv riznih vidiv ptahiv kalifornijskogo goluba Patagioenas fasciata vioscae burogo pivi Contopus sordidulus peninsulae svitlobrovogo vireona Vireo gilvus victoriae korotkodzobogo vireona Vireo huttoni cognatus kalifornijskoyi sinici Baeolophus inornatus cineraceus amerikanskogo opolovnika Psaltriparus minimus grindae karolinskogo povzika Sitta carolinensis lagunae mandrivnogo drozda Turdus migratorius confinis ta plyamistogo tauyi Pipilo maculatus magnirostris Gerpetofauna ekoregionu takozh vklyuchaye nizku endemichnih vidiv Sered endemichnih abo majzhe endemichnih plazuniv poshirenih u gorah Syerra de la Laguna slid vidznachiti san lukaskogo scinka en Plestiodon lagunensis san lukaskogo gekona Phyllodactylus unctus nizhnokalifornijsku nichnu yashirku Xantusia gilberti san lukasku krokodilovu yashirku Elgaria paucicarinata kalifornijsku derevnu kolyuchu iguanu Sceloporus licki blakitnu kam yanu iguanu Petrosaurus thalassinus ta nizhnokalifornijskogo smugastogo poloza batoga en Masticophis aurigulus Izolovanist ekoregionu spriyaye visokomu endemizmu jogo fauni Tut zustrichayetsya 30 vidiv ssavciv 74 vidi ptahiv 24 vidi plazuniv 2 vidi zemnovodnih ta 108 vidiv chlenistonogih zokrema 20 z 48 vidiv sho ye endemikami krajnogo pivdnya Kalifornijskogo pivostrova Polovina vidiv ptahiv sho rozmnozhuyutsya u gorah Syerra de la Laguna gnizditsya same u sosnovo dubovih lisah Zberezhennyared Znachna chastina sosnovo dubovih lisiv ekoregionu zalishayetsya nezajmanoyu Tut ne sposterigayetsya pomitnoyi fragmentaciyi prirodnogo seredovisha isnuvannya sho pov yazano z obmezhenim vikoristannyam lisovih resursiv Ocinka 2017 roku pokazala sho 670 km abo 63 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ekoregionu ye Biosfernij zapovidnik Syerra de la Laguna stvorenij v chervni 1994 roku Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Alfredo Ortega Rubio R Rodriguez Estrella Patricia Galina Tessaro S Alvarez Cardenas The oak pine forest without squirrels La Sierra de La Laguna Baja California Sur Ecologica Vip 2 1 S 19 24 Posilannyared Sierra de la Laguna pine oak forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sierra de la Laguna Pine Oak Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sosnovo dubovi lisi Syerra de la Laguni amp oldid 43818496