Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соломон Манделькерн (нар. 1846 р., м. Млинів, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія - 1902 р., м. Відень, Австро-Угорська імперія) - єврейський письменник, перекладач (псевдонім Міндалофф), родом з України.
| Соломон Манделькерн | |
|---|---|
| מאַנדעלקערן | |
 | |
| Народився | 1846 Млинів, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1902 Відень |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | єврей |
| Діяльність | поет, перекладач, письменник, лексикограф |
| Галузь | d[1], перекладацтво[d][1], лексикографія[1] і біблеїстика[1] |
| Знання мов | іврит |
| Напрямок | поет, перекладач |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Отримав традиційне єврейське релігійне виховання. Рано втративши батька, в чотирнадцять років Соломон переїхав в Дубно, де дружив з хасидами і їздив до відомого цадика з Коцка і в той же час близько зійшовся з місцевими "маскилим", за допомогою яких ознайомився з європейськими мовами.
Після одруження поступив у Віленське рабинське училище, звідти перейшов в Житомирське. Вивчав східні мови у Петербурзькому університеті, де йому було присвоєно золоту медаль за твір про паралельні параграфи Біблії. У 1873 році він став помічником рабина в Одесі, де він першим виголосив проповіді по-російськи, також навчався в університеті. Ступінь доктора філософії набув у Йенському університеті.
Близько 1880 року він оселився в Лейпцигу і займався літературними роботами та викладанням. У 1900 році він відвідав Сполучені Штати; повернувся в Лейпциг у 1901 році і відвідав Відень, коли раптом захворів і помер в єврейській лікарні цього міста.
Творчість
Ще живучи в Дубні, Соломон Манделькерн став співпрацювати з різними єврейськими видавництвами. Його біблійна поема «Бат Шева», яка з'явилась у 1866 році, звернула на себе увагу; маститий поет А. Лебенсон у вірші, вміщеному на чолі поеми, дарував похвали молодому автору. Не меншим успіхом користувався випущена того ж року збірка сатир і епіграм «Хіццім Шнунім».
Створив ґрунтовну працю "Діврей Ємей Русія", історія Росії (Варшава, 1875, написана для Товариства сприяння культурі серед російських євреїв, за цю роботу царем був подарований перстень з діамантами), "Шірей Сфат Евер" – єврейські вірші (2 тт., Лейпсіка, 1882 і 1889) та "Шірей Єшурун" – переклад «Єврейських мелодій» Байрона (1890).
Переїхавши в Лейпциг, Соломон Манделькерн видав два томи віршів "Schire Sefat Eber". He відрізняючись індивідуальністю в своїх віршах, автор прекрасно перекладав іноземних поетів. До найкращих його перекладів належать поема Гейне "Ієгуда Галеві", єврейська мелодія Байрона (Schire Jeschurun, 1890) і деякі вірші Лермонтова.
Капітальною працею Манделькерна, якій він присвятив 20 років неймовірної роботи, по праву вважається єврейсько-арамейська конкорданція "Hechal ha-Kodesch" (Veteris Testamenti Concordantie, 1896). Про величезному об'єму зусиль, витрачених на цей твір, свідчить той факт, що коректура книги тривала у Манделькерна цілих п'ять років. Цей твір, в якому Соломон письменник проявив як рідкісну працьовитість, так і значні філологічні знання, була дуже приязно прийнята єврейськими та християнськими вченими, і вона визнається найкращою конкорданцією за своєю точністю, так як в ній виправлені помилки і неточності, які вкрадались в інших конкорданціях, хоча вона, в свою чергу, не без недоліків.
Надмірна праця підломила розумові сили Манделькерна. Пробувши якийсь час у психіатричній лікарні, він приступив до написання іншого великого наукового твору, що залишився незавершеним, про різні варіанти біблійного тексту.
Соломон Манделькерн багато також перекладав на німецьку та російську мови. На німецьку мову перевів розповіді В. Короленка "Сліпий музикант" і "Иом Кіпур" і роман А. Мапу "Ahabath Zion" ( "Tamar", 1885. M. видав його за власний роман, не згадуючи імені автора). На німецькому ж мовою Соломон Манделькерн написав історію російської літератури. На російську мову перевів "Jewen Mezulah" Натана Гановера (Богдан Хмельницький, 1878), байки Лессінга (1885) і видав російсько-німецький кишеньковий словник (1896).
Як особистість, Соломон Манделькерн є роздвоєною натурою. Виявляючи в наукових дослідженнях незвичайну енергію і самовіддану працьовитість, він в житті проявив повну безхарактерність. Один з найкращих стилістів в єврейській літературі, поет і автор видатних наукових праць, він не вселяв поваги до своєї особистості.
Література
- Манделькерн, Соломон // Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона . - СПб. , 1908-1913.
- Sokolow, Sefer Zikkaron, 67;
- JE, VIII, 288;
- W. Zeitlin, BHM., 226-27;
- Р. Брайнін, "восх.", 1902, № 13;
- D. Frischman, Ha-Zeman, 1903, № 7.
- Систематичний покажчик, ind .: S. Mendelkern, Mi-Mizrachu-Mimaarob, IV, 50-1;
- Манделькерн Шломо // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Anton Bettelheim: [1], 1905, Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog, Band 7, p. 5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solomon Mandelkern nar 1846 r m Mliniv Dubenskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya 1902 r m Viden Avstro Ugorska imperiya yevrejskij pismennik perekladach psevdonim Mindaloff rodom z Ukrayini Solomon Mandelkernמא נדעלקערןNarodivsya1846 1846 Mliniv Dubenskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer1902 1902 VidenGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistyevrejDiyalnistpoet perekladach pismennik leksikografGaluzd 1 perekladactvo d 1 leksikografiya 1 i bibleyistika 1 Znannya movivritNapryamokpoet perekladachAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaOtrimav tradicijne yevrejske religijne vihovannya Rano vtrativshi batka v chotirnadcyat rokiv Solomon pereyihav v Dubno de druzhiv z hasidami i yizdiv do vidomogo cadika z Kocka i v toj zhe chas blizko zijshovsya z miscevimi maskilim za dopomogoyu yakih oznajomivsya z yevropejskimi movami Pislya odruzhennya postupiv u Vilenske rabinske uchilishe zvidti perejshov v Zhitomirske Vivchav shidni movi u Peterburzkomu universiteti de jomu bulo prisvoyeno zolotu medal za tvir pro paralelni paragrafi Bibliyi U 1873 roci vin stav pomichnikom rabina v Odesi de vin pershim vigolosiv propovidi po rosijski takozh navchavsya v universiteti Stupin doktora filosofiyi nabuv u Jenskomu universiteti Blizko 1880 roku vin oselivsya v Lejpcigu i zajmavsya literaturnimi robotami ta vikladannyam U 1900 roci vin vidvidav Spolucheni Shtati povernuvsya v Lejpcig u 1901 roci i vidvidav Viden koli raptom zahvoriv i pomer v yevrejskij likarni cogo mista TvorchistShe zhivuchi v Dubni Solomon Mandelkern stav spivpracyuvati z riznimi yevrejskimi vidavnictvami Jogo biblijna poema Bat Sheva yaka z yavilas u 1866 roci zvernula na sebe uvagu mastitij poet A Lebenson u virshi vmishenomu na choli poemi daruvav pohvali molodomu avtoru Ne menshim uspihom koristuvavsya vipushena togo zh roku zbirka satir i epigram Hiccim Shnunim Stvoriv gruntovnu pracyu Divrej Yemej Rusiya istoriya Rosiyi Varshava 1875 napisana dlya Tovaristva spriyannya kulturi sered rosijskih yevreyiv za cyu robotu carem buv podarovanij persten z diamantami Shirej Sfat Ever yevrejski virshi 2 tt Lejpsika 1882 i 1889 ta Shirej Yeshurun pereklad Yevrejskih melodij Bajrona 1890 Pereyihavshi v Lejpcig Solomon Mandelkern vidav dva tomi virshiv Schire Sefat Eber He vidriznyayuchis individualnistyu v svoyih virshah avtor prekrasno perekladav inozemnih poetiv Do najkrashih jogo perekladiv nalezhat poema Gejne Iyeguda Galevi yevrejska melodiya Bajrona Schire Jeschurun 1890 i deyaki virshi Lermontova Kapitalnoyu praceyu Mandelkerna yakij vin prisvyativ 20 rokiv nejmovirnoyi roboti po pravu vvazhayetsya yevrejsko aramejska konkordanciya Hechal ha Kodesch Veteris Testamenti Concordantie 1896 Pro velicheznomu ob yemu zusil vitrachenih na cej tvir svidchit toj fakt sho korektura knigi trivala u Mandelkerna cilih p yat rokiv Cej tvir v yakomu Solomon pismennik proyaviv yak ridkisnu pracovitist tak i znachni filologichni znannya bula duzhe priyazno prijnyata yevrejskimi ta hristiyanskimi vchenimi i vona viznayetsya najkrashoyu konkordanciyeyu za svoyeyu tochnistyu tak yak v nij vipravleni pomilki i netochnosti yaki vkradalis v inshih konkordanciyah hocha vona v svoyu chergu ne bez nedolikiv Nadmirna pracya pidlomila rozumovi sili Mandelkerna Probuvshi yakijs chas u psihiatrichnij likarni vin pristupiv do napisannya inshogo velikogo naukovogo tvoru sho zalishivsya nezavershenim pro rizni varianti biblijnogo tekstu Solomon Mandelkern bagato takozh perekladav na nimecku ta rosijsku movi Na nimecku movu pereviv rozpovidi V Korolenka Slipij muzikant i Iom Kipur i roman A Mapu Ahabath Zion Tamar 1885 M vidav jogo za vlasnij roman ne zgaduyuchi imeni avtora Na nimeckomu zh movoyu Solomon Mandelkern napisav istoriyu rosijskoyi literaturi Na rosijsku movu pereviv Jewen Mezulah Natana Ganovera Bogdan Hmelnickij 1878 bajki Lessinga 1885 i vidav rosijsko nimeckij kishenkovij slovnik 1896 Yak osobistist Solomon Mandelkern ye rozdvoyenoyu naturoyu Viyavlyayuchi v naukovih doslidzhennyah nezvichajnu energiyu i samoviddanu pracovitist vin v zhitti proyaviv povnu bezharakternist Odin z najkrashih stilistiv v yevrejskij literaturi poet i avtor vidatnih naukovih prac vin ne vselyav povagi do svoyeyi osobistosti LiteraturaMandelkern Solomon Yevrejska enciklopediya Brokgauza i Efrona SPb 1908 1913 Sokolow Sefer Zikkaron 67 JE VIII 288 W Zeitlin BHM 226 27 R Brajnin vosh 1902 13 D Frischman Ha Zeman 1903 7 Sistematichnij pokazhchik ind S Mendelkern Mi Mizrachu Mimaarob IV 50 1 Mandelkern Shlomo Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Anton Bettelheim 1 1905 Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Band 7 p 5