Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сокіл фр Le faucon повна назва Сокіл Федеріго дельї Альберігі опера на 3 дії українського композитора Дмитра Бортнянсько

Сокіл (опера)

Сокіл (опера)

«Сокіл» ( фр. Le faucon) повна назва «Сокіл Федеріго дельї Альберігі» — опера на 3 дії українського композитора Дмитра Бортнянського. Створена 1786 року на лібрето бібліотекаря майбутнього імператора Павла І швейцарця Франца-Германа Лаферм'єра, написане французькою мовою. Вперше виконана придворними в Гатчинському палаці 11 жовтня 1786 року.

Опера «Сокіл»
фр. Le faucon
КомпозиторБортнянський Дмитро Степанович
Автор лібретоd
Мова лібретофранцузька
Кількість дій3 Дія (театр)
Рік створення1786
Перша постановка11 жовтня 1786
Інформація у Вікіданих
image  Сокіл у Вікіцитатах
image  Сокіл у  Вікіджерелах

Лірико-комічна опера поєднує вокальні номери і розмовні діалоги. Сюжет запозичений з «Декамерона» Джованні Боккаччо (день п'ятий, новела дев'ята, що послужила також основою для комічної опери «Сокіл» П. Монсіньї на лібрето М. Седена (Париж, 1771)).

Створення

Князь І. Долгорукий в автобіографічній «Повісті про народження моє, походження і все життя» згадує народження опери так:

"При великому князі жив швейцарець на ім'я Лаферм'єр, якого він дуже шанував і у вільний час, особливо по полудні, примушував його читати різні книги для своєї розваги. Іноземець цей мав добрі пізнання і був немолодих років. Він створив французьку оперу "Le faucon", яка сподобалася їх високостям і справді була вигадлива, вся в тодішньому смаку, тобто не дуже романтична, досить велика і складалася з трьох дій.

Музику для неї створив пан Бортнянський пречудово. Їхнім високостям було завгодно, щоб ми її розіграли. Читана вона була самим автором публічно при всіх нас, в один по-полуденний час в кабінеті великого князя. Тут таки роздані ролі і наказано її вчити".

Постановки

image Зовнішні відеофайли
image "Сокіл" на фестивалі "Старий Краків"

Упродовж майже 200 років опера не звучала зі сцени. Була відкрита заново у 1970-ті роки після постановки в Московському камерному музичному театрі (режисер-постановник народний артист СРСР Борис Покровський; виконувалася в російському перекладі А.Розанова).

Вперше в Україні виконана під художнім керівництвом народної артистки України Наталі Свириденко 15 жовтня 1995 року (концертне виконання, присвячене 380-й річниці від заснування Києво-Могилянської Академії) українською мовою (переклад лібрето Максима Стріхи спеціально зроблений для цього виконання). 10 травня 1996 року опера була показана в приміщенні Національного університету «Києво-Могилянська Академія» у сценічному варіанті (диригент-постановник Н. Свириденко, режисер В. Більченко, пластика А. Рубіної). У 1997 році опера (концертний варіант, у перекладі М. Стріхи) була поставлена в Національній філармонії України (диригент-постановник Іван Гамкало).

Постановка «Сокола» стала мистецькою подією для Києва 1990-х років:

«В постановці опери Свириденко пощастило знайти золоту середину між старовиною та сучасністю… Опери Бортнянського й Березовського — найпридатніший матеріал для створення основи української камерної опери. Поза всяким сумнівом, такий ансамбль може збагатити музичне життя міста».

17 лютого 2013 9 номерів з опери «Сокіл» в українському перекладі Максима Стріхи прозвучали у концертному виконанні музично-драматичному театрі в Дрогобичі під орудою Миколи Михаця.

У 2013 році концертне виконання здійснювала в Києві Н. Свириденко в інституті ім. Грінченка та Дитячій академії мистецтв. 2014 року опера прозвучала у Львові в рамках фестивалю «Музика старого Львова», а в 2015 — на фестивалі «Старий Краків»

Характеристика

Музикознавці відзначають, що ця опера поєднує в собі риси французької та італійської опер. Властивою для французької опери була відмова од речитативів і введення замість них діалогів, а також використання пісенних форм, близьких до французьких шансонів. Щоправда, на відміну од попередньої французької опери Бортнянського — «Свято сеньйора», «Сокіл» не містить балетних сцен та заключного водевіля.

Традиціям італійської опери-буффа відповідає насамперед сюжет опери, що виявляє дві пари героїв — сентиментальну пару аристократів та комічну пару їхніх слуг. Типовим для опери буффа є і склад оркестру — 2 флейти, 2 гобої, 2 фаготи та струнні. Однак, у традиціях своєї епохи, «Сокіл» виявляє зближення традицій жанрів буффа і серіа. Поряд із комічно-ігровими епізодами в опері наявні ліричні й драматичні епізоди, що надають опері широкий діапазон почуттів.

Опера має порівняно розвинені ансамблеві форми. Увертюра містить музичний матеріал з наступних номерів, тоді як закінчення усіх трьох дій виконано в тональності сі-бемоль мажор, що додає опері цілісності.

Дійові особи

  • Федеріґо — флорентійський шляхтич (тенор)
  • Ельвіра — молода багата удова (сопрано)
  • Педрілло — слуга Федеріго (високий баритон або тенор)
  • Марина — служниця Ельвіри (сопрано)
  • Ґреґуар — старий воротар у сільському будинку Федеріго (бас)
  • Жанетта — його дочка, дівчинка 12 років (меццо-сопрано)
  • Лікар Лентуллус (баритон)
  • Лікар Промптус (тенор)
  • Хор

Сюжет

Дія перша. Картина перша. Флорентійський щляхтич Федеріго страждає від нерозділеного кохання до молодої удови Ельвіри. Щоб привернути її серце, він витратив майже всі свої статки, однак безуспішно. У розпачі він вирішує забути кохану й утекти з міста до своєї ферми в горах, — останньої посілості, яка в нього лишилася. Туди він рушає з вірним слугою Педрілльо, який, в свою чергу, закоханий у служницю Ельвіри — Марину. На фермі на Федеріго чекає його улюбленець — мисливський сокіл.

Картина друга. Ельвіра — заможна удова, вона занепокоєна здоров'ям єдиного сина, а кохання Федеріго її не цікавить. Однак Марина не проти того, щоб прихилити серце своєї пані до Федеріго: адже він — господар Педрілльо, до якого гарненька служниця не байдужа. Дія закінчується комічною сценою з двома лікарями, викликаними до хворого сина. Марина хоче відучити свою пані від надмірної довіри до лікарів — і сама удає хвору. Лікарі впіймалися на цю вигадку і влаштували запеклу суперечку за те, як саме лікувати «хвору». Тільки поява Ельвіри припиняє їхню сварку.

Дія друга. Федеріго повертається на ферму після вдалого полювання й дякує соколу, без якого йому довелося б жити надголодь. На фермі Федеріго розважають Педрілльо і старий солдат Грегуар з донькою Жаннеттою. Але й вони не можуть розвіяти його смутку. Раптом з'являється Ельвіра з Мариною. Щасливий Федеріго розпоряджається накрити обід. Його нітить одне — на вбогій фермі ніде знайти гідного почастунку для такої гості!

Дія третя. Панів розважають піснями Жаннетта і Грегуар. Врешті з'ясовується, для чого насправді прийшла Ельвіра — вона хотіла попросити Федеріго віддати свого знаменитого сокола, щоб той розважив її хворого сина. Однак Федеріго зізнається, що сокола вже немає — він наказав засмажити його на обід, оскільки не мав більше нічого, щоб запропонувати до столу. Жертва нещасного птаха справляє на Ельвіру доленосне враження — тепер вона кохає Федеріго. Вони співають любовний дует, йому вторить і освідчення в коханні слуг — Марини і Педрілльо. У фіналі всіх шість дійових осіб оспівують любов.

Структура

  • Увертюра
Дія І
  • Картина перша
    • № 1 — Хор
    • № 2 —
    • № 3 — Арія Педрілльо
  • Картина друга
    • № 4 —
    • № 5 — Арія Марини
    • № 6 — Фінал
Дія ІІ
    • № 7 — арія Фередіго
    • № 8 — Дует Федеріго і Педрілльо
    • № 9 — Романс
    • № 10 — Арія Марини.
    • № 11 — Арія Ельвіри
Дія ІІІ
    • № 12 —
    • № 13 — Арія Федеріго
    • № 14 — Пісенька Грегуара
    • № 15 — Арія Марини
    • № 16 — Дует Ельвіри та Федеріго
    • № 17 — Фінал

Примітки

  1. Повесть о рождении моем, происхождении и всей жизни. — Петербург, 1916
  2. М.Стріха. «Сокіл» у Києво-Могилянській академії // Кіно-театр. — 1997. — № 5. — С.30-32
  3. Конрад Уилл, «Сокол приземлился». «Зеркало недели», 1 июня 1996 року
  4. Євген Букет. Прем'єра в Дрогобичі [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // «Слово просвіти». Всеукраїнський культурологічний тижневик. 7 березня 2013
  5. Прем'єра камерної опери Д. Бортнянського «Сокіл»
  6. Серпневі діалоги міжнародних фестивалів – Львова і Кракова — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua. оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

Література

У Вікіджерелах є
Сокіл (опера)
  • Корній Л. Історія української музики, част. 2: 2 пол. XVIII ст. — Київ — Харків — Нью Йорк 1996, 1998, 2001.
  • Доброхотов Б., Д. С. Бортнянский. — М. — Лен., 1950;

Публікації

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сокіл (опера)
  • Сокіл [ноти і текст]: Опера, клавір. / Дмитро Бортнянський, Лібр. Ф. Г. Лаферм'єра, перекл., літ. рід. і післямова М. Стріхи, передм. Г. Ганзбурга, упор. А. Бондаренко. — К.-Дрогобич: видавець Святослав Сурма. 2012—218 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sokil fr Le faucon povna nazva Sokil Federigo delyi Alberigi opera na 3 diyi ukrayinskogo kompozitora Dmitra Bortnyanskogo Stvorena 1786 roku na libreto bibliotekarya majbutnogo imperatora Pavla I shvejcarcya Franca Germana Laferm yera napisane francuzkoyu movoyu Vpershe vikonana pridvornimi v Gatchinskomu palaci 11 zhovtnya 1786 roku Opera Sokil fr Le fauconKompozitorBortnyanskij Dmitro StepanovichAvtor libretodMova libretofrancuzkaKilkist dij3 Diya teatr Rik stvorennya1786Persha postanovka11 zhovtnya 1786Informaciya u Vikidanih Sokil u Vikicitatah Sokil u Vikidzherelah Liriko komichna opera poyednuye vokalni nomeri i rozmovni dialogi Syuzhet zapozichenij z Dekamerona Dzhovanni Bokkachcho den p yatij novela dev yata sho posluzhila takozh osnovoyu dlya komichnoyi operi Sokil P Monsinyi na libreto M Sedena Parizh 1771 StvorennyaKnyaz I Dolgorukij v avtobiografichnij Povisti pro narodzhennya moye pohodzhennya i vse zhittya zgaduye narodzhennya operi tak Pri velikomu knyazi zhiv shvejcarec na im ya Laferm yer yakogo vin duzhe shanuvav i u vilnij chas osoblivo po poludni primushuvav jogo chitati rizni knigi dlya svoyeyi rozvagi Inozemec cej mav dobri piznannya i buv nemolodih rokiv Vin stvoriv francuzku operu Le faucon yaka spodobalasya yih visokostyam i spravdi bula vigadliva vsya v todishnomu smaku tobto ne duzhe romantichna dosit velika i skladalasya z troh dij Muziku dlya neyi stvoriv pan Bortnyanskij prechudovo Yihnim visokostyam bulo zavgodno shob mi yiyi rozigrali Chitana vona bula samim avtorom publichno pri vsih nas v odin po poludennij chas v kabineti velikogo knyazya Tut taki rozdani roli i nakazano yiyi vchiti PostanovkiZovnishni videofajli Sokil na festivali Starij Krakiv Uprodovzh majzhe 200 rokiv opera ne zvuchala zi sceni Bula vidkrita zanovo u 1970 ti roki pislya postanovki v Moskovskomu kamernomu muzichnomu teatri rezhiser postanovnik narodnij artist SRSR Boris Pokrovskij vikonuvalasya v rosijskomu perekladi A Rozanova Vpershe v Ukrayini vikonana pid hudozhnim kerivnictvom narodnoyi artistki Ukrayini Natali Sviridenko 15 zhovtnya 1995 roku koncertne vikonannya prisvyachene 380 j richnici vid zasnuvannya Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi ukrayinskoyu movoyu pereklad libreto Maksima Strihi specialno zroblenij dlya cogo vikonannya 10 travnya 1996 roku opera bula pokazana v primishenni Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska Akademiya u scenichnomu varianti dirigent postanovnik N Sviridenko rezhiser V Bilchenko plastika A Rubinoyi U 1997 roci opera koncertnij variant u perekladi M Strihi bula postavlena v Nacionalnij filarmoniyi Ukrayini dirigent postanovnik Ivan Gamkalo Postanovka Sokola stala misteckoyu podiyeyu dlya Kiyeva 1990 h rokiv V postanovci operi Sviridenko poshastilo znajti zolotu seredinu mizh starovinoyu ta suchasnistyu Operi Bortnyanskogo j Berezovskogo najpridatnishij material dlya stvorennya osnovi ukrayinskoyi kamernoyi operi Poza vsyakim sumnivom takij ansambl mozhe zbagatiti muzichne zhittya mista 17 lyutogo 2013 9 nomeriv z operi Sokil v ukrayinskomu perekladi Maksima Strihi prozvuchali u koncertnomu vikonanni muzichno dramatichnomu teatri v Drogobichi pid orudoyu Mikoli Mihacya U 2013 roci koncertne vikonannya zdijsnyuvala v Kiyevi N Sviridenko v instituti im Grinchenka ta Dityachij akademiyi mistectv 2014 roku opera prozvuchala u Lvovi v ramkah festivalyu Muzika starogo Lvova a v 2015 na festivali Starij Krakiv HarakteristikaMuzikoznavci vidznachayut sho cya opera poyednuye v sobi risi francuzkoyi ta italijskoyi oper Vlastivoyu dlya francuzkoyi operi bula vidmova od rechitativiv i vvedennya zamist nih dialogiv a takozh vikoristannya pisennih form blizkih do francuzkih shansoniv Shopravda na vidminu od poperednoyi francuzkoyi operi Bortnyanskogo Svyato senjora Sokil ne mistit baletnih scen ta zaklyuchnogo vodevilya Tradiciyam italijskoyi operi buffa vidpovidaye nasampered syuzhet operi sho viyavlyaye dvi pari geroyiv sentimentalnu paru aristokrativ ta komichnu paru yihnih slug Tipovim dlya operi buffa ye i sklad orkestru 2 flejti 2 goboyi 2 fagoti ta strunni Odnak u tradiciyah svoyeyi epohi Sokil viyavlyaye zblizhennya tradicij zhanriv buffa i seria Poryad iz komichno igrovimi epizodami v operi nayavni lirichni j dramatichni epizodi sho nadayut operi shirokij diapazon pochuttiv Opera maye porivnyano rozvineni ansamblevi formi Uvertyura mistit muzichnij material z nastupnih nomeriv todi yak zakinchennya usih troh dij vikonano v tonalnosti si bemol mazhor sho dodaye operi cilisnosti Dijovi osobiFederigo florentijskij shlyahtich tenor Elvira moloda bagata udova soprano Pedrillo sluga Federigo visokij bariton abo tenor Marina sluzhnicya Elviri soprano Greguar starij vorotar u silskomu budinku Federigo bas Zhanetta jogo dochka divchinka 12 rokiv mecco soprano Likar Lentullus bariton Likar Promptus tenor HorSyuzhetDiya persha Kartina persha Florentijskij shlyahtich Federigo strazhdaye vid nerozdilenogo kohannya do molodoyi udovi Elviri Shob privernuti yiyi serce vin vitrativ majzhe vsi svoyi statki odnak bezuspishno U rozpachi vin virishuye zabuti kohanu j utekti z mista do svoyeyi fermi v gorah ostannoyi posilosti yaka v nogo lishilasya Tudi vin rushaye z virnim slugoyu Pedrillo yakij v svoyu chergu zakohanij u sluzhnicyu Elviri Marinu Na fermi na Federigo chekaye jogo ulyublenec mislivskij sokil Kartina druga Elvira zamozhna udova vona zanepokoyena zdorov yam yedinogo sina a kohannya Federigo yiyi ne cikavit Odnak Marina ne proti togo shob prihiliti serce svoyeyi pani do Federigo adzhe vin gospodar Pedrillo do yakogo garnenka sluzhnicya ne bajduzha Diya zakinchuyetsya komichnoyu scenoyu z dvoma likaryami viklikanimi do hvorogo sina Marina hoche viduchiti svoyu pani vid nadmirnoyi doviri do likariv i sama udaye hvoru Likari vpijmalisya na cyu vigadku i vlashtuvali zapeklu superechku za te yak same likuvati hvoru Tilki poyava Elviri pripinyaye yihnyu svarku Diya druga Federigo povertayetsya na fermu pislya vdalogo polyuvannya j dyakuye sokolu bez yakogo jomu dovelosya b zhiti nadgolod Na fermi Federigo rozvazhayut Pedrillo i starij soldat Greguar z donkoyu Zhannettoyu Ale j voni ne mozhut rozviyati jogo smutku Raptom z yavlyayetsya Elvira z Marinoyu Shaslivij Federigo rozporyadzhayetsya nakriti obid Jogo nitit odne na vbogij fermi nide znajti gidnogo pochastunku dlya takoyi gosti Diya tretya Paniv rozvazhayut pisnyami Zhannetta i Greguar Vreshti z yasovuyetsya dlya chogo naspravdi prijshla Elvira vona hotila poprositi Federigo viddati svogo znamenitogo sokola shob toj rozvazhiv yiyi hvorogo sina Odnak Federigo ziznayetsya sho sokola vzhe nemaye vin nakazav zasmazhiti jogo na obid oskilki ne mav bilshe nichogo shob zaproponuvati do stolu Zhertva neshasnogo ptaha spravlyaye na Elviru dolenosne vrazhennya teper vona kohaye Federigo Voni spivayut lyubovnij duet jomu vtorit i osvidchennya v kohanni slug Marini i Pedrillo U finali vsih shist dijovih osib ospivuyut lyubov StrukturaUvertyuraDiya IKartina persha 1 Hor 2 3 Ariya Pedrillo Kartina druga 4 5 Ariya Marini 6 Final Diya II 7 ariya Feredigo 8 Duet Federigo i Pedrillo 9 Romans 10 Ariya Marini 11 Ariya Elviri Diya III 12 13 Ariya Federigo 14 Pisenka Greguara 15 Ariya Marini 16 Duet Elviri ta Federigo 17 FinalPrimitkiPovest o rozhdenii moem proishozhdenii i vsej zhizni Peterburg 1916 M Striha Sokil u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Kino teatr 1997 5 S 30 32 Konrad Uill Sokol prizemlilsya Zerkalo nedeli 1 iyunya 1996 roku Yevgen Buket Prem yera v Drogobichi 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Slovo prosviti Vseukrayinskij kulturologichnij tizhnevik 7 bereznya 2013 Prem yera kamernoyi operi D Bortnyanskogo Sokil Serpnevi dialogi mizhnarodnih festivaliv Lvova i Krakova Lvivska miska rada city adm lviv ua originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 LiteraturaA Gozenpud Opernyj slovarU Vikidzherelah ye Sokil opera Kornij L Istoriya ukrayinskoyi muziki chast 2 2 pol XVIII st Kiyiv Harkiv Nyu Jork 1996 1998 2001 Dobrohotov B D S Bortnyanskij M Len 1950 PublikaciyiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Sokil opera Sokil noti i tekst Opera klavir Dmitro Bortnyanskij Libr F G Laferm yera perekl lit rid i pislyamova M Strihi peredm G Ganzburga upor A Bondarenko K Drogobich vidavec Svyatoslav Surma 2012 218 s ISBN 978 966 96945 1 3

Дата публікації:
Топ