Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сов як Роман Петрович 9 червня 1939 с Лішня Дрогобицького повіту Польща 11 грудня 2007 м Дрогобич український композитор

Сов'як Роман

Сов'як Роман

Сов'як Роман Петрович (9 червня 1939, с. Лішня Дрогобицького повіту Польща — 11 грудня 2007, м. Дрогобич) — український композитор, диригент, педагог, мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.

Роман Сов'як
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження9 червня 1939(1939-06-09)
Місце народженняс. Лішня Дрогобицького повіту
Дата смерті11 грудня 2007(2007-12-11) (68 років)
Місце смертім. Дрогобич
ГромадянствоУкраїна
Національністьукраїнець
Професіякомпозитор, диригент, музикознавець, педагог.
ОсвітаДрогобицьке музичне училище
Львівська консерваторія

Життєпис

Роман Сов`як народився 9 червня 1938 року у мальовничому селі Лішня на березі річки Бар, за 5 кілометрів на північний захід від міста Дрогобича, вздовж дороги з Дрогобича на Самбір. В оселі родини Сов'яків любили співати, тому змалку Романа чарували народні пісні, колядки, щедрівки, гаївки. Його дитинство припало на роки воєнного лихоліття, героїчної боротьби українського народу проти поневолення злочинним більшовицьким режимом. Тому так глибоко запали йому в душу патріотичні стрілецькі пісні та пісні вояків УПА.

Освіта

Музично обдарований сільський хлопець самотужки опановує баян і поступає у Дрогобицьке музичне училище, де вивчає гру на баяні, спів, диригування та інші музичні дисципліни. Після успішного завершення навчання в училищі в 1957 році продовжує музичну освіту в Львівській консерваторїї. Спочатку в класі фундатора львівської баянної школи Михайла Оберюхтіна (1957-1961). Згодом переведений на факультет хорового диригування в клас заслуженого артиста України, доцента Євгена Вахняка (1961-1962). Тут сфомувалися виконавський та композиторський професіоналізм, активна громадянську позицію. Паралельно з навчанням викладає у Львівському музично-педагогічному училищі (1959 — 1962 рр.).

Після завершення навчання в консерваторії 1962 році Роман Сов’як дістає скерування в Хмельницьке музичне училище, де працює викладачем до повернення в 1964 році в Дрогобич. Тут розпочинається плідний період його музичної кар’єри, пов’язаної з культурним життям Дрогобича, який стає його рідним містом. З 1 вересня 1964 року прийнятий на посаду викладача кафедри музики і співу Дрогобицького педагогічного інститутуту, з якої був звільнений 10 лютого 1965 року в зв’язку з переходом на посади керівника оркестру академічного музично-драматичного театру, завідувача музичною частиною театру.

Від 1968 року творча і педагогічна діяльність Романа Сов’яка пов'язана з Дрогобицьким педагогічним інститутутом, в якому послідовно працював викладачем кафедри диригування (1968), старшим викладачем (1982), доцентом (1989), професором (2000 р.) кафедри методики музичного виховання і хорового диригування. На музично-педагогічному факультеті університету викладав диригування, суміжні дисципліни, керував курсовими хорами.

1984 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Проблема становлення західноукраїнського романсу ХІХ — початку ХХ століть" з присвоєнням наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

Творча діяльність

Як композитор, Роман Сов'як залишив у спадщину чотири збірники оригінальних композицій та майстерних обробок народних пісень: "Ти воскресла, моя Україно!" (1992 р.), "Калинова Галичина" (1997 р.)", "Зродились ми великої години" (2003 р.) і "Святися, Україно вільна!" (2006 р.). Розвиткові композиторського хисту Романа Сов'яка неабияк сприяла його праця в 60-х роках у театрі міста Дрогобича. Тут він музично оформив не одну виставу, уміло, з чуттям такту, поєднуючи народнопісенну музику з чужими і власними композиторськими мелодіями.

У доробку композитора — оригінальні твори та обробки пісень, головним чином народних. Пише Роман Сов'як насамперед на тексти поетів-класиків — М. Шашкевича, Т Шевченка, Б. Лепкого, В. Сосюри. Перше видання обробок народних пісень Р. Сов'яка “Ти воскресла, моя Україно!” (1992 р.) складено в основному із творів композитора, що входили до репертуару народного хору “Бескид”. До збірки ввійшли відомі духовні й народні пісні: “Боже, послухай благання!” — обробка відомої пісні-молитви (1990 р.), “Ти воскресла, моя Україно!” (1992 р.), “Засумуй трембіто” — пісня Р. Купчинського опрацьована 1990 року. “Ой та зажурились стрільці січовії” — народний варіант мелодії записала у 1990 році на Покутті донька композитора Дзвенислава Сов'як. Тоді ж цю мелодію було опрацьовано для чоловічого хору. Ще до збірки ввійшли такі твори, як “Подай, дівчино, руку на прощання”, “Колись, дівчино мила”, “Маєва нічка”, “За Україну”, “Чи то буря, чи то грім”, “Вставай - ти вільний, мій народе!”, “Вставайте побратими!”, “Любіть Україну!” та ін.

Збірка патріотичних пісень Романа Сов'яка “Зродились ми великої години” була започаткована ще під час його праці в Дрогобицькому музично-драматичному театрі. Були це обробки українських патріотичних хорових пісень до драматичних творів, зокрема, до вистави за історичною п'єсою Б. Грінченка “Степовий гість”. Наступні патріотичні хорові пісні були приурочені до відзначення героїчних дат та подій в історії України. Продовження героїчної тематики у творчості композитора реалізувалося у виданому 2006 року пісенному збірнику “Святися, Україно вільна!”, до якого ввійшло 9 обробок повстанських пісень і 5 авторських творів.

Особливу пошану митець відчував до творчості Івана Франка, з родинних місць якого він походив. Інспірований захопленням творчістю земляка він створював романси на його поетичні твори, музику до його драматичних творів. Перлинами його музичної творчості стали «Каменяр», «Гримить, благодатна пора наступає» для мішаного хору, «Весна» для жіночого хору а cappella, «Книги - морська глибина» для жіночого хору з супроводом, «Сипле, сипле, сипле сніг..., «Земле, моя всеплодющая мати!..» для соліста баритона та чоловічого хору з супроводом фортепіано та редакція для мішаного хору (1989). 2006 року був опублікований збірник хорових творів “Три хори на слова Івана Франка”.

Роман Сов’як був фаховим композитором, членом Дрогобицького осередку Спілки композиторів України.

Як диригент Роман Сов’як сформувався у театрально-оркестровому середовищі. З 1990 року і до кінця життя професор Р.Сов’як очолював Народну чоловічу хорову капелу «Бескид», замінивши у цій функції Степана Стельмащука. У 1990-ті pp. колектив стає лауреатом обласних та всеукраїнських фестивалів. Зокрема, в 1990 році на Першому фестивалі «Козацькі пісні» виконання хором пісні В.Лісовола та В.Крищенка «Наливайте, браття, кришталеві чаші» в обробці Р. Сов'яка була відзначена «Призом глядацьких симпатій». Колектив брав участь у фестивалі «Музика українського зарубіжжя», був учасником Міжнародного фестивалю духовної пісні в м. Кошице (Словаччина), здійснював концертні поїздки по Україні та містах Польщі, Словаччини. Програми цих гастрольних подорожей демонстрували багатство української пісенності та творчість регіональних митців. Як диригент Р. Сов'як співпрацював також з народним чоловічим камерним хором "Боян Дрогобицький", львівським хором "Гомін", чоловічим хором "Гомін" Союзу українців у Великій Британії. З цими колективами, особливо з чоловічим хором “Бескид”, виконуючи твори класиків та сучасних композиторів, пропагуючи українську хорову музику й авторські твори, Р. Сов'як розгорнув широку і плідну діяльність. Вокально-хорові твори Р. Сов'яка написані з прекрасним знанням виконавських можливостей своїх колективів, написані так, щоби не перенапружувати виконавський апарат, а допомогти інтерпретатору показати свої переваги.

image
Обкладинка книги Романа Сов'яка "Остап Нижанківський"

Музикознавчі наукові інтереси Р.Сов’яка були спрямовані на дослідження внеску видатних представників культури і мистецтва на Дрогобиччині: Івана Франка, Остапа Нижанківського, Євгена Козака. Вагомим доробком стало висвітлення постатей українських композиторів, які тривалий час були у забутті: М.Вербицького, С.Воробкевича, Д.Січинського, М.Завадського, М.Гайворонського, Я.Барнича, B.Барвінськогота ін.

Роман Сов`як видав у 1994 році першу монографію про життя і творчість видатного композитора, диригента, громадського діяча, отця греко-католицької церкви Остапа Нижанківського, у якій докладно проаналізував найкращі твори О.Нижанківського, накреслив шляхи дальшого дослідження цієї неординарної творчої особистості, щирого патріота України. Книга послужила основою для створення документального фільму «Священик, молочар, музика», реалізованого Державною телерадіокомпанією «Культура» і була перевидана до 100-річчя від дня трагічної смерті співця галицької землі.

11 грудня 2007 року Роман Сов`як відійшов у вічність. Поховали його у рідній Лішні.

Вибрані музичні твори

  • Сов'як Р. Ти воскресла, моя Україно : авторські композиції та обробки укр. народ. пісень для чоловічого хору / Р. П. Сов'як. – Дрогобич : б. в., 1992. – 71 с. : іл.
  • Сов'як Р. Калинова Галичина : солоспіви / Р. Сов'як; упор. М. Логойда; Львів. ВДМІ ім. М. Лисенка ; ДДПУ ім. І. Франка. – Львів : Спів Митуси, 1997. – 60 с.
  • Сов'як Р. Зродились ми великої години : зб. пісень для чоловічого хору /Р. Сов'як ; вст. сл. О. Яцків. – Дрогобич : Коло, 2003. – 96 с. : нот.
  • Сов'як Р. Три хори на слова Івана Франка : [збірник] / Р. Сов'як ; [авт. передм. Л. Філоненко ; муз. ред. І. Фрайт] ; МОН України, ДДПУ ім. І. Франка. – Дрогобич : Посвіт, 2006. – 40 с.
  • Сов'як Р. Святися, Україно вільна! : збірник пісень для чоловічого хору / Р. Сов'як ; [літ. ред. та авт. передм. М. Шалата, муз. ред. І. Фрайт] ; МОН України, ДДПУ ім. І. Франка. – Дрогобич : Посвіт, 2006. – 76 с. : нот.

Вибрані музикознавчі публікації

  • Сов'як Р. До питання традицій "Веснівки" В. Матюка в західноукраїнському солоспіві кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Р. Сов'як // Шашкевичіана : зб. наук. праць / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича; НАН України; ДДПУ ім. І. Франка; Прикарпат. ун-т ім. В. Стефаника. – Львів ; Вінніпег, 2000. – Вип. 3–4 : "Руська трійця" і Прикарпаття . "Руська трійця" і культура слов'янського світу. – С. 715–716.
  • Сов'як Р. Іван Франко в житті і творчості Остапа Нижанківського / Р.Сов'як // Літопис Бойківщини. – ЗСА-Канада-Україна : Бойківщина, 2006. – Ч. 2/71(82). – С. 69–75. – Бібліогр. в кінці ст.
  • Сов'як Р. Михайло Вербицький / Р. Сов'як // Галицька зоря. – 1990. – 24 листоп. (№ 14). – С. 2.
  • Сов'як Р. Музично-естетичне виховання в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Р. П. Сов'як // Проблеми всебічного розвитку особистості в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського : тези доповідей наук.-метод. конференції, присвяч. 70-річчю з Дня народження В. О. Сухомлинського (30 жовтня – 1 жовтня 1988 р.). – Дрогобич, 1988. – С. 31–32.
  • Сов'як Р. Остап Нижанківський : нарис про життя і творчість / Р. П. Сов'як ; [гол. ред. В. П. Іванишин]. – Дрогобич : Відродження, 1994. – 88 с. : іл.
  • Сов'як Р. Остап Нижанківський та його музично-педагогічна спадщина: (на допомогу вчителеві музики) / Р. Сов'як. – Дрогобич : НВЦ Каменяр ДДПУ, 2005. – 198 с. : іл.
  • Сов'як Р. Поет-пісняр Франкової когорти : до 70-річчя Михайла Шалати / Р. Сов'як // Наша доля : пісні на слова Михайла Шалати / упоряд. : П. Гушоватий, Р. Сов'як ; авт. вст. ст. та муз. ред. Р. Сов'як. – Дрогобич, 2007. – С. 3–12.
  • Сов'як Р. Соната для фортепіано ля-мінор : навч. посіб. з дисципл. "Основний музичний інструм. (фортепіано)" / Р. П. Сов'як ; [ред.-упоряд., вст. сл. Л. Філоненко]. – Дрогобич : Посвіт, 2015. – 24 с. – Світлій пам'яті автора з нагоди 75-річчя від дня народження.
  • Сов'як Р. Фольклористична діяльність Остапа Нижанківського / Р. Сов'як // Літопис Бойківщини / [ред. кол. : Н. Гринаш, М. Зимомря, М. Ільницький та ін.; гол. ред. Я. Радевич-Винницький]. – ЗСА–Канада – Україна, 2004. – Ч. 2/67 (78). – С. 80–85.

Джерела

  • Богдан Пристай. 300 великих дрогобичан. "Роман Сов'як" (09.06.1938–11.12.2007) – відомий композитор, диригент, науковець Дрогобич: ПП "Коло", 2018. - С. 267 - 268 .
  • З музикою у вічність : [наук. розвідки, ст. й спогади про жит. і творчий шлях дириг., композитора, педагога Р. Сов'яка / упоряд.: В. Фрайт, Й. Йосифів]. — Дрогобич (Львів. обл.) : Посвіт, 2009. — 35, [1] с. : портр. — .
  • Пастух Р. Анфас і профіль Петра Сов'яка / Р. Пастух // Галицька зоря. – 2012. – № 151–152. – С. 6.
  • Волох О. Вокально-хорова творчість Романа Сов'яка / О. Волох // Молодь і ринок. – 2017. – № 5. – С. 139–143.
  • Любомир Мартинів Культурно —просвітницька діяльність Романа Сов'яка. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2012 —2013. Випуск 26 —27.  — С. 116 —120.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sov yak Roman Petrovich 9 chervnya 1939 s Lishnya Drogobickogo povitu Polsha 11 grudnya 2007 m Drogobich ukrayinskij kompozitor dirigent pedagog mistectvoznavec kandidat mistectvoznavstva Roman Sov yakZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya9 chervnya 1939 1939 06 09 Misce narodzhennyas Lishnya Drogobickogo povituData smerti11 grudnya 2007 2007 12 11 68 rokiv Misce smertim DrogobichGromadyanstvoUkrayinaNacionalnistukrayinecProfesiyakompozitor dirigent muzikoznavec pedagog OsvitaDrogobicke muzichne uchilishe Lvivska konservatoriyaZhittyepisRoman Sov yak narodivsya 9 chervnya 1938 roku u malovnichomu seli Lishnya na berezi richki Bar za 5 kilometriv na pivnichnij zahid vid mista Drogobicha vzdovzh dorogi z Drogobicha na Sambir V oseli rodini Sov yakiv lyubili spivati tomu zmalku Romana charuvali narodni pisni kolyadki shedrivki gayivki Jogo ditinstvo pripalo na roki voyennogo liholittya geroyichnoyi borotbi ukrayinskogo narodu proti ponevolennya zlochinnim bilshovickim rezhimom Tomu tak gliboko zapali jomu v dushu patriotichni strilecki pisni ta pisni voyakiv UPA OsvitaMuzichno obdarovanij silskij hlopec samotuzhki opanovuye bayan i postupaye u Drogobicke muzichne uchilishe de vivchaye gru na bayani spiv diriguvannya ta inshi muzichni disciplini Pislya uspishnogo zavershennya navchannya v uchilishi v 1957 roci prodovzhuye muzichnu osvitu v Lvivskij konservatoryiyi Spochatku v klasi fundatora lvivskoyi bayannoyi shkoli Mihajla Oberyuhtina 1957 1961 Zgodom perevedenij na fakultet horovogo diriguvannya v klas zasluzhenogo artista Ukrayini docenta Yevgena Vahnyaka 1961 1962 Tut sfomuvalisya vikonavskij ta kompozitorskij profesionalizm aktivna gromadyansku poziciyu Paralelno z navchannyam vikladaye u Lvivskomu muzichno pedagogichnomu uchilishi 1959 1962 rr Pislya zavershennya navchannya v konservatoriyi 1962 roci Roman Sov yak distaye skeruvannya v Hmelnicke muzichne uchilishe de pracyuye vikladachem do povernennya v 1964 roci v Drogobich Tut rozpochinayetsya plidnij period jogo muzichnoyi kar yeri pov yazanoyi z kulturnim zhittyam Drogobicha yakij staye jogo ridnim mistom Z 1 veresnya 1964 roku prijnyatij na posadu vikladacha kafedri muziki i spivu Drogobickogo pedagogichnogo institututu z yakoyi buv zvilnenij 10 lyutogo 1965 roku v zv yazku z perehodom na posadi kerivnika orkestru akademichnogo muzichno dramatichnogo teatru zaviduvacha muzichnoyu chastinoyu teatru Vid 1968 roku tvorcha i pedagogichna diyalnist Romana Sov yaka pov yazana z Drogobickim pedagogichnim institututom v yakomu poslidovno pracyuvav vikladachem kafedri diriguvannya 1968 starshim vikladachem 1982 docentom 1989 profesorom 2000 r kafedri metodiki muzichnogo vihovannya i horovogo diriguvannya Na muzichno pedagogichnomu fakulteti universitetu vikladav diriguvannya sumizhni disciplini keruvav kursovimi horami 1984 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Problema stanovlennya zahidnoukrayinskogo romansu HIH pochatku HH stolit z prisvoyennyam naukovogo stupenya kandidata mistectvoznavstva Tvorcha diyalnistYak kompozitor Roman Sov yak zalishiv u spadshinu chotiri zbirniki originalnih kompozicij ta majsternih obrobok narodnih pisen Ti voskresla moya Ukrayino 1992 r Kalinova Galichina 1997 r Zrodilis mi velikoyi godini 2003 r i Svyatisya Ukrayino vilna 2006 r Rozvitkovi kompozitorskogo histu Romana Sov yaka neabiyak spriyala jogo pracya v 60 h rokah u teatri mista Drogobicha Tut vin muzichno oformiv ne odnu vistavu umilo z chuttyam taktu poyednuyuchi narodnopisennu muziku z chuzhimi i vlasnimi kompozitorskimi melodiyami U dorobku kompozitora originalni tvori ta obrobki pisen golovnim chinom narodnih Pishe Roman Sov yak nasampered na teksti poetiv klasikiv M Shashkevicha T Shevchenka B Lepkogo V Sosyuri Pershe vidannya obrobok narodnih pisen R Sov yaka Ti voskresla moya Ukrayino 1992 r skladeno v osnovnomu iz tvoriv kompozitora sho vhodili do repertuaru narodnogo horu Beskid Do zbirki vvijshli vidomi duhovni j narodni pisni Bozhe posluhaj blagannya obrobka vidomoyi pisni molitvi 1990 r Ti voskresla moya Ukrayino 1992 r Zasumuj trembito pisnya R Kupchinskogo opracovana 1990 roku Oj ta zazhurilis strilci sichoviyi narodnij variant melodiyi zapisala u 1990 roci na Pokutti donka kompozitora Dzvenislava Sov yak Todi zh cyu melodiyu bulo opracovano dlya cholovichogo horu She do zbirki vvijshli taki tvori yak Podaj divchino ruku na proshannya Kolis divchino mila Mayeva nichka Za Ukrayinu Chi to burya chi to grim Vstavaj ti vilnij mij narode Vstavajte pobratimi Lyubit Ukrayinu ta in Zbirka patriotichnih pisen Romana Sov yaka Zrodilis mi velikoyi godini bula zapochatkovana she pid chas jogo praci v Drogobickomu muzichno dramatichnomu teatri Buli ce obrobki ukrayinskih patriotichnih horovih pisen do dramatichnih tvoriv zokrema do vistavi za istorichnoyu p yesoyu B Grinchenka Stepovij gist Nastupni patriotichni horovi pisni buli priurocheni do vidznachennya geroyichnih dat ta podij v istoriyi Ukrayini Prodovzhennya geroyichnoyi tematiki u tvorchosti kompozitora realizuvalosya u vidanomu 2006 roku pisennomu zbirniku Svyatisya Ukrayino vilna do yakogo vvijshlo 9 obrobok povstanskih pisen i 5 avtorskih tvoriv Osoblivu poshanu mitec vidchuvav do tvorchosti Ivana Franka z rodinnih misc yakogo vin pohodiv Inspirovanij zahoplennyam tvorchistyu zemlyaka vin stvoryuvav romansi na jogo poetichni tvori muziku do jogo dramatichnih tvoriv Perlinami jogo muzichnoyi tvorchosti stali Kamenyar Grimit blagodatna pora nastupaye dlya mishanogo horu Vesna dlya zhinochogo horu a cappella Knigi morska glibina dlya zhinochogo horu z suprovodom Siple siple siple snig Zemle moya vseplodyushaya mati dlya solista baritona ta cholovichogo horu z suprovodom fortepiano ta redakciya dlya mishanogo horu 1989 2006 roku buv opublikovanij zbirnik horovih tvoriv Tri hori na slova Ivana Franka Roman Sov yak buv fahovim kompozitorom chlenom Drogobickogo oseredku Spilki kompozitoriv Ukrayini Yak dirigent Roman Sov yak sformuvavsya u teatralno orkestrovomu seredovishi Z 1990 roku i do kincya zhittya profesor R Sov yak ocholyuvav Narodnu cholovichu horovu kapelu Beskid zaminivshi u cij funkciyi Stepana Stelmashuka U 1990 ti pp kolektiv staye laureatom oblasnih ta vseukrayinskih festivaliv Zokrema v 1990 roci na Pershomu festivali Kozacki pisni vikonannya horom pisni V Lisovola ta V Krishenka Nalivajte brattya krishtalevi chashi v obrobci R Sov yaka bula vidznachena Prizom glyadackih simpatij Kolektiv brav uchast u festivali Muzika ukrayinskogo zarubizhzhya buv uchasnikom Mizhnarodnogo festivalyu duhovnoyi pisni v m Koshice Slovachchina zdijsnyuvav koncertni poyizdki po Ukrayini ta mistah Polshi Slovachchini Programi cih gastrolnih podorozhej demonstruvali bagatstvo ukrayinskoyi pisennosti ta tvorchist regionalnih mitciv Yak dirigent R Sov yak spivpracyuvav takozh z narodnim cholovichim kamernim horom Boyan Drogobickij lvivskim horom Gomin cholovichim horom Gomin Soyuzu ukrayinciv u Velikij Britaniyi Z cimi kolektivami osoblivo z cholovichim horom Beskid vikonuyuchi tvori klasikiv ta suchasnih kompozitoriv propaguyuchi ukrayinsku horovu muziku j avtorski tvori R Sov yak rozgornuv shiroku i plidnu diyalnist Vokalno horovi tvori R Sov yaka napisani z prekrasnim znannyam vikonavskih mozhlivostej svoyih kolektiviv napisani tak shobi ne perenapruzhuvati vikonavskij aparat a dopomogti interpretatoru pokazati svoyi perevagi Obkladinka knigi Romana Sov yaka Ostap Nizhankivskij Muzikoznavchi naukovi interesi R Sov yaka buli spryamovani na doslidzhennya vnesku vidatnih predstavnikiv kulturi i mistectva na Drogobichchini Ivana Franka Ostapa Nizhankivskogo Yevgena Kozaka Vagomim dorobkom stalo visvitlennya postatej ukrayinskih kompozitoriv yaki trivalij chas buli u zabutti M Verbickogo S Vorobkevicha D Sichinskogo M Zavadskogo M Gajvoronskogo Ya Barnicha B Barvinskogota in Roman Sov yak vidav u 1994 roci pershu monografiyu pro zhittya i tvorchist vidatnogo kompozitora dirigenta gromadskogo diyacha otcya greko katolickoyi cerkvi Ostapa Nizhankivskogo u yakij dokladno proanalizuvav najkrashi tvori O Nizhankivskogo nakresliv shlyahi dalshogo doslidzhennya ciyeyi neordinarnoyi tvorchoyi osobistosti shirogo patriota Ukrayini Kniga posluzhila osnovoyu dlya stvorennya dokumentalnogo filmu Svyashenik molochar muzika realizovanogo Derzhavnoyu teleradiokompaniyeyu Kultura i bula perevidana do 100 richchya vid dnya tragichnoyi smerti spivcya galickoyi zemli 11 grudnya 2007 roku Roman Sov yak vidijshov u vichnist Pohovali jogo u ridnij Lishni Vibrani muzichni tvori Sov yak R Ti voskresla moya Ukrayino avtorski kompoziciyi ta obrobki ukr narod pisen dlya cholovichogo horu R P Sov yak Drogobich b v 1992 71 s il Sov yak R Kalinova Galichina solospivi R Sov yak upor M Logojda Lviv VDMI im M Lisenka DDPU im I Franka Lviv Spiv Mitusi 1997 60 s Sov yak R Zrodilis mi velikoyi godini zb pisen dlya cholovichogo horu R Sov yak vst sl O Yackiv Drogobich Kolo 2003 96 s not Sov yak R Tri hori na slova Ivana Franka zbirnik R Sov yak avt peredm L Filonenko muz red I Frajt MON Ukrayini DDPU im I Franka Drogobich Posvit 2006 40 s Sov yak R Svyatisya Ukrayino vilna zbirnik pisen dlya cholovichogo horu R Sov yak lit red ta avt peredm M Shalata muz red I Frajt MON Ukrayini DDPU im I Franka Drogobich Posvit 2006 76 s not Vibrani muzikoznavchi publikaciyi Sov yak R Do pitannya tradicij Vesnivki V Matyuka v zahidnoukrayinskomu solospivi kincya HIH pochatku HH st R Sov yak Shashkevichiana zb nauk prac In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini DDPU im I Franka Prikarpat un t im V Stefanika Lviv Vinnipeg 2000 Vip 3 4 Ruska trijcya i Prikarpattya Ruska trijcya i kultura slov yanskogo svitu S 715 716 Sov yak R Ivan Franko v zhitti i tvorchosti Ostapa Nizhankivskogo R Sov yak Litopis Bojkivshini ZSA Kanada Ukrayina Bojkivshina 2006 Ch 2 71 82 S 69 75 Bibliogr v kinci st Sov yak R Mihajlo Verbickij R Sov yak Galicka zorya 1990 24 listop 14 S 2 Sov yak R Muzichno estetichne vihovannya v pedagogichnij spadshini V O Suhomlinskogo R P Sov yak Problemi vsebichnogo rozvitku osobistosti v pedagogichnij spadshini V O Suhomlinskogo tezi dopovidej nauk metod konferenciyi prisvyach 70 richchyu z Dnya narodzhennya V O Suhomlinskogo 30 zhovtnya 1 zhovtnya 1988 r Drogobich 1988 S 31 32 Sov yak R Ostap Nizhankivskij naris pro zhittya i tvorchist R P Sov yak gol red V P Ivanishin Drogobich Vidrodzhennya 1994 88 s il Sov yak R Ostap Nizhankivskij ta jogo muzichno pedagogichna spadshina na dopomogu vchitelevi muziki R Sov yak Drogobich NVC Kamenyar DDPU 2005 198 s il Sov yak R Poet pisnyar Frankovoyi kogorti do 70 richchya Mihajla Shalati R Sov yak Nasha dolya pisni na slova Mihajla Shalati uporyad P Gushovatij R Sov yak avt vst st ta muz red R Sov yak Drogobich 2007 S 3 12 Sov yak R Sonata dlya fortepiano lya minor navch posib z discipl Osnovnij muzichnij instrum fortepiano R P Sov yak red uporyad vst sl L Filonenko Drogobich Posvit 2015 24 s Svitlij pam yati avtora z nagodi 75 richchya vid dnya narodzhennya Sov yak R Folkloristichna diyalnist Ostapa Nizhankivskogo R Sov yak Litopis Bojkivshini red kol N Grinash M Zimomrya M Ilnickij ta in gol red Ya Radevich Vinnickij ZSA Kanada Ukrayina 2004 Ch 2 67 78 S 80 85 DzherelaBogdan Pristaj 300 velikih drogobichan Roman Sov yak 09 06 1938 11 12 2007 vidomij kompozitor dirigent naukovec Drogobich PP Kolo 2018 S 267 268 Z muzikoyu u vichnist nauk rozvidki st j spogadi pro zhit i tvorchij shlyah dirig kompozitora pedagoga R Sov yaka uporyad V Frajt J Josifiv Drogobich Lviv obl Posvit 2009 35 1 s portr ISBN 978 966 2248 28 9 Pastuh R Anfas i profil Petra Sov yaka R Pastuh Galicka zorya 2012 151 152 S 6 Voloh O Vokalno horova tvorchist Romana Sov yaka O Voloh Molod i rinok 2017 5 S 139 143 Lyubomir Martiniv Kulturno prosvitnicka diyalnist Romana Sov yaka Visnik Prikarpatskogo universitetu Mistectvoznavstvo 2012 2013 Vipusk 26 27 S 116 120

Дата публікації:
Топ