Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Віталій Сергійович Сніжний | ||||
|---|---|---|---|---|
 Віталій Сніжний | ||||
| Ім'я при народженні | Микола Микитович Курочка | |||
| Псевдонім | Мик. Куріпочка, Віталій Сніжний | |||
| Народився | 7 травня 1898 м. Сніжне, Донецька область, Україна | |||
| Помер | 8 грудня 1937 (39 років) Ленінградська область | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, письменник, журналіст | |||
| Alma mater | Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена | |||
| Мова творів | українська | |||
| | ||||
 Сніжний Віталій Сергійович у Вікісховищі | ||||
Віталій Сергійович Сніжний (до 1930 — Микола Микитович Курочка; 7 травня 1898, Сніжне, Донецька область, Україна — 8 грудня 1937, Ленінградська область) — український поет, письменник, журналіст доби Розстріляного відродження. Жертва сталінського терору.
Життєпис
Народився в сільці Сніжне Області Війська Донського у багатодітній селянській родині. Батько — Микита Юхимович Курочка, мати — Єфросинія Михайлівна Курочка, старша сестра — Катерина, молодші сестри — Марія та Олександра. У 1900—1901 роках разом з батьками переселився на Зелений Клин. Дитинство провів у селі Петропавлівка Іванівського повіту Амурської області. За спогадами Олександри, ніколи не тяжів до селянської праці та прагнув отримати якісну освіту.
Навчався в Благовіщенському педагогічному технікумі, закінчивши який, з 1915 року працював учителем в одному з сіл Амурської області. Збереглися 10 його листів того періоду, у яких він непокоїться, щоб молодші сестри отримали освіту та описує важкий побут сільських учителів.
У 1916 році вступив в Хабаровський учительський інститут. У 1919 продовжив освіту у педагогічному інституті в Ленінграді, який закінчив 1924 року, здобувши вищу педагогічну освіту.
У 1926 році повернувся до України, в Київ. Влаштуватися на постійну роботу не зміг, тому підробляв даючи уроки.
Незадовго перед арештом переїхав до міста Городня на Чернігівщині. Працював там викладачем української та російської літератури в педагогічному технікумі.
Арешт і загибель
Був заарештований 23 червня 1935. У жовтні 1935 засуджений Військовим трибуналом Київського військового округу на 10 років як активний учасник контрреволюційної терористичної організації, яка готувала замах на керівництво компартії та уряду. Ув'язнення відбував на Соловках (Соловецький табір особливого призначення).
Після засудження Сніжного етапували через Бутирську в'язницю до Карагандинського виправно-трудового табору, куди він прибув 9 лютого 1936 року. Після цього (не пізніше жовтня 1936 року) його перевели до Соловецького табору — у 8-е відділення Біломорсько-Балтійського комбінату. У своєму листі від лютого 1937 року він писав, що останні надії будь-коли побачити рідних та близьких зникають. Відповідно до оперативних зведень, Сніжний охарактеризований як «таємнича, нещира людина, яку не можна вербувати, а слід оточити агентурою для виявлення зв'язків».
10 листопада 1937 Віталія Сніжного було засуджено до найвищої кари й розстріляно 8 грудня 1937 в Ленінградській області.
17 листопада 1959 Військова колегія Верховного суду СРСР визнала Віталія Сніжного та інших осіб, що «проходили у справі», невинними за відсутністю складу злочину. Відповідне рішення вийшло під грифом «таємно». Реабілітація у цій справі здійснена 11 вересня 1989 року на підставі висновку прокуратури Архангельської області. Смерть зареєстрована 5 жовтня 1989 року в Городнянському райвідділку ЗАГС Чернігівської області.
Творчість
Вперше його вірші було опубліковано 1917 року в українській газеті Хабаровська «Хвиля України», під псевдонімом Мик. Куріпочка.
Наприкінці 1920 — початку 1930 років Віталій Сніжний активно займався літературною діяльністю. Активно співпрацював з київською газетою «На зміну», крім того, публікував статті у низці українських газет того часу.
У 1930 році офіційно змінив ім'я на Сніжний (за місцем свого народження) Віталій Сергійович. Під цим прізвищем він публікував вірші та оповідання, вів науково-популярну роботу для дітей.
Автор книги «Машиніст Петрик» (1930), поеми «Китайчатко Тао» (1931), книги поезії «Стугонить країна» (1931), «Ракета» (1933).
Вшанування пам'яті
Повна зміна імені та прізвища значно ускладнила пошук інформації про Віталія Сніжного. Перша інформація про нього у рідних з'явилася тільки у листопаді 2005 року. Станом на 2018 рік дослідження долі Миколи Микитовича Курочки (Віталія Сергійовича Сніжного) триває.
Архівна кримінальна справа зберігається у Державному архіві Служби безпеки України під № 51249-ФП. Архівна справа про перебування у таборі зберігається в архіві регіонального управління ФСБ РФ в Архангельській області під № П-15382.
Інформація щодо Віталія Сніжного також оприлюднена в книзі «Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках» та в статті журналіста Сергія Шевченка у № 21 газети «Кіевскій телеграфЪ» за 2001 рік.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сніжний Віталій Сергійович |
- Особиста сторінка на сайті solovki.ca ФОТО [ 28 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Соловецкая «литературная жизнь» в доносах стукачей-информаторов [ 12 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Архів НДЦ «Меморіал» (Санкт-Петербург) [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Vitalij Sergijovich SnizhnijVitalij SnizhnijIm ya pri narodzhenniMikola Mikitovich KurochkaPsevdonimMik Kuripochka Vitalij SnizhnijNarodivsya7 travnya 1898 1898 05 07 m Snizhne Donecka oblast UkrayinaPomer8 grudnya 1937 1937 12 08 39 rokiv Leningradska oblastKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet pismennik zhurnalistAlma materRosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaMova tvorivukrayinska Snizhnij Vitalij Sergijovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurochka Vitalij Sergijovich Snizhnij do 1930 Mikola Mikitovich Kurochka 7 travnya 1898 1898 Snizhne Donecka oblast Ukrayina 8 grudnya 1937 Leningradska oblast ukrayinskij poet pismennik zhurnalist dobi Rozstrilyanogo vidrodzhennya Zhertva stalinskogo teroru ZhittyepisNarodivsya v silci Snizhne Oblasti Vijska Donskogo u bagatoditnij selyanskij rodini Batko Mikita Yuhimovich Kurochka mati Yefrosiniya Mihajlivna Kurochka starsha sestra Katerina molodshi sestri Mariya ta Oleksandra U 1900 1901 rokah razom z batkami pereselivsya na Zelenij Klin Ditinstvo proviv u seli Petropavlivka Ivanivskogo povitu Amurskoyi oblasti Za spogadami Oleksandri nikoli ne tyazhiv do selyanskoyi praci ta pragnuv otrimati yakisnu osvitu Navchavsya v Blagovishenskomu pedagogichnomu tehnikumi zakinchivshi yakij z 1915 roku pracyuvav uchitelem v odnomu z sil Amurskoyi oblasti Zbereglisya 10 jogo listiv togo periodu u yakih vin nepokoyitsya shob molodshi sestri otrimali osvitu ta opisuye vazhkij pobut silskih uchiteliv U 1916 roci vstupiv v Habarovskij uchitelskij institut U 1919 prodovzhiv osvitu u pedagogichnomu instituti v Leningradi yakij zakinchiv 1924 roku zdobuvshi vishu pedagogichnu osvitu U 1926 roci povernuvsya do Ukrayini v Kiyiv Vlashtuvatisya na postijnu robotu ne zmig tomu pidroblyav dayuchi uroki Nezadovgo pered areshtom pereyihav do mista Gorodnya na Chernigivshini Pracyuvav tam vikladachem ukrayinskoyi ta rosijskoyi literaturi v pedagogichnomu tehnikumi Aresht i zagibel Buv zaareshtovanij 23 chervnya 1935 U zhovtni 1935 zasudzhenij Vijskovim tribunalom Kiyivskogo vijskovogo okrugu na 10 rokiv yak aktivnij uchasnik kontrrevolyucijnoyi teroristichnoyi organizaciyi yaka gotuvala zamah na kerivnictvo kompartiyi ta uryadu Uv yaznennya vidbuvav na Solovkah Soloveckij tabir osoblivogo priznachennya Pislya zasudzhennya Snizhnogo etapuvali cherez Butirsku v yaznicyu do Karagandinskogo vipravno trudovogo taboru kudi vin pribuv 9 lyutogo 1936 roku Pislya cogo ne piznishe zhovtnya 1936 roku jogo pereveli do Soloveckogo taboru u 8 e viddilennya Bilomorsko Baltijskogo kombinatu U svoyemu listi vid lyutogo 1937 roku vin pisav sho ostanni nadiyi bud koli pobachiti ridnih ta blizkih znikayut Vidpovidno do operativnih zveden Snizhnij oharakterizovanij yak tayemnicha neshira lyudina yaku ne mozhna verbuvati a slid otochiti agenturoyu dlya viyavlennya zv yazkiv 10 listopada 1937 Vitaliya Snizhnogo bulo zasudzheno do najvishoyi kari j rozstrilyano 8 grudnya 1937 v Leningradskij oblasti 17 listopada 1959 Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR viznala Vitaliya Snizhnogo ta inshih osib sho prohodili u spravi nevinnimi za vidsutnistyu skladu zlochinu Vidpovidne rishennya vijshlo pid grifom tayemno Reabilitaciya u cij spravi zdijsnena 11 veresnya 1989 roku na pidstavi visnovku prokuraturi Arhangelskoyi oblasti Smert zareyestrovana 5 zhovtnya 1989 roku v Gorodnyanskomu rajviddilku ZAGS Chernigivskoyi oblasti TvorchistVpershe jogo virshi bulo opublikovano 1917 roku v ukrayinskij gazeti Habarovska Hvilya Ukrayini pid psevdonimom Mik Kuripochka Naprikinci 1920 pochatku 1930 rokiv Vitalij Snizhnij aktivno zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu Aktivno spivpracyuvav z kiyivskoyu gazetoyu Na zminu krim togo publikuvav statti u nizci ukrayinskih gazet togo chasu U 1930 roci oficijno zminiv im ya na Snizhnij za miscem svogo narodzhennya Vitalij Sergijovich Pid cim prizvishem vin publikuvav virshi ta opovidannya viv naukovo populyarnu robotu dlya ditej Avtor knigi Mashinist Petrik 1930 poemi Kitajchatko Tao 1931 knigi poeziyi Stugonit krayina 1931 Raketa 1933 Vshanuvannya pam yatiPovna zmina imeni ta prizvisha znachno uskladnila poshuk informaciyi pro Vitaliya Snizhnogo Persha informaciya pro nogo u ridnih z yavilasya tilki u listopadi 2005 roku Stanom na 2018 rik doslidzhennya doli Mikoli Mikitovicha Kurochki Vitaliya Sergijovicha Snizhnogo trivaye Arhivna kriminalna sprava zberigayetsya u Derzhavnomu arhivi Sluzhbi bezpeki Ukrayini pid 51249 FP Arhivna sprava pro perebuvannya u tabori zberigayetsya v arhivi regionalnogo upravlinnya FSB RF v Arhangelskij oblasti pid P 15382 Informaciya shodo Vitaliya Snizhnogo takozh oprilyudnena v knizi Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah ta v statti zhurnalista Sergiya Shevchenka u 21 gazeti Kievskij telegraf za 2001 rik PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Snizhnij Vitalij Sergijovich Osobista storinka na sajti solovki ca FOTO 28 grudnya 2015 u Wayback Machine Soloveckaya literaturnaya zhizn v donosah stukachej informatorov 12 serpnya 2015 u Wayback Machine Arhiv NDC Memorial Sankt Peterburg 8 veresnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 10 grudnya 2018