Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смерек (пол. Smerek) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Населення — 132 особи (2011).
Село  Споруджена у 1875 р., зруйнована після ІІ Світової війни. Координати 49°10′36″ пн. ш. 22°26′00″ сх. д. / 49.17666667002777814° пн. ш. 22.4336111100277797448° сх. д.Координати: 49°10′36″ пн. ш. 22°26′00″ сх. д. / 49.17666667002777814° пн. ш. 22.4336111100277797448° сх. д.
 Смерек у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розташування
Розташоване в долині Солінка гірських пасом Західних Бещад, недалеко від кордону зі Словаччиною.
Село розташоване за 9 км на північний схід від Тісної, за 34 км на півдні від Лісько, 644 метри над рівнем моря, біля потоку Смерек (Смрек) і р. Ветлина.
Назва
Назва Смерек походить від української назви хвойного дерева "смерека".
У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Сьвєркув (пол. Świerków).
Історія
Перша згадка в документі 1529 р., як власність роду Балів, на праві волоському. Поселення біля гори Смерек мало стратегічне прикордонне значення для Сяноцької Землі. Поселення, які знаходились поруч — Творильне, Криве, Хміль, Дверник, Ступосяни, Журавин. Пізніше, поруч виникли поселення Ветлина і Яворець.
В вересні 1614 р. в селі були криваві події — місцевий солтис (князь) Петро з купою 98 осіб, напали на садиби села і зруйнували його практично повністю. Кілька жителів були вбиті та багато отримали поранення. Невідомо, які були мотиви нападу: чи було це актом помсти, чи з метою пограбування.
Протягом століть у Смереку було багато власників. На кінець вісімнадцятого століття належав родині графа Лосів.
На початок ХХ століття фільварок з 2500 га ялинових лісів, купила віденська торгова компанія, яка в 1904 р. протягнула вузькоколійну залізницю з Нового Лупкова до присілку Бескид через потік Смерек і почала інтенсивну експлуатацію лісів.
З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка.
В 1944 році польська влада запропонувала 691 особам переселитися до СРСР, але ніхто добровільно не залишив свої батьківські прадавні землі і багато людей втекли в ліс. Злочинна комуністична влада під тиском НКВДистів у 1946 р. влаштували облави і мешканців було насильно загнано в товарні вагони і примусово вивезено до СРСР (в село Надіїв коло Долини). Село було знищене, залишилось тільки декілька давніх будівель.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
Місцева греко-католицька парафія належала до 1924 року до Деканату Балигородського, опісля — до Тіснянського. Церква була дерев'яна парафіяльна Св. Мученика Дмитра. Її було збудовано в 1875 році на місці старої, також дерев'яної. Після ІІ Світової війни знищена. На церковному цвинтарі довжиною близько 100 м збереглося тільки декілька могил і фрагменти бетонних і кам'яних надгробків.
В 1903 р в селі була побудована мурована капличка, поставлена на пам'ять про відміну панщини, так званий "гроб панщини", де кілька разів на рік відбувались служби під час паломництва. Тепер від неї немає і сліду.
Етнографія
Місцеві жителі вважали себе русинами ( назва українців до XIX століття), рідко використовуючи назви "бойки" та "лемки", дослідники вважають, що в селі жили і ті і ті, хоча бойки переважали.
Сучасність
Сьогодні через місце старого села пролягає дорога. Немає вже ні будівель садиб, лісопильного заводу, млинів, постоялих дворів і мисливських будиночків, ні співучих птахів…
Зараз у селі мешкає 100 осіб, переважно переселенців-поляків.
Демографія
В 1881 році у селі проживало 557 мешканців.
В 1921 р. в селі мешкало 647 осіб: 564 греко-католиків, 58 римо-католиків, 8 протестантів, 43 юдеїв i 1 особа іншого віросповідання.
В 1927 р. жило тут вже 814 осіб, а в 1943 р. — 869 осіб.
У 1939 році в селі проживало 910 мешканців, з них 840 українців, 40 поляків, 20 євреїв і 10 німців. Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 68 | 10 | 47 | 11 |
| Жінки | 64 | 14 | 39 | 11 |
| Разом | 132 | 24 | 86 | 22 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смерек (село)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Archiwum Państwowe w Przemyślu/ 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu/ метрики за 1831-1838 рр.
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
- Smerek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 871. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smerek pol Smerek selo v Polshi u gmini Tisna Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Znahoditsya na pradavnij etnichnij ukrayinskij teritoriyi Naselennya 132 osobi 2011 Selo Smerek pol Smerek Cerkva sv Dimitriya u s Smerek Sporudzhena u 1875 r zrujnovana pislya II Svitovoyi vijni Koordinati 49 10 36 pn sh 22 26 00 sh d 49 17666667002777814 pn sh 22 4336111100277797448 sh d 49 17666667002777814 22 4336111100277797448 Koordinati 49 10 36 pn sh 22 26 00 sh d 49 17666667002777814 pn sh 22 4336111100277797448 sh d 49 17666667002777814 22 4336111100277797448 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina TisnaMezhuye z susidni nas punktiVetlina Persha zgadka 1529Visota centru 644 mNaselennya 132 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 608Avtomobilnij kod RLSSIMC 0347880GeoNames 758829OSM r6315950 RSmerekSmerek Polsha SmerekSmerek Pidkarpatske voyevodstvo Smerek u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane v dolini Solinka girskih pasom Zahidnih Beshad nedaleko vid kordonu zi Slovachchinoyu Selo roztashovane za 9 km na pivnichnij shid vid Tisnoyi za 34 km na pivdni vid Lisko 644 metri nad rivnem morya bilya potoku Smerek Smrek i r Vetlina NazvaNazva Smerek pohodit vid ukrayinskoyi nazvi hvojnogo dereva smereka U hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo v 1977 1981 rr nazivalos Svyerkuv pol Swierkow IstoriyaPersha zgadka v dokumenti 1529 r yak vlasnist rodu Baliv na pravi voloskomu Poselennya bilya gori Smerek malo strategichne prikordonne znachennya dlya Syanockoyi Zemli Poselennya yaki znahodilis poruch Tvorilne Krive Hmil Dvernik Stuposyani Zhuravin Piznishe poruch vinikli poselennya Vetlina i Yavorec V veresni 1614 r v seli buli krivavi podiyi miscevij soltis knyaz Petro z kupoyu 98 osib napali na sadibi sela i zrujnuvali jogo praktichno povnistyu Kilka zhiteliv buli vbiti ta bagato otrimali poranennya Nevidomo yaki buli motivi napadu chi bulo ce aktom pomsti chi z metoyu pograbuvannya Protyagom stolit u Smereku bulo bagato vlasnikiv Na kinec visimnadcyatogo stolittya nalezhav rodini grafa Losiv Na pochatok HH stolittya filvarok z 2500 ga yalinovih lisiv kupila videnska torgova kompaniya yaka v 1904 r protyagnula vuzkokolijnu zaliznicyu z Novogo Lupkova do prisilku Beskid cherez potik Smerek i pochala intensivnu ekspluataciyu lisiv Z listopada 1918 po sichen 1919 tut isnuvala Komanchanska Respublika V 1944 roci polska vlada zaproponuvala 691 osobam pereselitisya do SRSR ale nihto dobrovilno ne zalishiv svoyi batkivski pradavni zemli i bagato lyudej vtekli v lis Zlochinna komunistichna vlada pid tiskom NKVDistiv u 1946 r vlashtuvali oblavi i meshkanciv bulo nasilno zagnano v tovarni vagoni i primusovo vivezeno do SRSR v selo Nadiyiv kolo Dolini Selo bulo znishene zalishilos tilki dekilka davnih budivel U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Misceva greko katolicka parafiya nalezhala do 1924 roku do Dekanatu Baligorodskogo opislya do Tisnyanskogo Cerkva bula derev yana parafiyalna Sv Muchenika Dmitra Yiyi bulo zbudovano v 1875 roci na misci staroyi takozh derev yanoyi Pislya II Svitovoyi vijni znishena Na cerkovnomu cvintari dovzhinoyu blizko 100 m zbereglosya tilki dekilka mogil i fragmenti betonnih i kam yanih nadgrobkiv V 1903 r v seli bula pobudovana murovana kaplichka postavlena na pam yat pro vidminu panshini tak zvanij grob panshini de kilka raziv na rik vidbuvalis sluzhbi pid chas palomnictva Teper vid neyi nemaye i slidu Etnografiya Miscevi zhiteli vvazhali sebe rusinami nazva ukrayinciv do XIX stolittya ridko vikoristovuyuchi nazvi bojki ta lemki doslidniki vvazhayut sho v seli zhili i ti i ti hocha bojki perevazhali SuchasnistSogodni cherez misce starogo sela prolyagaye doroga Nemaye vzhe ni budivel sadib lisopilnogo zavodu mliniv postoyalih dvoriv i mislivskih budinochkiv ni spivuchih ptahiv Zaraz u seli meshkaye 100 osib perevazhno pereselenciv polyakiv DemografiyaV 1881 roci u seli prozhivalo 557 meshkanciv V 1921 r v seli meshkalo 647 osib 564 greko katolikiv 58 rimo katolikiv 8 protestantiv 43 yudeyiv i 1 osoba inshogo virospovidannya V 1927 r zhilo tut vzhe 814 osib a v 1943 r 869 osib U 1939 roci v seli prozhivalo 910 meshkanciv z nih 840 ukrayinciv 40 polyakiv 20 yevreyiv i 10 nimciv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 68 10 47 11Zhinki 64 14 39 11Razom 132 24 86 22PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Smerek selo GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 42 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaArchiwum Panstwowe w Przemyslu 142 0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyslu metriki za 1831 1838 rr Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 28 serpnya 2012 Smerek Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 871 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi