Смереково — село в Україні, в Закарпатській області, Великоберезнянському районі. Колишня назва — Смерекове. На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Смерекова. населення — 384 чол. Центр сільської ради. Село розташоване у найпівденіщій частині території району. Назву отримало від смерекових пралісів .
село Смереково | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Великоберезнянський район |
Рада | Смереківська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1520 |
Населення | 384 |
Площа | 18,455 км² |
Густота населення | 20,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89044 |
Телефонний код | +380 03135 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′07″ пн. ш. 22°38′13″ сх. д. / 48.80194° пн. ш. 22.63694° сх. д.Координати: 48°48′07″ пн. ш. 22°38′13″ сх. д. / 48.80194° пн. ш. 22.63694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 486 м |
Водойми | струмок Чечоватий, річка Пегова |
Відстань до обласного центру | 51,5 км |
Відстань до районного центру | 32 км |
Найближча залізнична станція | Дубриничі |
Відстань до залізничної станції | 20,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89044, с.Смереково |
Карта | |
Смереково | |
Смереково | |
Мапа | |
Географія
На південному заході від села бере початок струмок Чечоватий, лівий доплив Лютянки.
Селом протікає річка Пегова, ліва притока Бачави.
Крайнє південно-східне село Лемківщини.
Історія
Засноване 1588 року. У цьому році тут проживала лише одна родина. У 1631 році тут проживали 27 родин, які трудилися для замкової домінії Другетів. У 1715 році за невідомих причин люди покинули село, таким чином тут залишилися жити лише 2 родини.
Інші згадки 1773-Szmerekova, Smerkó, 1913-Szemerekő. Перші поселення були розміщенні на території сучасного урочища «Мадийка». За декілька століть в селі проживало 350 цілих сімей. А вже в 1700 році, коли на село зайшла смертельна хвороба-холера, майже все населення вимерло, залишилось лише 8 сімей.
Неподалік села стоїть гора Діл, вкрита буковими лісами. Там довгий час переховувалися Петро, Юрцега та Іван, які потім спустилися в долину і побудували хати. Іван побудував хату за водою. Тому і прозвали його Заводян, а гуштак — Заводянами. Там де жив Петро, тепер називаємо Петриками, а де Юрцега — там Юрцаги.
А ще старі люди так говорили: заїхав якийсь чоловік здалека в село. Його називали Соколом. Він поселився в нижньому кінці села, у Юрцагах. Місце, де він жив ще й зараз називають «Соколова загорода».
Релігія
храм св. арх. Михайла. 1770.
Перша дерев'яна церква відслужила свій вік. Згадка про другу церкву належить до 1751 р. Це була дерев'яна церква св. арх. Михайла з двома дзвонами, що мала лише два місцеві образи й апостолів на полотні. Друкованих книг не було зовсім, але було кілька писаних. Дереворит із зображенням храму в Смерековій виконав чеський графік Ржержиха, твори якого ілюстрували працю В.Січинського «Дерев'яні будови в Карпатах» (Прага, 1940).
Пізніше дерев'яну барокову церкву св. Михайла (третю в селі), подібну до церкви в Буковцьовій, збудували в 1770 р., а стару, можливо, передали в село Обаву. У 1949 р. велика пожежа знищила церкву і верхню частину села.
Збереглася дзвіниця, яка після перебудови в 1950-х роках служила місцем релігійних відправ. У 1992 р. в селі збудовано муровану православну церкву.
Парох села Андрій Дубицький був висланий 1948 р. в сибірські табори, його подальша доля невідома. Церква св. арх. Михайла. 1996.
храм св. арх. Михайла. 1996.
Дерев'яна греко-католицька церква згоріла в 1949 р. Вціліла дзвіниця, яка, дещо перероблена, служила місцем відправ.
У 1992 р. почали будувати муровану базилічну церкву, а 20 жовтня 1996 р. храм освятили. Внесок у спорудження зробили о. Михайло Кміть, голова громади Василь Беца, дяк Михайло ПІтелиха та багато інших вірникив. Поряд збудували нову муровану дзвіницю.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 413 осіб, з яких 203 чоловіки та 210 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 381 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,74 % |
гагаузька | 0,26 % |
Туристичні місця
- храм св. арх. Михайла. 1996.
- храм св. арх. Михайла. 1770.
- «Соколова загорода».
Відомі люди
У селі народилися:
- 1927 р. Петро Федорович Куртанич — український поет, етнограф, фольклорист.
- Морека Віталій Михайлович (1982-2014) — солдат Збройних сил України, загинув в боях за Станицю Луганську.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smerekovo selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Velikobereznyanskomu rajoni Kolishnya nazva Smerekove Na deyakih kartografichnih resursah pomilkovo poznachene yak Smerekova naselennya 384 chol Centr silskoyi radi Selo roztashovane u najpivdenishij chastini teritoriyi rajonu Nazvu otrimalo vid smerekovih pralisiv selo SmerekovoKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Velikobereznyanskij rajonRada Smerekivska silska radaOsnovni daniZasnovane 1520Naselennya 384Plosha 18 455 km Gustota naselennya 20 81 osib km Poshtovij indeks 89044Telefonnij kod 380 03135Geografichni daniGeografichni koordinati 48 48 07 pn sh 22 38 13 sh d 48 80194 pn sh 22 63694 sh d 48 80194 22 63694 Koordinati 48 48 07 pn sh 22 38 13 sh d 48 80194 pn sh 22 63694 sh d 48 80194 22 63694Serednya visota nad rivnem morya 486 mVodojmi strumok Chechovatij richka PegovaVidstan do oblasnogo centru 51 5 kmVidstan do rajonnogo centru 32 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya DubrinichiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 20 5 kmMisceva vladaAdresa radi 89044 s SmerekovoKartaSmerekovoSmerekovoMapaGeografiyaNa pivdennomu zahodi vid sela bere pochatok strumok Chechovatij livij dopliv Lyutyanki Selom protikaye richka Pegova liva pritoka Bachavi Krajnye pivdenno shidne selo Lemkivshini IstoriyaZasnovane 1588 roku U comu roci tut prozhivala lishe odna rodina U 1631 roci tut prozhivali 27 rodin yaki trudilisya dlya zamkovoyi dominiyi Drugetiv U 1715 roci za nevidomih prichin lyudi pokinuli selo takim chinom tut zalishilisya zhiti lishe 2 rodini Inshi zgadki 1773 Szmerekova Smerko 1913 Szemereko Pershi poselennya buli rozmishenni na teritoriyi suchasnogo urochisha Madijka Za dekilka stolit v seli prozhivalo 350 cilih simej A vzhe v 1700 roci koli na selo zajshla smertelna hvoroba holera majzhe vse naselennya vimerlo zalishilos lishe 8 simej Nepodalik sela stoyit gora Dil vkrita bukovimi lisami Tam dovgij chas perehovuvalisya Petro Yurcega ta Ivan yaki potim spustilisya v dolinu i pobuduvali hati Ivan pobuduvav hatu za vodoyu Tomu i prozvali jogo Zavodyan a gushtak Zavodyanami Tam de zhiv Petro teper nazivayemo Petrikami a de Yurcega tam Yurcagi A she stari lyudi tak govorili zayihav yakijs cholovik zdaleka v selo Jogo nazivali Sokolom Vin poselivsya v nizhnomu kinci sela u Yurcagah Misce de vin zhiv she j zaraz nazivayut Sokolova zagoroda Religiyahram sv arh Mihajla 1770 Persha derev yana cerkva vidsluzhila svij vik Zgadka pro drugu cerkvu nalezhit do 1751 r Ce bula derev yana cerkva sv arh Mihajla z dvoma dzvonami sho mala lishe dva miscevi obrazi j apostoliv na polotni Drukovanih knig ne bulo zovsim ale bulo kilka pisanih Derevorit iz zobrazhennyam hramu v Smerekovij vikonav cheskij grafik Rzherzhiha tvori yakogo ilyustruvali pracyu V Sichinskogo Derev yani budovi v Karpatah Praga 1940 Piznishe derev yanu barokovu cerkvu sv Mihajla tretyu v seli podibnu do cerkvi v Bukovcovij zbuduvali v 1770 r a staru mozhlivo peredali v selo Obavu U 1949 r velika pozhezha znishila cerkvu i verhnyu chastinu sela Zbereglasya dzvinicya yaka pislya perebudovi v 1950 h rokah sluzhila miscem religijnih vidprav U 1992 r v seli zbudovano murovanu pravoslavnu cerkvu Paroh sela Andrij Dubickij buv vislanij 1948 r v sibirski tabori jogo podalsha dolya nevidoma Cerkva sv arh Mihajla 1996 hram sv arh Mihajla 1996 Derev yana greko katolicka cerkva zgorila v 1949 r Vcilila dzvinicya yaka desho pereroblena sluzhila miscem vidprav U 1992 r pochali buduvati murovanu bazilichnu cerkvu a 20 zhovtnya 1996 r hram osvyatili Vnesok u sporudzhennya zrobili o Mihajlo Kmit golova gromadi Vasil Beca dyak Mihajlo PIteliha ta bagato inshih virnikiv Poryad zbuduvali novu murovanu dzvinicyu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 413 osib z yakih 203 choloviki ta 210 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 381 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 74 gagauzka 0 26 Turistichni miscya hram sv arh Mihajla 1996 hram sv arh Mihajla 1770 Sokolova zagoroda Vidomi lyudiU seli narodilisya 1927 r Petro Fedorovich Kurtanich ukrayinskij poet etnograf folklorist Moreka Vitalij Mihajlovich 1982 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv v boyah za Stanicyu Lugansku Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi