«Сліпий музикант» (рос. Слепой музыкант) — повість російського письменника українсько-польського походження Володимира Короленка. Вперше надрукована у газеті «Російські відомості» у 1886 році.
Сліпий музикант | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Слепой музыкант | ||||
Автор | Короленко Володимир Галактіонович | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | 1886 | |||
Країна | Російська імперія | |||
| ||||
Цей твір у Вікіцитатах | ||||
Історія створення
Володимир Короленко працював над цією повістю близько 13 років. Перші замальовки були зроблені в 1885 році. Частина твору була вперше опублікована у 1886 році. В тому ж, 1886 році, Короленко переробив її для публікації в іншій газеті. У 1888 вона була надрукована окремою книгою. У 1898 році Короленко вводить у повість додаткові епізоди (зокрема, подорож Петра з жебраками). Про задум твору він розповів в своїй короткій автобіографії: «В цьому етюді я поставив за мету відслідкувати душевну драму сліпого… Матеріалом стали спогади про сліпонароджену дівчинку, яку я знав у дитинстві…» Повість «Сліпий музикант» стала популярною серед сучасників. За життя Короленка її перевидавали 15 разів.
Сюжет
У селі Південно-Західного краю, в заможній родині Попельських народжується хлопчик Петро. Родина не чисельна: мати — Анна Михайлівна, батько та брат матері — дядько Максим.
Всі радіють народженню дитини, але мати, дивлячись на його очі, відчуває підсвідомий страх. Їй здається, що дитина не бачить. І лікар це підтверджує.
Та попри все, дядько Максим, ветеран війни за визволення Італії, який воював під проводом Гарібальді, був тяжко поранений та пересувався тільки за допомогою милиць, людина з твердим характером та багатим життєвим досвідом, бере на себе його виховання…
Дитина виявилася дуже чутливою до звуків. Почувши по весні звуки, які донесли шум струмка, співи птахів, шерех трави, Петро навіть втратив свідомість.
А одного разу, коли йому було п'ять років, він почув звуки, які здалися йому чарівними. То була сопілка, на який грав конюх Йохим. Відтоді хлопчик проводив вільний час на конюшні з Йохимом. Це викликало занепокоєння в матері. Вона відчувала ревнощі, коли Петро уходив слухати сопілку Йохима.
Анна Михайлівна згадала, що колись, під час навчання у київському пансіоні, гарно грала на фортепіано. І в домі з'являється фортепіано. Мати кличе Петруся та бажаючи привернути його увагу, починає грати. Але хлопчику мелодія здається занадто гучною і лякає його. Він знов іде до Йохима, чия музика народних переспівів ближче йому до душі.
Згодом мати розуміє причину та в її музиці з'являються нові мелодії, сповнені мотивів рідного краю. Це привертає увагу Петра і він, зацікавлений, вчиться грати на фортепіано, що в нього гарно виходить.
Та в хлопчика немає друзів, діти лякаються його.
Дуже чутливий до свого становища, він часто усамітнюється, гуляючи неподалік від садиби. На одній із прогулянок він знайомиться з дівчинкою на ім'я Евеліна, батьки якої оселилися в будинку поруч із садибою Попельських. В розмові з Петром Евеліна дізнається про його сліпоту. Вона плаче, співчуваючи йому. Між дітьми складається дружба. Евеліна приходить в гості до Петра. Вони разом починають брати уроки у Максима. Проходить час, їх дружба стає все сильніше.
Одного разу Максим запросив у гості свого старого друга із синами. І Петро вперше зіграв перед публікою. Гості були вражені його грою. Та пролунала думка про необхідність розвитку таланту.
Згодом Евеліна і Петро разом із батьками приїхали до монастиря, де Петро випадково зустрів сліпого дзвонаря. Дзвонар розповідає йому про своє життя. В розповіді він виказує злобне ставлення до оточуючих, вважаючи їх винними в його біді. І Петро переймає його погляд на життя і починає скаржитися на долю. Його ставлення до рідних змінюється під впливом бесіди із сліпим дзвонарем. Петро навіть намагається розірвати стосунки з Евеліною, яка сказала, що кохає його.
Це бентежить дядька Максима. Між ним та Петром відбувається розмова, в який Максим розповідає Петру, як страждають прості люди, які не мають такого достатку та не оточені такою турботою як він.
В цей же час Петро захворів чи простудою, чи душевною хворобою. А коли одужав, поїхав з Максимом до Києва. Там Петро збирався брати уроки у відомого музиканта.
Та насправді Петро, потай від батьків, але за мовчазною згодою дядька, вирушає у подорож до Почаєва разом із старим приятелем Максима, сліпцем Федіром Кандибою. Повертається додому Петро зі зціленою, заспокоєною душею. Мати сердиться але швидко прощає його. Незабаром Петро одружується на Евеліні та в них народжується хлопчик. Батько схвильовано питає, чи здорова дитина. І коли Петро чує, що дитина здорова та бачить, він ніби сам починає бачити.
А через три роки у Києві відбувається концерт. Збирається публіка, яка заінтригована майбутнім виступом — про музиканта ходять різні дивовижні чутки. Та коли Петро почав грати, в його музиці публіка ніби почула шум вулиці та вітер в траві, могутній хор та жалібну пісню жебраків…
Грім оплесків був справжнім визнанням. А Максим, який був серед слухачів, зрозумів, що Петро прозрів і сповна відчуває як людську радість, так і горе…
Цікаві факти
Повість була вперше надрукована «Російськими відомостями» без відома автора. Несподівано для Короленка, редакція опубліковала початок «Сліпого музиканта», коли ще не було написане продовження. Це змусило його працювати над твором поспіхом, внаслідок чого окремі глави Короленко писав відразу «начисто».
Епізод із дзвонарями у монастирі був взятий Короленком «з натури» — цю сцену він побачив у Саровському монастирі та записав у свій записник та дорожній альбом.
Екранізація
У 1960 році на кіностудії «Мосфільм» режисером Тетяною Лукашевич був знятий однойменний фільм. Прем'єра фільму відбулася 20 березня 1961 року.
Примітки
- ✅«Сліпий музикант» - короткий зміст повісті Короленка. Моя освіта (укр.). 6 квітня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
- Сліпий музикант, фільм 1960. www.kinofilms.ua (укр.). Процитовано 9 грудня 2021.
- «Сліпого музиканта» знімали у селі біля Луцька. Волинські новини. Процитовано 9 грудня 2021.
Джерела
- В. Г. Короленко. Избранное. Издательство «Правда». Москва. 1979 (рос.)
Посилання
- «Сліпий музикант» (укр.) / [ 4 лютого 2024 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slipij muzikant ros Slepoj muzykant povist rosijskogo pismennika ukrayinsko polskogo pohodzhennya Volodimira Korolenka Vpershe nadrukovana u gazeti Rosijski vidomosti u 1886 roci Slipij muzikantros Slepoj muzykantAvtorKorolenko Volodimir GalaktionovichMovarosijskaOpublikovano1886Krayina Rosijska imperiya Cej tvir u VikicitatahIstoriya stvorennyaVolodimir Korolenko pracyuvav nad ciyeyu povistyu blizko 13 rokiv Pershi zamalovki buli zrobleni v 1885 roci Chastina tvoru bula vpershe opublikovana u 1886 roci V tomu zh 1886 roci Korolenko pererobiv yiyi dlya publikaciyi v inshij gazeti U 1888 vona bula nadrukovana okremoyu knigoyu U 1898 roci Korolenko vvodit u povist dodatkovi epizodi zokrema podorozh Petra z zhebrakami Pro zadum tvoru vin rozpoviv v svoyij korotkij avtobiografiyi V comu etyudi ya postaviv za metu vidslidkuvati dushevnu dramu slipogo Materialom stali spogadi pro sliponarodzhenu divchinku yaku ya znav u ditinstvi Povist Slipij muzikant stala populyarnoyu sered suchasnikiv Za zhittya Korolenka yiyi perevidavali 15 raziv SyuzhetU seli Pivdenno Zahidnogo krayu v zamozhnij rodini Popelskih narodzhuyetsya hlopchik Petro Rodina ne chiselna mati Anna Mihajlivna batko ta brat materi dyadko Maksim Vsi radiyut narodzhennyu ditini ale mati divlyachis na jogo ochi vidchuvaye pidsvidomij strah Yij zdayetsya sho ditina ne bachit I likar ce pidtverdzhuye Ta popri vse dyadko Maksim veteran vijni za vizvolennya Italiyi yakij voyuvav pid provodom Garibaldi buv tyazhko poranenij ta peresuvavsya tilki za dopomogoyu milic lyudina z tverdim harakterom ta bagatim zhittyevim dosvidom bere na sebe jogo vihovannya Ditina viyavilasya duzhe chutlivoyu do zvukiv Pochuvshi po vesni zvuki yaki donesli shum strumka spivi ptahiv shereh travi Petro navit vtrativ svidomist A odnogo razu koli jomu bulo p yat rokiv vin pochuv zvuki yaki zdalisya jomu charivnimi To bula sopilka na yakij grav konyuh Johim Vidtodi hlopchik provodiv vilnij chas na konyushni z Johimom Ce viklikalo zanepokoyennya v materi Vona vidchuvala revnoshi koli Petro uhodiv sluhati sopilku Johima Anna Mihajlivna zgadala sho kolis pid chas navchannya u kiyivskomu pansioni garno grala na fortepiano I v domi z yavlyayetsya fortepiano Mati kliche Petrusya ta bazhayuchi privernuti jogo uvagu pochinaye grati Ale hlopchiku melodiya zdayetsya zanadto guchnoyu i lyakaye jogo Vin znov ide do Johima chiya muzika narodnih perespiviv blizhche jomu do dushi Zgodom mati rozumiye prichinu ta v yiyi muzici z yavlyayutsya novi melodiyi spovneni motiviv ridnogo krayu Ce privertaye uvagu Petra i vin zacikavlenij vchitsya grati na fortepiano sho v nogo garno vihodit Ta v hlopchika nemaye druziv diti lyakayutsya jogo Duzhe chutlivij do svogo stanovisha vin chasto usamitnyuyetsya gulyayuchi nepodalik vid sadibi Na odnij iz progulyanok vin znajomitsya z divchinkoyu na im ya Evelina batki yakoyi oselilisya v budinku poruch iz sadiboyu Popelskih V rozmovi z Petrom Evelina diznayetsya pro jogo slipotu Vona plache spivchuvayuchi jomu Mizh ditmi skladayetsya druzhba Evelina prihodit v gosti do Petra Voni razom pochinayut brati uroki u Maksima Prohodit chas yih druzhba staye vse silnishe Odnogo razu Maksim zaprosiv u gosti svogo starogo druga iz sinami I Petro vpershe zigrav pered publikoyu Gosti buli vrazheni jogo groyu Ta prolunala dumka pro neobhidnist rozvitku talantu Zgodom Evelina i Petro razom iz batkami priyihali do monastirya de Petro vipadkovo zustriv slipogo dzvonarya Dzvonar rozpovidaye jomu pro svoye zhittya V rozpovidi vin vikazuye zlobne stavlennya do otochuyuchih vvazhayuchi yih vinnimi v jogo bidi I Petro perejmaye jogo poglyad na zhittya i pochinaye skarzhitisya na dolyu Jogo stavlennya do ridnih zminyuyetsya pid vplivom besidi iz slipim dzvonarem Petro navit namagayetsya rozirvati stosunki z Evelinoyu yaka skazala sho kohaye jogo Ce bentezhit dyadka Maksima Mizh nim ta Petrom vidbuvayetsya rozmova v yakij Maksim rozpovidaye Petru yak strazhdayut prosti lyudi yaki ne mayut takogo dostatku ta ne otocheni takoyu turbotoyu yak vin V cej zhe chas Petro zahvoriv chi prostudoyu chi dushevnoyu hvoroboyu A koli oduzhav poyihav z Maksimom do Kiyeva Tam Petro zbiravsya brati uroki u vidomogo muzikanta Ta naspravdi Petro potaj vid batkiv ale za movchaznoyu zgodoyu dyadka virushaye u podorozh do Pochayeva razom iz starim priyatelem Maksima slipcem Fedirom Kandiboyu Povertayetsya dodomu Petro zi zcilenoyu zaspokoyenoyu dusheyu Mati serditsya ale shvidko proshaye jogo Nezabarom Petro odruzhuyetsya na Evelini ta v nih narodzhuyetsya hlopchik Batko shvilovano pitaye chi zdorova ditina I koli Petro chuye sho ditina zdorova ta bachit vin nibi sam pochinaye bachiti A cherez tri roki u Kiyevi vidbuvayetsya koncert Zbirayetsya publika yaka zaintrigovana majbutnim vistupom pro muzikanta hodyat rizni divovizhni chutki Ta koli Petro pochav grati v jogo muzici publika nibi pochula shum vulici ta viter v travi mogutnij hor ta zhalibnu pisnyu zhebrakiv Grim opleskiv buv spravzhnim viznannyam A Maksim yakij buv sered sluhachiv zrozumiv sho Petro prozriv i spovna vidchuvaye yak lyudsku radist tak i gore Cikavi faktiPovist bula vpershe nadrukovana Rosijskimi vidomostyami bez vidoma avtora Nespodivano dlya Korolenka redakciya opublikovala pochatok Slipogo muzikanta koli she ne bulo napisane prodovzhennya Ce zmusilo jogo pracyuvati nad tvorom pospihom vnaslidok chogo okremi glavi Korolenko pisav vidrazu nachisto Epizod iz dzvonaryami u monastiri buv vzyatij Korolenkom z naturi cyu scenu vin pobachiv u Sarovskomu monastiri ta zapisav u svij zapisnik ta dorozhnij albom EkranizaciyaU 1960 roci na kinostudiyi Mosfilm rezhiserom Tetyanoyu Lukashevich buv znyatij odnojmennij film Prem yera filmu vidbulasya 20 bereznya 1961 roku Primitki Slipij muzikant korotkij zmist povisti Korolenka Moya osvita ukr 6 kvitnya 2021 Procitovano 9 grudnya 2021 Slipij muzikant film 1960 www kinofilms ua ukr Procitovano 9 grudnya 2021 Slipogo muzikanta znimali u seli bilya Lucka Volinski novini Procitovano 9 grudnya 2021 DzherelaV G Korolenko Izbrannoe Izdatelstvo Pravda Moskva 1979 ros Posilannya Slipij muzikant ukr 4 lyutogo 2024 u Wayback Machine