Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слобода́-Ялтушкі́вська — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області. Розташоване на берегах річки Лядової.
| село Слобода-Ялтушківська | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Громада | Барська міська громада |
| Облікова картка | Слобода-Ялтушківська |
| Основні дані | |
| Населення | 864 людини (перепис 2001 року) |
| Територія | 3.564 км² |
| Площа | 1.27 км² |
| Густота населення | 242.42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23022 |
| Телефонний код | +380 4341 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′33″ пн. ш. 27°30′20″ сх. д. / 48.97583° пн. ш. 27.50556° сх. д.Координати: 48°58′33″ пн. ш. 27°30′20″ сх. д. / 48.97583° пн. ш. 27.50556° сх. д. |
| Водойми | Лядова |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18 |
| Карта | |
  Слобода-Ялтушківська | |
 Слобода-Ялтушківська | |
| Мапа | |
| | |
Історія села
Село Слобода-Ялтушківська засноване на початку 18-го століття, щоб допомогти заселити землі, знелюднені після турецької займанщини Поділля (1672—1699) у південній Україні. Після того як турки відступили з Поділля, польська влада того часу запросила людей повернутися до регіону і для заохочення на деякий час скасувала податки, рентові платежі (чинш) і військові повинності тим, хто так зробив. Внаслідок цього з'явилося багато поселень, названих "слободами" (вільними поселеннями), на Поділлі. Слобода Ялтушківська (Jałtuszkowska або Jołtuszkowska Słoboda польською) була заснована біля містечка Ялтушкова (тепер село Ялтушків) через ставок, на протилежному березі річки Лядової.
Перші письмові згадки с.Слобода Ялтушківська зберігаються в Національному Музеї Львова в Р.к.Л-11. на арк. 371 якого зазначається " о. Константин Нецевич, висвячений 1716 р. у Волощині, отримав до церкви с. Йовтушків Слобода усиновлення від Атанасія Шептицького того ж року в Кам'янці під час Конrpегації).
Село згадується у Генеральній візитації 1726–1727 рр. та Генеральній візитації 1730-1733 років, як Jowtuszkow Slobodka, Кам'янецький крилос, Барське намісництво, церква Різдва Пресвятої Богородиці (унійна).
Унійна церква була в селі до 2 серпня 1794 року, коли відбулось " приєднання " про що зберглися записи в справі 1 опису 1 фонду 315 ДАХмО, за якими по Слободі Ялтушківській з Унійної церкви в Православну перейшов священник Іоан Станкевич а з ним 357 чоловіків та 337 жінок.https://www.facebook.com/groups/UAGenealogy/permalink/3134988243263676
У 1761 Антоній, князь Любомирський (Antoni Benedykt Lubomirski - http://pl.rodovid.org/wk/Osoba:444874), мечник королівський, уступає село зі староства Барського на користь свого брата Францишка Любомирського (Franciszek Ferdynant Lubomirski - http://pl.rodovid.org/wk/Osoba:493922), старости бецького (???) (starosta Biecki). В акті, у якому перелічено всі села, що належали до Барського староства, згадується й Слобода Ялтушківська. Акт уступу датований 10 липня 1761 року, а “привілей” Августа III, що дозволяє уступання, датований у Варшаві 27 жовтня 1759 року.
Привілей князя Францишка-Фердинанда Любомирського громаді м. Ялтушкова (нині с. Ялтушків Барського району Вінницької області) на осадження слободи (5.06.1765 р.) починається таким висловом: "...бажаючи новоосідаючим давнішим людям м. Ялтушкова по спустошенні поновити права і у тих правах їх затвердити..." Тобто, у даному випадку йдеться про людей, які уже мешкали в Ялтушкові, але з якоїсь причини втратили своє майно і змушені були залишити насиджені місця на деякий час.
Зі Збірника документів ("Sumariusz dokumentow do dobr Barskich") видно, що о. Францишек Фердинанд Любомирський у 1773 випустив трирічний контракт оренди під заставу 12 тис. злотих на село Слобода Ялтушківська Андрієві Даджбогові Бенькевичу (Andrzej Dadzibog Bienkiewicz), мечникові парнавському. Термін оренди мав початися 23 квітня 1773 р.
У 1774 році помирає о. Францишек Фердинанд Любомирський, і село переходить до доньки князя Антонія Любомирського - Магдалени Агнешки Любомирської Сапеги https://ru.rodovid.org/wk/Запись:401558.
В 1776 році Агнешка Любомирська віддає село Слобода Ялтушківська в пасесію любочівському підстолію Єжі Ліпському за контрактом який зберігається в сп. 98. опису 2 фонду 236 " Любомирські" ЦДІАК https://cdiak.archives.gov.ua/files/f.0236op.0002.pdf.
В 1793 році село Слобода Ялтушківська у складі Подільського воєводства входить до Російської Імперії.
Збереглось два примірники ( написані різними писарями) ревізійної каски крестьян села Слобода Ялтушківська 1795 року, в яких зазначається що в 1795 році село належить " старості Копайгородському орденів Полених кавалеру Северину Томаша сину Вислоцькому". Перший примірник, написаний на бланку ревізії двома мовами, зберігається в справі 1208_12 опису 1 фонду 177 ДАВіО, в якому село позначається як " селеніє Ялтушків ". Другий примірник ,не на бланку ревізії, написаний двома мовами зберігається в справі 850 опису 1 фонду 177 в ДАВіО, в якому село позначається як " селеніє Ялтушкова Слободка". За змістом другий примірник відповідає першому, написаний більш розбірливим почерком, на більшій кількості аркушів., Ревізія 1795 року містить відомості про 109 дворів " місцевих осідлих мешканців" в яких записано 440 людей , після яких зазначені 4 родини " неосідлих даної страни уродженців " - 10 людей. Всього в ревізії крестьян 1795 року записано 450 людей.
Згідно ревізії 1795 року та клірових відомостей церкви с. Слобода Ялтцшківська за 1797 рік, в ці роки село належить поміщику Северину Вислоцькому ( Віслоцькому).
Згідно клірової відомості 1809 року село належить поміщиці Бриді Красовській.
Згідно ревізії 1811 року та клірової відомості 1811 року село належить поміщику Піусу Красовському аж до ревізії 1850 року включно ( справа 1172 опису 1 фонду 177 ДАВіО). В ревізії 1850 року він зазначається як Піус, Казимирів син, Красовський.
Після нього село успадкував Клеменс Крассовський (Klemens Krassowski) що підтверджується матеріалами ревізійної каски села за 1858 рік що зберігається в матерілах справи 1188 опис 1 фонду 177 ДАВІО. У 1871 року власником став син Клеменса, Казимир Красовський (Kazimierz Krassowski), (принаймні до 1900 року). Більш як сто років Слобода Ялтушківська була у володінні чотирьох поколінь родини Крассовських.
У Слободі-Ялтушківській раніше була дерев'яна церква, перебудована 1789 року зі старої церкви, яка простояла 100 років. 1891 року цю церкву продали у с. Буцні Могилівського повіту для будівництва місцевої церкви. Нова церква Різдва Богородиці збудована у 1884—1887 рр.: дерев'яна з дерев'яною дзвіницею, одноярусний іконостас 1897 року. В сп. 232 опису1 фонду 34 ДАХМО " Про будівництво церкви в с.Слобода Ялтушківська" (почата 24.02.1884, закінчена 11.07.1884) - є відомості про те , що 08.02.1884 року в селі відбулись загальні збори села (сход), які доручили Гнату Антонову, Івану Буга та Пилипу Федику звернутись в губернський церковно- будівельний комітет ( присутствіє) щодо будівництва дерев'яної церкви за проектом І. Михайловського. Також з інформації у даній справі можна довідатись що в 1884 році село входило до 2 мирової дільниці (участка), Терешківської волості, Могилівського повіту та складалось з 110 домогосподарств. Загальні збори скликані були сільським старостою Гордієм Лисенко. Справа містить перелік 80 селян що були на загальних зборах - Григорій Лисенко, Омелян Качур, Авраам Король, Арефа Заєць, Антон Зірниця, Андрій Стригун (Стрижак) , Олександр Козяр ( Пампушка), Феодосій Каранчук ( який скоріше за все не міг бути, оскільки згідно метричних книг помер 13.08.1883), Мирон Рак (Раченко), Кирило Качур, Сильвестр Гарматюк, Ілля Баранюк, Семен Рак ( Раченко), Феодор Буга, Костянтин Пастушенко, Роман Пастушенко, Петро Левчик, Матвій Зубрик, Микита Плахотнюк, Василь Боднар, Григорій Журавель, Омелян Муляр, Сава ( Данилів) Рак ( Раченко), Григорій Сеник, Омелян Заєць, Сава Мекекечка, Антон Ковальчук, Пилип Кравчук, Пилип Лисенко, Данило Лисенко, Тарас Бужка ( Богатир), Іван Буга, Терентій Раченко, Карп Мулярчук ( Муляр), Терентій Кимак, Порфирій Боднаренко, Гнат Гуцол, Дмитро Мекекечка, Іларіон Наливайко, Гордій Лисенко, Григорій Комар, Максим Дячок, Феодор Дячок ( Пастушенко, Мекекечка), Стахій Сеник, Василь Грозюк ( Грузюк), Євфим ( Юхим) Данилишин, Марк Левчик, Трифон Саввич, Матвій Пампушка, Феодор Гарматюк, Олександр Гутик, Роман Журавель, Стефан Левчик (не міг бути бо помер 11.09.1883), Лаврентій Макарчук, Арефа Стецюк, Павло Сеник, Трифон Ковальчук, Марк Каранчук, Клим (Клементій) Купчик ( Ковальчук), Іван Петрик, Трофим Стецюк, Василь Луцик, Матвій Мулярчук ( Муляр), Данило Пастушенко, Віктор Гутик, Трофим Боднар, Стефан Стецюк , Павло Ковальчук, Данило Товкач, Тарас Товкач, Василь Герасимов, Гаврило Гарматюк, Григорій Черній ( Мельник), Іван Федик, Михайло Лисенко, Василь Шмирхльов, Іван Мекекечка.
Церква збудована за проектом , вже побудованої за цим проектом церкви у с. Рожнятівка Ямпільського повіту.
За переказом спочатку село було на південно-західному боці містечка в ур. Селище. Там у 1901 р. ще стояв кам'яний хрест, як казали, на місці церкви. Там знаходили монети, уламки посуду. З розповідей старожилів виходило, що одним з перших на території села поселився коваль, чи то запрошений, чи то куплений (?) з Німеччини. Земля була відведена для садиби на давньому забутому цвинтарі (пізніше при проведенні земляних робіт знаходили рештки давніх поховань).
На сході села, вище балок, був хутір Погорілове. Останнім, хто його залишив, був Захарій Бенедиктович Гринішин (Бенедь), який працював ветеринаром у колгоспі. Він мав трьох синів — Петра, Григорія й Бориса. Потім вони розселилися по Слободі. Перед ними переселилась до Слободи родина Устина (Юстика) Ковальова, батька Володимира Устиновича Ковальова. Східніше від Погорілового колись було місто Борисове, яке в давнину було спустошене східними кочовими племенами. Там біля лісосмуги робились розкопки, які підтверджують досить високий рівень поселення.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району.
Відомі уродженці
- Єжель Михайло Броніславович — з 20.08.2001 по 25.04.2003 р. — Головнокомандувач ВМС ЗС України
- Ласюк Михайло Миколайович —український військовик, учасник російсько-української війни
- — кандидат фізико-математичних наук
Примітки
- НМЛ, Ркл-11, арк. 427зв
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ЛАСЮК МИХАЙЛО. bar-city.gov.ua (UA) . Процитовано 3 квітня 2024.
Література
- Ялту́шків // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.124 (Слобода-Ялтушківська)
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sloboda Yaltushki vska selo v Ukrayini u Barskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Roztashovane na beregah richki Lyadovoyi selo Sloboda YaltushkivskaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Zhmerinskij rajonGromada Barska miska gromadaOblikova kartka Sloboda Yaltushkivska Osnovni daniNaselennya 864 lyudini perepis 2001 roku Teritoriya 3 564 km Plosha 1 27 km Gustota naselennya 242 42 osib km Poshtovij indeks 23022Telefonnij kod 380 4341Geografichni daniGeografichni koordinati 48 58 33 pn sh 27 30 20 sh d 48 97583 pn sh 27 50556 sh d 48 97583 27 50556 Koordinati 48 58 33 pn sh 27 30 20 sh d 48 97583 pn sh 27 50556 sh d 48 97583 27 50556Vodojmi LyadovaMisceva vladaAdresa radi 23000 Vinnicka obl Zhmerinskij r n m Bar majdan Svyatogo Mikolaya 18KartaSloboda YaltushkivskaSloboda YaltushkivskaMapa Sloboda Yaltushkivska u VikishovishiIstoriya selaSelo Sloboda Yaltushkivska zasnovane na pochatku 18 go stolittya shob dopomogti zaseliti zemli znelyudneni pislya tureckoyi zajmanshini Podillya 1672 1699 u pivdennij Ukrayini Pislya togo yak turki vidstupili z Podillya polska vlada togo chasu zaprosila lyudej povernutisya do regionu i dlya zaohochennya na deyakij chas skasuvala podatki rentovi platezhi chinsh i vijskovi povinnosti tim hto tak zrobiv Vnaslidok cogo z yavilosya bagato poselen nazvanih slobodami vilnimi poselennyami na Podilli Sloboda Yaltushkivska Jaltuszkowska abo Joltuszkowska Sloboda polskoyu bula zasnovana bilya mistechka Yaltushkova teper selo Yaltushkiv cherez stavok na protilezhnomu berezi richki Lyadovoyi Pershi pismovi zgadki s Sloboda Yaltushkivska zberigayutsya v Nacionalnomu Muzeyi Lvova v R k L 11 na ark 371 yakogo zaznachayetsya o Konstantin Necevich visvyachenij 1716 r u Voloshini otrimav do cerkvi s Jovtushkiv Sloboda usinovlennya vid Atanasiya Sheptickogo togo zh roku v Kam yanci pid chas Konrpegaciyi Selo zgaduyetsya u Generalnij vizitaciyi 1726 1727 rr ta Generalnij vizitaciyi 1730 1733 rokiv yak Jowtuszkow Slobodka Kam yaneckij krilos Barske namisnictvo cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici unijna Unijna cerkva bula v seli do 2 serpnya 1794 roku koli vidbulos priyednannya pro sho zberglisya zapisi v spravi 1 opisu 1 fondu 315 DAHmO za yakimi po Slobodi Yaltushkivskij z Unijnoyi cerkvi v Pravoslavnu perejshov svyashennik Ioan Stankevich a z nim 357 cholovikiv ta 337 zhinok https www facebook com groups UAGenealogy permalink 3134988243263676 U 1761 Antonij knyaz Lyubomirskij Antoni Benedykt Lubomirski http pl rodovid org wk Osoba 444874 mechnik korolivskij ustupaye selo zi starostva Barskogo na korist svogo brata Francishka Lyubomirskogo Franciszek Ferdynant Lubomirski http pl rodovid org wk Osoba 493922 starosti beckogo starosta Biecki V akti u yakomu perelicheno vsi sela sho nalezhali do Barskogo starostva zgaduyetsya j Sloboda Yaltushkivska Akt ustupu datovanij 10 lipnya 1761 roku a privilej Avgusta III sho dozvolyaye ustupannya datovanij u Varshavi 27 zhovtnya 1759 roku Privilej knyazya Francishka Ferdinanda Lyubomirskogo gromadi m Yaltushkova nini s Yaltushkiv Barskogo rajonu Vinnickoyi oblasti na osadzhennya slobodi 5 06 1765 r pochinayetsya takim vislovom bazhayuchi novoosidayuchim davnishim lyudyam m Yaltushkova po spustoshenni ponoviti prava i u tih pravah yih zatverditi Tobto u danomu vipadku jdetsya pro lyudej yaki uzhe meshkali v Yaltushkovi ale z yakoyis prichini vtratili svoye majno i zmusheni buli zalishiti nasidzheni miscya na deyakij chas Zi Zbirnika dokumentiv Sumariusz dokumentow do dobr Barskich vidno sho o Francishek Ferdinand Lyubomirskij u 1773 vipustiv tririchnij kontrakt orendi pid zastavu 12 tis zlotih na selo Sloboda Yaltushkivska Andriyevi Dadzhbogovi Benkevichu Andrzej Dadzibog Bienkiewicz mechnikovi parnavskomu Termin orendi mav pochatisya 23 kvitnya 1773 r U 1774 roci pomiraye o Francishek Ferdinand Lyubomirskij i selo perehodit do donki knyazya Antoniya Lyubomirskogo Magdaleni Agneshki Lyubomirskoyi Sapegi https ru rodovid org wk Zapis 401558 V 1776 roci Agneshka Lyubomirska viddaye selo Sloboda Yaltushkivska v pasesiyu lyubochivskomu pidstoliyu Yezhi Lipskomu za kontraktom yakij zberigayetsya v sp 98 opisu 2 fondu 236 Lyubomirski CDIAK https cdiak archives gov ua files f 0236op 0002 pdf V 1793 roci selo Sloboda Yaltushkivska u skladi Podilskogo voyevodstva vhodit do Rosijskoyi Imperiyi Zbereglos dva primirniki napisani riznimi pisaryami revizijnoyi kaski krestyan sela Sloboda Yaltushkivska 1795 roku v yakih zaznachayetsya sho v 1795 roci selo nalezhit starosti Kopajgorodskomu ordeniv Polenih kavaleru Severinu Tomasha sinu Vislockomu Pershij primirnik napisanij na blanku reviziyi dvoma movami zberigayetsya v spravi 1208 12 opisu 1 fondu 177 DAViO v yakomu selo poznachayetsya yak seleniye Yaltushkiv Drugij primirnik ne na blanku reviziyi napisanij dvoma movami zberigayetsya v spravi 850 opisu 1 fondu 177 v DAViO v yakomu selo poznachayetsya yak seleniye Yaltushkova Slobodka Za zmistom drugij primirnik vidpovidaye pershomu napisanij bilsh rozbirlivim pocherkom na bilshij kilkosti arkushiv Reviziya 1795 roku mistit vidomosti pro 109 dvoriv miscevih osidlih meshkanciv v yakih zapisano 440 lyudej pislya yakih zaznacheni 4 rodini neosidlih danoyi strani urodzhenciv 10 lyudej Vsogo v reviziyi krestyan 1795 roku zapisano 450 lyudej Zgidno reviziyi 1795 roku ta klirovih vidomostej cerkvi s Sloboda Yaltcshkivska za 1797 rik v ci roki selo nalezhit pomishiku Severinu Vislockomu Vislockomu Zgidno klirovoyi vidomosti 1809 roku selo nalezhit pomishici Bridi Krasovskij Zgidno reviziyi 1811 roku ta klirovoyi vidomosti 1811 roku selo nalezhit pomishiku Piusu Krasovskomu azh do reviziyi 1850 roku vklyuchno sprava 1172 opisu 1 fondu 177 DAViO V reviziyi 1850 roku vin zaznachayetsya yak Pius Kazimiriv sin Krasovskij Pislya nogo selo uspadkuvav Klemens Krassovskij Klemens Krassowski sho pidtverdzhuyetsya materialami revizijnoyi kaski sela za 1858 rik sho zberigayetsya v materilah spravi 1188 opis 1 fondu 177 DAVIO U 1871 roku vlasnikom stav sin Klemensa Kazimir Krasovskij Kazimierz Krassowski prinajmni do 1900 roku Bilsh yak sto rokiv Sloboda Yaltushkivska bula u volodinni chotiroh pokolin rodini Krassovskih U Slobodi Yaltushkivskij ranishe bula derev yana cerkva perebudovana 1789 roku zi staroyi cerkvi yaka prostoyala 100 rokiv 1891 roku cyu cerkvu prodali u s Bucni Mogilivskogo povitu dlya budivnictva miscevoyi cerkvi Nova cerkva Rizdva Bogorodici zbudovana u 1884 1887 rr derev yana z derev yanoyu dzviniceyu odnoyarusnij ikonostas 1897 roku V sp 232 opisu1 fondu 34 DAHMO Pro budivnictvo cerkvi v s Sloboda Yaltushkivska pochata 24 02 1884 zakinchena 11 07 1884 ye vidomosti pro te sho 08 02 1884 roku v seli vidbulis zagalni zbori sela shod yaki doruchili Gnatu Antonovu Ivanu Buga ta Pilipu Fediku zvernutis v gubernskij cerkovno budivelnij komitet prisutstviye shodo budivnictva derev yanoyi cerkvi za proektom I Mihajlovskogo Takozh z informaciyi u danij spravi mozhna dovidatis sho v 1884 roci selo vhodilo do 2 mirovoyi dilnici uchastka Tereshkivskoyi volosti Mogilivskogo povitu ta skladalos z 110 domogospodarstv Zagalni zbori sklikani buli silskim starostoyu Gordiyem Lisenko Sprava mistit perelik 80 selyan sho buli na zagalnih zborah Grigorij Lisenko Omelyan Kachur Avraam Korol Arefa Zayec Anton Zirnicya Andrij Strigun Strizhak Oleksandr Kozyar Pampushka Feodosij Karanchuk yakij skorishe za vse ne mig buti oskilki zgidno metrichnih knig pomer 13 08 1883 Miron Rak Rachenko Kirilo Kachur Silvestr Garmatyuk Illya Baranyuk Semen Rak Rachenko Feodor Buga Kostyantin Pastushenko Roman Pastushenko Petro Levchik Matvij Zubrik Mikita Plahotnyuk Vasil Bodnar Grigorij Zhuravel Omelyan Mulyar Sava Daniliv Rak Rachenko Grigorij Senik Omelyan Zayec Sava Mekekechka Anton Kovalchuk Pilip Kravchuk Pilip Lisenko Danilo Lisenko Taras Buzhka Bogatir Ivan Buga Terentij Rachenko Karp Mulyarchuk Mulyar Terentij Kimak Porfirij Bodnarenko Gnat Gucol Dmitro Mekekechka Ilarion Nalivajko Gordij Lisenko Grigorij Komar Maksim Dyachok Feodor Dyachok Pastushenko Mekekechka Stahij Senik Vasil Grozyuk Gruzyuk Yevfim Yuhim Danilishin Mark Levchik Trifon Savvich Matvij Pampushka Feodor Garmatyuk Oleksandr Gutik Roman Zhuravel Stefan Levchik ne mig buti bo pomer 11 09 1883 Lavrentij Makarchuk Arefa Stecyuk Pavlo Senik Trifon Kovalchuk Mark Karanchuk Klim Klementij Kupchik Kovalchuk Ivan Petrik Trofim Stecyuk Vasil Lucik Matvij Mulyarchuk Mulyar Danilo Pastushenko Viktor Gutik Trofim Bodnar Stefan Stecyuk Pavlo Kovalchuk Danilo Tovkach Taras Tovkach Vasil Gerasimov Gavrilo Garmatyuk Grigorij Chernij Melnik Ivan Fedik Mihajlo Lisenko Vasil Shmirhlov Ivan Mekekechka Cerkva zbudovana za proektom vzhe pobudovanoyi za cim proektom cerkvi u s Rozhnyativka Yampilskogo povitu Za perekazom spochatku selo bulo na pivdenno zahidnomu boci mistechka v ur Selishe Tam u 1901 r she stoyav kam yanij hrest yak kazali na misci cerkvi Tam znahodili moneti ulamki posudu Z rozpovidej starozhiliv vihodilo sho odnim z pershih na teritoriyi sela poselivsya koval chi to zaproshenij chi to kuplenij z Nimechchini Zemlya bula vidvedena dlya sadibi na davnomu zabutomu cvintari piznishe pri provedenni zemlyanih robit znahodili reshtki davnih pohovan Na shodi sela vishe balok buv hutir Pogorilove Ostannim hto jogo zalishiv buv Zaharij Benediktovich Grinishin Bened yakij pracyuvav veterinarom u kolgospi Vin mav troh siniv Petra Grigoriya j Borisa Potim voni rozselilisya po Slobodi Pered nimi pereselilas do Slobodi rodina Ustina Yustika Kovalova batka Volodimira Ustinovicha Kovalova Shidnishe vid Pogorilovogo kolis bulo misto Borisove yake v davninu bulo spustoshene shidnimi kochovimi plemenami Tam bilya lisosmugi robilis rozkopki yaki pidtverdzhuyut dosit visokij riven poselennya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Barskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Barskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zhmerinskogo rajonu Vidomi urodzhenciYezhel Mihajlo Bronislavovich z 20 08 2001 po 25 04 2003 r Golovnokomanduvach VMS ZS Ukrayini Lasyuk Mihajlo Mikolajovich ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni kandidat fiziko matematichnih naukPrimitkiNML Rkl 11 ark 427zv www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LASYuK MIHAJLO bar city gov ua UA Procitovano 3 kvitnya 2024 LiteraturaYaltu shkiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 124 Sloboda Yaltushkivska Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi