Іва́н Слинько́ (12 (25) листопада 1902, Васильківка — 27 листопада 1994, Київ) — український історик, дослідник історії селянства України та історії німецько-радянської війни, доктор історичних наук (з 16 травня 1969 року).
Іван Іванович Слинько | |
---|---|
Народився | 12 (25) листопада 1902 Васильківка |
Помер | 27 листопада 1994 (92 роки) Київ |
Країна | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Дніпропетровський металургійний інститут |
Галузь | історія |
Заклад | Інститут історії АН УРСР |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Відомі учні | Петренко Василь Сергійович |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Біографія
Народився 12 (25 листопада) 1902 року в селі Васильківці (нині селище міського типу Дніпропетровської області). Українець. З 14 років працював в сільському господарстві, на залізниці, в шахті. У 1923–1926 роках проходив строкову службу в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1926 року. У 1928–1930 роках навчався у вечірній радянській партійній школі, у 1930–1934 роках — у Дніпропетровському металургійному інституті (останні два роки навчався без відриву від виробництва). Працював техніком, інженером заводу імені Петровського. З 1938 року — на партійно-пропагандистській роботі. Учасник німецько-радянської війни, брав участь у відвоюванні України, визволенню Польщі, Чехословаччини.
У 1943–1946 роках — завідувач сектора Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У 1946–1950 роках — старший науковий співробітник, завідувач воєнно-партизанського відділу, голова Комісії з історії Великої Вітчизняної війни при АН УРСР. У 1948 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «З'єднання партизанських загонів Сумської області під командуванням С. А. Ковпака (перший рік боротьби)». У 1950–1952 роках — завідувач воєнно-історичного відділу, у 1952–1960 роках — старший науковий співробітник відділу історії радянського суспільства, у 1960–1974 роках — старший науковий співробітник відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва Інституту історії АН УРСР. У 1968 році захистив докторську дисертацію на тему: «Перемога колгоспного ладу на Україні (1927—1932 рр.)».
З 1974 року — персональний пенсіонер. Жив в Києві за адресою: Бехтеревський провулок, 13-а, квартира 4. Помер в Києві 27 листопада 1994 року.
Наукова діяльність
Досліджував питання історії Другої світової війни і колгоспного будівництва в Україні. Серед праць:
- Підпілля і партизанський рух на Україні на завершальному етапі визволення. 1944 р. — Київ, 1970;
- Соціалістична перебудова і технічна реконструкція сільського господарства Україні (1927—1932 рр.). — Київ, 1961;
- Народна боротьба на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. — Київ, 1957 (у співавторстві);
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза (1941—1945 гг.): У 3-х томах. — Київ, 1967—1969 (у співавторстві).
Відзнаки
Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970; за тритомну працю «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні РадянськогоСоюзу /1941-1945 рр ./»). Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 26 квітня 2013.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Slinko 12 25 listopada 1902 19021125 Vasilkivka 27 listopada 1994 Kiyiv ukrayinskij istorik doslidnik istoriyi selyanstva Ukrayini ta istoriyi nimecko radyanskoyi vijni doktor istorichnih nauk z 16 travnya 1969 roku Ivan Ivanovich SlinkoNarodivsya12 25 listopada 1902 1902 11 25 VasilkivkaPomer27 listopada 1994 1994 11 27 92 roki KiyivKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materDnipropetrovskij metalurgijnij institutGaluzistoriyaZakladInstitut istoriyi AN URSRNaukovij stupindoktor istorichnih naukVidomi uchniPetrenko Vasil SergijovichPartiyaKPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Slinko BiografiyaNarodivsya 12 25 listopada 1902 roku v seli Vasilkivci nini selishe miskogo tipu Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayinec Z 14 rokiv pracyuvav v silskomu gospodarstvi na zaliznici v shahti U 1923 1926 rokah prohodiv strokovu sluzhbu v Chervonij armiyi Chlen VKP b z 1926 roku U 1928 1930 rokah navchavsya u vechirnij radyanskij partijnij shkoli u 1930 1934 rokah u Dnipropetrovskomu metalurgijnomu instituti ostanni dva roki navchavsya bez vidrivu vid virobnictva Pracyuvav tehnikom inzhenerom zavodu imeni Petrovskogo Z 1938 roku na partijno propagandistskij roboti Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni brav uchast u vidvoyuvanni Ukrayini vizvolennyu Polshi Chehoslovachchini U 1943 1946 rokah zaviduvach sektora Upravlinnya propagandi i agitaciyi CK KP b U U 1946 1950 rokah starshij naukovij spivrobitnik zaviduvach voyenno partizanskogo viddilu golova Komisiyi z istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni pri AN URSR U 1948 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Z yednannya partizanskih zagoniv Sumskoyi oblasti pid komanduvannyam S A Kovpaka pershij rik borotbi U 1950 1952 rokah zaviduvach voyenno istorichnogo viddilu u 1952 1960 rokah starshij naukovij spivrobitnik viddilu istoriyi radyanskogo suspilstva u 1960 1974 rokah starshij naukovij spivrobitnik viddilu istoriyi socialistichnogo i komunistichnogo budivnictva Institutu istoriyi AN URSR U 1968 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Peremoga kolgospnogo ladu na Ukrayini 1927 1932 rr Z 1974 roku personalnij pensioner Zhiv v Kiyevi za adresoyu Behterevskij provulok 13 a kvartira 4 Pomer v Kiyevi 27 listopada 1994 roku Naukova diyalnistDoslidzhuvav pitannya istoriyi Drugoyi svitovoyi vijni i kolgospnogo budivnictva v Ukrayini Sered prac Pidpillya i partizanskij ruh na Ukrayini na zavershalnomu etapi vizvolennya 1944 r Kiyiv 1970 Socialistichna perebudova i tehnichna rekonstrukciya silskogo gospodarstva Ukrayini 1927 1932 rr Kiyiv 1961 Narodna borotba na Ukrayini v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Kiyiv 1957 u spivavtorstvi Ukrainskaya SSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Sovetskogo Soyuza 1941 1945 gg U 3 h tomah Kiyiv 1967 1969 u spivavtorstvi VidznakiLaureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1970 za tritomnu pracyu Ukrayinska RSR u Velikij Vitchiznyanij vijni RadyanskogoSoyuzu 1941 1945 rr Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Primitki Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2013 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3