Скрипніково рос Скрипниково село Калачіївського району Воронізької області Утворює окреме село Скрипніково Скрипниково К

Скрипніково (рос. Скрипниково) — село Калачіївського району Воронізької області. Утворює окреме .

село Скрипніково
Скрипниково



Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Муніципальний район	Калачіївський
Поселення
Код ЗКАТУ:	20215860001
Код ЗКТМО:	20615460101
Основні дані
Населення	449
Поштові індекси	397608
Телефонний код	+7 47363
Географічні координати:	50°15′32″ пн. ш. 41°23′11″ сх. д. / 50.25888888891677198° пн. ш. 41.38638888891677681° сх. д.Координати: 50°15′32″ пн. ш. 41°23′11″ сх. д. / 50.25888888891677198° пн. ш. 41.38638888891677681° сх. д.
Часовий пояс	UTC+4
Водойма	р.
Мапа
Скрипніково

Населення становить 449 осіб за переписом 2010 року (587 осіб 2005 року).

Географія

Село розташоване у південно-східній частині району неподалік адміністративного кордону з Волгоградської областю.

Історія

За даними 1859 року на казенному хуторі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1147 осіб (586 чоловічої статі та 561 — жіночої), налічувалось 130 дворових господарств.

Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Старо-Кріушанської волості мешкало 1529 осіб, налічувалось 141 дворове господарство, існували православна церква й школа.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2142 осіб (1064 чоловічої статі та 1078 — жіночої), з яких всі — православної віри.

За даними 1900 року у слободі Ново-Кріушанської волості мешкало 2016 осіб (1059 чоловічої статі та 1057 — жіночої) змішаного українсько-російського населення, налічувалось 274 дворових господарства, існував православний молитовний будинок.

Джерела

(рос.)

Примітки

рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 947)
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-36. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5530)

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 947)

[2] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-36. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5530)