Скраплення природних газів — переведення природного газу в рідкий стан при температурах, що менші за критичні. Здійснюється для резервування природного газу з метою наступного його використання в період пікового газоспоживання, для транспортування газу (автошляховим, залізничним, річковим та морським транспортом). С.п.г. використовують як паливо альтернативне для двигунів автомобілів тощо, а також пересувних електростанцій, в промисловості — для термічної обробки металів, ведення технологічних процесів тощо.
При тиску 1 атм температура переходу в рідкий стан:
Сировинна база
Основною сировиною для одержання зріджених вуглеводних газів є штучні і природні нафтові гази:
- попутний нафтовий газ на газобензинових заводах;
- газ термічної і термокаталітичної переробки нафти і нафтопродуктів на установках термічного і каталітичного крекінгу, піролізу і коксування, алкілювання й інших процесів;
- штучні гази на заводах синтетичного моторного палива (заводи деструктивно-гідрогенізаційної переробки вугілля і важких нафтопродуктів, синтезу моторного палива з оксиду вуглецю і водню й ін.);
- природні гази, які містять, крім метану, певну кількість більш важких вуглеводнів. У природних газах вміст більш важких вуглеводнів (пропану і бутану) невеликий, тому зріджений газ одержують із них дуже рідко;
- газоконденсатні родовища промислового значення.
Найбільшу цінність для одержання рідких вуглеводневих газів мають попутні нафтові гази. Нафта на виході сепараторів, в залежності від режиму сепарації, також містить значну кількість розчинених у ній важких вуглеводневих газів. Гази, які виділяються з нафти після сепараторів, містять близько 30 % пропану, 30—35 % бутану і близько 30 % газового бензину. Ці отримані в результаті стабілізації нафти гази є цінними для виробництва зріджених газів, які, як правило, вилучаються на газобензинових заводах.
Технологія скраплення природного газу
Технологічні схеми устаткування С.п.г. розрізняються за вибраним холодильним циклом, який вибирається г.ч. в залежності від того, з якою метою проводиться С.п.г., а також від тиску та складу природного газу, що надходить в устаткування. На останній впливає спосіб та тривалість періоду розробки родовища, пора року тощо. Різноманітність цих факторів не дає змоги скласти універсальних термодинамічних діаграм для природного газу. Перед надходженням в устаткування С.п.г. горючі гази очищаються від кислих газів (Н2S, CO2) та осушуються (перспективне в цих випадках застосування сит молекулярних). Крім того, в початковій стадії процесу С.п.г. із газу виділяються висококиплячі парафінові, нафтенові та ароматичні вуглеводні, оскільки наявність їх навіть в малих кількостях може призвести в процесі скраплення до утворення твердої фази і закупорювання апаратури та арматури устаткування (важкі вуглеводні парафінового ряду розчиняються в скрапленому природному газі). При вмісті важких вуглеводнів менше 3—4 % від загального об'єму природного газу розрахунки холодильних циклів проводяться як для чистого метану (у випадку низьких температур і високих тисків при наявності в газі важких вуглеводнів, азоту, гелію та інших, їх поведінка значно відхиляється від поведінки ідеальних розчинів). Чим більше важких вуглеводнів містить природний газ, тим вища температура його скраплення і менші енергетичні витрати. Азот, що присутній у природному газі, збільшує випаровуваність С.п.г., знижує холодопродуктивність циклу С.п.г. та, отже, збільшує енергетичні витрати.
Промислові методи С.п.г. основані на випаровуванні рідини, використанні , а також процесу адіабатного розширення газу (в спеціальній машині — детандері). За допомогою холодильного циклу, що оснований на випаровуванні однієї рідини, одержують температури не нижче 200 К. Однак, використовуючи декілька середовищ (холодильних агентів) так, щоб середовище з нижчою точкою кипіння конденсувалось під тиском завдяки дії випаровуючого іншого, більш висококиплячого середовища, досягають температур конденсації природного газу — так званий каскадний метод С.п.г. з використанням проміжних холодильних агентів (найбільш поширений). У першому циклі (температура на вході 293 К, на виході 230 К) холодильним агентом служить в основному пропан (рідше аміак), в другому (температура на вході 230 К, на виході 173 К) — етилен, що конденсується під тиском в пропановому (аміачному) випаровувачі. Під впливом випаровуючого етилену проходить С.п.г., далі скраплений газ подається з газопроводу, а відтак, транспортується споживачеві або надходить у сховище С.п.г. Розроблено також однопотоковий каскадний цикл, де як холодильний агент використовується багатокомпонентна суміш вуглеводнів з азотом (шляхом дозування в природний газ етану, етилену, пропану, бутану та азоту), а у випадку, коли необхідно одержати температури до 117 К, — чистий метан або суміш, що має високу (понад 96 %) концентрацію метану (тиск у випаровувачі вищий від атмосферного). Розрізняють такі холодильні цикли, що основані на використанні ефекту Джоуля — Томсона: з одноразовим дроселюванням, з одноразовим дроселюванням та попереднім охолодженням спеціальним потоком зі стороннім холодоагентом (азот, аргон тощо), з подвійним дроселюванням. Цикли, які основані на ізоентропійному розширенні газу з віддачею зовнішньої роботи, звичайно застосовуються в поєднанні з використанням ефекту Джоуля — Томсона.
Для великих установок С.п.г. (продуктивність 1,5—5 млн м3 скрапленого газу на добу) найекономічнішим є однопотоковий каскадний цикл С.п.г. та його модифікації. Однак поряд із відносно малими енерговитратами (0,4 кВт·год на кг скрапленого газу) тут використовується велика кількість однотипного металомісткого обладнання. У випадку, коли тиск природного газу на вході в устаткування С.п.г. на 2,5 МПа (та більше) перевищує робочий тиск устаткування, ефективне використання детандерних циклів С.п.г. При цьому спрощуються теплообмінне обладнання, а також технологія, регулювання роботи та обслуговування устаткування. Витрати на спорудження та експлуатацію устаткування процесу С.п.г. залежать г.ч. від вхідних параметрів природного газу (складу, тиску та температури), місцезнаходження комплексу скраплення та зберігання С.п.г., можливості його транспортування, загальної продуктивності комплексу С.п.г. та одиничної продуктивності устаткування С.п.г., типу та конструкції компресорного обладнання і теплообмінної апаратури, витрат на підготовку газу до скраплення, можливості одержання побічних продуктів. Перспективним є будівництво плавучих установок для виробництва С.п.г., що використовуються при розробці морських газових родовищ у випадку, коли прокладання підводних газопроводів на сушу практично неможливе або економічно не виправдане.
Для зрідження природного газу використовуються такі технології від різних фірм:
- AP-SMR (AP-X, AP-C3MR);
- Optimized Cascade;
- DMR;
- PRICO;
- MFC;
- GTL та ін.
В основі всіх них лежать процеси компримування та/або теплового обміну. Операція зі зрідження відбувається на заводі в кілька етапів, у ході яких газ поступово стискається та охолоджується до температури переходу в рідку фазу.
Міжнародна торгівля і перспективи
За період 1970—1999 рр. міжнародна торгівля С.п.г. зросла з 2,7 до 124,2 млрд м3. Це збільшило частку С.п.г. у загальному обсязі торгівлі газом із 5,9 % до 25,6 %. Виділяють два ринки споживання С.п.г.: Атлантичний — країни Америки, Європи та Близького Сходу; Східноазійський — країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Близько 75 % С.п.г. споживається Східно-Азійським ринком, що обумовлено його географічним розташуванням, віддаленістю від світових запасів газу і обмеженістю власних ресурсів, розмежованістю споживачів (країн) та інш.
У середньому у світі в 1999—2000 рр. за рахунок С.п.г. було забезпечено понад 5 % світового споживання природного газу.
За оцінками експертів виробництво скрапленого газу (СГ) — один із найшвидше зростаючих секторів ринку енергоресурсів. Станом на 2007 рік обсяг продажів зрідженого газу становив близько 27 % від світових експортних продажів. Згідно з прогнозами до 2010 року в США на частку СГ буде припадати основне зростання імпорту природного газу. Своєю чергою, багато європейських країн розглядають можливість інвестицій в інфраструктуру імпорту СГ, зокрема в потужності з транспортування зрідженого газу. До 2010 року його поставки збільшаться майже вдвічі і складуть близько 40 % світової торгівлі природним газом. Перспективи світового попиту на С.п.г. на період до 2010 р. (у млрд м3):
- Атлантичний ринок — 69: Країни Європи — 48; Країни Америки — 16; Країни Близького Сходу — 5.
- Азійсько-тихоокеанський ринок — 160—170: Індія — 16; Китай — 10; Південна Корея — 30—40; Тайвань — 17; Японія — 87.
Ведуться консультації зі створення організації країн-експортерів зрідженого газу (на кшталт ОПЕК — організації країн-експортерів нафти).
У першому десятилітті XXI ст. світовий ринок зрідженого газу контролюють Катар, ОАЕ, Алжир, Малайзія та Індонезія. Зростають поставки СГ з Ірану, Нігерії та Австралії. Добрі перспективи для експорту зрідженого природного газу має Росія. Імпортерами СГ в основному східноазійські: Японія, Корея, Тайвань (разом — близько 60 %). Крім того — США (8 %), Індія, Туреччина, країни Європи (близько 25 %). Одним із ключових факторів у ланцюгу виробництва і використання зрідженого природного газу є його транспортування, тому розвиток технологій транспортування СГ суттєвим чином визначить перспективи всього напрямку зрідження паливних газів в недалекому майбутньому.
На початку XXI ст. споруджуються додаткові потужності для отримання 40 млрд м3 С.п.г., в стадії проєктування — потужності на 40—116 млрд м3. Потенційними постачальниками С.п.г. можуть бути Росія, Канада, Норвегія, Венесуела. Потенційними споживачами С.п.г. є Україна, Молдова, Болгарія, Туреччина.
Таблиця 1. Найбільші споживачі та експортери скрапленого природного газу на 2000 р. (в млрд м3).
Країни-споживачі | Обсяг споживання С.п.г. | Країни-експортери | Обсяг експорту С.п.г. |
Японія | 69,3 | Індонезія | 38,8 |
ПівденнаКорея | 17,5 | Алжир | 25,8 |
Франція | 10,3 | Малайзія | 20,6 |
Іспанія | 7,2 | Австралія | 10,1 |
Тайвань | 5,3 | Бруней | 8,4 |
США | 4,6 | Катар | 8,1 |
Бельгія | 4,0 | ОАЕ | 7,1 |
Таблиця 2. Запаси природного газу та прогноз виробництва скрапленого природного газу (до 2010 р.) у країнах-експортерах.
Країни-експортери с.п.г. | Запаси газу, трлн м3 | Прогноз виробництва С.п.г., млрд. м3 |
Катар | 8,49 | 22,0 |
ОАЕ | 6,00 | Нарощує потенціал |
Алжир | 4,52 | 31,6 |
Нігерія | 3,51 | 13,8 |
Малайзія | 2,31 | 30,4 |
Індонезія | 2,05 |
Немаєданих |
Лівія | 1,31 | 2,6 |
Австралія | 1,26 | Нарощує потенціал |
Бруней | 0,39 |
Немаєданих |
Див. також
Посилання
- Gasworld website [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skraplennya prirodnih gaziv perevedennya prirodnogo gazu v ridkij stan pri temperaturah sho menshi za kritichni Zdijsnyuyetsya dlya rezervuvannya prirodnogo gazu z metoyu nastupnogo jogo vikoristannya v period pikovogo gazospozhivannya dlya transportuvannya gazu avtoshlyahovim zaliznichnim richkovim ta morskim transportom S p g vikoristovuyut yak palivo alternativne dlya dviguniv avtomobiliv tosho a takozh peresuvnih elektrostancij v promislovosti dlya termichnoyi obrobki metaliv vedennya tehnologichnih procesiv tosho Pri tisku 1 atm temperatura perehodu v ridkij stan metan 163 C etan 88 C propan 42 C butanu 0 5 CSirovinna bazaOsnovnoyu sirovinoyu dlya oderzhannya zridzhenih vuglevodnih gaziv ye shtuchni i prirodni naftovi gazi poputnij naftovij gaz na gazobenzinovih zavodah gaz termichnoyi i termokatalitichnoyi pererobki nafti i naftoproduktiv na ustanovkah termichnogo i katalitichnogo krekingu pirolizu i koksuvannya alkilyuvannya j inshih procesiv shtuchni gazi na zavodah sintetichnogo motornogo paliva zavodi destruktivno gidrogenizacijnoyi pererobki vugillya i vazhkih naftoproduktiv sintezu motornogo paliva z oksidu vuglecyu i vodnyu j in prirodni gazi yaki mistyat krim metanu pevnu kilkist bilsh vazhkih vuglevodniv U prirodnih gazah vmist bilsh vazhkih vuglevodniv propanu i butanu nevelikij tomu zridzhenij gaz oderzhuyut iz nih duzhe ridko gazokondensatni rodovisha promislovogo znachennya Najbilshu cinnist dlya oderzhannya ridkih vuglevodnevih gaziv mayut poputni naftovi gazi Nafta na vihodi separatoriv v zalezhnosti vid rezhimu separaciyi takozh mistit znachnu kilkist rozchinenih u nij vazhkih vuglevodnevih gaziv Gazi yaki vidilyayutsya z nafti pislya separatoriv mistyat blizko 30 propanu 30 35 butanu i blizko 30 gazovogo benzinu Ci otrimani v rezultati stabilizaciyi nafti gazi ye cinnimi dlya virobnictva zridzhenih gaziv yaki yak pravilo viluchayutsya na gazobenzinovih zavodah Tehnologiya skraplennya prirodnogo gazuTehnologichni shemi ustatkuvannya S p g rozriznyayutsya za vibranim holodilnim ciklom yakij vibirayetsya g ch v zalezhnosti vid togo z yakoyu metoyu provoditsya S p g a takozh vid tisku ta skladu prirodnogo gazu sho nadhodit v ustatkuvannya Na ostannij vplivaye sposib ta trivalist periodu rozrobki rodovisha pora roku tosho Riznomanitnist cih faktoriv ne daye zmogi sklasti universalnih termodinamichnih diagram dlya prirodnogo gazu Pered nadhodzhennyam v ustatkuvannya S p g goryuchi gazi ochishayutsya vid kislih gaziv N2S CO2 ta osushuyutsya perspektivne v cih vipadkah zastosuvannya sit molekulyarnih Krim togo v pochatkovij stadiyi procesu S p g iz gazu vidilyayutsya visokokiplyachi parafinovi naftenovi ta aromatichni vuglevodni oskilki nayavnist yih navit v malih kilkostyah mozhe prizvesti v procesi skraplennya do utvorennya tverdoyi fazi i zakuporyuvannya aparaturi ta armaturi ustatkuvannya vazhki vuglevodni parafinovogo ryadu rozchinyayutsya v skraplenomu prirodnomu gazi Pri vmisti vazhkih vuglevodniv menshe 3 4 vid zagalnogo ob yemu prirodnogo gazu rozrahunki holodilnih cikliv provodyatsya yak dlya chistogo metanu u vipadku nizkih temperatur i visokih tiskiv pri nayavnosti v gazi vazhkih vuglevodniv azotu geliyu ta inshih yih povedinka znachno vidhilyayetsya vid povedinki idealnih rozchiniv Chim bilshe vazhkih vuglevodniv mistit prirodnij gaz tim visha temperatura jogo skraplennya i menshi energetichni vitrati Azot sho prisutnij u prirodnomu gazi zbilshuye viparovuvanist S p g znizhuye holodoproduktivnist ciklu S p g ta otzhe zbilshuye energetichni vitrati Promislovi metodi S p g osnovani na viparovuvanni ridini vikoristanni a takozh procesu adiabatnogo rozshirennya gazu v specialnij mashini detanderi Za dopomogoyu holodilnogo ciklu sho osnovanij na viparovuvanni odniyeyi ridini oderzhuyut temperaturi ne nizhche 200 K Odnak vikoristovuyuchi dekilka seredovish holodilnih agentiv tak shob seredovishe z nizhchoyu tochkoyu kipinnya kondensuvalos pid tiskom zavdyaki diyi viparovuyuchogo inshogo bilsh visokokiplyachogo seredovisha dosyagayut temperatur kondensaciyi prirodnogo gazu tak zvanij kaskadnij metod S p g z vikoristannyam promizhnih holodilnih agentiv najbilsh poshirenij U pershomu cikli temperatura na vhodi 293 K na vihodi 230 K holodilnim agentom sluzhit v osnovnomu propan ridshe amiak v drugomu temperatura na vhodi 230 K na vihodi 173 K etilen sho kondensuyetsya pid tiskom v propanovomu amiachnomu viparovuvachi Pid vplivom viparovuyuchogo etilenu prohodit S p g dali skraplenij gaz podayetsya z gazoprovodu a vidtak transportuyetsya spozhivachevi abo nadhodit u shovishe S p g Rozrobleno takozh odnopotokovij kaskadnij cikl de yak holodilnij agent vikoristovuyetsya bagatokomponentna sumish vuglevodniv z azotom shlyahom dozuvannya v prirodnij gaz etanu etilenu propanu butanu ta azotu a u vipadku koli neobhidno oderzhati temperaturi do 117 K chistij metan abo sumish sho maye visoku ponad 96 koncentraciyu metanu tisk u viparovuvachi vishij vid atmosfernogo Rozriznyayut taki holodilni cikli sho osnovani na vikoristanni efektu Dzhoulya Tomsona z odnorazovim droselyuvannyam z odnorazovim droselyuvannyam ta poperednim oholodzhennyam specialnim potokom zi storonnim holodoagentom azot argon tosho z podvijnim droselyuvannyam Cikli yaki osnovani na izoentropijnomu rozshirenni gazu z viddacheyu zovnishnoyi roboti zvichajno zastosovuyutsya v poyednanni z vikoristannyam efektu Dzhoulya Tomsona Dlya velikih ustanovok S p g produktivnist 1 5 5 mln m3 skraplenogo gazu na dobu najekonomichnishim ye odnopotokovij kaskadnij cikl S p g ta jogo modifikaciyi Odnak poryad iz vidnosno malimi energovitratami 0 4 kVt god na kg skraplenogo gazu tut vikoristovuyetsya velika kilkist odnotipnogo metalomistkogo obladnannya U vipadku koli tisk prirodnogo gazu na vhodi v ustatkuvannya S p g na 2 5 MPa ta bilshe perevishuye robochij tisk ustatkuvannya efektivne vikoristannya detandernih cikliv S p g Pri comu sproshuyutsya teploobminne obladnannya a takozh tehnologiya regulyuvannya roboti ta obslugovuvannya ustatkuvannya Vitrati na sporudzhennya ta ekspluataciyu ustatkuvannya procesu S p g zalezhat g ch vid vhidnih parametriv prirodnogo gazu skladu tisku ta temperaturi misceznahodzhennya kompleksu skraplennya ta zberigannya S p g mozhlivosti jogo transportuvannya zagalnoyi produktivnosti kompleksu S p g ta odinichnoyi produktivnosti ustatkuvannya S p g tipu ta konstrukciyi kompresornogo obladnannya i teploobminnoyi aparaturi vitrat na pidgotovku gazu do skraplennya mozhlivosti oderzhannya pobichnih produktiv Perspektivnim ye budivnictvo plavuchih ustanovok dlya virobnictva S p g sho vikoristovuyutsya pri rozrobci morskih gazovih rodovish u vipadku koli prokladannya pidvodnih gazoprovodiv na sushu praktichno nemozhlive abo ekonomichno ne vipravdane Dlya zridzhennya prirodnogo gazu vikoristovuyutsya taki tehnologiyi vid riznih firm AP SMR AP X AP C3MR Optimized Cascade DMR PRICO MFC GTL ta in V osnovi vsih nih lezhat procesi komprimuvannya ta abo teplovogo obminu Operaciya zi zridzhennya vidbuvayetsya na zavodi v kilka etapiv u hodi yakih gaz postupovo stiskayetsya ta oholodzhuyetsya do temperaturi perehodu v ridku fazu Mizhnarodna torgivlya i perspektiviZa period 1970 1999 rr mizhnarodna torgivlya S p g zrosla z 2 7 do 124 2 mlrd m3 Ce zbilshilo chastku S p g u zagalnomu obsyazi torgivli gazom iz 5 9 do 25 6 Vidilyayut dva rinki spozhivannya S p g Atlantichnij krayini Ameriki Yevropi ta Blizkogo Shodu Shidnoazijskij krayini Azijsko Tihookeanskogo regionu Blizko 75 S p g spozhivayetsya Shidno Azijskim rinkom sho obumovleno jogo geografichnim roztashuvannyam viddalenistyu vid svitovih zapasiv gazu i obmezhenistyu vlasnih resursiv rozmezhovanistyu spozhivachiv krayin ta insh U serednomu u sviti v 1999 2000 rr za rahunok S p g bulo zabezpecheno ponad 5 svitovogo spozhivannya prirodnogo gazu Za ocinkami ekspertiv virobnictvo skraplenogo gazu SG odin iz najshvidshe zrostayuchih sektoriv rinku energoresursiv Stanom na 2007 rik obsyag prodazhiv zridzhenogo gazu stanoviv blizko 27 vid svitovih eksportnih prodazhiv Zgidno z prognozami do 2010 roku v SShA na chastku SG bude pripadati osnovne zrostannya importu prirodnogo gazu Svoyeyu chergoyu bagato yevropejskih krayin rozglyadayut mozhlivist investicij v infrastrukturu importu SG zokrema v potuzhnosti z transportuvannya zridzhenogo gazu Do 2010 roku jogo postavki zbilshatsya majzhe vdvichi i skladut blizko 40 svitovoyi torgivli prirodnim gazom Perspektivi svitovogo popitu na S p g na period do 2010 r u mlrd m3 Atlantichnij rinok 69 Krayini Yevropi 48 Krayini Ameriki 16 Krayini Blizkogo Shodu 5 Azijsko tihookeanskij rinok 160 170 Indiya 16 Kitaj 10 Pivdenna Koreya 30 40 Tajvan 17 Yaponiya 87 Vedutsya konsultaciyi zi stvorennya organizaciyi krayin eksporteriv zridzhenogo gazu na kshtalt OPEK organizaciyi krayin eksporteriv nafti U pershomu desyatilitti XXI st svitovij rinok zridzhenogo gazu kontrolyuyut Katar OAE Alzhir Malajziya ta Indoneziya Zrostayut postavki SG z Iranu Nigeriyi ta Avstraliyi Dobri perspektivi dlya eksportu zridzhenogo prirodnogo gazu maye Rosiya Importerami SG v osnovnomu shidnoazijski Yaponiya Koreya Tajvan razom blizko 60 Krim togo SShA 8 Indiya Turechchina krayini Yevropi blizko 25 Odnim iz klyuchovih faktoriv u lancyugu virobnictva i vikoristannya zridzhenogo prirodnogo gazu ye jogo transportuvannya tomu rozvitok tehnologij transportuvannya SG suttyevim chinom viznachit perspektivi vsogo napryamku zridzhennya palivnih gaziv v nedalekomu majbutnomu Na pochatku XXI st sporudzhuyutsya dodatkovi potuzhnosti dlya otrimannya 40 mlrd m3 S p g v stadiyi proyektuvannya potuzhnosti na 40 116 mlrd m3 Potencijnimi postachalnikami S p g mozhut buti Rosiya Kanada Norvegiya Venesuela Potencijnimi spozhivachami S p g ye Ukrayina Moldova Bolgariya Turechchina Tablicya 1 Najbilshi spozhivachi ta eksporteri skraplenogo prirodnogo gazu na 2000 r v mlrd m3 Krayini spozhivachi Obsyag spozhivannya S p g Krayini eksporteri Obsyag eksportu S p g Yaponiya 69 3 Indoneziya 38 8 Pivdenna Koreya 17 5 Alzhir 25 8 Franciya 10 3 Malajziya 20 6 Ispaniya 7 2 Avstraliya 10 1 Tajvan 5 3 Brunej 8 4 SShA 4 6 Katar 8 1 Belgiya 4 0 OAE 7 1 Tablicya 2 Zapasi prirodnogo gazu ta prognoz virobnictva skraplenogo prirodnogo gazu do 2010 r u krayinah eksporterah Krayini eksporteri s p g Zapasi gazu trln m3 Prognoz virobnictva S p g mlrd m3 Katar 8 49 22 0 OAE 6 00 Naroshuye potencial Alzhir 4 52 31 6 Nigeriya 3 51 13 8 Malajziya 2 31 30 4 Indoneziya 2 05 Nemaye danih Liviya 1 31 2 6 Avstraliya 1 26 Naroshuye potencial Brunej 0 39 Nemaye danihDiv takozhZridzhenij prirodnij gaz Skraplennya gazivPosilannyaGasworld website 23 bereznya 2014 u Wayback Machine LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij