Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сколоздра Роман Володимирович — хімік–неорганік, кандидат хімічних наук (Дослідження фазових рівноваг і кристалічних структур сполук в потрійних системах (нобідій, молібден, вольфрам)-(залізо, кобальт, нікель)-силіцій і деяких споріднених системах, 1967), доцент (1968), доктор хімічних наук (взаємодія олова (силіцію) з рідкоземельними і перехідними металами, 1989), професор (1990). Член спеціалізованої Вченої ради, член Комітету кристалографів України та Міжнародної Спілки кристалографів. Член НТШ, Термрелектричної академії України.
| Роман Володимирович Сколоздра | |
|---|---|
| Народився | 1 січня 1941 Дроговиж, Миколаївський район, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 24 січня 1999 (58 років) |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | Кристалохімія |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Посада | Професор кафедри неорганічної хімії |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Життєпис
Роман Володимирович Сколоздра народився 1 січня 1941 р. у селі Дроговиж Львівської області в сім'ї відомого скульптора. Середню школу закінчив 1957 р. у м. Миколаєві та вступив на хімічний факультет Львівського університету, який закінчив з відзнакою у 1962 р. З того часу і до останніх днів життя працював у Львівському державному університеті на посадах лаборанта, інженера та викладача кафедри неорганічної хімії.
У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію, в якій дослідив фазові рівноваги і кристалічні структури сполук у дев'яти потрійних системах двох перехідних металів з силіцієм, встановив нові кристалохімічні закономірності і був затверджений доцентом кафедри (1968-90 рр.)
З 1972 по 1975 роки викладав хімію для студентів Алжирського інституту нафти, газу та хімії.
Наукові досягнення
Після повернення з Алжиру досліджував потрійні системи, які містять олово. В цей час організував при кафедрі науково-дослідну групу, що, поряд з дослідженням станідів і споріднених сполук, приступила до ґрунтовного вивчення фізичних властивостей інтерметалічних сполук. У докторській дисертації « Взаємодія олова (силіцію) у потрійних системах з рідкоземельними і перехідними металами», яку захистив у 1989 р. в Інституті проблем матеріалознавства ім. І. Н. Францевича, вивчив ізотермічні перетини 23-х систем, вперше синтезував понад 300 нових станідів і силіцидів, дослідив їх кристалічну структуру, магнітні та електричні властивості. У 1991 р. одержав звання професора.
Керівник 6 кандидатських дисертацій близько 250 праць, 18 АС, зокрема, Кристаллическая структура соединения Mo3CoSi (АН СССР. 1967. Т. 175.№ 5); Свойства новых станнидов редкоземельных металлов со структурой типа La3Co2Sn7 (Укр. физ. ж. 1987. Т. 32. № 5); Станіди перехідних і рідкоземельних елементів (Львів,1993); Stanides of rare-earth and transitions metals (Handbook on the Physics and Chemistry of Rare Earth. Amsterdam. 1994. Vol. 24); Новые фазы структурных типов MgAgAs, LiGaGe и TiNiSi, содержащие d–и р-элементы (Неорган. Материалы.1999. Т. 35. № 4).
Громадська діяльність
Роман Володимирович відомий педагог і блискучий лектор. Читав лекції з загальної та неорганічної хімії, а також спеціальний курс «Фізико-хімія твердого тіла», брав активну участь у роботі кафедри неорганічної хімії, організації наукових конференцій і диспутів. Неоціненна його заслуга в налагодженні науковихх звя'зків з Національним центром наукових досліджень (м. Греболь, Франція), плідна співпраця з яким зміцнила науковий напрям рідної кафедри, зокрема в дослідженні магнітних і електричних властивостей сполук.
Під його керівництвом захищено три кандидатські дисертації. Р. В. Сколоздра був членом Міжнародної спілки кристалографів, наукового товариства імені Шевченка, наукових рад та Академії термоелектрики.
Вибрані публікації
- Кристаллическая структура соединения Mo3CoSi (АН СССР.1967. Т. 175.№ 5);
- Свойства новых станнидов редкоземельных металлов со структурой типа La3Co2Sn7 (Укр. физ. ж. 1987. Т. 32. № 5);
- Станіди перехідних і рідкоземельних елементів (Львів,1993);
- Stanides of rare-earth and transitions metals (Handbook on the Physics and Chemistry of Rare Earth. Amsterdam. 1994. Vol. 24);
- Новые фазы структурных типов MgAgAs, LiGaGe и TiNiSi, содержащие d–и р-элементы (Неорган. Материалы.1999. Т. 35. № 4).
Літературні джерела
- Вісник Львського університету (серія хімічна. Випуск 38. Львів 1999
- ENCYCLOPEDIA. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011, Т. 2.ст.435
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skolozdra Skolozdra Roman Volodimirovich himik neorganik kandidat himichnih nauk Doslidzhennya fazovih rivnovag i kristalichnih struktur spoluk v potrijnih sistemah nobidij molibden volfram zalizo kobalt nikel silicij i deyakih sporidnenih sistemah 1967 docent 1968 doktor himichnih nauk vzayemodiya olova siliciyu z ridkozemelnimi i perehidnimi metalami 1989 profesor 1990 Chlen specializovanoyi Vchenoyi radi chlen Komitetu kristalografiv Ukrayini ta Mizhnarodnoyi Spilki kristalografiv Chlen NTSh Termrelektrichnoyi akademiyi Ukrayini Roman Volodimirovich SkolozdraNarodivsya1 sichnya 1941 1941 01 01 Drogovizh Mikolayivskij rajon Drogobicka oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer24 sichnya 1999 1999 01 24 58 rokiv Krayina UkrayinaDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materLNU im I FrankaGaluzKristalohimiyaZakladLNU im I FrankaPosadaProfesor kafedri neorganichnoyi himiyiVchene zvannyaProfesorNaukovij stupindoktor himichnih naukZhittyepisRoman Volodimirovich Skolozdra narodivsya 1 sichnya 1941 r u seli Drogovizh Lvivskoyi oblasti v sim yi vidomogo skulptora Serednyu shkolu zakinchiv 1957 r u m Mikolayevi ta vstupiv na himichnij fakultet Lvivskogo universitetu yakij zakinchiv z vidznakoyu u 1962 r Z togo chasu i do ostannih dniv zhittya pracyuvav u Lvivskomu derzhavnomu universiteti na posadah laboranta inzhenera ta vikladacha kafedri neorganichnoyi himiyi U 1967 r zahistiv kandidatsku disertaciyu v yakij doslidiv fazovi rivnovagi i kristalichni strukturi spoluk u dev yati potrijnih sistemah dvoh perehidnih metaliv z siliciyem vstanoviv novi kristalohimichni zakonomirnosti i buv zatverdzhenij docentom kafedri 1968 90 rr Z 1972 po 1975 roki vikladav himiyu dlya studentiv Alzhirskogo institutu nafti gazu ta himiyi Naukovi dosyagnennyaPislya povernennya z Alzhiru doslidzhuvav potrijni sistemi yaki mistyat olovo V cej chas organizuvav pri kafedri naukovo doslidnu grupu sho poryad z doslidzhennyam stanidiv i sporidnenih spoluk pristupila do gruntovnogo vivchennya fizichnih vlastivostej intermetalichnih spoluk U doktorskij disertaciyi Vzayemodiya olova siliciyu u potrijnih sistemah z ridkozemelnimi i perehidnimi metalami yaku zahistiv u 1989 r v Instituti problem materialoznavstva im I N Francevicha vivchiv izotermichni peretini 23 h sistem vpershe sintezuvav ponad 300 novih stanidiv i silicidiv doslidiv yih kristalichnu strukturu magnitni ta elektrichni vlastivosti U 1991 r oderzhav zvannya profesora Kerivnik 6 kandidatskih disertacij blizko 250 prac 18 AS zokrema Kristallicheskaya struktura soedineniya Mo3CoSi AN SSSR 1967 T 175 5 Svojstva novyh stannidov redkozemelnyh metallov so strukturoj tipa La3Co2Sn7 Ukr fiz zh 1987 T 32 5 Stanidi perehidnih i ridkozemelnih elementiv Lviv 1993 Stanides of rare earth and transitions metals Handbook on the Physics and Chemistry of Rare Earth Amsterdam 1994 Vol 24 Novye fazy strukturnyh tipov MgAgAs LiGaGe i TiNiSi soderzhashie d i r elementy Neorgan Materialy 1999 T 35 4 Gromadska diyalnistRoman Volodimirovich vidomij pedagog i bliskuchij lektor Chitav lekciyi z zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi a takozh specialnij kurs Fiziko himiya tverdogo tila brav aktivnu uchast u roboti kafedri neorganichnoyi himiyi organizaciyi naukovih konferencij i disputiv Neocinenna jogo zasluga v nalagodzhenni naukovihh zvya zkiv z Nacionalnim centrom naukovih doslidzhen m Grebol Franciya plidna spivpracya z yakim zmicnila naukovij napryam ridnoyi kafedri zokrema v doslidzhenni magnitnih i elektrichnih vlastivostej spoluk Pid jogo kerivnictvom zahisheno tri kandidatski disertaciyi R V Skolozdra buv chlenom Mizhnarodnoyi spilki kristalografiv naukovogo tovaristva imeni Shevchenka naukovih rad ta Akademiyi termoelektriki Vibrani publikaciyiKristallicheskaya struktura soedineniya Mo3CoSi AN SSSR 1967 T 175 5 Svojstva novyh stannidov redkozemelnyh metallov so strukturoj tipa La3Co2Sn7 Ukr fiz zh 1987 T 32 5 Stanidi perehidnih i ridkozemelnih elementiv Lviv 1993 Stanides of rare earth and transitions metals Handbook on the Physics and Chemistry of Rare Earth Amsterdam 1994 Vol 24 Novye fazy strukturnyh tipov MgAgAs LiGaGe i TiNiSi soderzhashie d i r elementy Neorgan Materialy 1999 T 35 4 Literaturni dzherelaVisnik Lvskogo universitetu seriya himichna Vipusk 38 Lviv 1999 ENCYCLOPEDIA Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv LNU im Ivana Franka 2011 T 2 st 435Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena sichen 2018 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2021