Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Склерофітні чагарники Сан-Лукаса (ідентифікатор WWF: NT0314) — неотропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на півдні Каліфорнійського півострова на північному заході Мексики.
 Ландшафт острова Жака Кусто | |
| Екозона | Неотропіка |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| Назва WWF | NT0314 |
| Межі | Склерофітні чагарники Каліфорнійської затоки Сухі ліси Сьєрра-де-ла-Лагуни |
| Площа, км² | 3685 |
| Країни | Мексика |
| Охороняється | 568 (15 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон склерофітних чагарників Сан-Лукаса охоплює найпівденнішу частину Каліфорнійського півострова, розташовану в штаті Південна Нижня Каліфорнія. Ця територія виникла в міоцені як ізольована ділянка суходолу і лише пізніше приєдналася до півострова, тому флора регіону досі зберігає "острівний" характер. Регіон включає гранітні гори, долини, каньйони та плато, що оточують гірський масив [en]. Крім того, до нього входять деякі острови, розташовані на південному заході Каліфорнійської затоки, зокрема острів Жака Кусто, також відомий як Серральво, острів [en] та острів [en].
В горах Сьєрра-де-ла-Лагуна на висоті понад 250 м над рівнем моря екорегіон переходить у сухі ліси Сьєрра-де-ла-Лагуни. Із заходу, сходу та півдня регіон омивається водами Тихого океану, а на півночі він переходить у склерофітні чагарники Каліфорнійської затоки.
На південному краю Каліфорнійського півострова розташовані міста Кабо-Сан-Лукас та [en], а на північній окраїні екорегіону — місто Ла-Пас, столиця та найбільше місто Південної Нижньої Каліфорнії.
Клімат
В межах екорегіону домінує спекотний та сухий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут становить близько 400 мм, більшість з яких випадають з серпня по жовтень.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений склерофітними чагарниками. Серед поширених в регіоні невисоких дерев слід відзначити [en] (Bursera microphylla) та [en] (Lysiloma divaricatum), серед кактусів — [de] (Cylindropuntia cholla), [en] (Stenocereus thurberi) та різні види ферокактусів (Ferocactus spp.), а серед трав'янистих рослин — [en] (Cnidoscolus angustidens), [es] (Plantago linearis), [en] (Bouteloua hirsuta) та [sv] (Commelina coelestis). По всьому регіону зустрічаються юки (Yucca spp.) та різноманітні сукуленти. У передгір'ях Сьєрра-де-ла-Лагуни трапляються види, характерні для сухих лісів.
Поблизу Сан-Хосе-дель-Кабо розташована оаза Сан-Хосе, яка живиться підземними водами та пересихаючою річкою Сан-Хосе. У цій оазі розташовані затоплювані савани та інші водно-болотні угіддя, на яких переважають [en] (Washingtonia robusta). Також тут зустрічаються [es] (Brahea brandegeei), [ru] (Populus brandegeei var glabra), пізні черемхи (Prunus serotina), [sv] (Ilex brandegeeana), каліфорнійські тойони (Heteromeles arbutifolia) та арройські верби (Salix lasiolepis).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити півострівного чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus peninsulae), [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), довговуху лисицю (Vulpes macrotis), американського борсука (Taxidea taxus), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus) та звичайного ракуна (Procyon lotor).
Серед дрібних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити великовухого зайця (Lepus californicus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), каліфорнійського кролика (Sylvilagus bachmani), білохвостого піщаного ховраха (Ammospermophilus leucurus), кенгурового стрибуна Мерріама (Dipodomys merriami), [en] (Peromyscus gambelii), [en] (Neotoma bryanti), колючу торбомишу (Chaetodipus spinatus), пустельну мишу Єви (Peromyscus eva), кактусову мишу (Peromyscus eremicus), пустельну сіру бурозубку (Notiosorex crawfordi), а також мексиканських довгоносів (Choeronycteris mexicana) та малих довгоносів (Leptonycteris yerbabuenae), які є важливими запилювачами деяких пустельних рослин.
Ендеміками екорегіону є чорно-бурі зайці (Lepus insularis) і [en] (Ammospermophilus insularis), поширені на острові Еспіриту-Санту, та [en] (Oryzomys peninsulae), що живуть у водно-болотних угіддях Сан-Хосе, а майже ендемічними його представниками — [en] (Chaetodipus dalquesti) та півострівні нічниці (Myotis peninsularis).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити каліфорнійську перепелицю (Callipepla californica), строкатоголового талпакоті (Columbina passerina), пустельного канюка (Parabuteo unicinctus), сапсана (Falco peregrinus), американського сича (Athene cunicularia), [en] (Micrathene whitneyi), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), чорнощокого пораке (Phalaenoptilus nuttallii), білогорлого серпокрильця (Aeronautes saxatalis), аметистовоголову каліпту (Calypte costae), [en] (Melanerpes uropygialis), [en] (Dryobates scalaris), [en] (Colaptes chrysoides), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), [en] (Sayornis nigricans), світлочеревого копетона (Myiarchus cinerascens), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), американського ремеза (Auriparus flaviceps), каліфорнійського тауї (Melozone crissalis), чорногорлу вівсянку-пустельницю (Amphispiza bilineata), каліфорнійську комароловку (Polioptila californica), червоногорлого кардинала (Cardinalis sinuatus), чорного чубака (Phainopepla nitens), маскового трупіала (Icterus cucullatus), пальмового трупіала (Icterus parisorum), кактусового різжака (Campylorhynchus brunneicapillus) та скельного орішця (Salpinctes obsoletus). Майже ендемічними представниками регіону є чорнолобі колібрі-сапфіри (Basilinna xantusii), золотисті жовтогорлики (Geothlypis beldingi) та сірі тремблери (Toxostoma cinereum).
Герпетофауна екорегіону включає [en] (Anaxyrus punctatus), [en] (Pseudacris hypochondriaca), чорночереву червоновуху черепаху (Trachemys nebulosa) та нижньокаліфорнійську шипохвосту ігуану (Ctenosaura hemilopha). Ендеміками регіону є сан-луканські гекони (Phyllodactylus unctus), еспіриту-сантійські батогохвости (Aspidoscelis espiritensis), серральвські батогохвости (Aspidoscelis ceralbensis), серральвські змії (Sonora savagei) та [en] (Masticophis barbouri).
Історично крайній південь Каліфорнійського півострова виступав рефугіумом для багатьох видів, які мігрували сюди з інших регіонів, що зазнавали тривалих геологічних та кліматичних змін. Ізоляція екорегіону призвела до високого ендемізму його флори і фауни. Понад 10 % рослин і тварин, поширених в регіоні, є ендеміками. 31 із 48 видів плазунів, поширених на крайньому півдні Каліфорнійського півострова, зустрічаються у склерофітних чагарниках. Також в цьому екорегіоні зустрічається близько третини видів павуків та колембол, зареєстрованих на півдні Південної Нижньої Каліфорнії.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 568 км², або 15 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Біосферний заповідник Сьєрра-де-ла-Лагуна, який охороняє частину екорегіону, розташовану на схід від [en], Заповідну зону островів Каліфорнійської затоки, яка включає острови Серральво, Еспіриту-Санту та Партіда, Заповідник флори і фауни Баландра, який охороняє узбережжя Каліфорнійської затоки на північ від Ла-Паса, та [en], який охороняє частину східного узбережжя екорегіону та сусідні морські рифи. Оаза Сан-Хосе, розташована на північ від міста Сан-Хосе-дель-Кабо, визнана Рамсарським водно-болотним угіддям міжнародного значення. У 2005 році острови та природоохоронні території Каліфорнійської затоки були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «San Lucan xeric scrub». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «San Lucan Xeric Scrub» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sklerofitni chagarniki San Lukasa identifikator WWF NT0314 neotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivdni Kalifornijskogo pivostrova na pivnichnomu zahodi Meksiki 2 Sklerofitni chagarniki San Lukasa Landshaft ostrova Zhaka Kusto Ekozona Neotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij Nazva WWF NT0314 Mezhi Sklerofitni chagarniki Kalifornijskoyi zatoki Suhi lisi Syerra de la Laguni Plosha km 3685 Krayini Meksika Ohoronyayetsya 568 15 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft ostrova Espiritu Santo Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion sklerofitnih chagarnikiv San Lukasa ohoplyuye najpivdennishu chastinu Kalifornijskogo pivostrova roztashovanu v shtati Pivdenna Nizhnya Kaliforniya Cya teritoriya vinikla v mioceni yak izolovana dilyanka suhodolu i lishe piznishe priyednalasya do pivostrova tomu flora regionu dosi zberigaye ostrivnij harakter Region vklyuchaye granitni gori dolini kanjoni ta plato sho otochuyut girskij masiv Syerra de la Laguna en Krim togo do nogo vhodyat deyaki ostrovi roztashovani na pivdennomu zahodi Kalifornijskoyi zatoki zokrema ostriv Zhaka Kusto takozh vidomij yak Serralvo ostriv Espiritu Santo en ta ostriv Partida en V gorah Syerra de la Laguna na visoti ponad 250 m nad rivnem morya ekoregion perehodit u suhi lisi Syerra de la Laguni Iz zahodu shodu ta pivdnya region omivayetsya vodami Tihogo okeanu a na pivnochi vin perehodit u sklerofitni chagarniki Kalifornijskoyi zatoki Na pivdennomu krayu Kalifornijskogo pivostrova roztashovani mista Kabo San Lukas ta San Hose del Kabo en a na pivnichnij okrayini ekoregionu misto La Pas stolicya ta najbilshe misto Pivdennoyi Nizhnoyi Kaliforniyi Klimatred V mezhah ekoregionu dominuye spekotnij ta suhij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit blizko 400 mm bilshist z yakih vipadayut z serpnya po zhovten Florared Roslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij sklerofitnimi chagarnikami Sered poshirenih v regioni nevisokih derev slid vidznachiti dribnolistu burzeru en Bursera microphylla ta rozloge kebracho en Lysiloma divaricatum sered kaktusiv zvichajnu chollu de Cylindropuntia cholla solodku pitayu en Stenocereus thurberi ta rizni vidi ferokaktusiv Ferocactus spp a sered trav yanistih roslin mala muher en Cnidoscolus angustidens girskij podorozhnik es Plantago linearis shorstku gramu en Bouteloua hirsuta ta blakitnu komelinu sv Commelina coelestis Po vsomu regionu zustrichayutsya yuki Yucca spp ta riznomanitni sukulenti U peredgir yah Syerra de la Laguni traplyayutsya vidi harakterni dlya suhih lisiv Poblizu San Hose del Kabo roztashovana oaza San Hose yaka zhivitsya pidzemnimi vodami ta peresihayuchoyu richkoyu San Hose U cij oazi roztashovani zatoplyuvani savani ta inshi vodno bolotni ugiddya na yakih perevazhayut meksikanski viyalovi palmi en Washingtonia robusta Takozh tut zustrichayutsya san hosejski palmi es Brahea brandegeei topoli Brendzhi ru Populus brandegeei var glabra pizni cheremhi Prunus serotina padubi Brendzhi sv Ilex brandegeeana kalifornijski tojoni Heteromeles arbutifolia ta arrojski verbi Salix lasiolepis Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti pivostrivnogo chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus peninsulae pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus dovgovuhu lisicyu Vulpes macrotis amerikanskogo borsuka Taxidea taxus zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Sered dribnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti velikovuhogo zajcya Lepus californicus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii kalifornijskogo krolika Sylvilagus bachmani bilohvostogo pishanogo hovraha Ammospermophilus leucurus kengurovogo stribuna Merriama Dipodomys merriami olenyachu mishu Gambela en Peromyscus gambelii lisovogo hom yaka Brayanta en Neotoma bryanti kolyuchu torbomishu Chaetodipus spinatus pustelnu mishu Yevi Peromyscus eva kaktusovu mishu Peromyscus eremicus pustelnu siru burozubku Notiosorex crawfordi a takozh meksikanskih dovgonosiv Choeronycteris mexicana ta malih dovgonosiv Leptonycteris yerbabuenae yaki ye vazhlivimi zapilyuvachami deyakih pustelnih roslin Endemikami ekoregionu ye chorno buri zajci Lepus insularis i espiritu santijski pishani hovrahi en Ammospermophilus insularis poshireni na ostrovi Espiritu Santu ta nizhnokalifornijski risovi hom yaki en Oryzomys peninsulae sho zhivut u vodno bolotnih ugiddyah San Hose a majzhe endemichnimi jogo predstavnikami torbomishi Dalkvesta en Chaetodipus dalquesti ta pivostrivni nichnici Myotis peninsularis Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti kalifornijsku perepelicyu Callipepla californica strokatogolovogo talpakoti Columbina passerina pustelnogo kanyuka Parabuteo unicinctus sapsana Falco peregrinus amerikanskogo sicha Athene cunicularia meksikanskogo sichika elfa en Micrathene whitneyi kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus chornoshokogo porake Phalaenoptilus nuttallii bilogorlogo serpokrilcya Aeronautes saxatalis ametistovogolovu kaliptu Calypte costae kalifornijsku gilu en Melanerpes uropygialis tehaskogo dyatla en Dryobates scalaris kalifornijskogo dekola en Colaptes chrysoides kalifornijsku sojku Aphelocoma californica chornogo feba en Sayornis nigricans svitlocherevogo kopetona Myiarchus cinerascens amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus amerikanskogo remeza Auriparus flaviceps kalifornijskogo tauyi Melozone crissalis chornogorlu vivsyanku pustelnicyu Amphispiza bilineata kalifornijsku komarolovku Polioptila californica chervonogorlogo kardinala Cardinalis sinuatus chornogo chubaka Phainopepla nitens maskovogo trupiala Icterus cucullatus palmovogo trupiala Icterus parisorum kaktusovogo rizzhaka Campylorhynchus brunneicapillus ta skelnogo orishcya Salpinctes obsoletus Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye chornolobi kolibri sapfiri Basilinna xantusii zolotisti zhovtogorliki Geothlypis beldingi ta siri trembleri Toxostoma cinereum Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye chervonoplyamistu zhabu en Anaxyrus punctatus nizhnokalifornijsku rajku en Pseudacris hypochondriaca chornocherevu chervonovuhu cherepahu Trachemys nebulosa ta nizhnokalifornijsku shipohvostu iguanu Ctenosaura hemilopha Endemikami regionu ye san lukanski gekoni Phyllodactylus unctus espiritu santijski batogohvosti Aspidoscelis espiritensis serralvski batogohvosti Aspidoscelis ceralbensis serralvski zmiyi Sonora savagei ta nizhnokalifornijski polozi batogi en Masticophis barbouri Istorichno krajnij pivden Kalifornijskogo pivostrova vistupav refugiumom dlya bagatoh vidiv yaki migruvali syudi z inshih regioniv sho zaznavali trivalih geologichnih ta klimatichnih zmin Izolyaciya ekoregionu prizvela do visokogo endemizmu jogo flori i fauni Ponad 10 roslin i tvarin poshirenih v regioni ye endemikami 31 iz 48 vidiv plazuniv poshirenih na krajnomu pivdni Kalifornijskogo pivostrova zustrichayutsya u sklerofitnih chagarnikah Takozh v comu ekoregioni zustrichayetsya blizko tretini vidiv pavukiv ta kolembol zareyestrovanih na pivdni Pivdennoyi Nizhnoyi Kaliforniyi Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 568 km abo 15 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Biosfernij zapovidnik Syerra de la Laguna yakij ohoronyaye chastinu ekoregionu roztashovanu na shid vid Todos Santosa en Zapovidnu zonu ostroviv Kalifornijskoyi zatoki yaka vklyuchaye ostrovi Serralvo Espiritu Santu ta Partida Zapovidnik flori i fauni Balandra yakij ohoronyaye uzberezhzhya Kalifornijskoyi zatoki na pivnich vid La Pasa ta Nacionalnij park Kabo Pulmo en yakij ohoronyaye chastinu shidnogo uzberezhzhya ekoregionu ta susidni morski rifi Oaza San Hose roztashovana na pivnich vid mista San Hose del Kabo viznana Ramsarskim vodno bolotnim ugiddyam mizhnarodnogo znachennya U 2005 roci ostrovi ta prirodoohoronni teritoriyi Kalifornijskoyi zatoki buli vneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared San Lucan xeric scrub Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund San Lucan Xeric Scrub One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sklerofitni chagarniki San Lukasa amp oldid 43829822