Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Трохимович Сиротенко (9 листопада 1915 — 9 серпня 2006) — радянський, український і російський історик, антикознавець, спеціаліст із історії Пізньої Античності.
| Василь Трохимович Сиротенко | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився | 9 листопада 1915 Стрижівка | |||||
| Помер | 9 серпня 2006 (90 років) Армавір | |||||
| Країна |  СРСР | |||||
| Національність | українець | |||||
| Діяльність | науковець, медієвіст | |||||
| Alma mater | Київський університет | |||||
| Галузь | історія | |||||
| Заклад | Чернігівський педагогічний інститут, Калузький педагогічний інститут, Пермський державний педагогічний інститут, Пермський університет ім. Горького, Дніпропетровський державний університет, Армавірський педагогічний університет | |||||
| Посада | викладач, завідувач кафедри | |||||
| Вчене звання | професор | |||||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Військове звання | майор[1] | |||||
| Нагороди |
| |||||
Життєпис
Народився у селі Стрижівка Волинської губернії (тепер входить до Любарської селищної громади Житомирської області).
Навчався у Стрижівській початковій школі, Любарській семирічці. 1929 року Василь Сиротенко, учень 6 класу, став одночасно учителем лікбезу та почав навчати грамоті односельчан.
Закінчив робфак у Шполі та історичний факультет Київського університету (1939), викладав у Чернігівському педагогічному інституті.
З кінця 1939 року проходив службу в армії. Учасник Німецько-радянської війни. В. Т. Сиротенко був командиром взвода, роти, комендантом штаба дивізії, ад'ютантом командира дивізії. З серпня 1942 року й до закінчення війни він служив старшим офіцером зв'язку, потім помічником начальника оперативного відділу штабу 59-ї армії. Василю Трохимовичу доводилося діяти й за лінією фронту, в німецькому тилу. Він брав активну участь у звільненні від нацистської окупації Кракова. У деяких публікаціях зустрічаються відомості, що у січні 1945 року у Кракові В. Т. Сиротенко спас Кароля Войтилу — майбутнього Папу Римського Івана Павла II.
Кавалер орденів Вітчизняної війни I і II ступенів, ордену «Червоної Зірки», медалей «За відвагу», «За оборону Ленінграда», нагороджений іншими медалями. Двічі був поранений.
Після війни знову викладав у Чернігові, де працював старшим викладачем і деканом історичного факультету, потім — в Калузькому педагогічному інституті, захистив кандидатську дисертацію «Відносини з Візантією племен і народностей Північного Причорномор'я і Подунав'я у IV—VI ст.».
З 1954 року працював у Пермському державному педагогічному інституті, з 1955 року — доцент, а пізніше — професор у Молотовському (Пермському) університеті ім. О. М. Горького. 1969 року захистив докторську дисертацію «Міжнародні відносини в Європі у IV—VI ст.» (ступінь присвоєна 1975 року), з 1974 року завідував кафедрою історії Давнього світу та Середніх віків Пермського університету.
Протягом 1976—1998 років — професор кафедри загальної історії Дніпропетровського державного університету. З 1998 року був професором кафедри загальної історії у Армавірському педагогічному університеті.
Був двічі одружений, мав трьох синів — Володимира, Леоніда й Олександра та дочку Ларису.
Наукова діяльність
В. Т. Сиротенко ще студентом зацікавився історією Пізньої Античності. Він критично відносився до поширеної у радянській історіографії концепції «революції рабів» у кінці античності, яка нібито стала причиною падіння Римської імперії, а також до уявлень про варварів як про союзників «революційного» руху. На його думку, наслідки варварських вторгнень для населення Середземномор'я, особливо Західної Римської імперії, були негативними і потрібно говорити не про об'єднання варварів з «революційними» рухами, а навпаки, про об'єднання і самоорганізацію римлян для боротьби з варварами і про придушення центральною адміністрацією народних рухів за допомогою варварів. Така оцінка варварських вторгнень В. Т. Сиротенком була наближеною до ряду поглядів деяких західних спеціалістів (Б. Ворд-Перкінс, С. Малбергер).
Основні праці
- Введение в историю международных отношений в Европе IV—VI вв. Ч. I. Источники (1973).
- История международных отношений в Европе во второй половине IV — начале VI вв. (1975).
- Народные движения в поздней Римской империи и образование варварских королевств (1988).
- Народные движения в Северной Африке и королевство вандалов и аланов (1990).
- Культура эпохи Возрождения (1993, у співавторстві).
Примітки
- https://fakty.ua/ru/103011-quot-otec-obyazatelno-dozhivet-do-sta-let-ved-za-nego-molitsya-sam-papa-rimskij-quot
- Седов Н. Тиара для узника каменоломни
- Сиротенко В. В. Отец обязательно доживёт до ста лет, ведь за него молится сам Папа Римский!
- Житель Армавира спас во время войны жизнь будущему Папе Римскому
- О кафедре всеобщей истории // Пермский государственный национальный исследовательский университет.
- Методологическое значение высказываний И. В. Сталина о революции рабов для советского византиноведения // Византийский временник. Т. III. 1950. С. 3—17.
- Див. Сиротенко В. Т. История международных отношений в Европе во второй половине IV — начале VI в. — Пермь, 1975. С. 75—76, 84 («вестготы не провели ни одного мероприятия, облегчавшего положение народных масс и установили оккупационный террор»), 94-95 и далее.
Література
- Проблемы всеобщей истории: Междунар. сб. науч. и науч.- пед. трудов. К 85-летию со дня рождения В. Т. Сиротенко. Вып. 6. Б.м., 2000.
- Первые Сиротенковские чтения по всеобщей истории. Армавир, 2007
Посилання
- Краткая биография
- Сиротенко В. В. Довоенная юность отца
- Сиротенко В. В. Воин Великой победы
- Турьялай С. Папа Римский молится за профессора истории из Армавира
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sirotenko Vasil Trohimovich Sirotenko 9 listopada 1915 9 serpnya 2006 radyanskij ukrayinskij i rosijskij istorik antikoznavec specialist iz istoriyi Piznoyi Antichnosti Vasil Trohimovich SirotenkoNarodivsya9 listopada 1915 1915 11 09 StrizhivkaPomer9 serpnya 2006 2006 08 09 90 rokiv ArmavirKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistnaukovec mediyevistAlma materKiyivskij universitetGaluzistoriyaZakladChernigivskij pedagogichnij institut Kaluzkij pedagogichnij institut Permskij derzhavnij pedagogichnij institut Permskij universitet im Gorkogo Dnipropetrovskij derzhavnij universitet Armavirskij pedagogichnij universitetPosadavikladach zaviduvach kafedriVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukPartiyaKPRSVijskove zvannyamajor 1 NagorodiMedal Za oboronu Leningrada ZhittyepisNarodivsya u seli Strizhivka Volinskoyi guberniyi teper vhodit do Lyubarskoyi selishnoyi gromadi Zhitomirskoyi oblasti Navchavsya u Strizhivskij pochatkovij shkoli Lyubarskij semirichci 1929 roku Vasil Sirotenko uchen 6 klasu stav odnochasno uchitelem likbezu ta pochav navchati gramoti odnoselchan Zakinchiv robfak u Shpoli ta istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1939 vikladav u Chernigivskomu pedagogichnomu instituti Z kincya 1939 roku prohodiv sluzhbu v armiyi Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni V T Sirotenko buv komandirom vzvoda roti komendantom shtaba diviziyi ad yutantom komandira diviziyi Z serpnya 1942 roku j do zakinchennya vijni vin sluzhiv starshim oficerom zv yazku potim pomichnikom nachalnika operativnogo viddilu shtabu 59 yi armiyi Vasilyu Trohimovichu dovodilosya diyati j za liniyeyu frontu v nimeckomu tilu Vin brav aktivnu uchast u zvilnenni vid nacistskoyi okupaciyi Krakova U deyakih publikaciyah zustrichayutsya vidomosti sho u sichni 1945 roku u Krakovi V T Sirotenko spas Karolya Vojtilu majbutnogo Papu Rimskogo Ivana Pavla II Kavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni I i II stupeniv ordenu Chervonoyi Zirki medalej Za vidvagu Za oboronu Leningrada nagorodzhenij inshimi medalyami Dvichi buv poranenij Pislya vijni znovu vikladav u Chernigovi de pracyuvav starshim vikladachem i dekanom istori chnogo fakultetu potim v Kaluzkomu pedagogichnomu instituti zahistiv kandidatsku disertaciyu Vidnosini z Vizantiyeyu plemen i narodnostej Pivnichnogo Prichornomor ya i Podunav ya u IV VI st Z 1954 roku pracyuvav u Permskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti z 1955 roku docent a piznishe profesor u Molotovskomu Permskomu universiteti im O M Gorkogo 1969 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Mizhnarodni vidnosini v Yevropi u IV VI st stupin prisvoyena 1975 roku z 1974 roku zaviduvav kafedroyu istoriyi Davnogo svitu ta Serednih vikiv Permskogo universitetu Protyagom 1976 1998 rokiv profesor kafedri zagalnoyi istoriyi Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu Z 1998 roku buv profesorom kafedri zagalnoyi istoriyi u Armavirskomu pedagogichnomu universiteti Buv dvichi odruzhenij mav troh siniv Volodimira Leonida j Oleksandra ta dochku Larisu Naukova diyalnistV T Sirotenko she studentom zacikavivsya istoriyeyu Piznoyi Antichnosti Vin kritichno vidnosivsya do poshirenoyi u radyanskij istoriografiyi koncepciyi revolyuciyi rabiv u kinci antichnosti yaka nibito stala prichinoyu padinnya Rimskoyi imperiyi a takozh do uyavlen pro varvariv yak pro soyuznikiv revolyucijnogo ruhu Na jogo dumku naslidki varvarskih vtorgnen dlya naselennya Seredzemnomor ya osoblivo Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi buli negativnimi i potribno govoriti ne pro ob yednannya varvariv z revolyucijnimi ruhami a navpaki pro ob yednannya i samoorganizaciyu rimlyan dlya borotbi z varvarami i pro pridushennya centralnoyu administraciyeyu narodnih ruhiv za dopomogoyu varvariv Taka ocinka varvarskih vtorgnen V T Sirotenkom bula nablizhenoyu do ryadu poglyadiv deyakih zahidnih specialistiv B Vord Perkins S Malberger Osnovni praciVvedenie v istoriyu mezhdunarodnyh otnoshenij v Evrope IV VI vv Ch I Istochniki 1973 Istoriya mezhdunarodnyh otnoshenij v Evrope vo vtoroj polovine IV nachale VI vv 1975 Narodnye dvizheniya v pozdnej Rimskoj imperii i obrazovanie varvarskih korolevstv 1988 Narodnye dvizheniya v Severnoj Afrike i korolevstvo vandalov i alanov 1990 Kultura epohi Vozrozhdeniya 1993 u spivavtorstvi Primitkihttps fakty ua ru 103011 quot otec obyazatelno dozhivet do sta let ved za nego molitsya sam papa rimskij quot Sedov N Tiara dlya uznika kamenolomni Sirotenko V V Otec obyazatelno dozhivyot do sta let ved za nego molitsya sam Papa Rimskij Zhitel Armavira spas vo vremya vojny zhizn budushemu Pape Rimskomu O kafedre vseobshej istorii Permskij gosudarstvennyj nacionalnyj issledovatelskij universitet Metodologicheskoe znachenie vyskazyvanij I V Stalina o revolyucii rabov dlya sovetskogo vizantinovedeniya Vizantijskij vremennik T III 1950 S 3 17 Div Sirotenko V T Istoriya mezhdunarodnyh otnoshenij v Evrope vo vtoroj polovine IV nachale VI v Perm 1975 S 75 76 84 vestgoty ne proveli ni odnogo meropriyatiya oblegchavshego polozhenie narodnyh mass i ustanovili okkupacionnyj terror 94 95 i dalee LiteraturaProblemy vseobshej istorii Mezhdunar sb nauch i nauch ped trudov K 85 letiyu so dnya rozhdeniya V T Sirotenko Vyp 6 B m 2000 Pervye Sirotenkovskie chteniya po vseobshej istorii Armavir 2007PosilannyaKratkaya biografiya Sirotenko V V Dovoennaya yunost otca Sirotenko V V Voin Velikoj pobedy Turyalaj S Papa Rimskij molitsya za professora istorii iz Armavira