Координати 46 00 пн ш 10 00 зх д 46 000 пн ш 10 000 зх д 46 000 10 000 Симєн амх ሰሜን ተራራ гірський хребет в північній час

Координати: 46°00′ пн. ш. 10°00′ зх. д. / 46.000° пн. ш. 10.000° зх. д. / 46.000; -10.000

Симєн (амх. ሰሜን ተራራ) — гірський хребет в північній частині Ефіопського нагір'я на північний схід від Гондера.

Симєн
Гора Симєн
Гора Симєн
Країна	Ефіопія
Період	Третинний період
Найвища точка	Рас-Дашен
- висота	4550 м м

Симєн у Вікісховищі

Назва місцевості амхарською мовою має значення «північ».

Найвища точка - гора Рас-Дашен вулканічного походження. Її висота над рівнем моря за різними джерелами оцінюється від 4533 м до 4620 м. Це найвища точка всієї Ефіопії і четверта в Африці. Через значну висоту, Симєнські гори - одне з небагатьох місць в Африці, де сніг випадає регулярно.

Симєн складається з плато, які розділені долинами. Подібна геологічна будова в Африці у Драконових гір на півдні континенту.

Частина території площею 22,5 тис. га в 1969 році була відведена під національний парк , , який є сьогодні об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Хоча слово Semien амхарською має значення "північ", згідно з спадкова форма слова насправді мала значення «Південь» в Геєзьській мові, бо гори лежать на південь від міста Аксум, яке бувло у той час центром ефіопської цивілізації. Але протягом наступних століть центр ефіопської цивілізації сам переїхав на південь, ці гори стали розглядати, як ті що лежать на північ, і значення слова аналогічним чином змінилося.

Гори вперше згадуються в ^[en] 4 століття нашої ери (в якому їх було описано як "недоступні гори, вкриті снігом" і де солдати йшли по коліно в снігу), наявність снігу було незаперечно підтверджене єзуїтом 17-го століття священиком . Хоча більш пізній мандрівник Джеймс Брюс стверджує, що він ніколи не бачив снігу в Симєн, дослідник 19-го століття не тільки записав, що він бачив сніг там (на 9 квітня 1814), але пояснив чому Брюс не зміг побачити сніг в цих горах - Брюс не наважився піти далі, ніж в передгір'я в Симєну.

Незважаючи на їх крутизну і висоту, гори усіяні селами, які з'єднані гірськими стежками. Історично вони були населені ефіопськими євреями, які після неодноразових нападів з боку ревних християнських імператорів в 15 столітті вийшли з провінції в більш захищені гори Симєну.

До кінця епохи князів, Деджазмачі підтримують свій арсенал і скарбницю на .

Галерея

Водоспад в Симєн, недалеко від .
Гелада в Симєн

Примітки

. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 24 червня 2016.
. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 24 червня 2016.
Світ Африки. Ефіопія^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Frederick J. Simoons, «Snow in Ethiopia: A Review of the Evidence», Geographical Review, 50 (1960), pp. 402—411.
Географічна енциклопедія. Симєн
. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 червня 2016.
"Historical Notes on Books: An Early Ethiopian Map" [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (Capital newspaper website)
Donald M. Lockhart (translator), The Itinerário of Jerónimo Lobo (London: Hakluyt Society, 1984), p. 240.
Henry Salt, A Voyage to Abyssinia and Travels into the Interior of that Country, 1814 (London: Frank Cass, 1967), p. 352.
One account of this process is James Quirin, "Caste and Class in Historical North-West Ethiopia: The Beta Israel (Falasha) and Kemant, 1300-1900", Journal of African History [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 39 (1998), pp. 195-220
Henry A. Stern, Wanderings among the Falashas in Abyssinia (London, 1862), p. 75

[1] . Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 24 червня 2016.

[2] . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 24 червня 2016.

[3] Світ Африки. Ефіопія^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[4] Frederick J. Simoons, «Snow in Ethiopia: A Review of the Evidence», Geographical Review, 50 (1960), pp. 402—411.

[5] Географічна енциклопедія. Симєн

[6] . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 червня 2016.

[7] "Historical Notes on Books: An Early Ethiopian Map" [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (Capital newspaper website)

[8] Donald M. Lockhart (translator), The Itinerário of Jerónimo Lobo (London: Hakluyt Society, 1984), p. 240.

[9] Henry Salt, A Voyage to Abyssinia and Travels into the Interior of that Country, 1814 (London: Frank Cass, 1967), p. 352.

[10] One account of this process is James Quirin, "Caste and Class in Historical North-West Ethiopia: The Beta Israel (Falasha) and Kemant, 1300-1900", Journal of African History [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 39 (1998), pp. 195-220

[11] Henry A. Stern, Wanderings among the Falashas in Abyssinia (London, 1862), p. 75