Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Симон Грюнау (близько 1470 року народження з Толкеміт в районі Ельбінг, † 1530 або 1537) — священик домініканець, автор Прусської Хроніки — першого всеосяжного трактату з історії Пруссії, упорядник пруссько-німецького словника.
| Симон Грюнау | |
|---|---|
| Народився | 1470-ті[1] або 1470[1] Толькмицько, Ґміна Толькмицько, Ельблонзький повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 1540-ві Гданськ, Поморське воєводство, Королівство Польське[2] |
| Країна |  Держава Тевтонського ордену |
| Діяльність | чернець, історик |
| Знання мов | німецька[1] |
| |
Народився в селищі Tolkemit (в даний час Tolkmicko) біля Фрауенбурга (в даний час Фромборк) на північ від Ельбінг, Прусського королівства. Проповідував в Данцигу і стверджував, що особисто зустрічався з римським папою — Львом X, і польським королем — Сигізмундом I.
Хроніка Пруссії була написана Грюнау німецькою мовою в період між 1517—1529 роками. 24 глави описують прусські пейзажі, сільське господарство, жителів Пруссії з їхніми звичаями та історією з найдавніших часів і до 1525 року, коли було створено протестантське королівство Пруссії. У Хроніках також міститься короткий (близько сотні слів) словник пруської мови, один із дуже небагатьох писемних пам'яток на цьому вимерлих мови. Хоча деякі дані засновані на фантазіях і запозичені з сумнівних джерел, робота стала дуже популярною і одним з головних джерел інформації про прусської міфології. Прусська Хроніка часто копіювалася в рукописному варіанті і вперше була опублікована лише в 1876 році. Сучасні історики розглядають працю Симона як художній твір.
Історична особливість часу
Симон Грюнау жив у часи політичного поділу і запеклих релігійних конфліктів Пруссії. У 1525 році, Монастирське держава Ордена тевтонських лицарів було перетворено в герцогство Пруссії — першу у світі державу лютеран. Під суверенітетом польської корони, королівська Пруссія стала в значній мірі лютеранської і тільки єпископство Вармії залишилося католицьким. Різні частини Пруссії, розділені релігійними та політичними суперечками, прагнули підтримувати спільність і самоідентичність, намагаючись возз'єднатися, але цього не відбувалося до часів Фрідріха Великого.
Традиції стародавніх прусів, — корінного населення регіону до Хрестового Походу на Пруссію з припливом німецьких колоністів, — були використані в спробі знайти взаєморозуміння і зв'язку цього нового співтовариства. Однак монах Грюнау, як і деякі інші активісти, не був зацікавлений у фіксації сучасного стану справ з релігійними віруваннями та звичаями, де народи використовувалися лише як інструмент для ідеологічних цілей. Що було невідомо — придумувалося. У такій обстановці і за таких обставин Симон Грюнау був досить критичним з представників тевтонського лицарства і виступав на захист місцевого прусського населення, підкреслюючи їх не-німецьке походження. У своїй роботі він пише про давність пруссів — про їхні звичаї та релігії, — намагаючись переконати читача, що пруси відмінні від німців. Як католицький священик, Грюнау був також категоричним і критично налаштований проти протестантів і протестантства в цілому.
Легенди і суперечки
Симон Грюнау стверджував, що включив у свій твір давню літопис першого прусського єпископа Христіана (помер в 1245). Імовірно, що Грюнау виявив трьохсотлітній рукописний манускрипт під назвою «Liber filiorum Belial». Сама рукопис Християна вказує на три джерела: особисті спостереження єпископа, книга священнослужителя Ярослава з Плоцька, і — записки натураліста Dywonys, який був єдиним випадково вижив з членів експедиції до Пруссії. Dywonys вів щоденник руською мовою з використанням грецького алфавіту. Проте його замітки були виявлені на 1200 років пізніше Християнських. У наукових колах немає єдиної думки про достовірність рукописного манускрипту. Деякі історики припускають, що робота Грюнау була вигадкою.
Для опису історичного часу, Грюнау використовувалися хроніки Петра фон Дюсбурга (Peter von Dusburg), офіційні документи тевтонських лицарів, і особливо — роботи Еразма Стелла (Erasmus Stella) c додаваннями власних роздумів. Приміром, він взяв опис прусського святилища Ромува (Romuva temple) від Пітера фон Дюсбурга і прикрасив запису, додавши опис вічнозеленого дуба з прикрасами портретами ідолів і про охорону, у вигляді вестальскіх дів. Вчені єдині в думці, що ці доповнення, швидше за все, запозичені з твору Адама з Бремена з його описом храму в Упсалі.
Всі ці розповіді широко копіювалися різними авторами і мали поширення в народному фольклорі. У 1853 році Макс Тойппін (Max Toeppen) вперше піддав серйозній критиці історичну точність і цінність роботи Грюнау. Сучасні історики пропонують розглядати літопис як художнього твору, — за винятком витягів про події, яким Симон Грюнау був особистим свідком. Однак є вчені, які розглядають необхідність ретельнішого аналізу Хроніки з можливим визначенням більш достовірної та більшої інформації.
Словник пруської мови
Для доказу існування у пруссів власної словесності, яка відрізнялася від польської і литовської, Грюнау включає в свій твір словничок із ста пояснюють слова російсько-німецької мови, що зустрічаються в його літописі. Деякі слова мають сленговий характер та дещо спотворені, але — як один із дуже небагатьох письмових джерел нині вимерлого, прусського, він як і раніше безцінний. Симон Грюнау стверджував, що може говорити по-прусський, але часто змішує польські та / або литовські слова, як якщо б вони були пруськими. Грюнау у своїй роботі публікує також молитви, як би вони були написані і звучали в прусському варіанті. У 1983 році Вольфганг Шмід повідомляє і доводить, що написана молитва є сумішшю латвійського і Куршский мов. Інші прусські словники мають близько 1350 слів і не вказують про будь-яких письмових джерелах литовську або латиська словесності до кончини Грюнау. Словниковий джерело Симона Грюнау залишається як і раніше дуже важливим документом для вивчення балтійських мов.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #10434833X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Cronika und beschreibung allerlüstlichenn, nützlichsten und waaren historien des namkundigenn landes zu Prewssen or Chronicle and description of the most amusing, useful and true known history of the Prussian land.
Посилання
- Електонний варіант прусського словника Грюнау [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Про Грюнау в Баварській державній бібліотеці (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gryunau Simon Gryunau blizko 1470 roku narodzhennya z Tolkemit v rajoni Elbing 1530 abo 1537 svyashenik dominikanec avtor Prusskoyi Hroniki pershogo vseosyazhnogo traktatu z istoriyi Prussiyi uporyadnik prussko nimeckogo slovnika Simon GryunauNarodivsya1470 ti 1 abo 1470 1 Tolkmicko Gmina Tolkmicko Elblonzkij povit Varminsko Mazurske voyevodstvo Respublika PolshaPomer1540 vi Gdansk Pomorske voyevodstvo Korolivstvo Polske 2 Krayina Derzhava Tevtonskogo ordenuDiyalnistchernec istorikZnannya movnimecka 1 Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya v selishi Tolkemit v danij chas Tolkmicko bilya Frauenburga v danij chas Frombork na pivnich vid Elbing Prusskogo korolivstva Propoviduvav v Dancigu i stverdzhuvav sho osobisto zustrichavsya z rimskim papoyu Lvom X i polskim korolem Sigizmundom I Hronika Prussiyi bula napisana Gryunau nimeckoyu movoyu v period mizh 1517 1529 rokami 24 glavi opisuyut prusski pejzazhi silske gospodarstvo zhiteliv Prussiyi z yihnimi zvichayami ta istoriyeyu z najdavnishih chasiv i do 1525 roku koli bulo stvoreno protestantske korolivstvo Prussiyi U Hronikah takozh mistitsya korotkij blizko sotni sliv slovnik pruskoyi movi odin iz duzhe nebagatoh pisemnih pam yatok na comu vimerlih movi Hocha deyaki dani zasnovani na fantaziyah i zapozicheni z sumnivnih dzherel robota stala duzhe populyarnoyu i odnim z golovnih dzherel informaciyi pro prusskoyi mifologiyi Prusska Hronika chasto kopiyuvalasya v rukopisnomu varianti i vpershe bula opublikovana lishe v 1876 roci Suchasni istoriki rozglyadayut pracyu Simona yak hudozhnij tvir Istorichna osoblivist chasuChasti korolivstva Prussiyi poznacheno rozhevim kolorom i gercogstva Prussiyi poznacheno smugami Simon Gryunau zhiv u chasi politichnogo podilu i zapeklih religijnih konfliktiv Prussiyi U 1525 roci Monastirske derzhava Ordena tevtonskih licariv bulo peretvoreno v gercogstvo Prussiyi pershu u sviti derzhavu lyuteran Pid suverenitetom polskoyi koroni korolivska Prussiya stala v znachnij miri lyuteranskoyi i tilki yepiskopstvo Varmiyi zalishilosya katolickim Rizni chastini Prussiyi rozdileni religijnimi ta politichnimi superechkami pragnuli pidtrimuvati spilnist i samoidentichnist namagayuchis vozz yednatisya ale cogo ne vidbuvalosya do chasiv Fridriha Velikogo Tradiciyi starodavnih prusiv korinnogo naselennya regionu do Hrestovogo Pohodu na Prussiyu z priplivom nimeckih kolonistiv buli vikoristani v sprobi znajti vzayemorozuminnya i zv yazku cogo novogo spivtovaristva Odnak monah Gryunau yak i deyaki inshi aktivisti ne buv zacikavlenij u fiksaciyi suchasnogo stanu sprav z religijnimi viruvannyami ta zvichayami de narodi vikoristovuvalisya lishe yak instrument dlya ideologichnih cilej Sho bulo nevidomo pridumuvalosya U takij obstanovci i za takih obstavin Simon Gryunau buv dosit kritichnim z predstavnikiv tevtonskogo licarstva i vistupav na zahist miscevogo prusskogo naselennya pidkreslyuyuchi yih ne nimecke pohodzhennya U svoyij roboti vin pishe pro davnist prussiv pro yihni zvichayi ta religiyi namagayuchis perekonati chitacha sho prusi vidminni vid nimciv Yak katolickij svyashenik Gryunau buv takozh kategorichnim i kritichno nalashtovanij proti protestantiv i protestantstva v cilomu Legendi i superechkiBojovij svyashennij prapor Widewuto z runichnoyi napisom i zobrazhennyam starodavnih prusskih bogiv Patolos Perkunos i Potrimpos zliva napravo vidnovlenij i proponovanij do vikoristannya Simonom Gryunau Simon Gryunau stverdzhuvav sho vklyuchiv u svij tvir davnyu litopis pershogo prusskogo yepiskopa Hristiana pomer v 1245 Imovirno sho Gryunau viyaviv trohsotlitnij rukopisnij manuskript pid nazvoyu Liber filiorum Belial Sama rukopis Hristiyana vkazuye na tri dzherela osobisti sposterezhennya yepiskopa kniga svyashennosluzhitelya Yaroslava z Plocka i zapiski naturalista Dywonys yakij buv yedinim vipadkovo vizhiv z chleniv ekspediciyi do Prussiyi Dywonys viv shodennik ruskoyu movoyu z vikoristannyam greckogo alfavitu Prote jogo zamitki buli viyavleni na 1200 rokiv piznishe Hristiyanskih U naukovih kolah nemaye yedinoyi dumki pro dostovirnist rukopisnogo manuskriptu Deyaki istoriki pripuskayut sho robota Gryunau bula vigadkoyu Dlya opisu istorichnogo chasu Gryunau vikoristovuvalisya hroniki Petra fon Dyusburga Peter von Dusburg oficijni dokumenti tevtonskih licariv i osoblivo roboti Erazma Stella Erasmus Stella c dodavannyami vlasnih rozdumiv Primirom vin vzyav opis prusskogo svyatilisha Romuva Romuva temple vid Pitera fon Dyusburga i prikrasiv zapisu dodavshi opis vichnozelenogo duba z prikrasami portretami idoliv i pro ohoronu u viglyadi vestalskih div Vcheni yedini v dumci sho ci dopovnennya shvidshe za vse zapozicheni z tvoru Adama z Bremena z jogo opisom hramu v Upsali Vsi ci rozpovidi shiroko kopiyuvalisya riznimi avtorami i mali poshirennya v narodnomu folklori U 1853 roci Maks Tojppin Max Toeppen vpershe piddav serjoznij kritici istorichnu tochnist i cinnist roboti Gryunau Suchasni istoriki proponuyut rozglyadati litopis yak hudozhnogo tvoru za vinyatkom vityagiv pro podiyi yakim Simon Gryunau buv osobistim svidkom Odnak ye vcheni yaki rozglyadayut neobhidnist retelnishogo analizu Hroniki z mozhlivim viznachennyam bilsh dostovirnoyi ta bilshoyi informaciyi Slovnik pruskoyi moviDlya dokazu isnuvannya u prussiv vlasnoyi slovesnosti yaka vidriznyalasya vid polskoyi i litovskoyi Gryunau vklyuchaye v svij tvir slovnichok iz sta poyasnyuyut slova rosijsko nimeckoyi movi sho zustrichayutsya v jogo litopisi Deyaki slova mayut slengovij harakter ta desho spotvoreni ale yak odin iz duzhe nebagatoh pismovih dzherel nini vimerlogo prusskogo vin yak i ranishe bezcinnij Simon Gryunau stverdzhuvav sho mozhe govoriti po prusskij ale chasto zmishuye polski ta abo litovski slova yak yaksho b voni buli pruskimi Gryunau u svoyij roboti publikuye takozh molitvi yak bi voni buli napisani i zvuchali v prusskomu varianti U 1983 roci Volfgang Shmid povidomlyaye i dovodit sho napisana molitva ye sumishshyu latvijskogo i Kurshskij mov Inshi prusski slovniki mayut blizko 1350 sliv i ne vkazuyut pro bud yakih pismovih dzherelah litovsku abo latiska slovesnosti do konchini Gryunau Slovnikovij dzherelo Simona Gryunau zalishayetsya yak i ranishe duzhe vazhlivim dokumentom dlya vivchennya baltijskih mov PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 10434833X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Cronika und beschreibung allerlustlichenn nutzlichsten und waaren historien des namkundigenn landes zu Prewssen or Chronicle and description of the most amusing useful and true known history of the Prussian land PosilannyaElektonnij variant prusskogo slovnika Gryunau 14 travnya 2011 u Wayback Machine Pro Gryunau v Bavarskij derzhavnij biblioteci nim