Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Си зівка до 1945 року Сая крим Saya село Євпаторійського району Автономної Республіки Крим село Сизівка Країна Україна Р

Сизівка

Сизівка

Си́зівка (до 1945 року — Сая; крим. Saya) — село Євпаторійського району Автономної Республіки Крим.

село Сизівка
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Євпаторійський район
Рада Сизівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01080670010069089
Облікова картка Сизівка 
Основні дані
Населення 1987
Поштовий індекс 96531
Телефонний код +380 6563
Географічні дані
Географічні координати 45°20′55″ пн. ш. 33°52′45″ сх. д. / 45.34861° пн. ш. 33.87917° сх. д. / 45.34861; 33.87917Координати: 45°20′55″ пн. ш. 33°52′45″ сх. д. / 45.34861° пн. ш. 33.87917° сх. д. / 45.34861; 33.87917
Місцева влада
Адреса ради 96531, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Сизівка, вул. Тітова,21
Карта
image
image
Сизівка
image
image
Сизівка
Мапа

image Сизівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сая.

Населення

Чисельність населення
2001 2014
1987 ↘1814

Всеукраїнський перепис 2001 року показав такий розподіл за носіями мови

Мова Відсоток
російська 59,74
кримськотатарська 24,91
українська 13,69
інші 0,3

Динаміка чисельності

  • 1806 рік — 141 особа
  • 1864 рік — 96 осіб
  • 1892 рік — 142 особи
  • 1900 рік — 134 особи
  • 1915 рік — 252 особи
  • 1918 рік — 30 осіб
  • 1926 рік — 190 осіб
  • 1974 рік — 1622 особи
  • 2001 рік — 1987 осіб
  • 2009 рік — 1747 осіб
  • 2014 рік — 1814 особи

Сучасний стан

На 2014 рік в Сизівці нараховується 18 вулиць, 2 «території» і 1 провулок; на 2009 рік, за даними сільради, село займало площу 163,8 гектара, на якій в 678 дворах нараховувалось 1747 мешканців. Село мало автобусне сполучення з Саками та сусідніми населеними пунктами.

Географія

Сизівка ​— село на північному сході району, в степовому Криму, на межі кордонів з Первомайським і Красногвардійським районом, висота над рівнем моря — 71 м. Сусідні села: Стаханівка Первомайського району в 5 км на схід, Трактове Красногвардійського району — в 6 км на південь та Ільїнка в 7 км на захід. Відстань до райцентру — близько 40 кілометрів (по шосе), найближча залізнична станція — Елеваторна за 26 кілометрів. Транспортне сполучення здійснюється по автодорозі С-0-11241 від Сак до шосе Н05 Красноперекопськ — Сімферополь.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства в Ташлинський кадилик Акмечетського каймаканства входило село Саїді. Після завоювання Криму Росією (8) 19 квітня 1783 року, (8) 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село приписали до Євпаторійського повіту. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Сая була включена до складу Урчукської волості Євпаторійського повіту.

За Відомостями про волості і селища, в Євпаторійському повіті з показанням числа дворів і душ … від 19 квітня 1806 року в селі Сая значився 21 двір, 138 кримських татар і 3 ясир. На військово-топографічній карті 1817 село Сая позначена з 20 дворами. На карті 1842 року село позначена з 34 дворами.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Абузларської волості того ж повіту. Згідно «Пам'ятною книжці Таврійської губернії за 1867 рік», село Саія було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину і знову заселена татарами. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сая — татарське село, з 12 дворами, 96 жителями і мечеттю при колодязях. Згідно з енциклопедичним словником «німці Росії», в 1885 році в село заселилися кримські німці лютерани. Згідно «…Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892 рік», в селі Сая, яка входила в Біюк-Токсабінську дільницю, значилося 142 мешканці в 20 домогосподарствах.

Земська реформа 1890-х років в Євпаторійському повіті пройшла після 1892 року, в результаті Саю приписали до Кокейської волості. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в селі Сая значилося 134 мешканці в 29 дворах. За Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. II-я. Статистичний нарис, випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 рік, в економії Сая (Лютца і Бішлера) Кокейской волості Євпаторійського повіту значилося 8 дворів з німецьким населенням в кількості 80 осіб приписних жителів і 172 — «сторонніх» (в 1918 році визначено 30 жителів).

Після встановлення в Криму радянської влади в 1920 році в селі створено показовий радгосп «Саї» (згодом — племінний радгосп-завод «Чорноморський»). За постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і село увійшло до складу Євпаторійського району Євпаторійського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу були скасовані і відбулося укрупнення районів — територію округу включили в Євпаторійський район. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, в селі Сая, Кокейської сільради Євпаторійського району, значилося 18 дворів, з них 16 селянських, населення становило 89 осіб, з них 49 німців, 23 українці і 17 росіян. В однойменному радгоспі було 46 дворів, населення 101 особа (43 росіяни, 36 українців, 17 німців, 1 білорус, 1 грек, 1 латиш, 2 записані в графі «інші». Постановою Президії КримЦВК «Про утворення нової адміністративної територіальної мережі Кримської АРСР» від 26 січня 1935 року був створений Сакський район і село включили до його складу. Мабуть, тоді ж була утворена Саінська сільрада, оскільки рік на 1940 рік вона уже існувала (в якому село перебуває всю подальшу історію). Незабаром після початку II світової війни, 18 серпня 1941 року, кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан. У вересні — жовтні 1941 року, під час оборони Криму, біля села був створений аеродром, на якому базувалися винищувачі 1-го авіаполку ВПС 51-ї окремої армії (літаки І-15біс і І-16).

Після звільнення Криму від нацистів упродовж 18-21 травня 1944 року за наказом Йосипа Сталіна і постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року з Криму були депортовані всі мешканці кримськотатарської національності, що призвело до гострої нестачі людського ресурсу, що спонукало владу 12 серпня 1944 року прийняти постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму», за яким в район із Курської і Тамбовської областей РРФСР переселялися 8100 колгоспників, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21 серпня 1945 року Саї була перейменована в Сизівку ​​і Саїнська сільрада — в Сизівську. 26 квітня 1954 року Кримська область була передана УРСР. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року село приєднали до Євпаторійського району. 1 січня 1965 року указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», Євпаторійський район був скасований і село включили до складу Сакського (за іншими даними — 11 лютий 1963 року). 8 квітня 1971 року чабану радгоспу «Чорноморський» Семену Бему присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці. На 1974 рік у Сизівці значилося 1622 мешканці. 12 лютого 1991 року Кримська область перейменована в Кримську АРСР, з 26 лютого 1992 року — в Автономну Республіку Крим.

Примітки

  1. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (укр.). Державна служба статистики України. Дата обращения 2015-06-245. Архивировано 26 июня 2013 года.
  2. Лашков Ф. Ф. Ведомость о волостях и селениях, в Евпаторийском уезде с показанием числа дворов и душ… от 19 апреля 1806 года. Стр. 150 // Известия таврической учёной комиссии, т. 26. — Симферополь: Таврическая Губернская Типография, 1897.
  3. М.Раевский. Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. Стр. 60. Санкт-Петербург. Центральный Статистический комитет МВД. Типография Карла Вульфа. Дата обращения 11 июня 2015.
  4. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — 1892. — С. 34.
  5. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — 1900. — С. 46—47.
  6. Дизендорф, Виктор Фридрихович. Немцы России: населённые пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — Москва: Общественная Академия наук российских немцев, 2006. — 479 с. — ISBN 5-93227-002-0.
  7. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 76, 77. — 219 с.
  8. Історія міст і сіл Української РСР, 1974, Под редакцией П. Т. Тронько.
  9. с Сизівка Автономна Республіка Крим, Сакський район (укр.). Верховна Рада України. Дата обращения 31 мая 2015.
  10. Города и села Украины, 2009, Охотниковский сельсовет.
  11. Профессор Музафаров в «Крымскотатарской энциклопедии» приводит данные по численности по переписи 1939 года — 528 чел. и по переписи 1939 года — 856 чел., что плохо согласуется с другими статистическими данными.
  12. Города и села Украины, 2009, Сизовский сельсовет.
  13. Перечень автомобильных дорог общего пользования местного значения Автономной Республики Крым. Совет министров Автономной Республики Крым (2012). Дата обращения 9 ноября 2016.
  14. Лашков Ф. Ф. Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит // Камеральное описание Крыма, 1784 года. — Симферополь: Известия Таврической ученой архивной комиссии, 1888. — Т. 6.
  15. Гржибовская, 1999, Манифест о принятии полуострова Крымского, острова Тамани и всей Кубанской стороны под российскую державу. 1783 год с. 96.
  16. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  17. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  18. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  19. Карта Мухина 1817 года.. Археологическая карта Крыма. Дата обращения 28 мая 2015.
  20. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 129.
  21. Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г.. Археологическая карта Крыма. Дата обращения 11 июня 2015.
  22. Сейдаметов Э. Х. Эмиграция крымских татар в XIX—нач. XX вв. // Культура народов Причерноморья , № 68. — Симферополь: Таврический Национальный Университет, 2005. Архивная копия от 19 октября 2013 на Wayback Machine
  23. Памятная книга Таврической губернии / под. ред. К. В. Ханацкого. — Симферополь: Типография Правления Таврической губернии, 1867. — Вып. 1. — С. 428.
  24. Борис Веселовский. История земства за сорок лет. Т. 4; История земства. — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911.
  25. Часть 2. Выпуск 5. Список населенных пунктов. Евпаторийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 32.
  26. История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз.
  27. История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 197—202. — 15 000 экз.
  28. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель / И. М. Саркизов-Серазини. — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  29. Административно-территориальное деление РСФСР на 1 января 1940 года / под. ред. Е. Г. Корнеева. — Москва : 5-я Типография Трансжелдориздата, 1940. — С. 389. — 494 с. — 15 000 экз.
  30. Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 43. — 5000 экз.
  31. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М. М. Панасенко. — Симферополь: Крым, 1968. — С. 34. — 10 000 экз.
  32. Указ Президиума ВС СССР от 28.08.1941 о переселении немцев, проживающих в районах Поволжья
  33. Неменко Александр Валериевич. Крым 1941-42г. Загадки и мифы полуострова ч.1.. Журнал «Самиздат». Дата обращения 31 декабря 2016.
  34. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»
  35. Как заселяли Крым (1944—1954). Эльвина Сеитова, аспирант исторического факультета ТНУ. Дата обращения 26 июня 2013.Архивировано 30 июня 2013 года.
  36. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области»
  37. Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  38. Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
  39. Гржибовская, 1999, Из Указа Президиума Верховного Совета Украинской ССР О внесении изменений в административное районирование Украинской ССР по Крымской области, с. 442.
  40. Гржибовская, 1999, Указ Президиума ВС УССР «О внесении изменений в административное районирование УССР — по Крымской области», от 1 января 1965 года. Стр. 443.
  41. Ефимов С. А., Шевчук А. Г., Селезнёва О. А. Административно-территориальное деление Крыма второй половины XX века: опыт реконструкции. Стр. 44. — Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского, 2007. — Т. 20. Архивная копия от 24 сентября 2015 на Wayback Machine
  42. Закон Крымской АССР от 26 февраля 1992 года № 19-1 «О Республике Крым как официальном названии демократического государства Крым». Ведомости Верховного Совета Крыма, 1992 г., № 5, ст. 194 (1992). Архивировано 27 января 2016 года.

Література

  • Сизовский сельсовет // Города и села Украины. Автономная Республика Крым. Город Севастополь. Историко-краеведческие очерки. — Слава Севастополя, 2009.
  • Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4.
  • Под редакцией П. Т. Тронько. Історія міст і сіл Української РСР. Том 26, Кримська область. — Киев: Главная редакция УСЭ., 1974. — С. 592. — 833 с.

Джерела

  • с Сизівка Автономна Республіка Крим, Сакський район (укр.). Верховна Рада України. Дата обращения 31 мая 2015.


image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Si zivka do 1945 roku Saya krim Saya selo Yevpatorijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim selo Sizivka Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Yevpatorijskij rajon Rada Sizivska silska rada Kod KATOTTG UA01080670010069089 Oblikova kartka Sizivka Osnovni dani Naselennya 1987 Poshtovij indeks 96531 Telefonnij kod 380 6563 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 20 55 pn sh 33 52 45 sh d 45 34861 pn sh 33 87917 sh d 45 34861 33 87917 Koordinati 45 20 55 pn sh 33 52 45 sh d 45 34861 pn sh 33 87917 sh d 45 34861 33 87917 Misceva vlada Adresa radi 96531 Avtonomna Respublika Krim Sakskij rajon s Sizivka vul Titova 21 Karta Sizivka Sizivka Mapa Sizivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saya NaselennyaChiselnist naselennya 2001 2014 1987 1814 Vseukrayinskij perepis 2001 roku pokazav takij rozpodil za nosiyami movi Mova Vidsotok rosijska 59 74 krimskotatarska 24 91 ukrayinska 13 69 inshi 0 3 Dinamika chiselnosti 1806 rik 141 osoba 1864 rik 96 osib 1892 rik 142 osobi 1900 rik 134 osobi 1915 rik 252 osobi 1918 rik 30 osib 1926 rik 190 osib 1974 rik 1622 osobi 2001 rik 1987 osib 2009 rik 1747 osib 2014 rik 1814 osobiSuchasnij stanNa 2014 rik v Sizivci narahovuyetsya 18 vulic 2 teritoriyi i 1 provulok na 2009 rik za danimi silradi selo zajmalo ploshu 163 8 gektara na yakij v 678 dvorah narahovuvalos 1747 meshkanciv Selo malo avtobusne spoluchennya z Sakami ta susidnimi naselenimi punktami GeografiyaSizivka selo na pivnichnomu shodi rajonu v stepovomu Krimu na mezhi kordoniv z Pervomajskim i Krasnogvardijskim rajonom visota nad rivnem morya 71 m Susidni sela Stahanivka Pervomajskogo rajonu v 5 km na shid Traktove Krasnogvardijskogo rajonu v 6 km na pivden ta Ilyinka v 7 km na zahid Vidstan do rajcentru blizko 40 kilometriv po shose najblizhcha zaliznichna stanciya Elevatorna za 26 kilometriv Transportne spoluchennya zdijsnyuyetsya po avtodorozi S 0 11241 vid Sak do shose N05 Krasnoperekopsk Simferopol IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva v Tashlinskij kadilik Akmechetskogo kajmakanstva vhodilo selo Sayidi Pislya zavoyuvannya Krimu Rosiyeyu 8 19 kvitnya 1783 roku 8 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo pripisali do Yevpatorijskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodila v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Saya bula vklyuchena do skladu Urchukskoyi volosti Yevpatorijskogo povitu Za Vidomostyami pro volosti i selisha v Yevpatorijskomu poviti z pokazannyam chisla dvoriv i dush vid 19 kvitnya 1806 roku v seli Saya znachivsya 21 dvir 138 krimskih tatar i 3 yasir Na vijskovo topografichnij karti 1817 selo Saya poznachena z 20 dvorami Na karti 1842 roku selo poznachena z 34 dvorami U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Abuzlarskoyi volosti togo zh povitu Zgidno Pam yatnoyu knizhci Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo Saiya bulo pokinute meshkancyami v 1860 1864 rokah v rezultati emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu i znovu zaselena tatarami U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Saya tatarske selo z 12 dvorami 96 zhitelyami i mechettyu pri kolodyazyah Zgidno z enciklopedichnim slovnikom nimci Rosiyi v 1885 roci v selo zaselilisya krimski nimci lyuterani Zgidno Pam yatnoyi knizhki Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik v seli Saya yaka vhodila v Biyuk Toksabinsku dilnicyu znachilosya 142 meshkanci v 20 domogospodarstvah Zemska reforma 1890 h rokiv v Yevpatorijskomu poviti projshla pislya 1892 roku v rezultati Sayu pripisali do Kokejskoyi volosti Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v seli Saya znachilosya 134 meshkanci v 29 dvorah Za Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi Ch II ya Statistichnij naris vipusk p yatij Yevpatorijskij povit 1915 rik v ekonomiyi Saya Lyutca i Bishlera Kokejskoj volosti Yevpatorijskogo povitu znachilosya 8 dvoriv z nimeckim naselennyam v kilkosti 80 osib pripisnih zhiteliv i 172 storonnih v 1918 roci viznacheno 30 zhiteliv Pislya vstanovlennya v Krimu radyanskoyi vladi v 1920 roci v seli stvoreno pokazovij radgosp Sayi zgodom pleminnij radgosp zavod Chornomorskij Za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 roku 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i selo uvijshlo do skladu Yevpatorijskogo rajonu Yevpatorijskogo povitu a v 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini v rezultati yakih okrugu buli skasovani i vidbulosya ukrupnennya rajoniv teritoriyu okrugu vklyuchili v Yevpatorijskij rajon Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 roku v seli Saya Kokejskoyi silradi Yevpatorijskogo rajonu znachilosya 18 dvoriv z nih 16 selyanskih naselennya stanovilo 89 osib z nih 49 nimciv 23 ukrayinci i 17 rosiyan V odnojmennomu radgospi bulo 46 dvoriv naselennya 101 osoba 43 rosiyani 36 ukrayinciv 17 nimciv 1 bilorus 1 grek 1 latish 2 zapisani v grafi inshi Postanovoyu Prezidiyi KrimCVK Pro utvorennya novoyi administrativnoyi teritorialnoyi merezhi Krimskoyi ARSR vid 26 sichnya 1935 roku buv stvorenij Sakskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Mabut todi zh bula utvorena Sainska silrada oskilki rik na 1940 rik vona uzhe isnuvala v yakomu selo perebuvaye vsyu podalshu istoriyu Nezabarom pislya pochatku II svitovoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnij Kazahstan U veresni zhovtni 1941 roku pid chas oboroni Krimu bilya sela buv stvorenij aerodrom na yakomu bazuvalisya vinishuvachi 1 go aviapolku VPS 51 yi okremoyi armiyi litaki I 15bis i I 16 Pislya zvilnennya Krimu vid nacistiv uprodovzh 18 21 travnya 1944 roku za nakazom Josipa Stalina i postanovoyu Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR vid 11 travnya 1944 roku z Krimu buli deportovani vsi meshkanci krimskotatarskoyi nacionalnosti sho prizvelo do gostroyi nestachi lyudskogo resursu sho sponukalo vladu 12 serpnya 1944 roku prijnyati postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu za yakim v rajon iz Kurskoyi i Tambovskoyi oblastej RRFSR pereselyalisya 8100 kolgospnikiv a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 21 serpnya 1945 roku Sayi bula perejmenovana v Sizivku i Sayinska silrada v Sizivsku 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana URSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Krimskoyi oblasti vid 30 grudnya 1962 roku selo priyednali do Yevpatorijskogo rajonu 1 sichnya 1965 roku ukazom Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti Yevpatorijskij rajon buv skasovanij i selo vklyuchili do skladu Sakskogo za inshimi danimi 11 lyutij 1963 roku 8 kvitnya 1971 roku chabanu radgospu Chornomorskij Semenu Bemu prisvoyeno zvannya Geroj Socialistichnoyi Praci Na 1974 rik u Sizivci znachilosya 1622 meshkanci 12 lyutogo 1991 roku Krimska oblast perejmenovana v Krimsku ARSR z 26 lyutogo 1992 roku v Avtonomnu Respubliku Krim PrimitkiRozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Data obrasheniya 2015 06 245 Arhivirovano 26 iyunya 2013 goda Lashkov F F Vedomost o volostyah i seleniyah v Evpatorijskom uezde s pokazaniem chisla dvorov i dush ot 19 aprelya 1806 goda Str 150 Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii t 26 Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya Tipografiya 1897 M Raevskij Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g Str 60 Sankt Peterburg Centralnyj Statisticheskij komitet MVD Tipografiya Karla Vulfa Data obrasheniya 11 iyunya 2015 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god 1892 S 34 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god 1900 S 46 47 Dizendorf Viktor Fridrihovich Nemcy Rossii naselyonnye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Moskva Obshestvennaya Akademiya nauk rossijskih nemcev 2006 479 s ISBN 5 93227 002 0 Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 76 77 219 s Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1974 Pod redakciej P T Tronko s Sizivka Avtonomna Respublika Krim Sakskij rajon ukr Verhovna Rada Ukrayini Data obrasheniya 31 maya 2015 Goroda i sela Ukrainy 2009 Ohotnikovskij selsovet Professor Muzafarov v Krymskotatarskoj enciklopedii privodit dannye po chislennosti po perepisi 1939 goda 528 chel i po perepisi 1939 goda 856 chel chto ploho soglasuetsya s drugimi statisticheskimi dannymi Goroda i sela Ukrainy 2009 Sizovskij selsovet Perechen avtomobilnyh dorog obshego polzovaniya mestnogo znacheniya Avtonomnoj Respubliki Krym Sovet ministrov Avtonomnoj Respubliki Krym 2012 Data obrasheniya 9 noyabrya 2016 Lashkov F F Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit Kameralnoe opisanie Kryma 1784 goda Simferopol Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1888 T 6 Grzhibovskaya 1999 Manifest o prinyatii poluostrova Krymskogo ostrova Tamani i vsej Kubanskoj storony pod rossijskuyu derzhavu 1783 god s 96 Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Karta Muhina 1817 goda Arheologicheskaya karta Kryma Data obrasheniya 28 maya 2015 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 129 Karta Beteva i Oberga Voenno topograficheskoe depo 1842 g Arheologicheskaya karta Kryma Data obrasheniya 11 iyunya 2015 Sejdametov E H Emigraciya krymskih tatar v XIX nach XX vv Kultura narodov Prichernomorya 68 Simferopol Tavricheskij Nacionalnyj Universitet 2005 Arhivnaya kopiya ot 19 oktyabrya 2013 na Wayback Machine Pamyatnaya kniga Tavricheskoj gubernii pod red K V Hanackogo Simferopol Tipografiya Pravleniya Tavricheskoj gubernii 1867 Vyp 1 S 428 Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok let T 4 Istoriya zemstva Sankt Peterburg Izdatelstvo O N Popovoj 1911 Chast 2 Vypusk 5 Spisok naselennyh punktov Evpatorijskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona Simferopol 1915 S 32 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko 1974 T 12 S 521 15 000 ekz Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko 1974 T 12 S 197 202 15 000 ekz I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel I M Sarkizov Serazini Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Administrativno territorialnoe delenie RSFSR na 1 yanvarya 1940 goda pod red E G Korneeva Moskva 5 ya Tipografiya Transzheldorizdata 1940 S 389 494 s 15 000 ekz Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 43 5000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko Simferopol Krym 1968 S 34 10 000 ekz Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 28 08 1941 o pereselenii nemcev prozhivayushih v rajonah Povolzhya Nemenko Aleksandr Valerievich Krym 1941 42g Zagadki i mify poluostrova ch 1 Zhurnal Samizdat Data obrasheniya 31 dekabrya 2016 Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Kak zaselyali Krym 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istoricheskogo fakulteta TNU Data obrasheniya 26 iyunya 2013 Arhivirovano 30 iyunya 2013 goda Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda 619 3 O pereimenovanii selskih Sovetov i naselennyh punktov Krymskoj oblasti Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Prezidiuma Verhovnogo Soveta Ukrainskoj SSR O vnesenii izmenenij v administrativnoe rajonirovanie Ukrainskoj SSR po Krymskoj oblasti s 442 Grzhibovskaya 1999 Ukaz Prezidiuma VS USSR O vnesenii izmenenij v administrativnoe rajonirovanie USSR po Krymskoj oblasti ot 1 yanvarya 1965 goda Str 443 Efimov S A Shevchuk A G Seleznyova O A Administrativno territorialnoe delenie Kryma vtoroj poloviny XX veka opyt rekonstrukcii Str 44 Tavricheskij nacionalnyj universitet imeni V I Vernadskogo 2007 T 20 Arhivnaya kopiya ot 24 sentyabrya 2015 na Wayback Machine Zakon Krymskoj ASSR ot 26 fevralya 1992 goda 19 1 O Respublike Krym kak oficialnom nazvanii demokraticheskogo gosudarstva Krym Vedomosti Verhovnogo Soveta Kryma 1992 g 5 st 194 1992 Arhivirovano 27 yanvarya 2016 goda LiteraturaSizovskij selsovet Goroda i sela Ukrainy Avtonomnaya Respublika Krym Gorod Sevastopol Istoriko kraevedcheskie ocherki Slava Sevastopolya 2009 Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik Pod red G N Grzhibovskoj Simferopol Tavriya Plyus 1999 464 s ISBN 966 7503 22 4 Pod redakciej P T Tronko Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 26 Krimska oblast Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 S 592 833 s Dzherelas Sizivka Avtonomna Respublika Krim Sakskij rajon ukr Verhovna Rada Ukrayini Data obrasheniya 31 maya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ