Оле г Микола йович Си дор 15 березня 1977 19770315 с Коноплівці 9 січня 2015 поблизу м Щастя солдат Збройних сил України

Оле́г Микола́йович Си́дор (15 березня 1977(19770315), с. Коноплівці — 9 січня 2015, поблизу м. Щастя) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сидор Олег Миколайович
Солдат

Загальна інформація
Народження	15 березня 1977(1977-03-15) Коноплівці
Смерть	9 січня 2015(2015-01-09) (37 років) поблизу м. Щастя
Псевдо	«Скіф»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Щастя

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сидор.

Життєпис

Колишній військовик, строкову службу пройшов у десантних військах, снайпер-розвідник, опісля служив за контрактом.

Активний учасник Революції Гідності — у складі 8-ї «афганській» сотні Самооборони Майдану очолював групу швидкого реагування.

Пішов добровольцем на фронт, командир штурмового загону «Яструб», 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».

Був учасником практично всіх боїв «Айдару»; загинув вранці 9 січня 2015-го поблизу міста Щастя від вогнепального поранення.

10 січня 2015 року з Олегом попрощалися на Майдані Незалежності у Києві.

Похований у Коноплівцях.

Без Олега лишились дружина і двоє дітей. Після смерті чоловіка дружина підписала контракт зі 128-ю ОГПБр та відбула на службу у Старобільськ.

на будинку, у якому проживав Олег Сидор, відкрито меморіальну дошку його честі
29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.