Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови Будь ласка допоможіть поліпшити переклад перевіривши його якість і

Сецех (пфальц-граф)

Сецех (пфальц-граф)
Ця стаття може містити помилки з іншої мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі .
Оригінал не зазначено. Будь ласка, укажіть його.

Сецех — малопольський можновладець із родини Старжів-Топорчиків. Жив на рубежі XI-XII століття. Палатин Владислава Германа у 1080–1100 роках.

Сецех
Sieciech
image
НародивсяXI ст.
ПомерXII ст.
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьполітик
Знання мовпольська
ПосадаКраківський воєвода[d]
Військове званняпфальц-гаф
image
Фінансується пфальц-графом Сецехом, церква св. Андрія у Кракові
image
Скарб зі Слушкува, динари Сецеха
image
Денар із хрестом "кавалерії" Сецеха
image
Денар із передбачуваною монограмою Сецеха

Суперечлива постать середньовічної Польщі. Сецех є другим (після Мецлава) задокументованим вельможею з-поза династичних кругів, що своїми діями прагнув до явного перейняття влади в Польщі.

Політична діяльність Сецеха

При народження отримав ім’я Сецех.

Під час свого повноваження пфальцґрафа (1080–1100) він, ймовірно, сприяв вигнанню короля Болеслава Сміливого в 1079 р. (після того, як той стратив єпископа Станіслава), посилюючи свій вплив на князівському дворі Владислава Германа. Пфальцґраф володів княжим двором та титулом, за відсутності правителя виконував найвищі військові та державні функції. В його амбіціях досягнути князівського титулу йому допомагала Юдіт Марія, дружина Германа. Вона, ймовірно, була коханкою Сецеха. До найвищих державних гідностей підносив також своїх поплічників.

Насправді пфальцґраф правив князівством; карбував власну монету; був першим опікуном Болеслава Кривовустого. Владислав став залежним від свого прихильника, якому він, можливо, завдячував піднесенням на трон. У діяльності Сецеха значну роль відігравали такі риси, як честолюбство, потяг до влади та бажання розбагатіти. Для досягнення своїх цілей пфальцґраф зміг використовувати насильницькі засоби, щоб дати йому можливість довгострокової влади в країні.

У 1090 році Сецех за допомогою свого лицарства освоїв і приєднав Східну Померанію. Натхненна ним експансія призвела до короткочасного контролю над Накло, Чарнковом, Вишогродом та Свеце. Розмістив польські екіпажі у великих твердинях. Інші спалили. Через кілька місяців місцеві еліти повстали, що призвело до відновлення суверенітету східнопоморських земель.

У першій половині 90-х у XI столітті Сецех розпочав репресії щодо вельмож, а саме продавання у рабство, усунення з посад, вироки та заслання. Внаслідок дій пфальцґрафа відбулася масова політична еміграція з Польщі в Чехію. У відповідь на агресивні дії Сецеха, силезькі вельможі (опозиціонери) викрали і привезли в 1093 році на батьківщину Збігнева, первістка сина Владислава Германа. Допомогу в доведенні Збігнева до Князівства надав Бжезислав II, князь Чехії. Молодий принц та політичні емігранти прибули до Вроцлава, де спочатку він був під сильним впливом опозиційної аристократії. Притулок первородному надав каштелян вроцлавський Магнус. Герман вважав це змовою силезьких вельмож. Він вирушив до Вроцлава з угорською їжею. Під час невдалого втручання Германа та після нелояльних дій угорців, які викрали Сецеха та Болеслава Кривовуста, польський князь був змушений визнати первородного сина своїм законним наступником.

Виданий 1093 року акт про законність надав старшому сину право походження та успадкування престолу. Після втечі Сецеха і Болеслава з-під варти, за розпорядженням пфальцґрафа була організована експедиція в Сілезію і Куявію, щоб скасувати закон про легітимацію. Після програшу в битві при Гопло в 1096 році Збігнев був ув'язнений, а потім — через втручання єпископів у травні 1097 або 1099 років — був звільнений. Повернені йому були також втрачені права.

Виявивши справжні наміри Сецеха та Юдити Марії — Збігнев уклав угоду з підлітком Болеславом. Обидва брати наполегливо вимагали передання їм правління. Герман погодився розділити свої домени на округи. Болеслав отримав Малопольську, Сілезію, любуську землю із західним відрізком Великопольщі, що сягав межі Померанії. Збігнев, натомість, отримав Велику Польщу (включаючи Гнєзно), Куяви, лечицькі землі, серадські і Мазовію (разом з Плоцком). Однак Мазовія з садибою в Плоцьку залишилися під владою Германа, як і основні замки в районі Болеслава, тобто Вроцлав, Краків та Сандомир.

Розподіл держави та допуск синів Германа до співвладарювання стурбували Сецеха. Пфальцґраф розпочав підготовку до розправи з братами. Він знав, що поділ країни на райони може послабити її позиції. Він продовжував заповнювати посади своїми людьми в молодших округах, що, керуючи центральною адміністрацією, спричинило ілюзорний поділ Князівства .

Болеслав та Збігнев, почувши про конфлікт що насувається, вирішили створити опозиційну коаліцію. Це сталося на мітингу, організованому у Вроцлаві з ініціативи шляхетного польського можновладця Скарбімира. Було вирішено усунути нинішнього опікуна Болеслава Войслава (родича Сецеха) та організувати експедицію проти пфальцґрафа. У 1099 р. повстанська опозиція вступила в сутичку з армією Германа і Сецеха поблизу Жарновця над Пілицею. Повстанці виграли битву, а князь Владислав погодився назавжди усунути Сецеха із займаної ним посади.

Через кілька місяців опозиційні сили проти пфальцґрафа були спрямовані в напрямку Сецехува, де він ховався. Несподівано Герман з невеликим військом прийшов на допомогу оточеному. У цій ситуації юніори вирішили позбавити Германа влади. Конфлікт стався поблизу Плоцька. Герман, після поразки у битві, зобов’язався вигнати Сецеха із країни. На рубежі 1100/1101 років пфальцґраф залишив Польщу, вирушивши до німецьких земель. Повернувся в країну через кілька років, але в Князівстві Польському він більше не грав жодної ролі. Ймовірно, він був осліплений.

Монети пфальцґрафа

Завдяки пфальцґрафа Сецеха викарбовано перші приватні монети в Польщі. Відомо два типи монет пфальцґрафа (хоча в минулому було обчислено їх більше, неправильно зараховуючи іноземні монети як його монетну діяльність). Обидва несуть в аверсному полі знак воєводи та легенду про ZETECH (Сецех), який, мабуть, є другим найдавнішим пам’ятником польської літератури (і перше ім’я, яке дається польською мовою). Ці монети, ймовірно, карбувались в Сецехув та в другому монетному дворі поблизу Кракова в період 1090–1100 роках. Найбільша колекція динарів Сецеха (122 екземпляри зі 150 відомих взагалі) зі скарбу, виявленого в 1935 році зі Слушкова, знаходиться в районному музеї Калішської області в Каліші.

Див. також

  • Wojewoda (Polska średniowieczna)
  • Historia Polski (do 1138)

Примітки

  1. Nawrot, 2007.
  2. . Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 6 квітня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2020.
  4. Maleczyński, 1975.
  5. Grodecki, Zachorowski та Dąbrowski, 1995.
  6. Szczur, 2002.
  7. Sieciechowi przypisuje się również otrucie Mieszka Bolesławowica, pretendenta do tronu. . Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 6 квітня 2020.
  8. Słownik władców Polski i pretendentów do tronu polskiego. с. 445.
  9. Piekarczyk-Gałkowska, 2004.
  10. Barański, 2006.
  11. Korczak, 1999.
  12. Nastąpiło to przy konsekracji katedry gnieźnieńskiej (). Konsekracja tej katedry jest zwykle datowana na 1 maja 1097. Pojawiły się jednak opinie, że odbyła się ona dwa lata później – 1 maja 1099 ().
  13. G. Labuda uważał, że do podziału doszło ok. 1097 (). K. Maleczyński przyjął datę pierwszego podziału na rok 1099 ().
  14. Jasienica, 2007.
  15. Pietras, 1978.
  16. Polska: Epoka denarowa w mennictwie polskim (пол.). Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 8 вересня 2023.
  17. [1], A. Kędzierski, "Polskie denary krzyżowe w skarbie ze Słuszkowa" 

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEBarański2006", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEPowierski1994", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTELabuda1996", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEWyrozumski1984", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Джерела

  • M. K. Barański (2006). Dynastia Piastów w Polsce. Warszawa. ISBN .
  • Roman Grodecki; Stanisław Zachorowski; Jan Dąbrowski (1995). Dzieje Polski średniowiecznej. Kraków: Universitas. ISBN . OCLC 749800787. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |wolume= ()
  • Paweł Jasienica; (2007). Polska Piastów. Warszawa: Prószyński i S-ka. ISBN . OCLC 169978949.
  • Lidia Korczak (1999). Władysław I Herman. Piastowie. Leksykon biograficzny. Kraków. ISBN .
  • Gerard Labuda (1996). Korona i infuła. Od monarchii do poliarchii. Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza. ISBN . OCLC 233502954.
  • Karol Maleczyński (1975). Bolesław III Krzywousty. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk.
  • A. Nawrot, ред. (2007). Encyklopedia Historia. Kraków. ISBN .
  • J. Piekarczyk-Gałkowska (2004). P. Czerwiński (ред.). Słownik Historia. Kraków. ISBN .
  • Z. S. Pietras (1978). Bolesław Krzywousty. Cieszyn.
  • J. Powierski (1994). Date konsekracji katedry gnieźnieńskiej (1 maja 1099) na tle sytuacji politycznej Polski, Rusi i krajów sąsiednich. Roczniki historyczne.
  • Stanisław Szczur; (2002). Historia Polski – średniowiecze. Kraków: Wydaw. Literackie. ISBN . OCLC 830373090.
  • Jerzy Wyrozumski (1984). Historia Polski do roku 1505. Warszawa. ISBN .
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo Seceh malopolskij mozhnovladec iz rodini Starzhiv Toporchikiv Zhiv na rubezhi XI XII stolittya Palatin Vladislava Germana u 1080 1100 rokah SecehSieciechNarodivsyaXI st PomerXII st Krayina Respublika PolshaDiyalnistpolitikZnannya movpolskaPosadaKrakivskij voyevoda d Vijskove zvannyapfalc gaf Mediafajli u Vikishovishi Finansuyetsya pfalc grafom Secehom cerkva sv Andriya u Krakovi Skarb zi Slushkuva dinari Seceha Denar iz hrestom kavaleriyi Seceha Denar iz peredbachuvanoyu monogramoyu Seceha Superechliva postat serednovichnoyi Polshi Seceh ye drugim pislya Meclava zadokumentovanim velmozheyu z poza dinastichnih krugiv sho svoyimi diyami pragnuv do yavnogo perejnyattya vladi v Polshi Politichna diyalnist SecehaPri narodzhennya otrimav im ya Seceh Pid chas svogo povnovazhennya pfalcgrafa 1080 1100 vin jmovirno spriyav vignannyu korolya Boleslava Smilivogo v 1079 r pislya togo yak toj strativ yepiskopa Stanislava posilyuyuchi svij vpliv na knyazivskomu dvori Vladislava Germana Pfalcgraf volodiv knyazhim dvorom ta titulom za vidsutnosti pravitelya vikonuvav najvishi vijskovi ta derzhavni funkciyi V jogo ambiciyah dosyagnuti knyazivskogo titulu jomu dopomagala Yudit Mariya druzhina Germana Vona jmovirno bula kohankoyu Seceha Do najvishih derzhavnih gidnostej pidnosiv takozh svoyih poplichnikiv Naspravdi pfalcgraf praviv knyazivstvom karbuvav vlasnu monetu buv pershim opikunom Boleslava Krivovustogo Vladislav stav zalezhnim vid svogo prihilnika yakomu vin mozhlivo zavdyachuvav pidnesennyam na tron U diyalnosti Seceha znachnu rol vidigravali taki risi yak chestolyubstvo potyag do vladi ta bazhannya rozbagatiti Dlya dosyagnennya svoyih cilej pfalcgraf zmig vikoristovuvati nasilnicki zasobi shob dati jomu mozhlivist dovgostrokovoyi vladi v krayini U 1090 roci Seceh za dopomogoyu svogo licarstva osvoyiv i priyednav Shidnu Pomeraniyu Nathnenna nim ekspansiya prizvela do korotkochasnogo kontrolyu nad Naklo Charnkovom Vishogrodom ta Svece Rozmistiv polski ekipazhi u velikih tverdinyah Inshi spalili Cherez kilka misyaciv miscevi eliti povstali sho prizvelo do vidnovlennya suverenitetu shidnopomorskih zemel U pershij polovini 90 h u XI stolitti Seceh rozpochav represiyi shodo velmozh a same prodavannya u rabstvo usunennya z posad viroki ta zaslannya Vnaslidok dij pfalcgrafa vidbulasya masova politichna emigraciya z Polshi v Chehiyu U vidpovid na agresivni diyi Seceha silezki velmozhi opozicioneri vikrali i privezli v 1093 roci na batkivshinu Zbigneva pervistka sina Vladislava Germana Dopomogu v dovedenni Zbigneva do Knyazivstva nadav Bzhezislav II knyaz Chehiyi Molodij princ ta politichni emigranti pribuli do Vroclava de spochatku vin buv pid silnim vplivom opozicijnoyi aristokratiyi Pritulok pervorodnomu nadav kashtelyan vroclavskij Magnus German vvazhav ce zmovoyu silezkih velmozh Vin virushiv do Vroclava z ugorskoyu yizheyu Pid chas nevdalogo vtruchannya Germana ta pislya neloyalnih dij ugorciv yaki vikrali Seceha ta Boleslava Krivovusta polskij knyaz buv zmushenij viznati pervorodnogo sina svoyim zakonnim nastupnikom Vidanij 1093 roku akt pro zakonnist nadav starshomu sinu pravo pohodzhennya ta uspadkuvannya prestolu Pislya vtechi Seceha i Boleslava z pid varti za rozporyadzhennyam pfalcgrafa bula organizovana ekspediciya v Sileziyu i Kuyaviyu shob skasuvati zakon pro legitimaciyu Pislya prograshu v bitvi pri Goplo v 1096 roci Zbignev buv uv yaznenij a potim cherez vtruchannya yepiskopiv u travni 1097 abo 1099 rokiv buv zvilnenij Poverneni jomu buli takozh vtracheni prava Viyavivshi spravzhni namiri Seceha ta Yuditi Mariyi Zbignev uklav ugodu z pidlitkom Boleslavom Obidva brati napoleglivo vimagali peredannya yim pravlinnya German pogodivsya rozdiliti svoyi domeni na okrugi Boleslav otrimav Malopolsku Sileziyu lyubusku zemlyu iz zahidnim vidrizkom Velikopolshi sho syagav mezhi Pomeraniyi Zbignev natomist otrimav Veliku Polshu vklyuchayuchi Gnyezno Kuyavi lechicki zemli seradski i Mazoviyu razom z Plockom Odnak Mazoviya z sadiboyu v Plocku zalishilisya pid vladoyu Germana yak i osnovni zamki v rajoni Boleslava tobto Vroclav Krakiv ta Sandomir Rozpodil derzhavi ta dopusk siniv Germana do spivvladaryuvannya sturbuvali Seceha Pfalcgraf rozpochav pidgotovku do rozpravi z bratami Vin znav sho podil krayini na rajoni mozhe poslabiti yiyi poziciyi Vin prodovzhuvav zapovnyuvati posadi svoyimi lyudmi v molodshih okrugah sho keruyuchi centralnoyu administraciyeyu sprichinilo ilyuzornij podil Knyazivstva Boleslav ta Zbignev pochuvshi pro konflikt sho nasuvayetsya virishili stvoriti opozicijnu koaliciyu Ce stalosya na mitingu organizovanomu u Vroclavi z iniciativi shlyahetnogo polskogo mozhnovladcya Skarbimira Bulo virisheno usunuti ninishnogo opikuna Boleslava Vojslava rodicha Seceha ta organizuvati ekspediciyu proti pfalcgrafa U 1099 r povstanska opoziciya vstupila v sutichku z armiyeyu Germana i Seceha poblizu Zharnovcya nad Piliceyu Povstanci vigrali bitvu a knyaz Vladislav pogodivsya nazavzhdi usunuti Seceha iz zajmanoyi nim posadi Cherez kilka misyaciv opozicijni sili proti pfalcgrafa buli spryamovani v napryamku Secehuva de vin hovavsya Nespodivano German z nevelikim vijskom prijshov na dopomogu otochenomu U cij situaciyi yuniori virishili pozbaviti Germana vladi Konflikt stavsya poblizu Plocka German pislya porazki u bitvi zobov yazavsya vignati Seceha iz krayini Na rubezhi 1100 1101 rokiv pfalcgraf zalishiv Polshu virushivshi do nimeckih zemel Povernuvsya v krayinu cherez kilka rokiv ale v Knyazivstvi Polskomu vin bilshe ne grav zhodnoyi roli Jmovirno vin buv osliplenij Moneti pfalcgrafaZavdyaki pfalcgrafa Seceha vikarbovano pershi privatni moneti v Polshi Vidomo dva tipi monet pfalcgrafa hocha v minulomu bulo obchisleno yih bilshe nepravilno zarahovuyuchi inozemni moneti yak jogo monetnu diyalnist Obidva nesut v aversnomu poli znak voyevodi ta legendu pro ZETECH Seceh yakij mabut ye drugim najdavnishim pam yatnikom polskoyi literaturi i pershe im ya yake dayetsya polskoyu movoyu Ci moneti jmovirno karbuvalis v Secehuv ta v drugomu monetnomu dvori poblizu Krakova v period 1090 1100 rokah Najbilsha kolekciya dinariv Seceha 122 ekzemplyari zi 150 vidomih vzagali zi skarbu viyavlenogo v 1935 roci zi Slushkova znahoditsya v rajonnomu muzeyi Kalishskoyi oblasti v Kalishi Div takozhWojewoda Polska sredniowieczna Historia Polski do 1138 PrimitkiNawrot 2007 Arhiv originalu za 4 travnya 2010 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 26 travnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2020 Maleczynski 1975 Grodecki Zachorowski ta Dabrowski 1995 Szczur 2002 Sieciechowi przypisuje sie rowniez otrucie Mieszka Boleslawowica pretendenta do tronu Arhiv originalu za 4 travnya 2010 Procitovano 6 kvitnya 2020 Slownik wladcow Polski i pretendentow do tronu polskiego s 445 Piekarczyk Galkowska 2004 Baranski 2006 Korczak 1999 Nastapilo to przy konsekracji katedry gnieznienskiej Konsekracja tej katedry jest zwykle datowana na 1 maja 1097 Pojawily sie jednak opinie ze odbyla sie ona dwa lata pozniej 1 maja 1099 G Labuda uwazal ze do podzialu doszlo ok 1097 K Maleczynski przyjal date pierwszego podzialu na rok 1099 Jasienica 2007 Pietras 1978 Polska Epoka denarowa w mennictwie polskim pol Arhiv originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2023 1 A Kedzierski Polskie denary krzyzowe w skarbie ze Sluszkowa Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTEBaranski2006 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTEPowierski1994 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTELabuda1996 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTEWyrozumski1984 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti DzherelaM K Baranski 2006 Dynastia Piastow w Polsce Warszawa ISBN 83 01 14816 0 Roman Grodecki Stanislaw Zachorowski Jan Dabrowski 1995 Dzieje Polski sredniowiecznej Krakow Universitas ISBN 83 7052 230 0 OCLC 749800787 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano nevidomij parametr wolume dovidka Pawel Jasienica 2007 Polska Piastow Warszawa Proszynski i S ka ISBN 978 83 7469 479 7 OCLC 169978949 Lidia Korczak 1999 Wladyslaw I Herman Piastowie Leksykon biograficzny Krakow ISBN 83 08 02829 2 Gerard Labuda 1996 Korona i infula Od monarchii do poliarchii Krakow Krajowa Agencja Wydawnicza ISBN 83 03 03659 9 OCLC 233502954 Karol Maleczynski 1975 Boleslaw III Krzywousty Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk A Nawrot red 2007 Encyklopedia Historia Krakow ISBN 978 83 7327 782 3 J Piekarczyk Galkowska 2004 P Czerwinski red Slownik Historia Krakow ISBN 83 7327 423 5 Z S Pietras 1978 Boleslaw Krzywousty Cieszyn J Powierski 1994 Date konsekracji katedry gnieznienskiej 1 maja 1099 na tle sytuacji politycznej Polski Rusi i krajow sasiednich Roczniki historyczne Stanislaw Szczur 2002 Historia Polski sredniowiecze Krakow Wydaw Literackie ISBN 83 08 03273 7 OCLC 830373090 Jerzy Wyrozumski 1984 Historia Polski do roku 1505 Warszawa ISBN 83 01 03732 6 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ