Середньодонська культура, — археологічна культура середнього Подоння мідної доби.
Виділена воронізьким археологом Арсеном Синюком у 1971 році.
Датування
Існувала у 4200—3000 роках до н. е.
Походження
Культура сформувалася на основі піздньо-середньокам'яних племен Подоння.
Стоянки
Досліджені поселення відносяться до розряду сезонних стоянок, на яких не виявлено довготривалих жител, що свідчить про напівкочовий спосіб життя.
Виявлено 61 пам'ятку зі знахідками середньодонської культури. На кількох десятках з них проводилися розкопки (Смольянинов, 2005; Моїсеєв, Смольянинов, 2005, Смольянинов, 2002).
Періодизація
Матеріали середньодонської культури поділяються на три етапи.
Розвиток культури
Кераміка раннього етапу відноситься до 2-ї половини 5-го тисячоліття до н. е., початок якого одночасен початку існування карамишевської культури. Для першого етапу характерні чисті шари з накольчатою керамікою (без накольчато-гребінцевої), що були виявлені в матеріалах Монастирської стоянки у , а також на Інясевській, Шапкінській-6, Плаутінській-2 стоянках на й Затонській стоянці на Південному Наддонні.
Композиційні побудови орнаменту дуже різноманітні. Слід відзначити трикутні фігури, що, зазвичай, поєднуються з горизонтальними рядами. Останні дуже часто є єдиним прийомом побудови узору на посудині. Зустрічаються кутові фігури й кососітчаті композиції. Певну роль відіграє вертикально-діагональне розташування орнаментальних зон. В цілому ж яскраво виступає геометрізація стилю орнаменту та нею горизонтальна зональність.
Початок неоліту на Середньому Наддонні було пов'язано з появою комплексів, що характеризуються наявністю непрофільованих гостродонних посудин з незначною кількістю органічної домішки, або з домішкою дрібнозернистого піску. Посудини орнаментувались виключно наколами переважно трикутної форми, що наносилися окремо в рядок, по всьому тілу, або на верхній частині; рідше зустрічаються трикутні композиції, виконані з наколів; в цілому композиційні мотиви орнаменту тяжіють до горизонтальної зональності.
Кам'яний інвентар, супутній ранній середньодонській кераміці представлено мікропластинчатою кремінно-кварцитовою індустрією, спрямованою на отримання пластин. Характерною рисою є (за поодинокими винятками) відсутність геометричних мікролітів.
Розквіт культури
Другий етап відноситься до першої половини 4 тисячоліття до н. е. Крім накольчатої орнаментації, характерна поява дрібної, тонкої гребінки в орнаментації посуду. Кераміка цієї групи ліпилася з мулу. Вона характеризується відносною тонкостінністю, щільним тестом з домішкою шамоту, набагато рідше - органіки й піску. Ліплення посудин проводилася стрічковим способом, ширина яких варіює залежно від діаметра тієї чи іншої їх частини. При обробці поверхонь утворювалося дрібне, часто безладне штрихування. Фіксується також прийом ангобирування поверхонь.
Панує форма циліндричних посудин з відносно плавним переходом стін до гострого дна. Є серед них й конічні форми, яйцеподібні, також з гострим дном. Набагато рідше зустрічаються профільовані горщики. Днища «незаповнені», по товщині майже не відрізняються від стінок. Верх посудин округлений або плавно пригострений. Діаметри їх коливаються від 10 до 30 см. Основним елементом орнаменту виступає різного виду наколи, з різновидів яких переважав дрібний роздільний трикутний накол. Також використовувалися наколи скобковидні, спарені, у вигляді підківок та округлі. Нерідко на поверхні однієї посудини фіксується поєднання його різних видів.
Майже обов'язковою ознакою посудин є наявність ямок під віночком, рідше перлин, скомпонованих в один горизонтальний ряд. Вони глибокі, округлі, досить великі, іноді робилися у відступаючій манері.
Занепад культури
Початок третього етапу знаменується тим, що носії середньодонської культури вступають в активні контакти з прибульцями з суміжних територій - неолітичним населенням з гребінцево-ямної керамікою та енеолітичного населенням нижньодінської та середньостогівської культур. Змішання накільчастої й ямної кераміки почалося у середині 4 тисячоліття до н. е.
При цьому кераміка другого етала відрізняється від посуду першого відсутністю домішки шамоту в тісті, зміною кольору з сірого на цегельний, збільшенням розміру наколів, що компонуються в рядки.
Кам'яну індустрію культури Арсен Синюк характеризує як виключно площинну. Останніми дослідженнями відзначається її подвійність: поряд з площинними знаряддями існують відсколові, що навіть переважають у Верхньому Наддонні.
Змінюється північна межа середньодонської культури. Вона поширена по всьому сточищу Воронежа. Над річкою Дон найпівнічнішими з відомих пам'яток є поселення Ксізово-6.
Господарство
Основні заняття племен культури були полювання переважно на дрібних тварин, рибальство та збиральництво. Є ряд непрямих даних про знайомство на пізньому етапі розвитку культури з одомашненими тваринами й примітивним землеробством.
Гончарство
Знахідки з поселень представлені посудом банкової форми з плоским або округло-конічним дном, що містять в глиняному тісті домішку шамоту та бурої крихти. Поверхня посуду ретельно загладжена й орнаментована рядами наколених втиснень, що утворюють складніші візерунки у вигляді трикутників, пересічних ліній, заштрихованих зон.
В обробці крем'яних знарядь на ранніх етапах зберігається мікролітична техніка.
Культура у Верхньому Подонні
Матеріали початкового періоду культури виявлені лише у 6-му й 7-му шарах поселення Ярлуковська Протока.
Матеріали другого етапу виявлені на 10 розкопаних стоянок над річкою Вороніж: Університетська-3, Університетська-1, Ярлуковська Протока (пункт 222), Ярлуковська Протока (пункт 242), Подзорово, Шилово-1, Карамишево-19, Рибне Озеро-1, Добре-1, Василівський Кордон-7 й у результаті величезних зборів підйомного матеріалу на поселенні Липецьке Озеро. Особливістю культури на Верхньому Подонні є практично одиничне використання скобковидних наколів, на відміну від стоянок середньодонської культури на Середньому Наддонні, а також численні яйцеподібні й профільовані горщики. Поселення цього періоду Василівський Кордон-7 датовано 3940-3680 роками до н. е.
Поселень третього етапу, що датуються до 2-ї половини 3-го тисячоліття до н. е. відомі над річками Вороніж та Дон: Університетська-3, Університетська-1, Карамишево-9, Ксізово-6, Савицький, Куряче-1, Василівський Кордон-1, Липецьке Озеро та інші. Для поселення Карамишево-9 по кераміці третього етапу середньодонської культури отримана дата 3630—3430 роки до н. е. Кам'яну індустрію культури подвійна: тільки на 4 стоянках Верхнього Подоння домінує пластинчастий знаряддевий комплекс, тоді як на інших - виключно відсколовий.
На 3-му етапі культури середньодонська культура поширена по всьому сточищу Вороніжа. Над річкою Дон найпівнічнішими з відомих пам'яток є поселення Ксізово-6. Матеріали з накольчатою орнаментацією стоянок над річкою Дон з Тульської області: Монастирщина ІА, ІБ та інші відносяться вже до старожитностей верхньоволзької культури, а не до середньодонської, як вважав Арсен Синюк.
Культура у Пензенській області
На територію Пензенської області племена культури потрапляють на початку 4-го тисячоліття до н. е. Відомі їхні поселення Підлісне-5, -7, -8 (Безсоновський район), Єрня (околиці Пензи), Катеринівка (Лунінський район), Потодеєво (Наровчанський район), Софіїне (Сердобський район).
У Пензенській області племена цієї культури вступають у контакт з населенням волго-камської культури, в результаті чого складається синкретичне населення, що виготовляло гребінцево-накольчату кераміку. У 3500—3000 роках до н. е. синкретичне населення культури було витіснене з Помокшання лісовими племенами балахнинської культури. У 3200—3000 роках до н. е. нащадки середньодонських племен, що залишилися на території Посур'я, ймовірно, взяли участь у формуванні місцевого енеолітичного населення.
Джерела
- Выборнов А. А., Третьяков В. П. Неолит Сурско-Мокшанского междуречья. — Куйбышев, 1988.
- Винников А. З., Синюк А. Т. По дорогам минувших столетий. — Воронеж, 1990.
- Ставицкий В. В. Среднедонская археологическая культура / Пензенская энциклопедия. —М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001. — С. 28.
- Роман Викторович Смольянинов, диссертация «Ранний неолит Верхнего Дона». — Липецк, 2009.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serednodonska katakombna kultura Serednodonska kultura arheologichna kultura serednogo Podonnya midnoyi dobi Vidilena voronizkim arheologom Arsenom Sinyukom u 1971 roci DatuvannyaIsnuvala u 4200 3000 rokah do n e PohodzhennyaKultura sformuvalasya na osnovi pizdno serednokam yanih plemen Podonnya StoyankiDoslidzheni poselennya vidnosyatsya do rozryadu sezonnih stoyanok na yakih ne viyavleno dovgotrivalih zhitel sho svidchit pro napivkochovij sposib zhittya Viyavleno 61 pam yatku zi znahidkami serednodonskoyi kulturi Na kilkoh desyatkah z nih provodilisya rozkopki Smolyaninov 2005 Moyiseyev Smolyaninov 2005 Smolyaninov 2002 PeriodizaciyaMateriali serednodonskoyi kulturi podilyayutsya na tri etapi Rozvitok kulturi Keramika rannogo etapu vidnositsya do 2 yi polovini 5 go tisyacholittya do n e pochatok yakogo odnochasen pochatku isnuvannya karamishevskoyi kulturi Dlya pershogo etapu harakterni chisti shari z nakolchatoyu keramikoyu bez nakolchato grebincevoyi sho buli viyavleni v materialah Monastirskoyi stoyanki u a takozh na Inyasevskij Shapkinskij 6 Plautinskij 2 stoyankah na j Zatonskij stoyanci na Pivdennomu Naddonni Kompozicijni pobudovi ornamentu duzhe riznomanitni Slid vidznachiti trikutni figuri sho zazvichaj poyednuyutsya z gorizontalnimi ryadami Ostanni duzhe chasto ye yedinim prijomom pobudovi uzoru na posudini Zustrichayutsya kutovi figuri j kosositchati kompoziciyi Pevnu rol vidigraye vertikalno diagonalne roztashuvannya ornamentalnih zon V cilomu zh yaskravo vistupaye geometrizaciya stilyu ornamentu ta neyu gorizontalna zonalnist Pochatok neolitu na Serednomu Naddonni bulo pov yazano z poyavoyu kompleksiv sho harakterizuyutsya nayavnistyu neprofilovanih gostrodonnih posudin z neznachnoyu kilkistyu organichnoyi domishki abo z domishkoyu dribnozernistogo pisku Posudini ornamentuvalis viklyuchno nakolami perevazhno trikutnoyi formi sho nanosilisya okremo v ryadok po vsomu tilu abo na verhnij chastini ridshe zustrichayutsya trikutni kompoziciyi vikonani z nakoliv v cilomu kompozicijni motivi ornamentu tyazhiyut do gorizontalnoyi zonalnosti Kam yanij inventar suputnij rannij serednodonskij keramici predstavleno mikroplastinchatoyu kreminno kvarcitovoyu industriyeyu spryamovanoyu na otrimannya plastin Harakternoyu risoyu ye za poodinokimi vinyatkami vidsutnist geometrichnih mikrolitiv Rozkvit kulturi Drugij etap vidnositsya do pershoyi polovini 4 tisyacholittya do n e Krim nakolchatoyi ornamentaciyi harakterna poyava dribnoyi tonkoyi grebinki v ornamentaciyi posudu Keramika ciyeyi grupi lipilasya z mulu Vona harakterizuyetsya vidnosnoyu tonkostinnistyu shilnim testom z domishkoyu shamotu nabagato ridshe organiki j pisku Liplennya posudin provodilasya strichkovim sposobom shirina yakih variyuye zalezhno vid diametra tiyeyi chi inshoyi yih chastini Pri obrobci poverhon utvoryuvalosya dribne chasto bezladne shtrihuvannya Fiksuyetsya takozh prijom angobiruvannya poverhon Panuye forma cilindrichnih posudin z vidnosno plavnim perehodom stin do gostrogo dna Ye sered nih j konichni formi yajcepodibni takozh z gostrim dnom Nabagato ridshe zustrichayutsya profilovani gorshiki Dnisha nezapovneni po tovshini majzhe ne vidriznyayutsya vid stinok Verh posudin okruglenij abo plavno prigostrenij Diametri yih kolivayutsya vid 10 do 30 sm Osnovnim elementom ornamentu vistupaye riznogo vidu nakoli z riznovidiv yakih perevazhav dribnij rozdilnij trikutnij nakol Takozh vikoristovuvalisya nakoli skobkovidni spareni u viglyadi pidkivok ta okrugli Neridko na poverhni odniyeyi posudini fiksuyetsya poyednannya jogo riznih vidiv Majzhe obov yazkovoyu oznakoyu posudin ye nayavnist yamok pid vinochkom ridshe perlin skomponovanih v odin gorizontalnij ryad Voni gliboki okrugli dosit veliki inodi robilisya u vidstupayuchij maneri Zanepad kulturi Pochatok tretogo etapu znamenuyetsya tim sho nosiyi serednodonskoyi kulturi vstupayut v aktivni kontakti z pribulcyami z sumizhnih teritorij neolitichnim naselennyam z grebincevo yamnoyi keramikoyu ta eneolitichnogo naselennyam nizhnodinskoyi ta serednostogivskoyi kultur Zmishannya nakilchastoyi j yamnoyi keramiki pochalosya u seredini 4 tisyacholittya do n e Pri comu keramika drugogo etala vidriznyayetsya vid posudu pershogo vidsutnistyu domishki shamotu v tisti zminoyu koloru z sirogo na cegelnij zbilshennyam rozmiru nakoliv sho komponuyutsya v ryadki Kam yanu industriyu kulturi Arsen Sinyuk harakterizuye yak viklyuchno ploshinnu Ostannimi doslidzhennyami vidznachayetsya yiyi podvijnist poryad z ploshinnimi znaryaddyami isnuyut vidskolovi sho navit perevazhayut u Verhnomu Naddonni Zminyuyetsya pivnichna mezha serednodonskoyi kulturi Vona poshirena po vsomu stochishu Voronezha Nad richkoyu Don najpivnichnishimi z vidomih pam yatok ye poselennya Ksizovo 6 GospodarstvoOsnovni zanyattya plemen kulturi buli polyuvannya perevazhno na dribnih tvarin ribalstvo ta zbiralnictvo Ye ryad nepryamih danih pro znajomstvo na piznomu etapi rozvitku kulturi z odomashnenimi tvarinami j primitivnim zemlerobstvom GoncharstvoZnahidki z poselen predstavleni posudom bankovoyi formi z ploskim abo okruglo konichnim dnom sho mistyat v glinyanomu tisti domishku shamotu ta buroyi krihti Poverhnya posudu retelno zagladzhena j ornamentovana ryadami nakolenih vtisnen sho utvoryuyut skladnishi vizerunki u viglyadi trikutnikiv peresichnih linij zashtrihovanih zon V obrobci krem yanih znaryad na rannih etapah zberigayetsya mikrolitichna tehnika Kultura u Verhnomu PodonniMateriali pochatkovogo periodu kulturi viyavleni lishe u 6 mu j 7 mu sharah poselennya Yarlukovska Protoka Materiali drugogo etapu viyavleni na 10 rozkopanih stoyanok nad richkoyu Voronizh Universitetska 3 Universitetska 1 Yarlukovska Protoka punkt 222 Yarlukovska Protoka punkt 242 Podzorovo Shilovo 1 Karamishevo 19 Ribne Ozero 1 Dobre 1 Vasilivskij Kordon 7 j u rezultati velicheznih zboriv pidjomnogo materialu na poselenni Lipecke Ozero Osoblivistyu kulturi na Verhnomu Podonni ye praktichno odinichne vikoristannya skobkovidnih nakoliv na vidminu vid stoyanok serednodonskoyi kulturi na Serednomu Naddonni a takozh chislenni yajcepodibni j profilovani gorshiki Poselennya cogo periodu Vasilivskij Kordon 7 datovano 3940 3680 rokami do n e Poselen tretogo etapu sho datuyutsya do 2 yi polovini 3 go tisyacholittya do n e vidomi nad richkami Voronizh ta Don Universitetska 3 Universitetska 1 Karamishevo 9 Ksizovo 6 Savickij Kuryache 1 Vasilivskij Kordon 1 Lipecke Ozero ta inshi Dlya poselennya Karamishevo 9 po keramici tretogo etapu serednodonskoyi kulturi otrimana data 3630 3430 roki do n e Kam yanu industriyu kulturi podvijna tilki na 4 stoyankah Verhnogo Podonnya dominuye plastinchastij znaryaddevij kompleks todi yak na inshih viklyuchno vidskolovij Na 3 mu etapi kulturi serednodonska kultura poshirena po vsomu stochishu Voronizha Nad richkoyu Don najpivnichnishimi z vidomih pam yatok ye poselennya Ksizovo 6 Materiali z nakolchatoyu ornamentaciyeyu stoyanok nad richkoyu Don z Tulskoyi oblasti Monastirshina IA IB ta inshi vidnosyatsya vzhe do starozhitnostej verhnovolzkoyi kulturi a ne do serednodonskoyi yak vvazhav Arsen Sinyuk Kultura u Penzenskij oblastiNa teritoriyu Penzenskoyi oblasti plemena kulturi potraplyayut na pochatku 4 go tisyacholittya do n e Vidomi yihni poselennya Pidlisne 5 7 8 Bezsonovskij rajon Yernya okolici Penzi Katerinivka Luninskij rajon Potodeyevo Narovchanskij rajon Sofiyine Serdobskij rajon U Penzenskij oblasti plemena ciyeyi kulturi vstupayut u kontakt z naselennyam volgo kamskoyi kulturi v rezultati chogo skladayetsya sinkretichne naselennya sho vigotovlyalo grebincevo nakolchatu keramiku U 3500 3000 rokah do n e sinkretichne naselennya kulturi bulo vitisnene z Pomokshannya lisovimi plemenami balahninskoyi kulturi U 3200 3000 rokah do n e nashadki serednodonskih plemen sho zalishilisya na teritoriyi Posur ya jmovirno vzyali uchast u formuvanni miscevogo eneolitichnogo naselennya DzherelaVybornov A A Tretyakov V P Neolit Sursko Mokshanskogo mezhdurechya Kujbyshev 1988 Vinnikov A Z Sinyuk A T Po dorogam minuvshih stoletij Voronezh 1990 Stavickij V V Srednedonskaya arheologicheskaya kultura Penzenskaya enciklopediya M Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2001 S 28 Roman Viktorovich Smolyaninov dissertaciya Rannij neolit Verhnego Dona Lipeck 2009 Primitki