Володимир Федорович Сербулов (нар. 25 квітня 1921 — пом. 9 жовтня 1993) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир стрілецької роти 431-го стрілецького полку 52-ї стрілецької дивізії (57-а армія, 3-й Український фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).
Володимир Федорович Сербулов | |
---|---|
Народження | 25 квітня 1921 Бобринець |
Смерть | 9 жовтня 1993 (72 роки) Луганськ |
Поховання | Луганськ |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1940–1947 |
Звання | Майор |
Формування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 квітня 1921 року в селі Бобринець (нині місто, районний центр Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 10 класів. Працював у промисловій артілі «Штампгодинник» в місті Ворошиловграді.
До лав РСЧА призваний у 1940 році. В листопаді 1941 року закінчив Орловське військове піхотне училище. Проходив службу в тилових підрозділах.
На фронті німецько-радянської війни з листопада 1943 року. Воював на 2-у і 3-у Українських фронтах. Брав участь у звільненні східних та південних областей України.
Особливо відзначився під час форсування Дністра. 13 квітня 1944 року рота старшого лейтенанта В. Ф. Сербулова під вогнем супротивника без втрат переправилась на західний беріг річки Дністер в районі села Бичок Григоріопольського району Молдови, вибила ворога з його позицій і з'єдналась з 4-ю ротою, яка билась у оточенні. Перейняв на себе командування об'єднаними ротами й організував оборону, відбивши 6 контратак супротивника. У критичний момент бою викликав на себе артилерійський і мінометний вогонь, внаслідок чого було відбито чергову контратаку. Був поранений, але не полишив поле бою до підходу основних сил полку. Згодом призначений заступником командира батальйону свого ж полку.
У серпні — вересні 1945 року брав участь у боях з японськими мілітаристами, обіймаючи посаду командира 127-ї окремої розвідувальної роти 52-ї стрілецької дивізії.
По закінченні війни продовжив військову службу. У 1947 році майор Сербулов В. Ф. вийшов у запас. Працював у Казахстані. У 1950 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП Казахстана.
З 1955 року й до самої смерті жив у місті Луганську, де й похований.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшому лейтенантові Сербулову Володимиру Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3423).
Також був нагороджений орденами Олександра Невського (29.05.1945), Вітчизняної війни 1-го (06.04.1985) і 2-го (30.04.1944) ступенів, Червоної Зірки (14.09.1945) та медалями.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Serbulov Volodimir Fedorovich Serbulov nar 25 kvitnya 1921 19210425 pom 9 zhovtnya 1993 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir strileckoyi roti 431 go strileckogo polku 52 yi strileckoyi diviziyi 57 a armiya 3 j Ukrayinskij front starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Volodimir Fedorovich SerbulovNarodzhennya25 kvitnya 1921 1921 04 25 BobrinecSmert9 zhovtnya 1993 1993 10 09 72 roki LuganskPohovannyaLuganskKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1940 1947Zvannya MajorFormuvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 25 kvitnya 1921 roku v seli Bobrinec nini misto rajonnij centr Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 10 klasiv Pracyuvav u promislovij artili Shtampgodinnik v misti Voroshilovgradi Do lav RSChA prizvanij u 1940 roci V listopadi 1941 roku zakinchiv Orlovske vijskove pihotne uchilishe Prohodiv sluzhbu v tilovih pidrozdilah Na fronti nimecko radyanskoyi vijni z listopada 1943 roku Voyuvav na 2 u i 3 u Ukrayinskih frontah Brav uchast u zvilnenni shidnih ta pivdennih oblastej Ukrayini Osoblivo vidznachivsya pid chas forsuvannya Dnistra 13 kvitnya 1944 roku rota starshogo lejtenanta V F Serbulova pid vognem suprotivnika bez vtrat perepravilas na zahidnij berig richki Dnister v rajoni sela Bichok Grigoriopolskogo rajonu Moldovi vibila voroga z jogo pozicij i z yednalas z 4 yu rotoyu yaka bilas u otochenni Perejnyav na sebe komanduvannya ob yednanimi rotami j organizuvav oboronu vidbivshi 6 kontratak suprotivnika U kritichnij moment boyu viklikav na sebe artilerijskij i minometnij vogon vnaslidok chogo bulo vidbito chergovu kontrataku Buv poranenij ale ne polishiv pole boyu do pidhodu osnovnih sil polku Zgodom priznachenij zastupnikom komandira bataljonu svogo zh polku U serpni veresni 1945 roku brav uchast u boyah z yaponskimi militaristami obijmayuchi posadu komandira 127 yi okremoyi rozviduvalnoyi roti 52 yi strileckoyi diviziyi Po zakinchenni vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu U 1947 roci major Serbulov V F vijshov u zapas Pracyuvav u Kazahstani U 1950 roci zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KP Kazahstana Z 1955 roku j do samoyi smerti zhiv u misti Lugansku de j pohovanij NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 13 veresnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm starshomu lejtenantovi Serbulovu Volodimiru Fedorovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3423 Takozh buv nagorodzhenij ordenami Oleksandra Nevskogo 29 05 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 06 04 1985 i 2 go 30 04 1944 stupeniv Chervonoyi Zirki 14 09 1945 ta medalyami PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 30 bereznya 2015 u Wayback Machine ros