Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на . |
Сепаратизм в Китаї — концепція, що об'єднує різні явища: прагнення деяких народів, держави яких були підпорядковані імперією Цин, відновити свою державність після розпаду цієї імперії, і прагнення частини населення історичного Китаю до створення нових незалежних держав.
Тайвань
Острів Тайвань почав освоюватися китайцями досить пізно — хоча офіційно він був включений до складу Китаю в XII столітті, перші органи влади там були створені лише в XIV столітті. Коли в XVII столітті маньчжури завоювали Китай, на Тайвані під гаслом збереження вірності скинутої маньчжурами китайської династії Мін кілька десятків років існувала фактично незалежна держава сім'ї Чжен.
Незважаючи на те, що з 1683 року Тайвань був остаточно включений до складу маньчжурської Цінської імперії, централізована влада там існувала в основному в містах, що жили в горах місцеві племена зберігали фактичну незалежність.
Коли в 1895 році Цинська імперія програла війну з Японією, і з Сімоносекським договором була змушена поступити Тайвань Японській імперії, це викликало масові протести населення острова, який проголосив незалежну Тайванську республіку. Протягом півстоліття Тайвань перебував під управлінням Японії, що призвело до культурного відокремленню населення Тайваню від населення материкового Китаю.
У 1949 році, програвши громадянську війну, Чан Кайші із залишками військ відступив на Тайвань. Масовий наплив біженців з материка призвів до того, що корінні тайванці стали меншиною в себе на острові. Фактично Тайвань став незалежною державою, але формально Китайська республіка продовжувала вважати себе частиною Китаю, розглядаючи материкові провінції як такі, що тимчасово вийшлі з-під контролю центральної влади.
За наступні півстоліття на Тайвані з'явилися політики, які закликають визнати існуючий стан речей і проголосити Тайвань незалежною державою. Об'єднавшись у 1986 році в Демократичну прогресивну партію, вони стали боротися за здійснення своїх намірів парламентським шляхом, і в 2000 році лідер ДПП Чень Шуйбянь став президентом Китайської республіки. Однак ідея формальної незалежності Тайваню викликає різке відторгнення як в КНР, так і у партії Гоміньдан, і Чень Шуйбянь за час свого восьмирічного президентства так і не проголосив Тайвань незалежною державою.
Сіньцзян
У 1936 році в Синьцзян зумів прорватися 800 чоловік з колони Чжан Готао, які разом з іншими військами КПК брали участь у Великому поході. Шен Шицай розподілив цих загартованих у боях солдатів та офіцерів з підрозділів своєї провінційної армії, і вони стали займатися бойовою підготовкою військ. Однак з 1942 року почалися репресії по відношенню до комуністів. Терор Шен Шицая викликав повстання місцевого населення, і в 1944 році утворилася Східно-Туркестанська Революційна республіка. Це змусило Чан Кайші змістити Шен Шицая, та надіслати для переговорів з повсталими генерала Чжан Чжічжуна.
2 січня 1946 року було підписано «Угоду з 11 пунктів», яким передбачалося створення коаліційного уряду; у червні 1946 року воно було схвалено Чан Кайші. Однак Чжан Чжичжун не мав наміру грати в демократію, і відразу ж приступив до порушення умов «Угоди»: з одного боку, він став ліквідувати революційну базу Східно-Туркестанської республіки, а з іншого — пригнічувати почалися виступи в Кашгарії. Чан Кайші був змушений відкликати Чжан Чжічжуна, а головою уряду провінції в травні 1947 року зробив уйгура Махсуда Сабрі. Однак у той час громадянська війна в Китаї перейшла до заключного етапу при явній перевазі комуністів, і відверто націоналістична політика Махсуда викликала обурення центрального китайського уряду. У грудні 1948 року Чан Кайші усунув Махсуда, і зробив головою Синьцзянского уряду татарина Бурхана Шахиди, який постарався встановити в Сіньцзяні світ при дотриманні статус-кво.
У серпні 1949 року Бурхан налагодив зв'язок з Пекіном, звідки перейшов на бік комуністів Чжан Чжичжун порекомендував йому налагодити відносини з урядом Східно-Туркестанської республіки (що і так вже було зроблено). 19 вересня 1949 року Бурхан направив в Пекін особисто Мао Цзедуну телеграму, в якій заявив, що народ Сіньцзяну пориває стосунки з партією гоміндан і приєднується до комуністичної партії Китаю. 1 жовтня 1949 року в Пекіні була проголошена КНР, а 20 жовтня в Урумчі під привітання жителів увійшли частини НВАК.
Нова влада підтвердила повноваження Бурхана і ввела до складу Синьцзянского провінційного уряду представників Східно-Туркестанської республіки, до складу НВАК після переформування увійшли як колишні гоміньданівська частини, так і збройні сили Східно-Туркестанської республіки. Нові власті взялися за боротьбу з бандитами, що господарювали в Сіньцзяні в попередні неспокійні роки. Деякі з цих бандитів зуміли втекти за кордон, і в умовах розпочатої «холодної війни» проголосили себе «борцями за свободу поневолених народів Сіньцзяну».
Після того, як в 1991 році розпався Радянський Союз, і в Західному Туркестані утворилися незалежні держави, почав діяти Рух за незалежність Східного Туркестану. У 2004 році був створений Всесвітній уйгурський конгрес, який в даний час очолює дисидентка Рабія Кадир; китайська влада вважає Всесвітній уйгурський конгрес терористичною організацією.
Тибет
Коли піднімається питання Тибету, в першу чергу, мається на увазі розбіжності у тлумаченні історії між протибетськими і прокитайськими дослідниками. Пекін стверджує, що ще в середині XIII століття Тибет офіційно увійшов в межі державної території Юаньської імперії і з тих пір, незважаючи на те, що в Китаї змінилося кілька династій і центральних урядів, незмінно перебував під управлінням центрального уряду Китаю. Ряд дослідників і протибетські активісти стверджують, що Юань була не Китаєм, а монгольською державою, Тибет був незалежною державою до окупації Китаєм у 1951 р., а відносини між Далай-ламами і правителями в Пекіні будувалися за принципом «наставник-покровитель», а не «васал-сюзерен».
Офіційною метою протибетських активістів є отримання «справжньої автономії у складі КНР» і збереження тибетської самобутності. Далай-лама пропонує т. н. «серединний шлях» вирішення тибетського питання. Він роз'яснює, що «серединний шлях» пролягає між незалежністю Тибету і тим ступенем автономії, який існує зараз. За його словами, тибетський народ не згоден з сучасним статусом Тибету у складі Китайської Народної Республіки. У той же час він не прагне до повернення незалежності Тибету, якою він користувався раніше. Серединний шлях — це політика, яка примиряє ці два положення і націлена на досягнення справжньої автономії для корінного населення всіх трьох традиційних провінцій Тибету у складі Китайської народної республіки.
Міжнародний рух в підтримку Тибету сьогодні є одним з найбільш сталих і масштабних рухів у світі. Центральне місце серед організацій на підтримку Тибету займає міжнародна мережа «The Tibet International Network», заснована в 2000 році в Лондоні. В даний час вона включає в себе близько 185 членів, які є неурядовими організаціями. Метою «The Tibet International Network» є розвиток ефективної скоординованої стратегії по ненасильницького вирішення тибетського питання. Дана організація розцінює Тибет як окуповану територію.
Внутрішня Монголія
У Внутрішній Монголії існували Народно-революційна партія та інші рухи монголів за відокремлення від Китаю і іредентистське возз'єднання з Монголією, іменованої в Китаї Зовнішньої. У 1934 році знесилений Китай надав автономію цій території, а в 1935-1936 місцевий військово-князівський уряд проголосив незалежність, яка була підтримана японською окупаційною владою із створенням маріонеткової держави Менцзян у складі Японської імперії («східно-азійської Сфери Сопроцвітання»).
З поразкою Японії у Другій Світовій війні при окупації радянськими і монгольськими військами в середині 1940-х років була проголошена «Декларація про звільнення народів Внутрішньої Монголії» з державами Народна республіка Внутрішньої Монголії і Східномонгольська республіка. Під час громадянської війни в Китаї в 1948-1949 рр. знову були спроби проголошення князем і націоналістами Незалежної республіки Внутрішньої Монголії і Монгольської Алашанской республіки.
З повною перемогою в Китаї комуністів ними був створений Автономний район Внутрішня Монголія, а зважаючи активної політики центральних китайських властей на заселення цієї території китайцями і асиміляцію монголів націоналістично-сепаратистські рухи останніх сильно ослабли.
Гонконг
У Гонконгу рух за незалежність виник внаслідок спроби центральної китайської влади фільтрувати перелік кандидатів.
Примітки
Джерела
- Л. Тайсон-«Мадам Чан Кайши» — Москва: «АСТ», 2008.
- В. І. Петров «Бунтівне серце Азії. Сіньцзян: коротка історія народних рухів і спогади» — Москва: видавництво «Крафт+», 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Separatizm v Kitayi koncepciya sho ob yednuye rizni yavisha pragnennya deyakih narodiv derzhavi yakih buli pidporyadkovani imperiyeyu Cin vidnoviti svoyu derzhavnist pislya rozpadu ciyeyi imperiyi i pragnennya chastini naselennya istorichnogo Kitayu do stvorennya novih nezalezhnih derzhav TajvanTeritoriyi kontrolovani v danij chas Kitajskoyu Respublikoyu Ostriv Tajvan pochav osvoyuvatisya kitajcyami dosit pizno hocha oficijno vin buv vklyuchenij do skladu Kitayu v XII stolitti pershi organi vladi tam buli stvoreni lishe v XIV stolitti Koli v XVII stolitti manchzhuri zavoyuvali Kitaj na Tajvani pid gaslom zberezhennya virnosti skinutoyi manchzhurami kitajskoyi dinastiyi Min kilka desyatkiv rokiv isnuvala faktichno nezalezhna derzhava sim yi Chzhen Nezvazhayuchi na te sho z 1683 roku Tajvan buv ostatochno vklyuchenij do skladu manchzhurskoyi Cinskoyi imperiyi centralizovana vlada tam isnuvala v osnovnomu v mistah sho zhili v gorah miscevi plemena zberigali faktichnu nezalezhnist Koli v 1895 roci Cinska imperiya prograla vijnu z Yaponiyeyu i z Simonosekskim dogovorom bula zmushena postupiti Tajvan Yaponskij imperiyi ce viklikalo masovi protesti naselennya ostrova yakij progolosiv nezalezhnu Tajvansku respubliku Protyagom pivstolittya Tajvan perebuvav pid upravlinnyam Yaponiyi sho prizvelo do kulturnogo vidokremlennyu naselennya Tajvanyu vid naselennya materikovogo Kitayu U 1949 roci progravshi gromadyansku vijnu Chan Kajshi iz zalishkami vijsk vidstupiv na Tajvan Masovij napliv bizhenciv z materika prizviv do togo sho korinni tajvanci stali menshinoyu v sebe na ostrovi Faktichno Tajvan stav nezalezhnoyu derzhavoyu ale formalno Kitajska respublika prodovzhuvala vvazhati sebe chastinoyu Kitayu rozglyadayuchi materikovi provinciyi yak taki sho timchasovo vijshli z pid kontrolyu centralnoyi vladi Za nastupni pivstolittya na Tajvani z yavilisya politiki yaki zaklikayut viznati isnuyuchij stan rechej i progolositi Tajvan nezalezhnoyu derzhavoyu Ob yednavshis u 1986 roci v Demokratichnu progresivnu partiyu voni stali borotisya za zdijsnennya svoyih namiriv parlamentskim shlyahom i v 2000 roci lider DPP Chen Shujbyan stav prezidentom Kitajskoyi respubliki Odnak ideya formalnoyi nezalezhnosti Tajvanyu viklikaye rizke vidtorgnennya yak v KNR tak i u partiyi Gomindan i Chen Shujbyan za chas svogo vosmirichnogo prezidentstva tak i ne progolosiv Tajvan nezalezhnoyu derzhavoyu SinczyanSinczyan na karti Kitayu Teritoriya kontrolovana Shidno Turkestanskoyu respublikoyu v 1944 1949 rokah U 1936 roci v Sinczyan zumiv prorvatisya 800 cholovik z koloni Chzhan Gotao yaki razom z inshimi vijskami KPK brali uchast u Velikomu pohodi Shen Shicaj rozpodiliv cih zagartovanih u boyah soldativ ta oficeriv z pidrozdiliv svoyeyi provincijnoyi armiyi i voni stali zajmatisya bojovoyu pidgotovkoyu vijsk Odnak z 1942 roku pochalisya represiyi po vidnoshennyu do komunistiv Teror Shen Shicaya viklikav povstannya miscevogo naselennya i v 1944 roci utvorilasya Shidno Turkestanska Revolyucijna respublika Ce zmusilo Chan Kajshi zmistiti Shen Shicaya ta nadislati dlya peregovoriv z povstalimi generala Chzhan Chzhichzhuna 2 sichnya 1946 roku bulo pidpisano Ugodu z 11 punktiv yakim peredbachalosya stvorennya koalicijnogo uryadu u chervni 1946 roku vono bulo shvaleno Chan Kajshi Odnak Chzhan Chzhichzhun ne mav namiru grati v demokratiyu i vidrazu zh pristupiv do porushennya umov Ugodi z odnogo boku vin stav likviduvati revolyucijnu bazu Shidno Turkestanskoyi respubliki a z inshogo prignichuvati pochalisya vistupi v Kashgariyi Chan Kajshi buv zmushenij vidklikati Chzhan Chzhichzhuna a golovoyu uryadu provinciyi v travni 1947 roku zrobiv ujgura Mahsuda Sabri Odnak u toj chas gromadyanska vijna v Kitayi perejshla do zaklyuchnogo etapu pri yavnij perevazi komunistiv i vidverto nacionalistichna politika Mahsuda viklikala oburennya centralnogo kitajskogo uryadu U grudni 1948 roku Chan Kajshi usunuv Mahsuda i zrobiv golovoyu Sinczyanskogo uryadu tatarina Burhana Shahidi yakij postaravsya vstanoviti v Sinczyani svit pri dotrimanni status kvo U serpni 1949 roku Burhan nalagodiv zv yazok z Pekinom zvidki perejshov na bik komunistiv Chzhan Chzhichzhun porekomenduvav jomu nalagoditi vidnosini z uryadom Shidno Turkestanskoyi respubliki sho i tak vzhe bulo zrobleno 19 veresnya 1949 roku Burhan napraviv v Pekin osobisto Mao Czedunu telegramu v yakij zayaviv sho narod Sinczyanu porivaye stosunki z partiyeyu gomindan i priyednuyetsya do komunistichnoyi partiyi Kitayu 1 zhovtnya 1949 roku v Pekini bula progoloshena KNR a 20 zhovtnya v Urumchi pid privitannya zhiteliv uvijshli chastini NVAK Nova vlada pidtverdila povnovazhennya Burhana i vvela do skladu Sinczyanskogo provincijnogo uryadu predstavnikiv Shidno Turkestanskoyi respubliki do skladu NVAK pislya pereformuvannya uvijshli yak kolishni gomindanivska chastini tak i zbrojni sili Shidno Turkestanskoyi respubliki Novi vlasti vzyalisya za borotbu z banditami sho gospodaryuvali v Sinczyani v poperedni nespokijni roki Deyaki z cih banditiv zumili vtekti za kordon i v umovah rozpochatoyi holodnoyi vijni progolosili sebe borcyami za svobodu ponevolenih narodiv Sinczyanu Pislya togo yak v 1991 roci rozpavsya Radyanskij Soyuz i v Zahidnomu Turkestani utvorilisya nezalezhni derzhavi pochav diyati Ruh za nezalezhnist Shidnogo Turkestanu U 2004 roci buv stvorenij Vsesvitnij ujgurskij kongres yakij v danij chas ocholyuye disidentka Rabiya Kadir kitajska vlada vvazhaye Vsesvitnij ujgurskij kongres teroristichnoyu organizaciyeyu TibetTibetskij avtonomnij rajon u skladi KNR Koli pidnimayetsya pitannya Tibetu v pershu chergu mayetsya na uvazi rozbizhnosti u tlumachenni istoriyi mizh protibetskimi i prokitajskimi doslidnikami Pekin stverdzhuye sho she v seredini XIII stolittya Tibet oficijno uvijshov v mezhi derzhavnoyi teritoriyi Yuanskoyi imperiyi i z tih pir nezvazhayuchi na te sho v Kitayi zminilosya kilka dinastij i centralnih uryadiv nezminno perebuvav pid upravlinnyam centralnogo uryadu Kitayu Ryad doslidnikiv i protibetski aktivisti stverdzhuyut sho Yuan bula ne Kitayem a mongolskoyu derzhavoyu Tibet buv nezalezhnoyu derzhavoyu do okupaciyi Kitayem u 1951 r a vidnosini mizh Dalaj lamami i pravitelyami v Pekini buduvalisya za principom nastavnik pokrovitel a ne vasal syuzeren Oficijnoyu metoyu protibetskih aktivistiv ye otrimannya spravzhnoyi avtonomiyi u skladi KNR i zberezhennya tibetskoyi samobutnosti Dalaj lama proponuye t n seredinnij shlyah virishennya tibetskogo pitannya Vin roz yasnyuye sho seredinnij shlyah prolyagaye mizh nezalezhnistyu Tibetu i tim stupenem avtonomiyi yakij isnuye zaraz Za jogo slovami tibetskij narod ne zgoden z suchasnim statusom Tibetu u skladi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki U toj zhe chas vin ne pragne do povernennya nezalezhnosti Tibetu yakoyu vin koristuvavsya ranishe Seredinnij shlyah ce politika yaka primiryaye ci dva polozhennya i nacilena na dosyagnennya spravzhnoyi avtonomiyi dlya korinnogo naselennya vsih troh tradicijnih provincij Tibetu u skladi Kitajskoyi narodnoyi respubliki Mizhnarodnij ruh v pidtrimku Tibetu sogodni ye odnim z najbilsh stalih i masshtabnih ruhiv u sviti Centralne misce sered organizacij na pidtrimku Tibetu zajmaye mizhnarodna merezha The Tibet International Network zasnovana v 2000 roci v Londoni V danij chas vona vklyuchaye v sebe blizko 185 chleniv yaki ye neuryadovimi organizaciyami Metoyu The Tibet International Network ye rozvitok efektivnoyi skoordinovanoyi strategiyi po nenasilnickogo virishennya tibetskogo pitannya Dana organizaciya rozcinyuye Tibet yak okupovanu teritoriyu Vnutrishnya MongoliyaMenczyan Vnutrishnya Mongoliya i Zovnishnya Mongoliya na karti Kitayu U Vnutrishnij Mongoliyi isnuvali Narodno revolyucijna partiya ta inshi ruhi mongoliv za vidokremlennya vid Kitayu i iredentistske vozz yednannya z Mongoliyeyu imenovanoyi v Kitayi Zovnishnoyi U 1934 roci znesilenij Kitaj nadav avtonomiyu cij teritoriyi a v 1935 1936 miscevij vijskovo knyazivskij uryad progolosiv nezalezhnist yaka bula pidtrimana yaponskoyu okupacijnoyu vladoyu iz stvorennyam marionetkovoyi derzhavi Menczyan u skladi Yaponskoyi imperiyi shidno azijskoyi Sferi Soprocvitannya Z porazkoyu Yaponiyi u Drugij Svitovij vijni pri okupaciyi radyanskimi i mongolskimi vijskami v seredini 1940 h rokiv bula progoloshena Deklaraciya pro zvilnennya narodiv Vnutrishnoyi Mongoliyi z derzhavami Narodna respublika Vnutrishnoyi Mongoliyi i Shidnomongolska respublika Pid chas gromadyanskoyi vijni v Kitayi v 1948 1949 rr znovu buli sprobi progoloshennya knyazem i nacionalistami Nezalezhnoyi respubliki Vnutrishnoyi Mongoliyi i Mongolskoyi Alashanskoj respubliki Z povnoyu peremogoyu v Kitayi komunistiv nimi buv stvorenij Avtonomnij rajon Vnutrishnya Mongoliya a zvazhayuchi aktivnoyi politiki centralnih kitajskih vlastej na zaselennya ciyeyi teritoriyi kitajcyami i asimilyaciyu mongoliv nacionalistichno separatistski ruhi ostannih silno oslabli GonkongU Gonkongu ruh za nezalezhnist vinik vnaslidok sprobi centralnoyi kitajskoyi vladi filtruvati perelik kandidativ Primitki 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 2 3 nedostupne posilannya z travnya 2019 4 nedostupne posilannya z chervnya 2019 DzherelaL Tajson Madam Chan Kajshi Moskva AST 2008 ISBN 978 5 9713 8846 3 V I Petrov Buntivne serce Aziyi Sinczyan korotka istoriya narodnih ruhiv i spogadi Moskva vidavnictvo Kraft 2003 ISBN 5 93675 059 0