Селянсько-козацьке повстання 1637

Повстання Павла Павлюка — козацьке повстання у 1637 році в Україні під керівництвом Павла Павлюка проти шляхти.

Повстання Павлюка
Дата: 1637 рік Місце: Україна, Річ Посполита Результат: Поразка повстанців
Сторони
Військо Запорозьке	Річ Посполита
Командувачі
Павло Бут   Карпо Скидан Дмитро Гуня	Миколай Потоцький
Військові сили
12000 посполитих і 9000 козаків	4000 - 10000
Битви
Взяття Переяслава, Кумейківська битва, Штурм Черкас

Перебіг подій

Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків. У травні 1637 р. вони, виступивши із Запоріжжя, захопили артилерію реєстровців у Корсуні і вивезли її на Запорізьку Січ. У серпні 1637 р. повстанський загін, керований Павлюком, вирушив із Запорізької Січі на Київщину. 12 (22) серпня 1637 року Павлюк звернувся до селян, реєстрових козаків і міщан з універсалом, у якому закликав заарештовувати реєстрову старшину — прихильників шляхетської Речі Посполитої і вступати до повстанських загонів.

Піднімати повстання на Переяславщині Павлюк послав з Крилова полковників Карпа Скидана і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили гетьмана реєстрових козаків Саву Кононовича і кількох старшин-"зрадників".

Найширше повстання розгорнулося на Лівобережній Україні. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста Шимона Окольського, «краще ликове життя, ніж шовкову смерть». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В Кумейківському бою 1637 р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до Боровиці (поблизу Черкас) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. Шляхом лютого терору польському гетьманові Миколі Потоцькому-«ведмежій лапі» вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на Дон. Захопленого у полон Павлюка стратили у Варшаві.

Див. також

• Ординація 1638

Примітки

1. Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637)… S. 541

Джерела та література

• В. О. Щербак. Павлюка повстання 1637 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 17. — .
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К.: Генеза, 1993.
• УРЕ.— К., 1962.— т. 10.
• Радослав Сікора. З історії польських крилатих гусарів.— Київ: Дух і літера, 2012. . .
• Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 540—541. (пол.)